Рішення

від 11.03.2021 по справі 344/15840/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15840/19

Провадження № 2/344/633/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Шамотайла О.В.

секретаря Устинської Н.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Малетина А.Я., представника відповідача Кручка А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд :

визнати незаконними та скасувати Рішення Івано-Франківської міської ради (20 сесія) 7 демократичного скликання від 21.06.2018р. № 171-20 в частині - 49 погодити Івано-Франківській міській раді технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0.0815 га на АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 2610100000:04:002:0311) на дві земельні ділянки площею 0.0322 га та 0.0493 га, при цьому визнати дії Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області щодо поділу земельної ділянки з Кадастровиим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0311 незаконним поглинанням (рейдерством);

визнати незаконними та скасувати Рішення Івано-Франківської міської ради (22 сесія) 7 демократичного скликання від 14.12.2018р. № 381-22 Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань в частині -136. Затвердити Івано-Франківській міській раді технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0.0815 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0100000:04:002:0311), в тому числі:

136.1. Площею 0.0322 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610100000:04:002:0333;

136.2. Площею 0.0493 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610100000:04:002:0334. Дати дозвіл Івано-Франківській міській раді на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, із земель для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства площею 0.0493 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610100000:04:002:0334;

Визнати незаконними та скасувати Рішення Івано-Франківської міської ради (24/1 сесія) 7 демократичного скликання від 09.04.2019р. № 25-24/1 Про земельні питання Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань в частині -

2. Затвердити Івано-Франківській міській раді проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства площею 0.0493 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610100000:04:002:0334 (довідка з МБК № 20552);

Визнати незаконними: номер запису 27453938 про право (в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно),що здійснив 09.08.2018 року Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради в інтересах Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (ЄДРПОУ 33644700) щодо поділу земельної ділянки, Кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:04:002:0311, Цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Площа земельної ділянки 0.0815 га, Місце розташування АДРЕСА_1 , яка з 05.05.2017 визнана державою речовим правом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , таким, що підлягає вилученню з записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з закриттям розділу, номер запису 30159646 про право (в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), що здійснив 04.02.2019 року Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради в інтересах Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (ЄДРПОУ 33644700) про реєстрацію права власності на земельну ділянку з Кадастровий номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0334, Площа (га): 0.0493, таким, що підлягає вилученню з записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з закриттям розділу, номер запису 30159433 про право (в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно),що здійснив 04.02.2019 року Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради в інтересах Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (ЄДРПОУ 33644700) про реєстрацію права власності на земельну ділянку з Кадастровий номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0333, Площа (га): 0.0322, таким, що підлягає вилученню з записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з закриттям розділу;

Постановити відповідну окрему ухвалу на діяння Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 09.08.2018 p., що вчинені щодо земельної ділянки, Кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:04:002:0311, в Міністерство юстиції України, акцентуючи увагу, що Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо земельної ділянки, Кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:04:002:0311, діяв в умовах не усунутого конфлікту інтересів;

Також позивач просив постановити відповідну окрему ухвалу на діяння Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Поповича Віталія Васильовича , які він вчинив 09.08.2018 p., та 04.02.2019 р. щодо земельної ділянки з Кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0311 в правоохоронні органи, акцентуючи увагу на те, що Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Івано- Франківської міської ради Попович Віталій Васильович при вчиненні реєстраційних дій стосовно земельної ділянки Кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:04:002:0311, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 382 КК України з підстави ігнорування ухвали від 14.08.2017року в справі № 344/10390/17 Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, яка до цього часу судом не скасована і якою вирішено: заяву представника Івано-Франківської міської ради (місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 33644700) про забезпечення позову задоволити. Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0815 га, кадастровий номер 2610100000:04:002:0311, що перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаючого: АДРЕСА_3 (номер запису про право власності: 20275021) та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; заборонити до набрання законної сили рішення у справі будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельною ділянкою площею 0,0815 га, кадастровий номер 2610100000:04:002:0311, що перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (номер запису про право власності: 20275021) та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

Постановити відповідну окрему ухвалу на діяння Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області та Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Поповича Віталія Васильовича, які ними вчинені щодо земельної ділянки з Кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0311, акцентуючи увагу, що ці діяння є злочином, передбаченим ч.ч. 2,5 ст. 191 КК України, отже, - названі особи саме такий злочин і здійснили, підлягають притягненню до юридичної відповідальності.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній цивільній справі судом було розглянуто та 04.09.2019 задоволено і ухвалено заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельними ділянками з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0333, площею (га): 0.0322, з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0334, площею (га): 0.0493 що перебувають у комунальній власності Івано-Франківської міської ради (номери записів про право власності: 30159433 та 30159646), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , до завершення строків визначених ст. 158 ЦПК України. Також ухвалено накласти арешт на земельні ділянки з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0333, площею (га): 0.0322, з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0334, площею (га): 0.0493, що перебувають у комунальній власності Івано- Франківської міської ради (номери записів про право власності: 30159433 та 30159646), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 до завершення строків визначених ст. 158 ЦПК України.

Вищевказана ухвала від 04.09.2019 про забезпечення позову оскаржувалась відповідачем- Івано-Франківською міською радою, постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16.10.2019 апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04 вересня 2019 -без змін. Крім того, постановою Верховного Суду України від 24.02.2020 касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишено без задоволення. Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.09.2019 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16.10.2019 залишено без змін.

17.09.2019 відкрито провадження у вказаній цивільній справі.

Сторона відповідача скористалася своїм правом щодо надання відзиву 11.10.2019, який долучений до матеріалів справи та просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (т.1 а.с. 124-128).

Представник позивача надав відповідь на відзив, яка долучена до матеріалів справи (т. 1, а.с.120-124).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, що наведені у позові.

Представник відповідача Івано-Франківської міської ради просив відмовити у задоволенні позову з підстав, що викладені у відзиві на позов.

Клопотання сторони відповідача про об`єднання в одне провадження із вказаним позовом також позову ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради оскільки вказані позови стосуються одного і того ж відповідача, з одним і тим же предметом позову було судом 17.02.2021 залишено без розгляду з процесуальних підстав.

Щодо залучення ОСОБА_2 до участі в справі, як 3-ї особи, то слід вказати, що з матеріалів справи випливає, що ОСОБА_2 є позивачем в справі №344/16795/19 до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними та скасування цих же рішень Івано-Франківської міської ради, тобто він самостійно оспорює вказані рішення відповідача в суді, а відтак питання щодо його прав та обов`язків судом вирішується в конкретній справі, ініційованій самим же ОСОБА_2 .

Суд, заслухавши сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно до ст. 55 Основного Закону, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; а згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому сторона позивача обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради, які на думку сторони позивача порушують їх право, зокрема право власності тим, що 05.05.2017 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності у спільну сумісну власність на земельну ділянку площею 0,0815 га, кадастровий номер 2610100000:04:002:0311 і саме 05.05.2017 відбулося формування її, як об`єкту цивільних прав, на який, на думку позивача, посягають оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування.

У відповідності до ч.1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Стаття 316 Цивільного кодексу України регламентує поняття права власності та вказує, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст. 316 ЦК України). Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору (ч.2 ст. 316 ЦК України).

В ч. 1 ст. 317 ЦК України вказано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України вказано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, як було встановлено судом 26.06.2020 під час розгляду цивільної справи №344/11278/19 провадження №2/344/805/20 за позовом Івано-Франківської міської ради до Державного реєстратора Державного підприємства Івано-Франківський науково дослідний та проектний інститут землеустрою Цалин Андрія Богдановича, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності - майно належало громаді м. Івано-Франківськ до протиправної та незаконної зміни його власника у відповідному державному реєстрі. , позивачем пред`явлено відповідний позов до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки вони безпосередньо здійснили неправомірні дії щодо подання державному реєстратору документів, які не містять правових підстав для ухвалення оскаржуваного рішення та виведення земельної ділянки із власності територіальної громади міста Івано-Франківськ. , також вказано, що Постанови Кабінету Міністрів України №844, №1112 від 21/10/2009 втратили чинність 23/01/2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №3 від 13/01/2016. Відповідачі не оформили будь-яких своїх прав до зазначеного терміну, а тому відсутні правові підстави для висновку щодо наявності у відповідачів прав на спірну земельну ділянку та щодо ухвалення оскаржуваного рішення державного реєстратора. та ухвалено скасувати рішення державного реєстратора Державного підприємства Івано-Франківський науково дослідний та проектний інститут землеустрою Цалин Андрія Богдановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35065134 від 05/05/2017 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2610100000:04:002:0311 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.

У постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 29.09.2020 за результатами розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 червня 2020 вказано, що Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що майно належало громаді м. Івано-Франківська до протиправної та незаконної зміни його власника у відповідному державному реєстрі та правовим регулюванням спірних відносин не гарантувалося право власності відповідачів на підставі рішення про надання дозволу на розроблення і погодження документації щодо проекту відведення, в тому числі із врахуванням непогодження документації уповноваженим органом, суперечності документації генеральному плану розвитку міста, не затвердженням позивачем документації, що складала проект, і не ухваленням ним рішення про передання земельної ділянки у власність відповідачам, що також прямо суперечить ст. 118 ЗК України, яка однозначно передбачала порядок реалізації громадянами прав на землю та порядок його реалізації щодо правових підстав таких дій і щодо процедур його реалізації. Будь-яких колізій законодавство не передбачало. Співвідношення законного та підзаконного порядку регулювання також вказувало на необхідність застосування положень ст. 118 ЗК України. . Також у вказаній постанові суд другої інстанції вказав, що При цьому, ст. 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, згідно якого, зокрема, передбачено прийняття міською радою саме рішення про надання земельної ділянки у власність. В матеріалах справи відсутні рішення Івано-Франківської міської ради про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які заперечуючи проти задоволення позивних вимог посилалися на те, що вони не мали обов`язку при подачі документів для реєстрації права власності на земельну ділянку подавати рішення про передачу такої у власність, бо це суперечило б постановам КМ України № 844 від 05.08.2009 та № 1112 від 21.10.2009, відповідно до яких прийнято рішення міської ради від 20.04.2010 року № 93-XLIX. Однак такі посилання відповідачів не ґрунтуються на положеннях постанови КМ України від 05.08.2009 № 844, якою передбачено прийняття на позачергових сесіях рішень щодо затвердження рішень виконавчих комітетів відповідних рад про безоплатну передачу у власність громадянам України земельних ділянок, прийняття рішень щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, з наступним затвердженням зазначеної документації та наданням земельної ділянки у власність відповідно до вимог ч. 2 ст. 118 та в межах норм, визначених ст. 121 ЗК України. , також апеляційний суд відмітив, що Твердження апелянтів про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою обставину, що вони є співвласниками житлового будинку, спростовуються тим, що їм кожному належить однокімнатна квартира у житловому будинку, а твердження про те, що територіальній громаді не належить земельна ділянка, оскільки така була відведена під будівництво житлового будинку не відповідають положенням ст. 89 ЗК України, згідно якої у спільній сумісній власності громадян перебувають земельні ділянки саме співвласників жилого будинку, а не власників квартир. та постановив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 26 червня 2020 року залишити без зміни.

Вимоги ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України вказують, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для виконання.

Відтак судами вже було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не оформили будь-яких своїх прав, а тому відсутні правові підстави для висновку щодо наявності у них прав на спірну земельну ділянку, а саме земельну ділянку площею 0.0815 га на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2610100000:04:002:0311, яку оспорюваними рішеннями органу місцевого самоврядування було поділено на дві земельні ділянки площею 0.0322 га та 0.0493 га, та вчинено інші дії, які позивач також оскаржує.

Необхідно вказати, що суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому, важливою складовою є саме наявність порушеного права, свободи чи інтересу.

Оскільки попередніми судами не встановлено і не підтверджено набуття позивачем права, яке він вважає порушеним, то не представляється можливим ствердно констатувати і про порушення цього права, а не реалізоване право не є тотожним порушеному праву.

Порушення прав, свобод чи інтересів не повинно бути абстрактними, має містити обґрунтування негативного впливу оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси сторони позивача, а не свідчити лише про незгоду сторони позивача з указаним спірним рішенням, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.

Оскільки встановлено, що у позивача було відсутнє право, яке він вважає порушеним відповідачем, то суд констатує, що відсутність порушеного права є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, про що прямо вказано у Постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, а правові позиції Верховного Суду покликані забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду .

Отож на основі з`ясованих в судовому засіданні обставинах, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Частина 9 та 10 статті 158 ЦПК України зазначають, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

За таких обставин підлягають до скасування заходи забезпечення позову, що застосовано ухвалою суду від 04.09.2019 з моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.

Розподіл судових витрат підлягає проведенню в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 76, 158,223, 259,263-265,268, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову відмовити.

Скасувати з моменту набрання законної сили рішенням суду в справі №344/15840/19 (провадження 2/344/983/20) заходи забезпечення позову, що були застосовані судом в цій справі і викладені в ухвалі від 04.09.2019, якою постановлено заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельними ділянками з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0333, площею (га): 0.0322, з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0334, площею (га): 0.0493 що перебувають у комунальній власності Івано-Франківської міської ради (номери записів про право власності: 30159433 та 30159646), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , до завершення строків визначених ст. 158 ЦПК України та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0333, площею (га): 0.0322, з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0334, площею (га): 0.0493, що перебувають у комунальній власності Івано- Франківської міської ради (номери записів про право власності: 30159433 та 30159646), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 до завершення строків визначених ст. 158 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 11.03.2021 року.

Суддя О.В. Шамотайло