Ухвала

від 12.03.2021 по справі 197/836/20

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 197/836/20

Провадження № 1-кп/197/56/21

УХВАЛА

12 березня 2021 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040230000876відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шестірня Широківського району Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні потерпілим подано цивільний позов про стягнення майнової та моральної шкоди, який прийнято до розгляду, а також представником потерпілого подано письмове клопотання про накладання арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_7 та витребування документів, яке підтримав потерпілий. Прокурор не заперечує проти задоволення клопотання про арешт майна, вважає недоцільним витребування доказів, оскільки відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджують право власності обвинуваченого на нерухоме майно, обвинувачений та захисник не заперечують щодо накладення арешту, проти клопотання про витребування документів заперечують, оскільки захисник до відповідних державних органів не звертався.

Також представник потерпілого заявив усне клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість злочину, потерпілий підтримав клопотання. Прокурор вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу не може бути подано потерпілим, оскільки КПК України встановлює вичерпний перелік осіб, які можуть звертатись з таким клопотанням, при проведенні досудового розслідування не встновлено ризиків, обвинувачений виконував процесуальні обов`язки, тому відсутні підстави для обрання запобіжного заходу. Захисник та обвинувачений заперечують проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу.

Згідно із ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п.п. 9, 7 ч.1 ст. 131 КПК України арешт майна, запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження.

Щодо клопотання про арешт майна суд зазначає таке.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна обвинуваченого для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди ( ч.1, ч.3 ст. 171 КПК України).

Ухвалою суду від 18.02.2021 клопотання про арешт майна було повернуто представнику потерпілого та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків. Представником потерпілого подано уточнене клопотання, в якому зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. ( ст. 170 КПК України).

Згідно із ч. 4 ст.173КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) необхідно накласти арешт на майно, що належить обвинуваченому ОСОБА_7 із забороною права відчуження таким майном, до остаточного прийняття рішення по даному кримінальному провадженню. при цьому представником потерпілого не обгрунтована необхідність заборони використання майна.

Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає таке.

В клопотанні представником потерпілогозаявлено про витребування у державного нотаріуса або з архіву копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно, у державного реєстратора рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у відповідних органів Державної фіскальної служби інформацію про сплату обвинуваченим земельного податку, з Територіального сервісного центру інформацію про наявність будь-якого рухомого майна. При цьому представником потерпілого надані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують право власності обвинуваченого на земельну ділянку та домоволодіння.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч.1, 3 ст. 93 КПК України).

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (ч.2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 подав письмове клопотання про витребування доказів, однак в клопотанні не зазначив, яке значення ці докази мають для кримінального провадження, не додав доказів самостійного витребування таких доказів від відповідних органів та доказів неможливості отримання доказів самостійно. Тому в задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 про витребування доказів слід відмовити.

Щодо усного клопотання представника потерпілого про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зазначає таке.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. (ст. 177 КПК України).

Статею 184 КПК України передбачено порядок подання письмового клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів, статею 201 КПК України передбачено порядок подання письмового клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, при цьому діючим кримінально-процесуальним законодавством не передбачено порядок подання і розгляду судом усного клопотання потерпілого чи його представника про обрання запобіжного заходу.

Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, недоведення мети і підстав обрання запобіжного заходу, відсутність письмового клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника потерпілого про обрання запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 315, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Накласти арешт на

1. Належну на праві власності обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 земельну ділянку; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 340550512258; прощею (га): 6,4247; кадастровий номер: 1225887700:04:002:0089; розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Широківський р., с/рада. Шестірнянська, із забороною права відчуження таким майном, до остаточного прийняття рішення по даному кримінальному провадженню.

2. Належний на праві власності обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 житловий будинок з надвірними будівлями; реєстраційний номер майна: 29654191; розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; загальною вартістю нерухомого майна (грн.): 32830; номер запису: 101 в книзі 1- 101, із забороною права відчуження таким майном, до остаточного прийняття рішення по даному кримінальному провадженню.

В задоволенні решти клопотання, клопотань про витребування доказів та обрання запобіжного заходу відмовити.

Ухвала в частині накладання арешту на майно може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1