Рішення

від 24.02.2021 по справі 313/973/19

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 313/973/19

Провадження № 2/313/9/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2021 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., представника позивача адвоката Нестеренка В.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Преображенське , про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та її витребування,

ВCТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом, у якому просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 20.03.2014 р. укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Преображенське (70545, Запорізька обл., Оріхівський р-н, с. Червона Криниця, вул. Зоряна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 30338510), який був зареєстрований у Веселівському районному управлінні юстиції 22.08.2014 року за № 6789881 та зобов`язати полвернути земельну ділянку.

Також позивачка просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою судового збору.

Представник відповідача адвокат Білова О.А. надала відзив, у якому просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з тих підстав, що позивач не зазначив як підставі позову, не наводив відповідних доводів у позовній заяві та їх не обґрунтував про те, що ОСОБА_2 уклав договір оренди землі на умовах відмінних від тих, що були узгоджені між сторонами, зокрема щодо того, що цей договір мав бути укладеним не з ТОВ Преображенське . Довіреність від імені позивача видана з додержанням вимог чинного законодавства України, яка виражала волю довірителя, та особисто ним прочитана і власноручно підписана. ОСОБА_1 за довіреністю від 09.08.2008 р. уповноважила ОСОБА_2 представляти його інтереси з питань передачі земельної ділянки в оренду без будь-яких обмежень, для чого надала право виконувати всі дії, пов`язані з цією довіреністю, у тому числі, розписуватись за неї, підписати договір договори оренди землі та провести його державну реєстрацію. На думку представника такий висновок дотримується також і Верховний Суд відповідно до постанови від 23.05.2018 р. у справі № 357/12578/ 15 ц (а.с.34-35).

Під час судового розгляду справи представник позивача адвокат Нестеренко В.В. позов підтримав. Від клопотання щодо обов`язкової явки у судове засідання директора ТОВ Преображенське ОСОБА_2 представник позивача відмовився з тих підстав, що на адресу позивачки надійшла вимога за підписом ОСОБА_2 щодо повернення 300 000 грн., які ОСОБА_1 у випадку відмови від укладання договору відчудження земельної ділянки площею 7,7515 га зобов`язана повернути ОСОБА_2 за першою вимогою.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

24.02.2021 р. директор ТОВ Преображенське ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою перенести розгляд справи на будь-яку іншу дату з тих підстав, що на період дії карантину до 15.03.2021 р. представник ТОВ Преображенське адвокат Білова О.А. перебуває в черговій тарифній відпустці, тому вона не може бути присутня на судовому засіданні.

Вивчиши заяву директора ТОВ Преображенське , думку представника позивача, який просив відмовити у відкладенні розгляду справи, вивчивши матеріали справи, суд вважає відмовити у задоволенні заяви директора ТОВ Преображенське про відкладення розгляду справи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому згідно п. 2) ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2020 р. № 211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 р. по 31.07.2020 р. на всій території України встановлено карантин. Карантин неодноразово продовжувався, на сьогодні діють обмеження помаранчової зони .

Постановою Кабінету Міністрів від 04.05.2020 р. № 343 відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів від 20.05.2020 р. № 392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 р. регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 р. перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

За положеннями статті 129 Конституції, статті 2 Цивільного процесуального кодексу одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Карантин вже не перешкоджає розгляду справи і не може бути об`єктивною підставою для відкладення розгляду даної справи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за заявами директора ТОВ Преображенське ОСОБА_2 та за клопотаннями представника відповідача адвоката Білової О.А. розгляд справи відкладався дев`ять разів, а саме: 04.02.2020 р., 02.03.2020 р., 26.03.2020 р., 21.05.2020 р., 23.07.2020 р., 26.08.2020 р., 24.11.2020 р., 22.12.2020 р.,08.02.2021 р. (а.с.64, 78, 81, 87, 95, 98, 108, 111,115).

Тому, враховуючи неодноразові відкладення судових засідань з ідентичних підстав та з метою дотримання розумних строків розгляду цивільної справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача .

Вислухавши представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 81 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч.3, 5 вказаної правової норми цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 1 ст. 12, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦК України).

Суд встановив, що позивачці, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.04.2003 року серії ЗП № 004963, на праві приватної власності належить земельна ділянка, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,7515 га., кадастровий номер 2321282500:01:007:0006, яка розташована на території Корніївської сільської ради Веселівського району Запорізької області.

09.08.2008 р. ОСОБА_1 видала довіреність директору ТОВ Преображенське ОСОБА_2 , якою уповноважила повіреного здавати в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку, визначати на власний розсуд умови, ціну та строк договору оренди, отримувати належну орендну плату у грошовій, натуральній чи відробітковій формах у будь-яких розмірах чи сумах, передбачених договором оренди земельних ділянок.

Довіреність видана строком на 20 років, посвідчена державним нотаріусом Гуляйпільської державної нотаріальної контори Горовою Я. О. та зареєстрована в реєстрі за № 3882.

05.04.2017 р. своєю заявою поданою у встановленому порядку позивачка скасувала довіреність від 09.08.2008 р., що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 05.04.2017 р. № 33599157.

20.08.2014 р. діючи на підставі вказаної довіреності, ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 уклав з ТОВ Преображенське договір оренди землі, за умовами якого ТОВ Преображенське отримало в оренду на 49 років земельну ділянку з кадастровим номером 2321282500:01:007:0006.

Зазначений договір зареєстрований у Веселівському районному управління юстиції Запорізької області 20.08.2014 року за № 6789881.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК органи чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Як вбачається зі спірного договору, від імені ТОВ Преображенське він підписаний ОСОБА_2 , який на час укладання зазначеного договору був директором товариства. Відповідно до інформації наявної в ЄДРПОУ гр. ОСОБА_2 одночасно є директором, єдиним власником та кінцевим бенефіціаром ТОВ Преображенське .

Відтак, будь-який правочин, стороною в якому виступає це підприємство, опосередковано створює інтерес для нього особисто, оскільки впливає на майновий стан підприємства, створеного за рахунок його власності.

Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Суд вважає, що укладаючи від імені ОСОБА_1 спірний договір оренди від 20.08.2014 р., ОСОБА_2 фактично вчинив правочин від імені позивачки опосередковано у власних інтересах, тобто прямо порушив заборону, встановлену у ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 23 вересня 2014 року №3-110гс14.

Суд при ухваленні рішення у справі враховує правовий висновок Верховного Суду України від 23 вересня 2014 року у справі №3-110гс14.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-V111 від 02.06.2016 р. висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Суд приймає до уваги висновок Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 357/12578/ 15 ц, на який посилається представник відповідача, але вважає таке посилання недоречним, так як у справі предметом розгляду є визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Касаційний суд, залишаючи у силі рішення першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції у постанові від 23.05.2018 р. вказав,що заявник не зазначав як підставу позову, не наводив відповідних доводів у касаційній скарзі та їх не обґрунтував про те, що особа 4 уклала договір купівлі-продажу на умовах відмінних, від тих, що були узгоджені між сторонами, зокрема, щодо того, що цей договір мав бути укладеним не з особою 5.

Предметом позовних вимог ОСОБА_1 , є визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. Договір оренди землі 20 серпня 2014 року від імені ТОВ Преображенське підписав ОСОБА_2 , який на час укладання зазначеного договору був директором товариства. Згідно інформації наявної в ЄДРПОУ ОСОБА_2 одночасно є директором, єдиним власником та кінцевим бенефіціаром ТОВ Преображенське , що суперечить вимогам ч.3 ст. 238 ЦК України.

Також суд зазначає, що наданий представником відповідача видатковий касовий ордер від 09.08.2008 р. про видачу позивачці 22000,00 грн. за пай, а також відомості з центральної бази даних ДРФО ДПС України щодо доходів ОСОБА_1 за період 111 квартал 2008-1V квартал 2018 року, надані на виконання ухвали суду Головним Управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області не є тими доказами, на підставі яких суд може відмовити у задоволенні позову.

Питання з судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 3, 11, 12, 16, 202-203, 213, 215, 216, 238 ЦК України, керуючись ст. ст. 1-13, 81, ч. 10 ст. 84, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити .

Визнати недійсним договір оренди землі від 20 серпня 2014 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Преображенське (70545, Запорізька обл., Оріхівський р-н, с. Червона Криниця, вул. Зоряна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 30338510), який був зареєстрований у Веселівському районному управлінні юстиції 22.08.2014 року за № 6789881.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Преображенське (70545, Запорізька обл., Оріхівський р-н, с. Червона Криниця, вул. Зоряна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 30338510) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 7,7515 га, яка розташована на території Корніївської сільської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321282500:01:007:0006.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Преображенське на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1536,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 05.03.2021 р.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області А.О.Нагорний

24.02.2021