Постанова

від 01.07.2021 по справі 313/973/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 01.07.2021 Справа № 313/973/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №313/973/19 Головуючий у 1 інстанції: Нагорний А.О.

Провадження № 22-ц/807/2095/21 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Крилової О.В.,

Кухаря С.В.

при секретарі: Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Преображенське на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 24 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Преображенське про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та її витребування ,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Преображенське про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та її витребування .

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що їй, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 10 квітня 2003 року на праві приватної власності належить земельна ділянка, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,7515 га., кадастровий номер 2321282500:01:007:0006, яка розташована на території Корніївської сільської ради Веселівського району Запорізької області.

09 серпня 2008 року ОСОБА_1 видала довіреність директору ТОВ Преображенське ОСОБА_2 , якою уповноважила повіреного здавати в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку, визначати на власний розсуд умови, ціну та строк договору оренди, отримувати належну орендну плату у грошовій, натуральній чи відробітковій формах у будь-яких розмірах чи сумах, передбачених договором оренди земельних ділянок. Довіреність видана строком на 20 років, посвідчена державним нотаріусом Гуляйпільської державної нотаріальної контори Горовою Я.О. та зареєстрована в реєстрі за № 3882.

05 квітня 2017 року заявою, поданою у встановленому порядку ОСОБА_1 скасувала довіреність від 09 серпня 2008 року.

20 серпня 2014 року, діючи на підставі вищевказаної довіреності, ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 уклав з ТОВ Преображенське договір оренди землі, за умовами якого ТОВ Преображенське отримало в оренду на 49 років земельну ділянку яка належить позивачу. Договір зареєстрований у Веселівському районному управління юстиції Запорізької області 20 серпня 2014 року за № 6789881.

ОСОБА_1 вказувала, що спірний договір, від імені ТОВ Преображенське підписано Коростельовим О.Ю., який на час укладення договору був директором товариства. Разом з тим, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Враховуючи, що укладаючи Договір оренди від 20 серпня 2014 року від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 фактично вчинив правочин від імені позивача у власних інтересах, тобто в порушення ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір оренди землі від 20 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Преображенське , який був зареєстрований у Веселівському районному управлінні юстиції 22 серпня 2014 року за № 6789881; Витребувати у ТОВ Преображенське земельну ділянку, площею 7,7515 га., кадастровий номер 2321282500:01:007:0006, яка розташована на території Корніївської сільської ради Веселівського району Запорізької області та зобов`язати його повернути земельну ділянку позивачу. Судові витрати просила покласти на відповідача.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 24 лютого 2021 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 20 серпня 2014 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Преображенське , який був зареєстрований у Веселівському районному управлінні юстиції 22 серпня 2014 року за № 6789881.

Зобов`язано ТОВ Преображенське повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 7,7515 га, яка розташована на території Корніївської сільської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321282500:01:007:0006.

Стягнуто з ТОВ Преображенське на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1536,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір, від імені ТОВ Преображенське підписано Коростельовим О.Ю., який на час укладання зазначеного договору був директором та єдиним власником та кінцевим бенефіціаром ТОВ Преображенське . Відтак, будь-який правочин, стороною в якому виступає це підприємство, опосередковано створює інтерес для нього особисто, оскільки впливає на майновий стан підприємства, створеного за рахунок його власності. Суд дійшов висновку, що укладаючи від імені ОСОБА_1 спірний договір оренди від 20 серпня 2014 року, ОСОБА_2 фактично вчинив правочин від імені позивача опосередковано у власних інтересах, тобто прямо порушив заборону, встановлену ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ Преображенське подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 24 лютого 2021 року , та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що спірний договір укладався представником позивача ОСОБА_4 за довіреністю, яка була видана у відповідності до вимог закону до укладання договору оренди, представництво з будь-яких підстав, визначених ст. 241 ЦК України на час укладання договору припинено не було, довіреність особою, яка її видала, на той момент скасована не була. В свою чергу, Позивачем не надано жодних доказів того, що правочин вчинено на вкрай невигідних умовах, та не в її інтересах відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України. В судовому засіданні не підтверджено належними доказами пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не знала про укладення договору оренди землі. Не надано доказів які б підтверджували факт укладання договору оренди землі не в інтересах ОСОБА_1 . Таким чином, скаржник вважає, що позивачем не доведено існування обставин, які могли б бути підставою для застосування приписів ч. 3 ст. 238 ЦК України щодо договору оренди землі від 20 серпня 2014 року. Помилковим є й твердження суду першої інстанції щодо укладення правочину представником ОСОБА_2 , всупереч інтересів довірителя, з посиланням на те, ОСОБА_1 не мала наміру укладати оскаржуваний договір оренди землі. Отже, судом першої інстанції жодним чином не обґрунтовано, що оспорюваний договір оренди землі від 20 серпня 2014 року укладено в особистих інтересах довірителя як передбачає ч. 3 ст. 238 ЦК України, зокрема не зазначено в чому саме полягає такий особистий інтерес.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Преображенське , ОСОБА_1 просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що суд першої інстанції на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, дійшов обґрунтованого висновку, що її представник ОСОБА_2 , укладаючи спірний договір оренди на такий значний термін мав на меті набуття у власність земельної ділянки, а тому переслідував особисту мету, діяв не в інтересах довірителя, чим порушив її права та встановлену ч. 3 ст. 238 ЦК України заборону.

Представник ТОВ Преображенське - Білова О.А. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити її з вищевказаних підстав.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Так, встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, що , відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 10 квітня 2003 року серії ЗП № 004963, ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_6 ) на праві приватної власності належить земельна ділянка, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,7515 га, кадастровий номер 2321282500:01:007:0006, яка розташована на території Корніївської сільської ради Веселівського району Запорізької області (а.с. 12).

09 серпня 2008 року від імені позивача була видана довіреність директору ТОВ Преображенське Коростельову О.Ю., якою він був уповноважений здавати в оренду належну позивачу на праві власності земельну ділянку площею 7,7515 га, визначати на власний розсуд умови, ціну та строк договору оренди, отримувати належну їй орендну плату у грошовій, натуральній чи відробітковій формах у будь-яких розмірах чи сумах, передбачених договором оренди земельних ділянок. Ця довіреність була видана строком на 20 років з правом передоручення, наділяла ОСОБА_2 повноваженнями на подання від імені документи, включаючи заяви стосовно її сімейного стану, якщо подання їх буде необхідним, розписуватися за ОСОБА_1 в одержанні грошей на документах, одержувати документи та довідки, що її стосуються, а також вчиняти всі інші юридичні значимі дії, пов`язані з цією довіреністю (а.с. 45).

Вказана довіреність була посвідчена 09 серпня 2008 року державним нотаріусом Гуляйпільської державної нотаріальної контори Горовою Я.О. та зареєстрована в реєстрі за № 3882.

03 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ Преображенське укладено договорі оренди спірної земельної ділянки, за умовами якого товариство прийняло земельну ділянку в оренду строком на 6 років (а.с. 36-39).

20 серпня 2014 року, діючи на підставі вказаної довіреності, ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 уклав з ТОВ Преображенське договір оренди землі, за умовами якого ТОВ Преображенське знову отримало в оренду на 49 років земельну ділянку з кадастровим номером 2321282500:01:007:0006.

На підставі цього договору до державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20 серпня 2014 року був внесений запис про реєстрацію права оренди на належну позивачу земельну ділянку строком на 49 років за ТОВ Преображенське (а.с. 13).

Відповідно до інформації наявної в ЄДРПОУ гр. ОСОБА_2 одночасно є директором, єдиним власником та кінцевим бенефіціаром ТОВ Преображенське (а.с. 53-55).

05 квітня 2017 року вищевказана довіреність скасована на підставі заяви ОСОБА_1 на припинення дії довіреності (а.с. 8).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до частин другої, третьої статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою і шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, із урахуванням зазначених норм матеріального права, при ухваленні рішення про часткове задоволення позовних вимог обґрунтовано виходив із того, що спірний договір оренди земельної ділянки був укладений 20 серпня 2014 року ОСОБА_2 від імені позивача як орендодавця на підставі довіреності від 09 серпня 2008 року, а також від імені ТОВ Преображенське як орендаря, шляхом реалізації ним як керівником повноважень, передбачених статутом товариства, а тому спірний договір оренди землі підлягає визнанню недійсними, оскільки підписуючи спірний договір від імені позивача, укладаючи договір оренди землі строком на 49 років, ОСОБА_3 діяв в інтересах ТОВ Преображенське та у своїх власних інтересах як кінцевий беніфіціарний власник товариства.

Будучи засновником, кінцевим беніфіціарним власником товариства та директором ТОВ Преображенське , ОСОБА_2 при укладенні договору оренди землі діяв як представник від імені власника земельних ділянок недобросовісно, порушив вимоги частини третьої статті 238 ЦК України.

Вказані висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі 3 323/19/16-ц (провадження № 61-14514ск18), від 10 січня 2019 року у справі № 323/1550/17-ц (провадження № 61-40550св18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 323/1827/17 (провадження № 61-9920св19), від 18 березня 2020 року у справі № 323/2196/17-ц (провадження № 61-46071св18).

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду проте висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, не дають.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Преображенське - залишити без задоволення.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 24 лютого 2021 року по цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 07 липня 2021 року.

Головуючий:

Судді: