Постанова

від 04.03.2021 по справі 2-195/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року

м. Харків

справа № 2-195/11

провадження № 22-ц/818/961/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Пилипчук Н.П., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство Кристалбанк ,

боржник - ОСОБА_1

заінтересована особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2020 року у складі судді Хайкіна В.М.

УСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Акціонерне товариство Кристалбанк звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №2-195/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль про внесення змін у кредитний договір та строку пред`явлення його до виконання.

Заява мотивована тим, що на виконання рішення суду, ухваленого по справі № 2-195/11 було видано виконавчий лист, який направлено на виконання до органу державної виконавчої служби. Згідно відповіді відділу ДВС від 26.11.2019 року, до відділу ДВС оригінал виконавчого листа не направлявся, а отже він втрачений при пересилці. Просить суд видати дублікат виконавчого листа, а також поновити строк пред`явлення його до виконання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2020 року заяву АК Кристалбанк про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №2-195/11 та поновлення строку пред`явлення його до виконання задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа по справі №2-195/11 за позовом ВАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль про внесення змін у кредитний договір, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль суму заборгованості за кредитним договором №010-2/07/1-1102-07 від 10.10.2007 року у розмірі 941285, 03 грн, за кредитним договором №010-2/07-01-0365-08 від 16.04.2008 року - 43919, 44 дол. США, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ - 346 524, 38 грн за рахунок належного їй майна, коштів та інших активів, що належать їй на праві власності, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України, у тому числі за рахунок предмета іпотеки, а саме нерухоме майно, нежитлові приміщення №18-1, 18-2, 18-3 в літ. А-5 загальною площею 64,1 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа №2-195/11 на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.02.2011 року по справі №2-195/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль про внесення змін у кредитний договір.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник довів належними доказами, що оригінал виконавчого документу втрачено, строк пред`явлення виконавчого листа пропущено з поважних причин, тому заява підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з ухвалою судуОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що боржник по справі не був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України. Суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, не врахував, що банком не доведено факту втрати виконавчого листа. Заявник навіть не навів доводів відсутності можливості провести перевірку втрати поштового відправлення у встановленому законом порядку та не надав належних доказів якими би підтверджувались обставини втрати виконавчих листів. З 14.10.2014 припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4 01.08.2012 постановою Господарського суду Харківської області ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. За кредитними договорами на підставі яких стягнуто заборгованість на підставі рішення суду було визнано вимоги кредиторів та є погашеними 400151,18 грн. вимоги кредиторів незадоволені за недостатністю майна вважаються погашеними.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ Кристалбанк просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Зазначає, що обставини на які посилається заявник можуть бути підставою для іншого способу захисту прав та інтересів боржника, однак не може бути використана як підстава відмови у задоволені заяви про видачу дублікату виконавчого документу.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи судове рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що в судове засідання призначене на 22 травня 2020 року ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Відповідно до частини четвертої статті 128 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).

Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Матеріали справи не містять жодного доказу про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання 22 травня 2020 року.

За таких обставин ОСОБА_1 не була присутня в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції та не була належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-12, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі Надточій проти України (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вище вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи (22 травня 2020 року).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З урахуванням зазначеного, є підстави для обов`язкового скасування ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2020 року та ухвалення нового судового рішення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.02.2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09.08.2012 року, по справі №2-195/11 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль суму заборгованості за кредитним договором №010-2/07/1-1102-07 від 10.10.2007 року у розмірі 941285, 03 грн. (дев`ятсот сорок одна тисяча двісті вісімдесят п`ять грн. 03 коп.), за кредитним договором №010-2/07-01-0365-08 від 16.04.2008 року - 43919, 44 (сорок три тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять дол. США 44 цента), що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ - 346 524, 38 грн. за рахунок належного їй майна, коштів та інших активів, що належать їй на праві власності, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України, у тому числі за рахунок предмета іпотеки, а саме нерухоме майно, нежитлові приміщення №18-1, 18-2, 18-3 в літ. А-5 загальною площею 64,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ від 03.11.2014 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження №45300073 на підставі пункту 7 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.02.2016 скаргу Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль , заінтересована особа: ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про відмову у відкриття виконавчого провадження задоволено: визнано протиправними дії державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ по відмові у відкритті виконавчого провадження на виконання виконавчого листа, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 09.10.2012 року у справі №2-195/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитними договорами у сумі 941 285,03 грн. та в сумі 43 919,44 дол. США, скасовано постанову державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження №45300073 від 03.11.2014 року; зобов`язано державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 09.10.2012 року у справі №2-195/11, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитними договорами у сумі 941285,03 грн. та в сумі 43 919,44 дол. США.

22 грудня 2016 року АТ Райффайзен Банк Аваль направив на адресу Дзержинського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області запит щодо виконання рішення суду та просило направити на адресу банку постанову про відкриття виконавчого провадження.

20 березня 2017 року АТ Райффайзен Банк Аваль повторно направило на адресу відповідний запит у зв`язку з невиконання Дзержинським ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області судового рішення від 26.02.2016 та неотриманням відповіді на запит від 22.12.2016. При цьому стягувач зазначав, що ігнорування Дзержинським ВДВС м. Харків звернень АТ Райффайзен Банк Аваль грубо порушу. Вимоги Закону України Про виконавче провадження , його права та охоронювані інтереси.

В матеріалах цивільної справи відсутні будь-які докази підтверджуючі, що Дзержинським ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області вживались заходи щодо виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.02.2016 або направлялись на адресу будь-які відповіді на його запит.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.07.2019 заяву представника Акціонерного товариства Кристалбанк Пилипенко О.М. про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено: замінено стягувача Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - Акціонерне товариство Кристалбанк (у виконавчих провадженнях з виконання виконавчого листа №2-195/11, виданого Дзержинським районним судом міста Харкова відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Матеріалами справи підтверджено факт звернення представника Акціонерного товариства Кристалбанк до Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Харківській області із заявами про повідомлення ходу виконавчого провадження №45300073, а саме 20.09.2019 року за вих. №20.09.2019/19-вих. та №23.10.2019/19-вих.

Як вбачається із листа Шевченківського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 26.11.2019 року №14.1-31/1952884, згідно даних спецрозділу автоматизованої системи виконавчих проваджень, 03.11.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Виконавчий лист №2-195/11 від 09.10.2012 року, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль суму заборгованості за кредитним договором №010-2/07/1-1102-07 від 10.10.2007 року у розмірі 941285, 03 грн., за кредитним договором №010-2/07-01-0365-08 від 16.04.2008 року - 43919, 44 дол. США, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ - 346 524, 38 грн. після набрання чинності ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.02.2016 року по справі №638/22596/14-ц про зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження до відділу стягувачем ПАТ Райффайзен Банк Аваль для виконання не пред`являвся.

Із листа АТ Райффайзен Банк Аваль від 10.10.2019 року №140/8/830 вбачається, що постанова Дзержинського ВДВС ХМУЮ №45300073 від 03.11.2014 року із оригіналом виконавчого листа №2-195/11, виданого 09.10.2012 року Дзержинським районним судом м. Харкова до АТ Райффайзен Банк Аваль не надходили.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд , та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції ).

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом .

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі Півень проти України ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відтак, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не може бути виправданим.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.

При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19), від 18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18 (провадження № 61-8286св20).

Згідно із частиною першою статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час набрання рішенням законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини 2 цієї статті зазначено, що строк для виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження .

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом від 02 червня 2016 року № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Згідно із пунктом 1 частиною 1 статті 23 Закону України Про виконавче провадження строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 371 ЦПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, за результатами розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19).

Матеріали справи свідчать про те, що постановою державного виконавця від 03.11.2014 року по виконавчому провадженню № 45300073 було відмовлено у прийнятті виконавчого листа № 2-195/11, але ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2016 року зазначену постанову було скасовано та зобов`язано державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ відкрити виконавче провадження.

Наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено направлення виконавчого листа у справі № 2-195/11 стягувачу або виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.02.2016.

Згідно із пунктом 1 частиною 1 статті 23 Закону України Про виконавче провадження строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого документа, встановлений Законом України Про виконавче провадження , після скасування постанови державного виконавця та набранням ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова 26 лютого 2016 року законної сили 02 березня 2016 року сплив 02 березня 2019 року.

Із заявою до суду про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання банк звернувся поштою 04 березня 2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи, що заміна стягувача у виконавчому провадженні відбулось 31.07.2019, ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.02.2016 щодо зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження не виконана, на запити ПАТ Райффайзен Банк Аваль не вживались заходи щодо відкриття виконавчого провадження та не надавались відповідні відповіді, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2011 року не виконано, видані судом на підставі цього рішення виконавчі листи на виконанні не перебувають, а оригінал виконавчих листів втрачено, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення до виконання.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують втрату оригіналу виконавчого листа не спростовують висновків суду про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа.

В суді апеляційної інстанції представник заявниці також не спростував висновок суду щодо видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про визнання банкрутом, то колегія суддів погоджується з запереченнями АТ Кристалбанк , що вказана обставина може бути підставою для іншого способу захисту прав та інтересів боржника, однак не може бути використана як підстава відмови у задоволені заяви про видачу дублікату виконавчого документу на виконання судового рішення, що набрало законної сили та є невиконаним.

Відповідно до частин першої, другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Наслідком визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 ЗУ Про виконавче провадження є закінчення виконавчого провадження.

Посилання ж АТ Кристалбанк на правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/2280/17 є помилковим, оскільки обґрунтовуючи заперечення щодо видачі виконавчого листа представник боржника посилалась на визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом, а не у зв`язку з позбавленням статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням вимог процесуального закону, а тому є підстави для її скасування та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви АТ Кристалбанк .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2020 року скасувати.

Заяву Акціонерного товариства Кристалбанк про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №2-195/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль про внесення змін у кредитний договір та строку пред`явлення його до виконання - задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа по справі №2-195/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль про внесення змін у кредитний договір, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль суму заборгованості за кредитним договором №010-2/07/1-1102-07 від 10.10.2007 року у розмірі 941285, 03 грн., за кредитним договором №010-2/07-01-0365-08 від 16.04.2008 року - 43919, 44 дол. США, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ - 346 524, 38 грн. за рахунок належного їй майна, коштів та інших активів, що належать їй на праві власності, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України, у тому числі за рахунок предмета іпотеки, а саме нерухоме майно, нежитлові приміщення №18-1, 18-2, 18-3 в літ. А-5 загальною площею 64,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа №2-195/11 на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.02.2011 року по справі №2-195/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль про внесення змін у кредитний договір.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст судового рішення складено 10 березня 2021року

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді Н.П. Пилипчук

О.М. Хорошевський