Ухвала

від 10.03.2021 по справі 2а-2604/06

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

10 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 2а-2604/06

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шляхтицького О.І.

суддів: Семенюка Г.В. , Домусчі С.Д.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 19 жовтня 2006 року по справі № 2а-2604/06 за позовом Приватного підприємства "Ентерпрайз" до Одеська міська рада про укладання договору купівлі продажу земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Приморський районний суд м.Одеси постановою від 19 жовтня 2006 року по справі № 400/2747/20 позов Приватного підприємства Ентерпрайз задовольнив та визнав дії (бездіяльність) Одеської міської ради в особі Управління земельних ресурсів Одеської міської ради незаконними, такими що порушують законні права та інтереси Приватного підприємства Ентерпрайз та зобов`язав Одеську міську раду укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 530 кв.м. за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 12 з Приватним підприємством Ентерпрайз на підставі рішення Одеської міської ради від 06 березня 2006 року № 5312-IV Про затвердження переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу у 2006 році , звіту Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам Про актуалізацію експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення приватного підприємства Ентерпрайз , розташованої за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 12 та висновку Одеського міського управління земельних ресурсів Держкомзему України від 25 травня 2006 року № 22/М Про експертну грошову оцінку на безконкурентному ринку .

На зазначене судове рішення суду, Департамент комунальної власності подав апеляційну скаргу 09.02.2021 (а.с.64-96 том ІІІ).

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 лютого 2021 року витребував з Приморського районного суду м.Одеси справу № 2а-2604/06.

26 лютого 2021 року до канцелярії П`ятого апеляційного адміністративного суду найшла справа № 2а-2604/06 в ІІІ томах: том І на 248 арк., том ІІ на 248 арк., том ІІІ на 62 арк.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративна справа за провадженням № 6-а/522/7/21 була направлена не повному обсязі, а саме: починається з заяви представника позивача від 18.12.2014 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання по теперішній час, також суд акцентує, що відсутні оригінал рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19 жовтня 2006 року у справі N 2а-2604/06 та підтвердження отримання оскаржуваного рішення сторонами по справі, оскільки матеріали справи знищені.

Отже, згідно статті 384 КАС України відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Втрачене судове провадження в адміністративній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду (ст. 385 КАС України).

Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 386 КАС України).

Судом встановлено, що в прохальній частині представником апелянта звернено до суду клопотання про поновлення пропущеного строку.

Обґрунтовуючи клопотання, апелянт зазначив, що оскільки постанова Приморського районного суду м.Одеси від 19.10.2006 у справі № 2а-2604/06 набрала законної сили 30.10.2006, строки на апеляційне оскарження застосовуються відповідно до КАС України в редакції станом на 11.10.2006, а тому заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Отже, Департамент дізнався про порушення своїх прав та інтересів із листа юридичного департаменту Одеської міської ради, який отримано 02.02.2021.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з моменту набрання законної сили рішення суду першої інстанції пройшло 14 років. За цей час апелянт не вчиняв дій щодо подачі апеляційної скарги, відсутні клопотання, щодо залучення апелянта як третьої особи.

Натомість, в мотивувальній частині апеляційної скарги вказано, що Департамент комунальної власності є правонаступником Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради та є виконавчим органом Одеської міської ради у сфері земельних правовідносин. Водночас зазначено, що Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради на момент виникнення спірних правовідносин являлось самостійною юридичною особою та на думку апелянта суд мав залучити до участі у справі Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради в якості співвідповідача або третьої особи, а внаслідок того, що Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради не залучили як учасника справи, а тому позбавили права стати учасником судового процесу по даній справі.

Щодо посилання Департаменту комунальної власності на те, що порушено конституційне право на судовий захист внаслідок не залучення Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради як учасника справи, суд зазначає наступне.

За приписами статті 53 КАС України (в редакції від 11.10.2006) треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред`явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Отже, Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради не було позбавлене права подати клопотання для участі у справі в якості співвідповідача або третьої особи у будь-який час до закінчення судового розгляду.

Із системного аналізу норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства слідує, що Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради є структурними підрозділами Одеської міської ради, які, в свою чергу, входять до системи органів місцевого самоврядування.

За встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, суд вважає, що Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради не позбавлене права подати клопотання про участь у справі в якості співвідповідача або третьої особи.

Крім того, документу на підтвердження отримання копії оскаржуваного рішення відповідачем Департаментом надано не було, а також не надана інформація з якого моменту дізнавлось Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради про порушення своїх прав та інтересів постановою Приморського районного суду м Одеси від 19 жовтня 2006 року.

Проте, суд акцентує на тому, що пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» .

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

При цьому колегія судів зазначає, що в ситуації з пропуском строків державними органами не можливе. Цє пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Зокрема, на це ЄСПЛ звертав увагу у п. 74 рішення «Лелас проти Хорватії» : «Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків, "іншими"словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

Також, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку.

Держава (в даному випадку - в особі апелянта) не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень органам державної влади. Як зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, такі помилки, допущені органами державної влади, не повинні виправлятися за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (в даному випадку - позивача, у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, винесеного на його користь).

Матеріалами справи підтверджено, зокрема, самою апеляційною скаргою, датованою 09.02.2021 та поданою до суду апеляційної інстанції, що остання є новою апеляційною скаргою.

Отже, наведене дає підстави вважати апеляційну скаргу від 09.02.2021 новою, і в контексті положень КАС України, до неї необхідно було б застосувати положення статей 298-299 КАС України, як до нової апеляційної скарги, результатом чого буде встановлення факту подання її з порушенням встановленого процесуального строку.

Згідно до частин 1-3 статті 298 КАС України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Як зазначено в апеляційній скарзі, рішення суду першої інстанції набрало законної сили 30.10.2006 (а.с.67 том ІІІ).

Проте, апеляційну скаргу Департамент комунальної власності подав лише 09.02.2021, тобто після спливу 14 років з моменту набрання законної сили оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин, із врахуванням наведених вище положень частини 2 статті 299 КАС України (в редакції від 15.08.2020), незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Положеннями статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 КАС України, застосовуються правила статті 108 КАС України (в редакції від 11.10.2006).

За приписами статті 108 КАС України (в редакції від 11.10.2006) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

За вимогами пункту 3 частини 3 статті 108 КАС України (в редакції від 11.10.2006) у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, тоді позовна заява повертається позивачеві, якщо позовна заява повертається позивачеві.

Крім того апеляційна скарга не відповідає вимогам частини 7 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме по справі не доданий документ про сплату судового збору, (державне мито) за подачу апеляційної скарги. Судовий збір (державне мито) за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено за наступними платіжними реквізитами для перерахування судового збору:

банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998

код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"

відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):

рахунок UA678999980313101206081015758,

отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101

код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526

Призначення платежу

*;101;

---

( код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), П`ятий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), в сумі 49,60 грн, а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог частини 108 КАС України (в редакції від 11.10.2006) має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Зважаючи на зазначене, та керуючись вимогами норм Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишити подану апеляційну скаргу без руху для надання апелянтом заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наведення підстав поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення.

При цьому виконання зазначених вимог повинно бути здійснено протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 187, 108 КАС України (в редакції від 11.10.2006), -

У Х В А Л И В :

Визнати вазані Департаментом комунальної власності підстави поновлення строку - неповажними.

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності залишити без руху.

Запропонувати Департаменту комунальної власності у десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанову Приморського районного суду м.Одеси від 19 жовтня 2006 року та навести інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення.

Надати апелянту строк для сплати судового збору протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснити Департаменту комунальної власності, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали відповідно до статті 108 КАС України (в редакції від 11.10.2006) апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.