Постанова

від 09.03.2021 по справі 910/23534/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р. Справа№ 910/23534/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

За участю секретаря судового засідання Брунько А.І.

та представників сторін:

від ДП "Укрветсанзавод": Гребенченко О.А. - ордер серія КВ №754121 від 04.01.2021.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018

у справі №910/23534/17 (суддя Босий В.П.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області

до Державного підприємства "Укрветсанзавод"

про стягнення 1 817 150,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укрветсанзавод" про стягнення 1 817 150,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході позапланової перевірки у період з 23.03.2017 по 31.03.2017 Державною екологічною інспекцією у Волинській області встановлено порушення Ковельською філією Державного підприємства "Укрветсанзавод" вимог природоохоронного законодавства, у зв`язку з чим державі було завдано шкоду у розмірі 1 817 150,32 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 у справі №910/23534/17 позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Волинській області задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства "Укрветсанзавод" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 1 817 150, 32 грн.

Стягнуто з Державного підприємства "Укрветсанзавод" на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області судовий збір у розмірі 25 257,26 грн. Зобов`язано видати накази.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Укрветсанзавод" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, згідно якої просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 у справі №910/23534/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 у справі №910/23534/17 залишено без змін.

14.10.2020 до суду апеляційної інстанції від не учасника справи ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 у справі №910/23534/17, згідно якої скаржник просить суд скасувати рішення місцевого суду від 25.04.2018 по справі №910/23534/17 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи правомірність звернення до суду з даною апеляційною скаргою ОСОБА_2 зазначає, що він є учасником провадження у справі №910/1116/18 за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до Державного підприємства "Укрветсанзавод" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення 45 105,98 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в межах справи №910/6968/16 за заявою Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії Нафтогаз України до Державного підприємства "Укрветсанзавод". А відтак вважає, що має право на оскарження судового рішення у справі №910/23534/17, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/23534/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Сотнікова С.В., Грека Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 17.11.2020 відхилено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 по справі №910/23534/17 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 задоволено клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 по справі №910/23534/17 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 (колегія суддів у складі: головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М.) у справі №910/23534/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 10.02.2021.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Копитової О.С. у відпустці з 01.02.2021 по 31.03.2021 (наказ №35-в від 21.01.2021), з метою недопущення порушень процесуальних строків, справа №910/23534/17 передана на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021 справу №910/23534/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Поляков Б.М., Остапенко О.М.

11.02.2021 від судді Полякова Б.М. надійшла заява про самовідвід у справі №910/23534/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 заяву судді Полякова Б.М. про самовідвід у справі №910/23534/17 задоволено; матеріали справи №910/23534/17 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 ГПК України.

11.02.2021 до суду апеляційної інстанції від Державної екологічної інспекції у Волинській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Крім того позивач просить здійснити розгляд апеляційної скарги без його участі, за наявними матеріалами справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021, апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 прийняти до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 по справі №910/23534/17; розгляд апеляційної скарги призначено на 09.03.2021.

23.02.2021 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності скаржника та його представника.

04.03.2021 до суду апеляційної інстанції від Державного підприємства "Укрветсанзавод" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач підтримує апеляційну скаргу ОСОБА_1 повністю.

В судовому засіданні 09.03.2021 представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 по справі №910/23534/17.

В судовому засіданні 09.03.2021, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України", заява №24402/02).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відтак реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене за результатами розгляду спору про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 ГПК України , повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постановах від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17 слід враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або у такому рішенні мають міститися судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Таким чином, в даному випадку, першочергово необхідно з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника - ОСОБА_1 .

Як слідує з матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду від 25.04.2018 (що переглянуте в апеляційному порядку), яким стягнуто з Державного підприємства "Укрветсанзавод" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 1 817 150, 32 грн.

Як зазначено вище, своє право на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є учасником провадження у справі №910/1116/18 за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до Державного підприємства "Укрветсанзавод" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення 45 105,98 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в межах справи №910/6968/16, а відтак має право на оскарження судового рішення у справі №910/23534/17, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Колегія суддів відмічає, що предметом розгляду даної справи були вимоги про стягнення завданої відповідачем шкоди внаслідок скиду стічних вод, що спричинило забруднення земельних ділянок , та що відображено в акті перевірки від 23-31.03.2017. У той же час, у межах справи №910/1116/18 розглядався спір щодо відшкодування завданої відповідачем шкоди також згідно з актом перевірки від 23-31.03.2017, але внаслідок засмічення відповідачем земельних ділянок складуванням відходів тваринного походження (кісток) та відсутністю дозволу на зняття та перенесення поверхневого (родючого) шару ґрунту .

Таким чином, предмети спорів у даній справі №910/23534/17 та справі №910/1116/18 є різними. При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що оскаржуване судове рішення зачіпає інтереси скаржника, а у рішенні від 25.04.2018 немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів апелянта - ОСОБА_1 , з чого слідує, що у скаржника не виникло права звертатись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018. До того ж, слід звернути увагу, що ОСОБА_1 у апеляційній скарзі не вказує яким чином оскаржуване рішення стосується його прав та інтересів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судові рішення є обов`язковими до виконання.

Зважаючи на викладені вище обставини та враховуючи, що скаржник не є учасником даної справи, судом першої інстанції не було вирішено питання про його права та обов`язки, а відповідно він не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2019 у даній справі, та беручи до уваги, що оскаржуване судове рішення вже було предметом апеляційного перегляду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 у справі №910/23534/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 у справі №910/23534/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/23534/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Cторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.03.2021.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко