Ухвала

від 10.03.2021 по справі 37/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.03.2021Справа № 37/70 Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів: Андреїшиної І.О. (головуючий), Літвінової М.Є., Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали скарги Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва"

про визнання бездіяльності державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) неправомірною та зобов`язання вчинити дії

у справі № 37/70

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій"

до Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва"

про стягнення 8 482 675,78 грн

Представники учасників справи:

Від боржника (скаржника): Багрій Н.В.

Від ВДВС: не з`явився

Від стягувача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 37/70 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" до Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" про стягнення 8 482 675,78 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 у справі № 37/70 позов задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" 8 079 730,03 грн основного боргу, 150 010,31 грн інфляційних нарахувань, 41 016, 39 грн трьох відсотків річних, 211 919, 05 грн пені, 19 634,99 грн витрат по сплаті державного мита та 181,72 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.12.2012 на виконання рішення Господарським судом міста Києва видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 09.09.2013 відмовлено у задоволенні скарги Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Григорян О.Г. щодо неправомірного винесення постанови про арешт коштів боржника від 25.06.2013 за наказом господарського суду м. Києва у справі № 37/70 від 14.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 30.09.2013 заяву Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" про розстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва № 37/70 від 28.11.2012 задоволено частково; розстрочено виконання рішення господарського суду м. Києва № 37/70 від 28.11.2012 на 12 місяців, здійснивши стягнення з Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" на користь ТОВ "Центр Інфотехнологій" у наступному порядку:

- до 30.10.2013 року - 708 541,05 грн; - до 30.04.2014 року - 708 541,04 грн;

- до 30.11.2013 року - 708 541,04 грн; - до 30.05.2014 року - 708 541,04 грн;

- до 30.12. 2014 року - 708 541,04 грн; - до 30.06.2014 року - 708 541,04 грн;

- до 30.01.2014 року - 708 541,04 грн; - до 30.07.2014 року - 708 541,04 грн;

- до 28.02.2014 року - 708 541,04 грн; - до 30.08.2014 року - 708 541,04 грн;

- до 30.03.2014 року - 708 541,04 грн; - до 30.09.2014 року - 708 541,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 25.12.2013 затверджено мирову угоду від 09.12.2013, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (стягувач) та Комунальним підприємством "Господар Дарницького району м. Києва" (боржник), в редакції спільної заяви останніх.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 30.05.2016 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Центр інфотехнологій" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Пишного Артема Володимировича щодо виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 25.12.2013 у справі № 37/70.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 14.07.2016 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 25.12.2013 про затвердження мирової угоди в справі № 37/70; відновлено заявнику строк для пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 25.12.2013 про затвердження мирової угоди в справі № 37/70.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 03.04.2019 у задоволенні скарги Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі №37/70 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києві від 03.04.2019 без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.10.2019 залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києві від 03.04.2019.

22.02.2021 через загальний відділ діловодства суду від Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із закінченням терміну повноважень у судді Дупляк О.М., справу № 37/70 передано для розгляду скарги колегії суддів у складі: головуючий суддя Андреїшина І.О., Літвінова М.Є., Удалова О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 розгляд скарги Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.03.2021.

З огляду на те, що згідно ч.4 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд дійшов висновку, що скарга Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" може бути розглянута судом у судовому засіданні 10.03.2021.

Представник скаржника в судовому засіданні 10.03.2021 надав пояснення щодо скарги, просив суд її задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника скаржника, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Обґрунтовуючи подану скаргу, скаржник (боржник) зазначає, що станом на поточну дату підприємством не здійснюється господарська діяльність, кошти на рахунок не надходять, відповідно це призводить до невиконання боржником наказу у даній справі та державним виконавцем не надано відповіді на запит останнього про надання згоди для закриття рахунків відкритих в АТ Кристалбанк , що порушує права заявника та призводить до порушення строку, встановленого розпорядженням для завершення заходів з реорганізації та для виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 37/70 по виконавчому провадженню № 51904819.

Отже, відповідач просить суд зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державного забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати згоду для закриття комунальним підприємством Господар Дарницького району міста Києва рахунків відкритих в АТ Кристалбанк , в той час як остаточне судове рішення у справі №37/70 понад 8 років залишається невиконаним.

Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Приписами частин 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Варто зазначити, що наведені приписи були розглянуті Конституційним Судом України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012, в якому вказано, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування нашою державою права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - "Конвенція") та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України").

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Так, 12.10.2017 Велика палата Європейського суду з прав людини прийняла рішення у справі "Бурмич та інші проти України", яке стосується системної проблеми не виконання державою судових рішень.

Вперше констатація Європейським судом з прав людини системності такої проблеми відбулася у 2009 році у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", саме тоді Суд вперше застосував процедуру "пілотного рішення", щоб спонукати Державу-відповідача до вирішення великої кількості індивідуальних справ, породжуваних однією і тією самою структурною проблемою, що існує на національному рівні.

Як наслідок, Європейський суд з прав людини у справі "Бурмич та інші проти України" постановив, що повторення одних і тих самих висновків у величезній кількості схожих рішень не сприятиме досягненню справедливості, і лише накладе істотний тягар на ресурси Суду. Це не сприятиме жодним чином посиленню захисту прав людини згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Також Європейський суд з прав людини зазначив про те, що ці проблеми можуть бути адекватно вирішені лише між Державою-відповідачем, з одного боку, та Комітетом Міністрів Ради Європи, з іншого, оскільки останній має повноваження, відповідно до п. 2 ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, контролювати виконання рішень Суду.

Тобто, Європейський суд з прав людини ідентифікував системну проблему, констатував порушення права на справедливий суд і надав вказівки щодо заходів, які слід прийняти Україні, а тому на суд, як на орган державної влади, також покладений обов`язок із недопущення порушення права на суд, яке передбачає обов`язковість виконання остаточного судового рішення.

Статтею 104 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений статтею 107 Кодексу, згідно з якою після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Відповідно до вимог статті 1075 Кодексу договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Клієнт не має права без згоди обтяжувача за домовленістю з банком чи односторонньо, у тому числі шляхом односторонньої відмови від виконання зобов`язання, розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, є предметом обтяження, якщо інше не передбачено умовами обтяження. Правочини, вчинені з порушенням цієї вимоги, є нікчемними. Згода обтяжувача може бути виражена у загальній формі та/або містити умови, за яких така згода вважається наданою. Така згода може бути включена до умов договору, яким встановлюється обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Враховуючи вищезазначені норми Кодексу та положення пункту 143 розділу XIV Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів (далі - Інструкція №492), банк закриває поточні рахунки клієнтів, на кошти яких установлено обтяження майнових прав відповідно до умов договору, лише за згодою обтяжувана, який установив таке обтяження.

Відповідно до пункту 146 розділу XIV Інструкції №492 поточний рахунок юридичної особи-резидента закривається клієнтом/юридичною особою-правонаступником у разі припинення юридичної особи-резидента внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення за умови подання ним таких документів:

- заяви про закриття поточного рахунку;

- копії рішення учасників або органу юридичної особи - резидента, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законодавством України, - копії рішення суду або відповідних органів державної влади про припинення юридичної особи-резидента, засвідченої в установленому порядку.

У той же час варто зазначити, що стаття 18 Закону України Про виконавче провадження зобов`язує виконавця під час здійснення виконавчого провадження здійснювати реєстрацію обтяжень майна у процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням. При цьому, статті 39 та 40 Закону Про виконавче провадження обумовлюють, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Відповідно до пунктів 12 та 13 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувану чи до суду. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом про виконавче провадження.

При цьому Закон України Про виконавче провадження не містить норм, які встановлюють обов`язок надання виконавцем, як обтяжувачем, згоди на закриття рахунку боржника у банківських установах.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що недопустимим є створення ситуації, коли можливість примусового виконання остаточного судового рішення ставиться в залежність від боржника за таким рішенням.

Таким чином, суд дійшов висновку, що бездіяльність державного виконавця щодо надання згоди для закриття комунальним підприємством Господар Дарницького району міста Києва рахунків відкритих в АТ Кристалбанк не є протиправною.

Крім того, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, Господарський суд міста Києва не може зобов`язувати державного виконавця вчиняти дії, які не передбачені нормами Закону України Про виконавче провадження .

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги боржника та звертає увагу останнього, що арешт з його рахунку може бути знятий після виконання ним рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 у справі № 37/70 у повному обсязі, що є самостійною і достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з коштів на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ "Кристалбанк", у відповідності до положень ст.ст. 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Керуючись ст.ст. 230, 233-235, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 11.03.2021

Головуючий суддя І.О. Андреїшина

Суддя М.Є. Літвінова

Суддя О.Г. Удалова