Ухвала

від 11.03.2021 по справі 761/5643/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

11 березня 2021 року

м. Київ

справа №761/5643/18

провадження № 22-ц/824/6091/2021

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кравець В.А., перевіривши відповідність вимогам статті 356 ЦПК України апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Фінансова компанія Вернум до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю Ара Трейд про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року голова Правління ПАТ Банк Вернум - Панченко Є.А. звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року позов задоволено. Повний текст рішення складено 04 грудня 2020 року.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 02 березня 2021 року відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Безпосередньо в апеляційній скарзі відповідач порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення від 25 листопада 2020 року отримано представником відповідача лише 04 лютого 2021 року, про що свідчить відповідна розписка (т. 2 а.с. 167).

Зважаючи на вказані обставини, суд доходить висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд уважає, що остання не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України.

До апеляційної скарги відповідачем долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, де зазначено, що майновий стан апелянта не дозволяє останньому сплатити судовий збір у розмірі 123 471,70 грн, на підтвердження чого долучає до апеляційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за період з 2 по 3 квартал та з третього по четвертий квартал 2020 року про отримання доходів, згідно яких заробітня плата відповідача не перевищую 3 750 грн на місяць. Окрім указаного зазначає, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває двоє неповнолітніх дітей, про що свідчать копії свідоцтв про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом частини першої статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України Про судовий збір суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частино першою статті 8 Закону України Про судовий збір визначено випадки коли суд може звільнити особу від сплати судового збору, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Шишков проти Росії (Shishkovv. Russia).

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів відсутності рахунків у банках, рухомого та нерухомого майна, а також доказів на підтвердження того, що заробітна плата, яка зазначена у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, є його єдиним доходом.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 відповідно до наданих ним відомостей, має невеликий дохід, а також двох малолітніх дітей на утриманні, суд уважає за можливе зменшити розмір судового збору з 123 471,70 грн до 50 000 грн.

Так, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі ; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір .

Згідно зі статтею 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Виходячи з викладеного, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 50 000 грн на реквізити Київського апеляційного суду:

Отримувач коштівУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Адреса суду м. Київ, вул. Солом`янська, 2-А З огляду на викладене, апелянту необхідно надіслати на адресу суду оригінал квитанції про сплату судового збору, який відповідатиме вищевказаним нормам закону.

Відповідно до вимог частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору -

задовольнити частково. Зменшити розмір судового збору з 123 471,70 грн до 50 000 грн.

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк до 11 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для надіслання на адресу апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 357 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя В.А. Кравець