Постанова

від 06.09.2007 по справі 7/331-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/331-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

06 вересня 2007 р.                                                                                Справа № 7/331-06

Суддя господарського суду Мінєєва Н.В.

при секретарі судового засідання Юрчак Л.C. , розглянувши матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Вінниця     

до: ДП "Капітал - Промінь" УГ "Капітал", м.Вінниця  

про стягнення 3405,56 грн. адміністративно-господарських санкцій

Представники :

позивача     :   Черепаха Т.П., за дорученням

відповідача :   не з'явився

ВСТАНОВИВ :

          Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів  подано позов до ДП "Капітал-Промінь" УГ "Капітал" про стягнення  3405,56 грн. штрафних санкцій  за не створення 1 робочого місця для інвалідів у 2005 р.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила його  задовольнити.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнав з тих підстав, що законодавчими актами Фонду соціального захисту інвалідів не надано права на звернення до суду з позовами про стягнення штрафних санкцій. Тобто органи Фонду не володіють повною господарсько-процесуальною правоздатністю. Крім того зазначає, що сплата штрафних санкцій не пов'язується з фактом нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки відповідальними за працевлаштування інвалідів є відповідні органи. За даних обставин відповідач в задоволені позову просить відмовити.

          В зв'язку з неявкою представників сторін, неподання витребуваних доказів, розгляд справи неодноразово відкладався, і останній раз справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.09.2007р.

          На визначену дату представник відповідача не з'явився, надіслана на його юридичну адресу судова повістка  повернулась до суду в конверті з відміткою пошти про вибуття організації. Враховуючи викладене, суд вважає що вжив всіх можливих заходів для забезпечення права відповідача на участь в судовому засіданні, а тому судом ухвалено розглянути справу за наявними в ній доказами.

          За клопотанням позивача розгляд справи здійснюється без технічної фіксації судового процесу.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив, що згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік форми №10-ПІ, у 2005 році на підприємстві працювали 9 осіб, з них жодного інваліда.

Статтею 19 Закону  України від 21.03.1991 р. “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (зі змінами , далі –Закон)  встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

   Статтею 20 Закону  встановлено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації,  яка використовує найману працю.

          Як слідує зі звіту середньорічна заробітна плата  на підприємстві відповідача за 2005 р. становила 6811,11 грн. (61300 : 9), таким чином сума штрафних санкцій складає половину згаданої суми, тобто 3405,56 грн. (6811,11 х 0,5).

        Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда  і порядок працевлаштування  інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами  Мінсоцзахисту, місцевими  Радами народних депутатів, громадськими організаціями  інвалідів  з  урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

       Відповідно до п. 14 Положення про робоче місце інваліда  і порядок працевлаштування  інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 підприємства      інформують державну службу  зайнятості  та  місцеві   органи соціального  захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

     Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314, визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п. 1). Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3). Згідно з п. 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування  інвалідів.  

          З матеріалів справи судом встановлено, що в 2005р. ДП "Капітал-Промінь" УГ "Капітал", м. Вінниця інформацію про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких можуть працювати інваліди до державної служби зайнятості та Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради не подавало, про що свідчать листи Ленінського районного центру зайнятості № 02-31/1010 від 10.05.2006р. та Управління праці та соціального захисту населення № 1136 від 08.06.2006р.

          Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАСУ).  

          В зв'язку з тим, що відповідач не надав доказів створення на підприємстві необхідних за нормативом робочих місць для інвалідів визначених Законом (1 місце), не надав доказів  подання відомостей про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів  у державну  службу  зайнятості  та  місцеві   органи соціального  захисту населення в 2005р., суд приходить до висновку що позов підлягає  задоволенню.

          В той же час заперечення відповідача щодо відсутності у Фонду соціального захисту інвалідів права на звернення до суду з метою захисту державних інтересів судом не приймаються до уваги  та спростовуються нижчевикладеним.

          Згідно зі статтею 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.

          Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 N 1434 з наступними змінами (далі - Положення), Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

          Згідно з пунктом 9 Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

          Відповідно до покладених на нього завдань Фонд соціального захисту інвалідів здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 Положення).

          Пунктом 11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 N 1767 з послідуючими змінами, передбачено, що у разі несплати підприємствами, установами організаціями, які не забезпечують нормативу робочих місць, штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду соціального захисту інвалідів вживають заходів щодо їх стягнення в судовому порядку.

          Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями, зокрема, у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку.

          Керуючись ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,--

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з  Дочірнього підприємства "Капітал-Промінь" Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська група "Капітал" ( м. Вінниця, вул. 600-річчя, 66А, код ЄДРПОУ 33449003, р/р 26005000000871 в Філії АБ "Брокбізнесбанк" м. Вінниця, МФО 302719) на користь Вінницького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів ( м. Вінниця, вул. Пирогова, 135 А, Держбюджет м. Вінниці, р/р 31217230600002, код 21727686 в УДК у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, призначення платежу 33449003; 50070000; 221 "Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів") 3405,56 грн. адміністративно-господарської санкції за нестворення нормативу робочих місць для інвалідів.  

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                    Мінєєва Н.В.