Рішення

від 10.03.2021 по справі 742/2450/20

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/127/21

Єдиний унікальний № 742/2450/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Бездідько В.М., за участю секретаря Голушко А.С., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Карпенко В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до СФГ Риск про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,-

встановив :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати договори оренди земельних ділянок від 04.02.2014 року та від 01.01.2014 року укладені між нею та СФГ РИСК , стягнути з СФГ РИСК заборгованість по орендній платі по договору оренди земельної ділянки від 04.02.2014 року площею 4.96 га, кадастровий номер: 7424187300:04:000:0793, кошти в сумі 39 130,33 грн., з яких 34 151, 73 грн. сума боргу по орендній платі, 4 978, 60 грн. розмір пені.; заборгованість по орендній платі по договору оренди землі №245 від 01.01.2014 року площею 0,58 га кадастровий номер: 7424187300:04:000:0795 в сумі 59 608, 65 грн., стягнути з СФГ РИСК понесені по справі судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем укладено договори оренди двох земельних ділянок, відповідач належним чином умов вказаних договорів не виконує, що й зумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом.

09.09.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання по справі.

21.10.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти заявленого позову, в зв`язку з тим, що відповідач належним чином виконує умови договорів оренди земельних ділянок, шляхом поштового переказу орендної плати через відділення пошти, факт порушення істотних прав позивача не доведений, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та покласти на позивача сплачені витрати з надання правової допомоги.

26.11.2020 позивач подала до суду заяву про уточнення позовної заяви, в зв`язку з тим, що при поданні позову вона не мала примірників договорів оренди, а з отриманням відзиву на свою позовну заяву - отримала копії договорів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву з підстав зазначених в ній та просив задовольнити.

Представник відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовної заяви з підстав зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачеві на праві власності, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.09.2013 року належить земельна ділянка, розташована за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, Піддубівська сільська рада, кадастровий номер: 7424187300:04:000:0793 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,96 га, та земельна ділянка, кадастровий номер: 7424187300:04:000:0795, площею 0,58 га, за аналогічною адресою та цільовим призначенням (а.с.7-8).

04.02.2014 року між позивачем та СФГ РИСК укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 7424187300:04:000:0793, площею 4,96 га ріллі строком на 10 років. Відповідно до п.4.1, п.4.2 договору орендна плата вноситься Орендарем до 31 грудня поточного року у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до п.9.1 Договору Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до п.12.3 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою, або рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до п.2.3 договору оренди земельної ділянки площею 4,96 га нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 170 758, 66 грн. Відповідно до п.4.2 договору орендна плата за рік становить 5%. Відповідно до п.4.7 договору у разі невнесення без поважних причин орендної плати у строки визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення (а.с.41-46).

01.01.2014 року між позивачем та СФГ РИСК укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 7424187300:04:000:0795, площею 0,58 га строком на 7 років (а.с.49-50).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 24 Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Зазначеними нормами матеріального права визначено, що систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, необхідно виходити з того, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Згідно з якими договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом, або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо виплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, і не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди.

Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною підставою для розірвання такого договору, свідчить усталена судова практика Верховного Суду.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16 та від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного су від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-1932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те чи виплачена в подальшому заборгованість. Той факт, що відповідач сплатив усю суму заборгованості з орендної плати, не має правового значення для вирішення цього спору.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 532 ЦК України, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Частиною першою статті 537 ЦК України передбачено, що боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Укладаючи договір оренди позивач та відповідач погодили, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, але відповідач не надав відповідних доказів, які б підтверджували сплату ним орендної плати, надані відповідачем довідки, квитанції, поштові перекази, довідки про доходи (а.с.54-60) не підтверджують належне виконання ним умов договору щодо сплати орендних платежів, відповідачем не доведено належними доказами, що позивач отримувала кошти, а на складених відповідачем документах відсутній підпис позивача. Також, відповідач не скористався іншими встановленими законодавством способами щодо належного виконання ним взятих на себе обов`язків зі сплати орендних платежів.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Щодо вимоги про стягнення орендної плати суд зазначає наступне: в договорах оренди землі сторонами визначено розмір орендної плати на рівні 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за один рік користування, також, визначена відповідальність орендаря в разі прострочення грошового зобов`язання; згідно розрахунків наведених позивачем до стягнення підлягає заборгованість по орендній платі по договору оренди земельної ділянки від 04.02.2014 року кошти в сумі 39 130,33 грн., з яких 34 151,73 грн. - сума боргу по орендній платі, 4 978,60 грн. - розмір пені., заборгованість по орендній платі по договору оренди землі №245 від 01.01.2014 року в сумі 59 608,65 грн.; відповідач у судовому засіданні жодного обґрунтованого розрахунку чи доказу на спростування розрахунку позивача суду не надав. Отже, вимоги позивача щодо стягнення орендної плати підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, вимога щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.01.2014 року укладений між позивачем та СФГ РИСК , кадастровий номер: 7424187300:04:000:0795, площею 0,58 га, не підлягає задоволенню, оскільки як встановлено в судовому засіданні даний договір укладений на сім років і даний час строк його дії закінчився.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. При подачі позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 840,80 грн. та 420,40 грн. - за заяву про забезпечення доказів у даній справі, що документально підтверджено квитанціями.

В подальшому позивачем збільшено розмір позовних вимог шляхом подачі уточнення до позовної заяви, а саме, заявлено вимогу майнового характеру - стягнення орендної плати та пені.

У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою (ч.2 ст. 6 Закону України Про судовий збір ).

У відповідності зі ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст.137 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Аналогічні висновки викладено в постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах .

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив у своїй позовній заяві орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу - 5000,00 грн.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу, так як будь-яких доказів про отримання такої допомоги позивачем та її оплати не надано.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 13, 24, 32 Закону України Про оренду землі , ст. 141 Земельного кодексу, ст.ст. 141, 133, 611, 651 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до СФГ Риск про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 04.02.2014 року укладений між ОСОБА_2 та СФГ РИСК кадастровий номер: 7424187300:04:000:0793, площею 4,96 га.

Стягнути з СФГ РИСК (код ЄДРПОУ 20623424) заборгованість по орендній платі по договору оренди земельної ділянки від 04.02.2014 року площею 4,96 га, кадастровий номер: 7424187300:04:000:0793, кошти в сумі 39130,33 грн., з яких 34151,73 грн. сума боргу по орендній платі, 4978,60 грн. розмір пені; заборгованість по орендній платі по договору оренди землі №245 від 01.01.2014 року площею 0,58 га кадастровий номер: 7424187300:04:000:0795 в сумі 59608,65 грн.

Стягнути з СФГ РИСК (код ЄДРПОУ 20623424) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1261 грн. 20 коп.

Стягнути з СФГ РИСК (код ЄДРПОУ 20623424) на користь держави судовий збір в розмірі 987 грн. 40 коп.

В решті відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Повний текст рішення виготовлено 11.03.2021.

Суддя В.М. Бездідько