Ухвала

від 15.06.2021 по справі 344/15840/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/15840/19

Провадження № 22-з/4808/46/21

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Максюта

У Х В А Л А

15 червня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі судді Максюти І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Девляшевського В.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене головуючим суддею Шамотайлом О.В. 05 березня 2021 року, повний текст якого складено 11 березня 2021 року,

в с т а н о в и в:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

14 травня 2021 року в порядку автоматизованого розподілу колегії суддів у складі судді-доповідача Девляшевського В.А., суддів Бойчука І.В., та Фединяка В.Д. передано справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2021 року.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 травня 2021 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк десять днів з дня отримання копії ухвали для виправлення недоліків - надання суду доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

31 травня 2021 року ОСОБА_1 подав заяв про відвід головуючому судді Девляшевському В.А. Заявник висловив недовіру судді, оскільки, на його думку, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження головуючим суддею необґрунтовано залишено його апеляційну скаргу без руху.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 14.06.2021 року заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано її для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Частинами 2, 3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Заява про відвід головуючого судді Девляшевського В.А. подана до відкриття провадження у справі, а тому під час вирішення питання про відвід слід керуватися положеннями частини 3 статті 40 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021 року вирішення питання про відвід передано на розгляд судді Івано-Франківського апеляційного суду Максюті І.О.

З огляду на зміст заяви, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, а відвід є необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Разом з тим, із поданої заяви не вбачається існування обґрунтованих обставин, які викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді Девляшевського В.А. чи про існування інших, передбачених статтею 36 ЦПК України, підстав для відводу.

В силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оскільки відвід судді Девляшевському В.А. заявлений у зв`язку з прийняттям процесуального рішення (постановленням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху), тому заява про відвід є необґрунтованою.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність безсторонності згідно пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, §49-52, ЄСПЛ, від 09.11.2006 року).

З огляду на вищенаведене у задоволенні заяви про відвід належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Девляшевського В.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2021 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Максюта