Рішення

від 11.03.2021 по справі 909/353/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О ДА Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/353/20 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву б/н (вх№17011/20) від 04.11.2020 ТОВ "Альпіне груп" про винесення додаткового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіне груп",

вул. Щорса, буд.31, м. Київ, 01133;

представник позивача: адвокат Леонтьєв Гліб Євгенійович,

вул.Регенераторна, 4, кв.2-364, м.Київ, 02160;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лезер ПК",

вул.Кобилянської, буд. 1 В, м.Болехів, Івано-Франківська область,77200;

про стягнення 836 966,61грн, з яких: 749 184,41грн - основний борг, 61 838,45грн - пеня, 5 169,37грн - інфляційні втрати, 20 774,38грн - 3% річних.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпіне груп" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою б/н (вх№17011/20) від 04.11.2020 про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання представник позивача не з"явився, хоча про дату час та місце був належним чином повідомлений ухвалою суду від 25.02.2021. Заява б/н (вх№17011/20) від 04.11.2020 мотивована понесенням позивачем у зв"язку з розглядом справи судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн, що здійснювалась адвокатом Г.В.Леонтьєвим, які заявник просить відшкодувати за рахунок відповідача. В підтвердження заявлених до стягнення судових витрат пов`язаних з правничою допомогою суду подано договір про надання правової допомоги №12/02 від 12.02.2020, додаткову угоду №2 від 12.02.2020 до договору, рахунки-фактури №01/06-2 від 01.06.2020, №29/09-2 від 29.09.2020, платіжні доручення №614 від 09.08.2020 на суму 5 000,00грн, № 661 від 05.10.2020 на суму 5 000,00грн.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату час та місце був належним чином повідомлений ухвалою суду від 25.02.2021. Однак адресував суду клопотання вх№3487/21 від 09.03.2021, в якому заперечує проти стягнення з відповідача 10 000,00грн витрат на правову допомогу адвоката. Вказує, що: - позивачем не зазначено у позовній заяві попередньої (орієнтованої) суми судових витрат, які він очікує понести у зв»язку з правовою допомогою, що на думку представника відповідача, є підставою для відмови у їх стягненні згідно з частиною 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України; - позивачем не доведено понесення вказаних судових витрат саме у цій справі, оскільки в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувають справи №909/324/20, №909/620/20 з аналогічним позивачем, а юридичний супровід здійснюється тим самим представником, яким в т.ч. заявлено вимогу про стягнення 10 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу; - заявлені до стягнення судові витрати є неспівмірними з заявленими позовними вимогами, явно завищеними та необґрунтованими, оскільки представник позивача не брав участі у жодному судовому засіданні, а його правова допомога обмежувалась лише написанням позовної заяви. Просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні клопотання позивача про розподіл судових витрат.

Беручи до уваги приписи частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, яка вказує на те, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, враховуючи те, що учасники справи ухвалою суду від 25.02.2021 належним чином повідомлені про судове засідання, а їх явка не визнавалась судом обов»язковою, суд прийшов до висновку, про розгляд заяви у відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно повно та об"єктивно з"ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються вимоги заяви б/н (вх№17011/20) від 04.11.2020 ТОВ "Альпіне груп" про стягнення судових витрат та клопотання вх№3487/21 від 09.03.2021 ТОВ "Лезер ПК" про відмову у стягненні таких витрат, суд прийшов до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.12.2020 позов ТОВ "Альпіне груп" до відповідача ТОВ "Лезер ПК" про стягнення 836 966,61грн - задоволено частково. Стягнено з ТОВ "Лезер ПК" на користь ТОВ "Альпіне груп" 614 184,41грн - заборгованості, 61 838,41 - пені, 3 667,00грн - інфляційних втрат, 20 757,90грн - 3% річних, 12 531, 71грн - судового збору. В частині стягнення 0,4грн - пені, 1 502,37грн - інфляційних втрат, 16,48грн - 3%річних - відмовлено. В частині стягнення 135 000,00грн - заборгованості - провадження у справі закрито.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Правилами частин 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи у своїй першій заяві по суті - позовній заяві (а.с.1-4) позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат належать витрати на професійну правничу допомогу.

Одночасно з дотриманням строку визначеного абз.2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України позивач подав суду договір про надання правової допомоги №12/02 від 12.02.2020, додаткову угоду №2 від 12.02.2020 до договору, рахунки-фактури №01/06-2 від 01.06.2020, №29/09-2 від 29.09.2020, платіжні доручення №614 від 09.08.2020 на суму 5 000,00грн, № 661 від 05.10.2020 на суму 5 000,00грн - в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Г.В.Леонтьєвим (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КВ №6242, посвідчення адвоката №КВ6242 від 25.10.2018, ордер серія КВ №417326 від 12.02.2020).

Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вказує частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору

Нормою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас Європейський суд з прав людини у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пунктах 34-36 рішення від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" неодноразово наголошує про те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Договором про надання правової допомоги №12/02 від 12.02.2020, додатковою угодою №2 від 12.02.2020 до договору, платіжними дорученнями №614 від 09.08.2020, № 661 від 05.10.2020 позивачем документально підтверджено перед судом понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Г.В.Леонтьєвим (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КВ №6242, посвідчення адвоката №КВ6242 від 25.10.2018, ордер серія КВ №417326 від 12.02.2020) в сумі 10 000,00грн.

Так, між адвокатом Леонтьєвим Глібом Євгенійовичем та клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпіне груп" укладено договір про надання правової допомоги №12/02 від 12.02.2020.

Додатковою угодою №2 від 12.02.2020 до договору сторони погодили, що адвокат захищає порушені права та інтереси клієнта в рамках господарського процесу в господарських судах з метою стягнення із контрагента клієнта ТОВ "Лезер ПК" простроченої дебіторської заборгованості, представляє інтереси клієнта (надає правову допомогу) в органах державної влади, в судах будь-якої інстанції, правоохоронних органах тощо, для чого клієнт надає адвокату відповідні повноваження визначені пунктом 1.2 договору.

Згідно з пунктами 2, 3 додаткової угоди вартість правової допомоги адвоката складає 10 000,00 грн. Клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість правової допомоги адвоката (гонорар) в наступному порядку: - 5 000,00грн після відкриття провадження по справі у господарському суді за підготованим адвокатом позовом на підставі отриманого від адвоката рахунку; - 5 000,00грн після підготовки та подання адвокатом до суду заперечення на відзив від відповідача та/або призначення справи до розгляду по суті на підставі отриманого від адвоката рахунку.

Адвокатом виставлено клієнту рахунки-фактури №01/06-2 від 01.06.2020, №29/09-2 від 29.09.2020 на оплату наданої правової допомоги згідно додаткової угоди №2 від 12.02.2020 до договору №12/02 від 12.02.2020.

Платіжними дорученнями №614 від 09.08.2020, № 661 від 05.10.2020 з призначенням платежу "оплата за надання правової допомоги згідно рах.№01/06-2 від 01.06.2020, №29/09-2 від 29.09.2020" позивачем ТОВ "Альпіне груп" перераховано на рахунок ОСОБА_1 кошти в загальній сумі 10 000,00грн.

Зважаючи на вищевикладене правове визначення обставин, які склались в даному випадку, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер спору, принципи співрозмірності та розумності заявлених до стягнення судових витрат - 10 000,00грн з ціною позову - 836 966,61грн, відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат (відповідач у прохальній частині клопотання просить суд відмовити в повному обсязі у стягненні судових витрат на правову допомогу), беручи до уваги приписи частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, які вказують на те, що судові витрати пов"язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову - покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9 981,00грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог.

У відповідь відповідачу на заперечення, викладені у клопотанні вх№3487/21 від 09.03.2021 суд зазначає, що незазначення у попередньому (орієнтованому) розрахунку конкретної суми судових витрат, які сторона очікує понести у зв»язку з розглядом справи не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні, позаяк відмова у такому відшкодуванні є правом, а не обов»язком суду згідно з частиною 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України. Сторонами у справах №909/324/20, №909/620/20 є позивач ТОВ "Альпіне груп" та відповідач ТОВ "Світ Шкіри", а заявлені до відшкодування судові витрати у вказаних справах обґрунтовані іншими доказами, відмінними від доказів у даній справі. Наявності спору між позивачем ТОВ "Альпіне груп" та відповідачем ТОВ "Лезер ПК", що розглядається іншим складом суду чи іншим судом - відповідачем не подано.

Як вказують частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. При цьому необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони.

Керуючись статтями 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статтями 123, 124, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лезер ПК", вул.Кобилянської, буд. 1 В, м.Болехів, Івано-Франківська область,77200 (ідентифікаційний код 34275800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіне груп", вул. Щорса, буд.31, м. Київ, 01133 (ідентифікаційний код 32826679) 9 981,00грн (дев"ять тисяч дев"ятсот вісімдесят вісімдесят одну грн 00коп.) - судових витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Додаткове рішення складено 11.03.2021

Суддя С.Кобецька