Постанова

від 10.03.2021 по справі 910/9286/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2021 р. Справа№ 910/9286/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - Калітіна О.В. (ордер серія ПТ №067279 від 25.06.220);

від відповідача - Пустовіт А.І. (ордер серія НК №100254 від 23.12.2020);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЛ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020

у справі №910/9286/20 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Східний"

про визнання укладеним договору про внесення змін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/9286/20 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215, згідно якої внесено зміни до постанови від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 не розповсюджується на позивача, а тому останній має право здійснювати свою господарську діяльність, зокрема, за основним видом діяльності та використовувати орендовані приміщення;

- позивачем не доведено факт неможливості використання орендованих приміщень в повному обсязі в період з 20.03.2020 по 30.06.2020.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- 17.03.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №530-XI, відповідно до якого до форс-мажорних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, віднесено і карантин, таким чином відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №211 від 11.03.2020, починаючи з 12.03.2020 настала форс-мажорна обставина, у вигляді карантину;

- виконання позивачем договору суборенди в частині сплати орендної плати на час запровадження карантину, порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє орендаря належного виконання ним договірних зобов`язань;

- при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЛ" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020, справу №910/9286/20 призначено до розгляду на 10.03.2021.

Від відповідача (09.03.2021) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що:

- відповідач не включений до передбаченого Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 переліку суб`єктів господарювання, діяльність яких заборонена вказаним нормативно-правовим актом, оскільки не є закладом громадського харчування (рестораном, кафе тощо), торгово-розважальним центром, іншим закладом розважальної діяльності, фітнес-центром, закладом культури, торговельного і побутового обслуговування населення ;

- діяльність Бізнес центру, в якому розміщені орендовані за договорами приміщення, не заборонена /обмежена чинним законодавством у сфері запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, отже діяльність відповідача, яка передбачає надання в суборенду приміщень у бізнес-центрі, не заборонена/не обмежена Постановою №211 чи будь-яким іншим законодавчим або нормативно-правовим актом;

- аналогічним чином, діяльність позивача передбачає діяльність телефонних центрів також не заборонена/не обмежена постановою №211 чи будь-яким іншим законодавчим або нормативно-правовим актом.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судовою колегією встановлено.

Між позивачем та відповідачем укладено чотири договори суборенди та обслуговування від 12.12.2019, від 12.12.2019, від 20.06.2019 та від 20.06.2019, за якими відповідач зобов`язався передати позивачу в тимчасове платне користування офісні приміщення (офіси: 219, 309, 301, 312, 313, 316, 206, 314) в БЦ "РЕГУС", що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, 28/12, та надавати послуги по їх утриманню, а позивач - оплачувати оренду та вартість наданих послуг.

Строк дії договорів установлено до 30.06.2020.

Постановою Кабінету міністрів України № 211 від 11.03.2020 на території України з 12.03.2020 встановлено карантин.

Листом за № 126/01 від 04.06.2020 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про внесення змін до договорів суборенди та обслуговування від 12.12.2019, від 12.12.2019, від 20.06.2019, від 20.06.2019 про зменшення платежів на суму 560 000,00грн., у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Відповідач листом № 1006/2 від 10.06.2020 відмовив позивачу в укладенні договору про внесення змін до договорів суборенди та обслуговування від 12.12.2019, від 12.12.2019, від 20.06.2019, від 20.06.2019, у зв`язку з відсутністю підстав для зменшення орендних платежів.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає про те, що у зв`язку з введенням карантинних обмежень він не міг користуватись орендованими приміщеннями з 20.03.2020 по 30.06.2020, що є підставою для внесення змін до договорів суборенди та обслуговування від 12.12.2019, від 12.12.2019, від 20.06.2019, від 20.06.2019, в частині зменшення орендних платежів за вказаний період.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Господарським судом міста Києва встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є діяльність телефонних центрів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, якою внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211, заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

У подальшому дія карантинних обмежень постановами Кабінету Міністрів України продовжувалася до 22 травня 2020 року.

Пунктами 5.1 договорів суборенди та обслуговування від 12.12.2019, від 12.12.2019, від 20.06.2019, від 20.06.2019 установлено, що позивач гарантує використання приміщень лише як офіс. Використання офісу у "торгівельних" або "медичних" цілях, у тому числі із частими відвідуваннями громадянами не дозволяється.

Отже, постанова Кабінету міністрів України від 16.03.2020 № 215 не розповсюджується на позивача, а тому останній мав право здійснювати свою господарську діяльність, зокрема, за основним видом діяльності та використовувати орендовані приміщення відповідно до умов договорів суборенди та обслуговування від 12.12.2019, від 12.12.2019, від 20.06.2019, від 20.06.2019.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про безпідставність тверджень позивача про загальновідомий факт встановлення на території України карантину з 12.03.2020, отже про існування форс-мажорних обставин, що надають йому право на зменшення розміру орендних платежів.

Основними ознаками форс-мажорних обставин є:

- незалежність від волі учасників цивільних (господарських) відносин;

- надзвичайний характер;

- невідворотність;

- неможливість виконання зобов`язань за умови існування цих.

У даному випадку, позивач мав довести, що запровадження карантинних заходів об`єктивно унеможливило використання орендованих приміщень в повному обсязі згідно умов договорів суборенди та обслуговування від 12.12.2019, від 12.12.2019, від 20.06.2019, від 20.06.2019 та відсутність фактичного використання цих приміщень в зазначений ним період часу.

Проте, доказів на підтвердження таких обставин, у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, позивачем суду не надано.

В матеріалах справи містяться акти надання послуг за період березень-червень 2020 року, які підписані зі сторони позивача без заперечень та свідчать про використання приміщень і користування послугами Бізнес-центру.

Згідно пунктів 9.8 договорів суборенди та обслуговування від 12.12.2019, від 12.12.2019, від 20.06.2019, від 20.06.2019 дія форс-мажорних обставин повинна підтверджуватись документом, виданим Торгово-промисловою палатою України.

Згідно частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

У матеріалах справи відсутні сертифікати, видані Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання договорів суборенди та обслуговування від 12.12.2019, від 12.12.2019, від 20.06.2019, від 20.06.2019.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено факт неможливості використання орендованих приміщень в повному обсязі в період з 20.03.2020 - 30.06.2020.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №211 від 11.03.2020, починаючи з 12.03.2020 настала форс-мажорна обставина, у вигляді карантину не спростовують вищенаведеного висновку суду.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та фактичні обставини, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для внесення змін до договорів суборенди та обслуговування від 12.12.2019, від 12.12.2019, від 20.06.2019, від 20.06.2019 в частині зменшення орендних платежів за період 20.03.2020 - 30.06.2020 на суму 560 000,00грн.

Крім того, строк дії договорів суборенди та обслуговування від 12.12.2019, від 12.12.2019, від 20.06.2019, від 20.06.2019 закінчився 30.06.2020, сторонами підписано акти прийому-передачі приміщень та інвентарні листи. Діючим законодавством України не передбачено можливості внесення змін до договорів після їх закінчення та виконання.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЛ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/9286/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/9286/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.03.2021

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді С.І. Буравльов

В.В.Андрієнко