Рішення

від 12.03.2021 по справі 910/19718/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2021Справа №910/19718/20

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кометату"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм"

про стягнення 121 964,11 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кометату" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" про стягнення 121 964,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним на підставі Договору поставки №18/60 від 29.10.2018 та згідно видаткової накладної №1 від 16.04.2020 було поставлено відповідачу товар на суму 111 229,91 грн., в той час як останнім свої зобов`язання з оплати вказаного товару не виконано, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" виникла заборгованість, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Кометату" просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 112,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 332,82 грн., нарахованих за період з 24.04.2020 по 11.12.2020, а також пені у розмірі 7 289,38 грн., нарахованої за період з 24.04.2020 по 24.10.2020.

У змісті своєї позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Кометату" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 16 370,80 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 відкрито провадження у справі №910/19718/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кометату" про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм", в межах ціни позову в розмірі 121 964,11 грн., що обліковуються на будь-яких виявлених державним виконавцем рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм".

Ухвала суду від 16.12.2020 про відкриття провадження у справі №910/19718/20 була надіслана відповідачу 23.12.2020 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01001, м. Київ, провулок Тараса Шевченка, буд. 13, кв. 39), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення №0105476222288 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" 28.12.2020.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/19718/20 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" повинне було подати відзив на позов у строк до 12.01.2021 включно.

14.01.2021 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" надійшов відзив на позов (зданий до установи поштового зв`язку 12.01.2021) з доказами його направлення позивачу), в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що сторонами у договорі було погоджено строк оплати - протягом 5 банківських днів після реєстрації податкових накладних. Отже, на думку позивача, оскільки за видатковою накладною №1 від 16.04.2020 була зареєстрована податкова накладна лише 26.05.2020, то відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" повинне було оплатити товар до 27.05.2020. Відтак, відповідач стверджує, що позивачем здійснено невірний розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Частиною 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Згідно інформації з пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" примірник відзиву не був вручений Товариству з обмеженою відповідальністю "Кометату" за адресою місцезнаходження та 19.01.2021 повернувся відправнику.

Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив у визначений п. 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/19718/20 строк.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

29.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кометату" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" (покупець) укладено договір поставки №18/60 (надалі - Договір), у відповідності до якого постачальник зобов`язався поставити й передати у власність, а покупець прийняти й оплатити - макуху соняшникову, ріпакову та соєву, шрот соняшниковий та соєвий, олію соєву та соняшникову, сою повножирову (виробництва Україна), зернові культури (пшениця групи Б, 4-5 і 6 клас; кукурудза 3 клас, ячмінь 3 клас, тритікале 3 клас, соєві боби, горох 3 клас, овес 4 клас, жито 4 клас), а також продукти переробки зерна.

Найменування, асортимент, вартість за одиницю, кількість, якість, умови поставки, строк оплати товару покупцем обумовлюються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, та товарно-супровідних документах на кожну окрему партію товару (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у специфікаціях до даного договору та в накладних на кожну партію товару. Зміна ціни товару допускається за узгодженням сторін.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення оплати.

Відповідно п. 8.1 Договору даний договір набуває сили з моменту його підписання уповноваженими на те особами й діє до 31.12.2018. Після підписання даного договору всі попередні переговори вважаються недійсними.

Якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії даного договору сторони письмово не повідомлять одна одну про намір його розірвати або змінити, даний договір вважається продовженим (пролонгованим) на тих же умовах на кожен наступний календарний рік (п. 8.2 Договору).

15.04.2020 сторонами було складено Специфікацію №33 (надалі - Специфікація №33), в якій постачальник і покупець прийшли до згоди про продаж партії висівки пшеничної (вологість не більше 14%, сорна домішка - до 2%) у кількості 25 тонн +/-10% за ціною 4 900,00 грн. за 1 тонну, в тому числі ПДВ 20% - 816,67 грн. (п.п. 1, 2, 3 Специфікації №33).

Пунктом 4 Специфікації №33 погоджено, що сума поставки по специфікації становить 122 500,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 20 416,67 грн.

Пунктом 5 Специфікації №33 визначено порядок оплати: покупець здійснює оплату за товар протягом 5 банківських діб після отримання товару, але після реєстрації податкових накладних, згідно виставленого рахунку від постачальника.

Датою поставки вважається дата фактичного одержання товару покупцем відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної й відміток покупця про одержання товару в товарно-транспортній накладній (п. 7 Специфікації №33).

За доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Кометату", ним на виконання спірного Договору було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" за видатковою накладною №1 від 16.04.2020 товар загальною вартістю 111 229,91 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем свого зобов`язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" наявна заборгованості у розмірі 111 229,91 грн. Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 112,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 332,82 грн., нарахованих за період з 24.04.2020 по 11.12.2020, а також пені у розмірі 7 289,38 грн., нарахованої за період з 24.04.2020 по 24.10.2020.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Також з аналізу умов Договору вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість тощо) кожного окремого зобов`язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами, зокрема, у специфікації та видатковій накладній.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів направлення письмового повідомлення будь-якою із сторін Договору про свій намір змінити чи розірвати Договір, суд дійшов висновку, що вказаний договір є чинним станом на дату розгляду даного спору (відповідно до п. 8.2 Договору).

Як вбачається із видаткової накладної №1 від 16.04.2020, яка підписана представниками та скріплена печатками сторін, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кометату" на виконання спірного Договору було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" висівки у кількості 22,7 тонн загальною вартістю 111 229,91 грн.

Крім того, на підтвердження виконання зобов`язання із поставки спірного товару позивачем також долучено до матеріалів справи товарно-транспортну накладну №000001 від 16.04.2020, яка підписана представниками та скріплена печатками сторін.

В свою чергу, відповідач у відзиві визнав обставини постачання позивачем спірного товару.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, матеріалами справи та сторонами підтверджується поставка позивачем відповідачу товару загальною вартістю 111 229,91 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, асортимент, вартість за одиницю, кількість, якість, умови поставки, строк оплати товару покупцем обумовлюються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, та товарно-супровідних документах на кожну окрему партію товару.

Пунктом 5 Специфікації №33 визначено порядок оплати: покупець здійснює оплату за товар протягом 5 банківських діб після отримання товару, але після реєстрації податкових накладних, згідно виставленого рахунку від постачальника.

Як вбачається із роздруківки з електронного кабінету позивача податкова накладна №16042020 за видатковою накладною №1 від 16.04.2020 була складена 16.04.2020 та за результатами розгляду скарги була зареєстрована 26.05.2020.

Спір у даній справі фактично зводиться до того, що позивач вважає, що строк оплати за поставлений товар починає свій перебіг від дати поставки товару (тобто, дати видаткової накладної), в той час як відповідач стверджує, що строк оплати починає свій перебіг від дати реєстрації податкової накладної за відповідною видатковою накладною.

За приписами ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України визначено, що однією із загальних засад цивільного законодавства визначено свободу договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи із принципу свободи договору згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони спору у пункті 5 Специфікації №33 пов`язали закінчення строку виконання відповідачем-покупцем зобов`язання з оплати вартості поставленого позивачем товару із днем реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних і цей день не враховується при обчисленні періоду прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості поставленої позивачем продукції.

Тотожної правової позиції дотримується Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Відтак, з огляду на те, що податкова накладна №16042020 за видатковою накладною №1 від 16.04.2020 була зареєстрована 26.05.2020, то з урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку поставлений позивачем за видатковою накладною №1 від 16.04.2020 товар повинен був бути оплачений відповідачем 27.05.2020.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказів оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" поставленого за видатковою накладною №1 від 16.04.2020 товару загальною вартістю 111 229,91 грн. матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем згідно Договору товару та станом на дату розгляду даної справи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" наявна перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кометату" заборгованість у розмірі 111 229,91 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кометату" підлягають задоволенню.

Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 112,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 332,82 грн., нарахованих за період з 24.04.2020 по 11.12.2020, а також пені у розмірі 7 289,38 грн., нарахованої за період з 24.04.2020 по 24.10.2020.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня), порядок нарахування пені (від суми боргу за кожний день прострочення оплати), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Суд здійснив власний розрахунок пені з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання, - з 28.05.2020, та встановленої позивачем дати, до якої підлягає нарахуванню пеня - до 24.10.2020, дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм", є сума у розмірі 5 652,67 грн.

В іншій частині вимога про стягнення пені у розмірі 1 636,71 грн. (7 289,38 грн. - 5 652,67 грн.) задоволенню не підлягає, так як є невірно розрахованою з огляду на невірне визначення Товариством з обмеженою відповідальністю "Кометату" дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем нараховуються відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за період з 24.04.2020 по 11.12.2020.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання, - з 28.05.2020, та встановленої позивачем дати, до якої підлягають нарахуванню 3% річних та інфляційні втрати - до 11.12.2020, суд, керуючись імперативними приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог в частині вимоги про стягнення інфляційних втрат, приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" 3% річних у розмірі 1 805,21 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 332,82 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 306,79 грн. (2 112,00 грн. - 1 805,21 грн.) розраховані невірно у зв`язку з невірним визначенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Кометату" дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кометату" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 111 229,91 грн., пеня у розмірі 5 652,67 грн., 3% річних у розмірі 1 805,21 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 332,82 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окремо суд звертає увагу сторін, що за приписами частин 7 та 8 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кометату" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" (01001, м. Київ, провулок Тараса Шевченка, буд.13, кв. 39; ідентифікаційний код 40969842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кометату" (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16; ідентифікаційний код 41811799) борг у розмірі 111 229 (сто одинадцять тисяч двісті двадцять дев`ять) грн. 91 коп., пеню у розмірі 5 652 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн. 67 коп., 3% річних у розмірі 1 805 (одна тисяча вісімсот п`ять) грн. 21 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 332 (одна тисячі триста тридцять дві) грн. 82 коп. та судовий збір у розмірі 2 068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 12.03.2021.

Суддя Р.В. Бойко