Ухвала

від 22.04.2021 по справі 910/23534/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/23534/17

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 року

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2020 року

у справі № 910/23534/17

за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області

до Державного підприємства "Укрветсанзавод"

про стягнення 1 817 150,32 грн.

В С Т А Н О В И В:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (надіслана 19.03.2021 року, що підтверджується конвертом Укрпошта Стандарт) на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2020 року у справі № 910/23534/17, в якій просить суд скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції; прийняти нову постанову якою направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; звільнити від сплати судового збору.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України , з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України , судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Предметом касаційного оскарження є зокрема постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2020 року, однак відповідно до інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, процесуальне рішення як постанова

Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2020 року - відсутнє.

Натомість наявна постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 року .

Отже скаржником не конкретизовано вимог, які б відповідали положенням статті 308 Господарського процесуального кодексу України .

Для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно уточнити касаційні вимоги у відповідності до положень статті 308 Господарського процесуального кодексу України .

Згідно із положеннями статті 298 частини 2 цього Кодексу у разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Статтею 291 вказаного кодексу визначено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Усунувши недоліки заявнику касаційної скарги необхідно надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази надіслання копій відповідних змін до касаційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно із підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 54 514,51 грн.

Проте до матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 не долучено доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на відсутність будь-якого доходу за період з 1 кварталу 2019 року по 2 квартал 2020 року, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Крім того, згідно інформації яка надана Пенсійним фондом України за формою ОК-5 у скаржника відсутні страхові внески за 2019 рік, що свідчить про відсутність нарахування заробітної плати.

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" , Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Касаційний господарський суд, зауважує, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі ).

Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, на підтвердження відсутності доходу скаржником надано до Верховного Суду "Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків" лише за період з 1 кварталу 2019 року по 2 квартал 2020 року.

Отже, скаржником до касаційної скарги не додано доказів, які б підтверджували, що на момент подання касаційної скарги, а саме 2021 року майновий стан скаржника перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі а саме не надано відомостей, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік (2020 рік).

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України , у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу , така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України .

Керуючись статтями 174 , 234 , 235 , 288 , 290 , 292 ГПК України Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2020 року у справі № 910/23534/17 - залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: уточнити касаційні вимоги та надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази надіслання копій відповідних змін до касаційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 54 514,51 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати.

4. Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.