Рішення

від 18.01.2021 по справі 911/2606/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2606/19

Суддя господарського суду Київської області Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовомКиївського квартирно-експлуатаційного управління, м. Київ,

до відповідачів: 1) Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, м. Переяслав-Хмельницький,

2) приватного підприємства Мальва-2007, м. Київ,

3) Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерство оборони України, м. Київ

про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, додаткової угоди до нього та скасування державної реєстрації земельної ділянки

за участі представників:

від позивача:Сажієнко І.О., провідний юрисконсульт, пункт 13 Положення, витяг з наказу від 18.11.2016 №310-к, в порядку самопредставництва;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Отцевич Є.Ю., адвокат, довіреність від 21.03.2019;

від відповідача :3 не з`явився;

від третьої особи:Сажієнко І.О., наказ від 19.02.2020 №52, в порядку самопредставництва;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Київське квартирно-експлуатаційне управління, м. Київ (далі по тексту ККЕУ) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 27.09.2019 №517/6187 до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (далі по тексту Переяслав-Хмельницька РДА), приватного підприємства «Мальва-2007», м. Київ (далі по тексту ПП «Мальва-2007») та Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ (далі по тексту ГУ Держгеокадастру у Київській області), в якій просить суд:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області №613 від 30.08.2007 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП Мальва 2007,

-визнати недійсним договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та приватним підприємством Мальва 2007, який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі №19 Київської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007,

-визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 30.08.2007, укладену між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та приватним підприємством Мальва 2007, яку у відповідності до ст. 210 ЦК України було зареєстровано в реєстрі за №638 (номер правочину 3427654),

-Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157,

-Зобов`язати Головне управління Держгеокадстру у Київській області скасувати запис у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 та перенести відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 до архівного шару Національної кадастрової системи України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Директиви Міністра оборони України №115/1/0120 від 27.03.2001 та наказу Київського квартирно-експлуатаційного управління від 10.04.2001 №72, 10.04.2001 Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління. Право землекористування Київського квартирно-експлуатаційного управління посвідчено Державним актом на право користування землею серії Б №025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 від 13.03.1976, відповідно до якого земельна ділянка площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп?язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області надана у безстрокове користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб. За моніторингом даних Публічної кадастрової карти України виявлено, що в межах зазначеної земельної ділянки площею 515,9 га військового містечка в адміністративних межах Стовп?язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157, площею 0,9490 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб, форма власності державна, вид речового права право оренди земельної ділянки, орендар приватне підприємство Мальва 2007.

13.12.2018 по даному факту Київським квартирно-експлуатаційним управлінням було складено акт про виявлення самовільного зайняття земель оборони. Зазначена земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп?язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка відповідно до Державного акту на право користування землею серія Б №025630, зареєстрованого в Книзі державних актів на право користування землею від 13.03.1979 №1. Позивач зазначає, що Міністром оборони України не приймалось будь-яких рішень щодо надання згоди на припинення права постійного користування земельною ділянкою в адміністративних межах Стовп?язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. З боку Київського квартирно-експлуатаційного управління як безпосереднього землекористувача згідно з діючим Державним актом на право користування землею, заява про припинення права користування земельною ділянкою не надавалась. Вище наведене, на думку позивача, свідчить про факт незаконної передачі в оренду земельної ділянки площею 0,95 га за рахунок земельної ділянки площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп?язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка відповідно до Державного акту на право користування землею надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб.

Ухвалою від 24.10.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2606/19, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25.11.2019, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство оборони України.

14.11.2019 від представника відповідача 2 надійшло клопотання від 13.11.2019 про витребування доказів, у якому представник ПП Мальва-2007 просить суд витребувати у позивача належним чином завірені копії доказів сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, площею 515,9 га, згідно Державного акту на право користування землею серії Б № 025630 від 1979, починаючи з 01.07.1992 по теперішній час.

14.11.2019 від відповідача 2 ПП Мальва-2007 надійшов відзив на позовну заяву від 13.11.2019 у якому відповідач 2 просить суд у задоволенні позовних вимог Київського квартирно-експлуатаційного управління відмовити у повному обсязі.

Заперечення мотивовані тим, що по-перше позивачем пропущено строк позовної давності, що має бути підставою для відмови у позові. Відповідач вважає, що позивач мав довідатися про порушення своїх прав з 10.02.2009, а саме з моменту оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.03.2008 у справі №2-а-60/2008 за позовом Переяслав-Хмельницької РДА про скасування державної реєстрації договорів оренди землі, в тому числі і договору від 30.08.2007, укладеного з ПП Мальва-2007.

Відповідач твердить, що Переяслав-Хмельницький міськрайонний прокурор вже звертався до господарського суду Київської області із позовною заявою до ПП Мальва-2007 про визнання недійсним договору оренди від 30.08.2007 та додаткової угоди від 30.04.2009, і постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 у справі №5011-51/2991-2012-9/036-12 у позові прокурору було відмовлено повністю.

Відповідач твердить, що позивачем не доведено правонаступництво за Київською квартирно-експлуатаційною частиною району Української РСР, відтак право постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного Акту від 1979 року припинилося. Відповідач твердить, що позивача як юридичну особу було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі 05.06.2001 без вказівки про наявність будь-яких правопопередників. Позивачем не надано передавального балансу, за яким би вбачалося передача активів від Київської квартирно-експлуатаційної частини району до позивача, не подано Директив Міністра оборони України, на підставі яких було здійснено перейменування, а факт правонаступництва підтверджується лише довідками, складеними самим позивачем.

Відповідач твердить, що набув право оренди у відповідності до чинного на той час законодавства на підставі розпоряджень Переяслав-Хмельницької РДА, шляхом розроблення проекту землеустрою, який отримав всі необхідні дозволи та погодження та пройшов Державну експертизу землевпорядної документації.

Відповідач твердить, що позивачем у відповідності до Земельного кодексу УРСР 1970 року не подано відповідного землевпорядного проекту на земельну ділянку 515,9 га, не подано доказів встановлення меж земельної ділянки в натурі, а у вказаному Земельному Кодексі УРСР таке цільове призначення як землі оборони було взагалі відсутнє. Дана земельна ділянка ніколи не обліковувалась як землі оборони та не відображалась у звіті за формою 6-зем, тоді як спірна земельна ділянка, надана в оренду ПП Мальва-2007 обліковувалась як землі запасу Стовп`язької сільської ради, складає 0,95 га лісів, номер рядка 12.1 Землі запасу, шифр рядка 94, графа 23 землі, вкриті лісовою рослинністю.

Відповідач твердить, що станом на момент прийняття розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА та укладення оспорюваного договору оренди земельна ділянка площею 515,9 га не була зареєстрована у Державному реєстрі земель, а право постійного користування нею не було належним чином оформлено та не посвідчувалось жодним належним правовстановлюючим документом.

Відповідач твердить, що неможливо встановити факт накладення спірної земельної ділянки, що перебуває в оренді ПП Мальва-2007 на земельну ділянку 515,9 га з огляду на те, що земельна ділянка площею 515,9 га не сформована як об`єкт цивільних прав, межі її ніколи не встановлювались в натурі, інформація про неї відсутня у Державному реєстрі земель та Державному земельному кадастрі.

20.11.2019 від відповідача 3 надійшов відзив по справі № 04-15/1691від 18.11.2019 у якому представник ГУ Держгеокадастру у Київській області просить суд у задоволенні позовних вимог Київського квартирно-експлуатаційного управління відмовити у повному обсязі.

Відповідач 3 твердить, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється за допомогою програмного забезпечення в Національній кадастровій системі (НКС) відповідно до Закону України «Про державний земелни й кадастр».

За даними НКС земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 площею 0,9500 га, обліковується за ПП «Мальва-2007» та зареєстрована 02.11.2016 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) зовнішніх меж замельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ТОВ «Землеупорядкування та кадастр».

Відповідач 3 твердить, що у державному фонді документації із землеустрою наявний державний акт на право користування землею, виданий Київській квартирно-експлуатаційній частині району серії Б №025630, зареєстрований за №1 13.03.1979 року. Однак, межі вищезазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювалися, заяв щодо реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не надходило, відомості щодо неї у Державному земельному кадастрі відсутні.

Відповідач твердить, що здійснюючи реєстрацію земельної ділянки, кадастровий реєстратор діяв у відповідності та у межах прав та обов`язків, встановлених Законом, підстави для відмови у реєстрації, встановлені законом, були відсутні, а відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених документацією із землеустрою, несуть її розробники.

Відповідач твердить, що статтею 24 Закону «Про державний земельний кадастр» та пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 №1051 передбачено підстави, за яких державним кадастровим реєстратором скасовується державна реєстрація земельної ділянки, перелік яких не передбачає іншого порядку. Відповідач твердить, що поняття «скасування запису у поземельній книзі щодо реєстрації земельної ділянки» у Законі та Порядку не існує.

25.11.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив головного управління Держгеокадастру у Київській області та Приватного підприємства Мальва-2007, у якій позивач просить суд задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Київського КЕУ до Переяслав-Хмельницької РДА Київської області, ПП Мальва-2007, Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Позивач твердить, що строк позовної давності позивачем не пропущено. Позивач не був учасником провадження у справах№2-а-60/2008, №5011-51/2991-2012-9/036-12, рішення у вказаних справах до відома позивача не доводилися. Позивач здійснює належний контроль та облік земель оборони відповідно до керівних наказів Міністерства оборони, до якого не належить моніторинг реєстру судових рішень.

Спірна земельна ділянка з`явилася у Державному земельному кадастрі та публічній кадастровій карті 02.11.2016, 28.09.2018 за результатом здійсненого моніторингу була фактично виявлена, після чого на виконання наказу МОУ №680 від 19.12.2017 було складено Акт та вжито невідкладних заходів до з`ясування обставин та належного реагування.

Позивач твердить, що судові рішення у справах №910/18560/16, №910/4266/16, №6-68цс15 прийняті за інших обставин та не створюють жодної преюдиції у даній справі.

Позивач твердить, що правовідносини пов`язані із незаконним вибуттям земель оборони із користування позивача становлять суспільний, публічний інтерес, а рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вібула з відання підприємства Міноборони, такому інтересу не відповідає.

Позивач заперечує твердження відповідача 2 про відсутність правонаступництва між Київською квартирно-експлуатаційною частиною району Української РСР та ККЕУ, відтак про припинення права постійного користування, посилаючись, зокрема на постанову Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі №21-3а11, Закон України «про господарську діяльність у Збройних силах України», Порядок реєстрації військових частин як суб`єктів господарської діяльності у Збройних силах, затверджений постановою КМ України від 03.05.2000 №749 та наказом Міністра Оборони від 30.10.2000 №425. Позивач твердить, що факт правонаступництва вже досліджувався та встановлений судами (рішення у справах №4/139-12, №23/094-12, №810/2629/15.

Позивач спростовує твердження відповідача про те, що законність оспорюваних розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА та договору оренди земельної ділянки встановлена судом у справах №2а-60/2008 та №5011-51/2991-2012-9/036-12, стверджуючи, що у вказаних справах питання правомірності розпорядження та договору судами не досліджувалося у контексті приналежності земельної ділянки до земель оборони.

Позивач твердить, що пункт 6 Розділу «Перехідні положення» Земельного кодексу України 2001 року щодо необхідності переоформлення права постійного користування втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.09.2005 №5-рп/2005, відтак, в порядку пунктів 2, 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», право постійного користування позивача на земельну ділянку площею 515,9 га в адмінмежах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району є чинним; відповідно до ч.2 постанови КМ України від 02.04.2002 №449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право постійного користування землею залишається чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Ухвалою від 25.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 2 про витребування доказів з мотивів, наведених в ухвалі, підготовче судове засідання відкладено на 16.12.2019.

04.12.2019 від Київського квартирно-експлуатаційного управління до господарського суду Київської області надійшла заява №517/7566 від 02.12.2019 про уточнення відомостей зазначених у позовній заяві. У вказаній заяві позивач зазначив вірну дату реєстрації Державного Акту на право користування землею серії Б №025630, який зареєстровано запису в книзі записів державних актів на право користування землею за №1 від 13.03.1979.

06.12.2019 від представника ПП «Мальва-2007» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

16.12.2019 від Київського квартирно-експлуатаційного управління до господарського суду Київської області надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого засідання.

Ухвалою від 16.12.2019 продовжено строк підготовчого зсідання на тридцять днів, підготовче судове засідання відкладено на 20.01.2020, встановлено додатковий строк для подання учасниками справи доказів, заяв по справі, заяв з процесуальних питань до 13.01.2020.

02.01.2020 від відповідача 2 ПП Мальва-2007 надійшли додаткові заперечення на відповідь на відзив.

09.01.2020 від позивача до господарського суду надійшли додаткові пояснення доданими до них додатковими доказами, в тому числі землевпорядною документацією та актом обстеження земельної ділянки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області за межами населених пунктів від 12.12.2019, складених групою геодезичного забезпечення відділу топографо-геодезичних робіт із землеустрою земель оборони ВЧ НОМЕР_1 .

20.01.2020 від ПП «Мальва-2007» надійшли додаткові заперечення на додаткові письмові пояснення позивача.

20.01.2020 від Київського квартирно-експлуатаційного управління до господарського суду Київської області надійшло клопотання про призначення земельно-технічної експертизи. У клопотанні позивач твердить про те, що однією з обставин, що потребує дослідження під час розгляду даної справи, є встановлення накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 на земельну ділянку площею 515,9 га в адмінмежах Стовп`язької сільської ради, яка була надана Київській квартирно-експлуатаційній частині відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 025630 від 13.03.1979.

На твердження позивача, встановлення зазначених фактичних даних потребує спеціальних знань, що є підставою для призначення у справі земельно-технічної експертизи. Відтак, позивач просить суд призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Позивач просить поставити перед експертом питання:

- Чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 на земельну ділянку площею 515,9 га в адмінмежах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району, яка була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 від 13.03.1979?

Ухвалою від 20.01.2020 у підготовчому судовому засідання суд оголосив перерву до 27.01.2020.

Ухвалою від 27.01.2020 суд:

задовольнив клопотання ККЕУ про призначення судової експертизи,

призначив у справі № 911/2606/19 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України,

перед експертом поставив питання: Чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 площею 0,95 га, надана в оренду приватному підприємству Мальва-2007 (код 35095379) за договором оренди землі від 30.08.2007 повністю або частково на земельну ділянку площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб відповідно до Державного акту на право користування землею серія Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 від 13.03.1979?

провадження у справі зупинив у зв`язку із призначенням судової експертизи.

05.03.2020 до господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист від 03.03.2020 №6292/20-41, у якому зазначено про необхідність забезпечити оплату експертизи. До листа також додано клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою від 11.03.2020 поновлено провадження у справі, розгляд клопотання експерта призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.04.2020. Ухвалою від 06.04.2020 розгляд клопотання відкладено на 29.04.2020.

Від Київського квартирно-експлуатаційного управління до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 29.04.2020 про витребування доказів, у якому позивач просив суд витребувати у державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" запитувані експертом документи.

Ухвалою суду від 29.04.2020 було витребувано від державного підприємства Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою необхідні документи та відкладено підготовче судове засідання на 18.05.2020.

Станом на 18.05.2020 витребувані від державного підприємства Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою документи на адресу господарського суду Київської області не надійшли. Ухвалою від 18.05.2020 підготовче судове засідання відкладено на 15.06.2020.

15.06.2020 від Київського квартирно-експлуатаційного управління до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 05.06.2020 про долучення документів, необхідних для проведення експертизи, що запитуються судовим експертом.

Ухвалою від 15.06.2020 клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових документів задоволено. Надано у розпорядження експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи №911/2606/19 разом із додатково поданими документами (в паперовому та електронному вигляді), запитуваними судовим експертом для належного виконання судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 27.01.2020. Провадження у справі № 911/2606/19 зупинено на час проведення судової експертизи.

28.09.2020 до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.08.2020 № 6292/20-41 разом з матеріалами господарської справи № 911/2606/19 та висновком експерта від 14.08.2020 № 6292/20-41 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 06.10.2020 провадження у справі поновлено, підготовче судове засідання призначено на 02.11.2020, запропоновано учасникам справи подати суду письмові пояснення із врахуванням висновку судової експертизи.

02.11.2020 від позивача надійшли додаткові пояснення від 02.11.2020 №517/6078 з урахуванням висновків експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи з додатками.

Також 02.11.2020 від позивача надійшла заява від 02.11.2020 №517/6072 про уточнення (доповнення) підстав позову у справі №911/2606/19 в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 3223387200:06:027:0157. У заяві позивач підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Додатково позивач вказує, що Законом України №340-ІХ від 05.12.2019 доповнено новим абзацом частину 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відповідно до якого передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки. Аналогічні положення містяться у частині 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України. У зв`язку із викладеним позивач доповнює підстави поданого позову в частині вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

У судовому засіданні 02.11.2020 судом оголошено перерву до 17.11.2020.

17.11.2020 від відповідача 2 ПП «Мальва-2007» надійшли заперечення на додаткові письмові пояснення позивача, у яких відповідач 2 наголошує на тому, що у розрізі спеціального законодавства про військове (корабельне) господарство відбулась ліквідація Київської квартирно-експлуатаційної частини району Української РСР, оскільки Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил СРСР, затверджене наказом від 22.02.1977 №105, не передбачало при розформуванні військової частини та ліквідації військового господарства визначення правонаступника. Можливість правонаступництва з`явилась у зв`язку із прийняттям Положення, затвердженого наказом від 16.07.1997 №300, однак розформування Київської квартирно-експлуатаційної частини району відбулось у 1994 році. З огляду на викладене, відповідач твердить про відсутність будь-якого переходу права користування земельною ділянкою до позивача за Державним актом від 1979 року.

Також відповідач 2, посилаючись на ст.ст. 154, 155 ЗК УРСР, твердить, що Технічний звіт по зйомці окружної межі Ржищівського військового лісгоспу Переяслав-Хмельницького району Київської області 1979 року не може вважатись належним чином розробленою та затвердженою технічною документацією (проектом землеустрою), на підставі якого було видано Державний акт від 1979 року. Відтак сам лише Державний акт за відсутності документів (рішення органу, який уповноважений розпоряджатись земельною ділянкою, проект землеустрою) не свідчить про виникнення правових наслідків у вигляді права користування земельною ділянкою.

Відповідач 2 твердить про пропуск позивачем позовної давності, оскільки позивач, будучи установою квартирно-експлуатаційної служби Міноборони, у разі належного виконання своїх обов`язків щодо своєчасного, повного та достовірного обліку земель, міг і повинен був дізнатись про укладення оскаржуваного договору оренди до 28.09.2018.

Ухвалою від 17.11.2020 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 08.12.2020.

08.12.2020 від позивача надійшла заява від 07.12.2020 про розмір судових витрат та витрат, пов`язаних із розглядом справи та їх розподілу у встановленому законодавством порядку, у якій твердить про понесення насупних судових витрат: 9605,00 грн. судового збору за подання позовної заяви; 20 920,32 грн. витрат на оплату вартості земельно-технічної експертизи, всього 30 525,32 грн.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 08.12.2020 судом оголошено перерву до 21.12.2020.

18.12.2020 від представника відповідача 2 до суду надійшло клопотання ро відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні у господарському суді Дніпропетровської області.

В судовому засіданні 21.12.2020 суд оголосив перерву до 19.01.2021, про що постановив відповідну ухвалу. Як свідчать залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач 1 Переяслав-Хмельницька РДА копію ухвали від 21.12.2020 отримав 04.01.2021, відповідач 2 ПП «Мальва-2007» - 28.12.2020, відповідач 3 ГУ Держгеокадастру у Київській області 28.12.2020, відтак, всі особи, які беруть участь у справі, були повідомлені судом про судове засідання належним чином завчасно.

В судове засідання 19.01.2021 з`явились представники позивача, відповідача 2 та третьої особи.

За змістом частини 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши позов Київського квартирно-експлуатаційного управління до Переяслав-Хмельницької РДА, ПП «Мальва-2007», ГУ Держгеокадастру у Київській області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, додаткової угоди до нього та скасування державної реєстрації земельної ділянки, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Згідно Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого 13.03.1979 за № 1 в Книзі записів державних актів на право користування землею, Київська квартирно-експлуатаційна частина району набула право безстрокового і безоплатного користування 515,9 га землі в межах згідно з планом землекористування, для державних потреб.

На підставі директиви начальника Генерального Штабу Збройних Сил України від 02.04.1994 № 115/1/3440 та наказу начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва від 24.06.1994 № 162, зокрема, розформовано Київську квартирно-експлуатаційну частину району (індекс 07872039) та сформовано Квартирно-експлуатаційний відділ міста Києва (індекс частини 07872039), який вирішено розмістити на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району і підпорядкувати Центральному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України.

Також наказом начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва від 24.06.1994 № 162, зокрема, призначено склад ліквідаційно-організаційної комісії.

З наявної у матеріалах справи копії ліквідаційного акту Київської квартирно-експлуатаційної частини району, складеного комісією, призначеною наказом начальника ЦКЕУ Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994, та затвердженого начальником ЦКЕУ Міністерства оборони України, вбачається, що Казарменно-жилищный фонд и земельные участки переданы КЭО г. Киева в составе: 2934 здания в 123 военных городках на 125 земельных участках общей площадью 3510,39 га. При цьому, у вказаному акті зазначено, що Комисия пришла к выводу, что Киевская КЭЧ района ликвидирована полностью, задолженностей не выявлено (мовою оригіналу).

Суд зазначає, що станом на момент розформування Київської квартирно-експлуатаційної частини району сфера застосування інституту правонаступництва у цивільних правовідносинах не обмежувалася реорганізацією юридичної особи. Відповідно до чинної на той час ч. 1 ст. 4 Цивільного кодексу Української РСР цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Зокрема, згідно ч. 4 ст. 223 Цивільного кодексу Української РСР передбачалося, що Законодавством Союзу РСР або Української РСР виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи може бути покладено на іншу юридичну особу.

Порядок створення військового господарства при формуванні та ліквідація його при розформуванні військової частини (з`єднання) станом на 1994 рік було врегульовано наказом Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 № 105 Про введення в дію Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил СРСР.

У главі Х вказаного Положення, зокрема, зазначено наступне:

- військова частина (з`єднання) розформовується на підставі директиви (наказу) відповідного командування, у якій вказується: строк розформування; час закриття поточного рахунку та закінчення ревізування військової частини (з`єднання); порядок передачі особового складу, озброєння, техніки та інших матеріальних засобів частини (з`єднання); порядок передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд, земельних ділянок та квартирного майна; порядок здавання справ і документів, що підлягають зберіганню, та порядок знищення справ і документів на місці; порядок знищення печаток і штампів; строки подачі акта ліквідаційної комісії;

- для контролю за дотриманням встановленого порядку розформування і точним виконанням директиви (наказу) вищого командира (командуючого), а також для надання допомоги командиру частини (з`єднання) при ліквідації військового господарства наказом вищого командира (командуючого) призначається ліквідаційна комісія;

- ліквідаційна комісія по закінченні розформування військової частини (з`єднання), складає за встановленою формою ліквідаційний акт. У ліквідаційному акті окремими розділами зазначається: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад (солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, офіцери, робітники і службовці); куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання, секретне діловодство, документи обліку.

Посилання відповідача 2 на те, що вказаний документ 1977 року не передбачав правонаступництва при розформуванні військової частини, судом відхиляється, з огляду на особливі історичні умови - здобуття Україною незалежності, у зв`язку з чим питання правонаступництва за активами та структурами Української РСР регулювалось не лише спеціальними галузевими нормативними актами.

Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов`язує перехід майнових прав, обов`язків та виконуваних функцій, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

Додатково суд звертає увагу сторін на позиції, викладені у роз`ясненнях Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/334 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що Директива Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 № 115/1/3440, наказ Центрального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994, а також Ліквідаційний акт Київської квартирно-експлуатаційної частини району є достатньою підставою для висновку суду про перехід права на майно та інші матеріальні засоби Київської квартирно-експлуатаційної частини району Української РСР в порядку правонаступництва до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва.

Таким чином, враховуючи: формування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району, зі збереженням індексу частини (07872039), що свідчить про переформування (перетворення) Київської квартирно-експлуатаційної частини району у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва; відображення в Ліквідаційному акті окремим розділом: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад; куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання тощо, відповідно до вимог спеціального нормативного акта станом на 1994 рік наказу Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 № 105 Про введення в дію Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил СРСР, суд зазначає, що припинення Київської квартирно-експлуатаційної частини району жодним чином не свідчить про припинення прав постійного користування землею Квартирно-експлуатаційного відділу м. Київ, до якого передані усі майнові права та активи для подальшого здійснення господарської діяльності.

Згідно з Директивою Міністра оборони України від 27.01.2001 № 115/1/050 та наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ) від 25.01.2001 № 20 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) та переведено на новий штат № 41/051-51(01).

На підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/0120 від 27.03.2001 та наказу Київського квартирно-експлуатаційного управління від 10.04.2001 № 72 Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління.

Відповідно до преамбули Положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України (редакція від 2001 року, затверджена начальником Головного КЕУ Міністерства оборони УКраїни від 26.06.2001) Київське КЕУ є державною установою, яка заснована на базі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва згідно Директиви Міністра оборони України №115/1/050 від 27.01.2001 року та створене Міністерством оборони України і підпорядковано йому. Київське квартирно-експлуатаціне управління є правонаступником КЕВ м. Києва.

Відповідно до пункту 10 Положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління (в редакції, яка затверджена наказом начальника Головного КЕУ Збройних сил України від 14.02.2019 №44; також у редакції, яка затверджена наказом командувача Сил логістики Збройних сил УКраїни від 13.04.2020 №149), ККЕУ було перейменовано із Квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ). Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) було сформовано із Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва є правонабувачем Київської квартирно-експлуатаційної частини району та Дарницької квартирно-експлуатаційної частини району.

Крім того, наказом Міністерства оборони України від 11.06.2014 №377 затверджено Положення про Історичний формуляр (Історичну довідку), ведення якої за встановленою формою за апарат Міністерства оборони України та Генеральний штаб Збройних сил України запроваджено з 01.01.2015. Факт переформування Квартирно-експлуатаційної частини району та правонаступництва за нею Квартирно-експлуатаційного відділу (м. Київ) а за ним - позивача Київського квартирно-експлуатаційного управління підтверджується матеріалами історичної довідки (том 2, аркуші справи 214-226), а також даними Архівного витягу від 26.12.2019 №179/19923 з Плану організаційних заходів у Збройних Силах у 2000-2001 роках (том 4, аркуш справи 34).

Отже, суд дійшов висновку, що Київське КЕУ є правонаступником Квартирно-експлуатаційної частини району, яка у відповідності до Державного акту на право користування землею Б №025630, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 13.03.1979, набула право безстрокового і безоплатного користування 515,9 га землі для державних потреб.

Аргументи відповідача 2 щодо відсутності права правонаступництва позивача за Київською КЕЧ району та щодо припинення у зв`язку з цим права постійного користування землею, посвідченого Державним актом, судом уважно роглянуті та відхиляються, оскільки спростовані поданими до матеріалів справи вищенаведеними доказами.

Відповідно до залученої до матеріалів справи довідки від 25.07.2019 №517/4334 (том 1, аркуш справи 28), відповідно до Відомості наявності та використання земельних ділянок Міністерства оборони України станом на 01.01.2019 (форма 405) на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління у складі військового містечка с. Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області перебуває земельна ділянка площею 515,9 га.

Відповідно до пункту 7 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, чинній на момент видачі спірного Розпорядження) до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно до пункту 2 ст. 21 вказаного Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

За змістом до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» актами місцевих державних адміністрацій є розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, які є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Розпорядженням від 27.06.2007 №434 «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ПП «Мальва-2007» Переяслав-Хмельницька РДА надала дозвіл ПП «Мальва-2007» на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,95 га, розташованої в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради.

На підставі вказаного розпорядження ПП «Земля-Плюс» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної длянки в оренду ПП «Мальва-2007». Відповідно до довідки Переяслав-Хмельницького районного відділу земельних ресурсів від 22.08.2007 №77/58, згідно державної статистичної звітності «Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі» (форма 6-зем) в оренду ПП «Мальва-2007» відводилася земельна ділянка площею 0,95 га лісів та інших лісовкритих площ, номер рядка 12.1 «Землі запасу», шифр рядка 94, графа 23 землі, вкриті ліовою рослинністю. Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області надано Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 30.08.2007 №17-21е, відповідно до якого проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства та оцінюється позитивно.

Оскаржуваним розпорядженням від 30.08.2007 №613 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Мальва-2007» Переяслав-Хмельницька РДА затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП «Мальва-2007» для організації риболовецького стану в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради, вирішила надати ПП «Мальва-2007» земельну ділянку площею 0,95 га на умовах довгострокової оренди терміном 49 років, встановила розмір річної орендної плати 2% від її нормативної грошвої оцінки, доручила юридичному сектору апарату райдержадміністрації разом із Переяслав-Хмельницьким районним відділом земельних ресурсів підготувати договір оренди земельної ділянки, доручено ПП «Мальва-2007» зареєструвати договір відповідно до порядку державної реєстрації договорів оренди землі.

30.08.2007 на підставі вказаного розпорядження від 30.08.2007 №613 між Переяслав-Хмельницькою РДА (орендодавець) та ПП «Мальва-2007» (орендар) укладено договір оренди землі, за яким орендодавець передав, а орендар отримав земельну ділянку площею 0,95 га для організації риболовецького стану. Вартість земельної ділянки 407360,00 грн., цільове призначення землі комерційного використання. Строк оренди 49 років, без зміни цільового призначення. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8147,20 грн., що становить 2% від нормативної грошової оцінки.

Договір зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі №19 Київської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 30.08.2007 за №0407332000007.

Також 30.08.2007 між орендодавцем та орендарем було складено Акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду та Акт встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, відповідно до якого межові знаки у кількості 6 штук вказані представнику замовника в натурі і передані під нагляд на зберігання.

30.04.2009 між Переяслав-Хмельницькою РДА (орендодавець) та ПП «Мальва-2007» (орендар) укладено додаткову угоду до Договору оренди землі від 30.08.2007, відповідно до якої на підставі розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від 30.08.2007 №613 орендодавець передає на умовах довгострокової оренди орендарю ПП «Мальва-2007» в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,95 га для організації риболовецького стану в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради за межами населеного пункту (пункти 1, 2). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 185814,20 грн. (пункт 3). Договір укладено на 49 років з моменту державної реєстрації (пункт 6).

Додаткова угода посвідчена приватним нотаріусом Мусієнко М.М. за реєстровим номером 638, номер правочину у Державному реєстрі правочинів 3427654; договір зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому СВП «Київський обласний реєстраційний центр» ДП «Центр Державного земельного кадастру» 30.04.2009.

30.04.2009 між орендодавцем та орендарем складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду.

15.08.2016 директор ПП «Мальва-2007» звернувся до ТОВ Землевпорядкування та кадастр із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Стовп`язької сільської ради, Переяслав-Хмельницького району, Київської області для рибогосподарських потреб, загальною площею 0,9490 га, згідно Договору оренди землі від 30 серпня 2007 року № 0407332000007, Додаткової угоди до Договору оренди землі від 30 квітня 2009 року № 638.

Товариством «Землевпорядкування та кадастр» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб приватному підприємству «Мальва-2007» на території Стовп`язької сільської ради, Переяслав-Хмельницького району, Київської області.

15.08.2016 складено та підписано Акт прийомки-передачі межових знаків, відповідно до якого межові знаки встановленого зразка у кількості 6 шт пред`явлені та передані на зберігання ПП «Мальва-2007».

Надалі Управлінням Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області 02.11.2016 здійснено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 та відкрито поземельну книгу.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.11.2016, земельна ділянка кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 площею 0,9490 га державної форми власності у Київській області, Переяслав-Хмельницькому районі на території Стовп`язької сільської ради, цільове призначення 10.07 для рибогосподарських потреб, категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення зареєстрована у Державному земельному кадастрі 02.11.2016. Також до реєстру внесено відомості про зареєстроване 30.08.2007 речове право оренди ПП «Мальва-2007», строк дії речового права 49 років.

За змістом статей 13, 19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 77 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Згідно із статтею 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать зокрема землі оборони.

У відповідності до статті 1 Закону України Про використання земель оборони землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Відповідно до статті 14 Закону України Про Збройні Сили України земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

З огляду на викладене доводи відповідача 2 про те, що відсутність права постійного користування позивача Київського КЕУ підтверджуються відсутністю доказів сплати земеьлного податку, не грунтуються на чинному законодавстві.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Пунктом 5 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями здійснювати управління об`єктами державної власності відповідно до закону.

Згідно наявного у матеріалах справи листа ГУ Держгеокадастру у Київській області від 02.11.2018 № 10-10-0.223-16776/2-18 (том 1, аркуші справи 32-33) вбачається, що згідно Державної статистичної звітності Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі (форма 6-зем) станом на 01.01.2016 загальна площа земельної ділянки, що рахується в користуванні Київської квартирно-експлуатаційної частини (війська частина А 0473) на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області становить 515,0 га земель, номер рядка - 6.1. Міністерство оборони, шифр рядка - 76, графа 22 -514,0 га лісових земель, графа 34 -1,0 га забудованих земель.

Відповідно до статті 3 Закону України Про Збройні Сили України Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування (ч. 2 ст. 2 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України).

Згідно із п.п. 44, 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Таким чином, землі оборони знаходяться в управлінні та користуванні Міністерства оборони України, тоді як власником цих земель є держава в особі Кабінету Міністрів України, який ними розпоряджається.

Передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріплені за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням МОУ.

Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 10 ст. 149 Земельного кодексу, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що розпорядження земельною ділянкою, а саме надання її у користування іншій особі за наявності чинного права користування, можливо лише після припинення права такого користування у встановленому порядку.

Державний акт на право користування землею Б №025630, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 13.03.1979, як правовстановлюючий документ підтверджує належність Київській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої, як встановлено судом, є позивач, права постійного користування земельною ділянкою площею 515,9 га, яка відноситься до земель оборони. При цьому, незважаючи на той факт, що зазначений Державний акт було видано до набрання чинності Земельним кодексом України, правовий статус даного акту після прийняття даного законодавчого акту залишився незмінним.

Згідно з пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте, положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005.

Відповідно до абзацу 11 п. 5.3 цього рішення стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Крім того, у п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою (із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 926 від 16.10.2008, в редакції постанови КМ № 1019 від 12.11.2008) визначено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано державний акт на право постійного землекористування.

Крім того, належність земельної ділянки загальною площею 515,0 га на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області до земель оборони підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки Державного агентства земельних ресурсів України від 08.10.2008 № 320/58 (том 4 аркуш справи 138).

До матеріалів справи додано план меж земельних ділянок Київської КЕЧ району (площею 515,9 га відповідно до Державного акту Б №025630 від 13.03.1979 №1), та меж вилучених земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки ПП «Мальва-2007» кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 площею 0,9490 га масштабу 1:25000 (том 4, аркуш справи 23) та Викопіювання з плану меж масштабу 1:25000 Проекту формування території і встановлення меж Стовп`язької сільської Ради народних депутатів (том 1 аркуш справи 37), складені сертифікорваним інженером-землеупорядником О.Губою (кваліфікаційний сертифікат інженера-землеупорядника №000544 від 03.01.2013), з яких вбачається, що орендована ПП «Мальва-2007» земельна ділянка кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 повністю знаходиться у межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користування позивача відповідно до Державного акту Б №025630 від 13.03.1979 №1.

За результатами проведення у справі судової земельно-технічної експертизи Київським НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України надано Висновок експерта від 14.08.2020 №6292/20-41, відповідно до якого встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 площею 0,9490 га, яка перебуває в оренді ПП «Мальва-2007» повністю накладається на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради і була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б №025630, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 від 13.03.1979 року.

Судовий експерт, який володіє спеціальними знаннями у відповідній сфері і який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку, вважав подані матеріали достатніми для визначення координат меж обох земельних ділянок Київської КЕЧ району та ПП «Мальва-2007» та для встановлення факту повного накладення.

Виходячи з наведеного, суд встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 накладається на земельну ділянку, яка належить на праві користування позивачу, право, на яку посвідчено Державним актом серії Б № 025630, та яка сформована раніше, ніж земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157.

Аргументи відповідача 2 щодо відсутності документів, на підставі яких видано Державний акт та щодо неможливості достовірного встановлення факту накладення земельних ділянок, судом уважно розглянуті та відхиляються, оскільки спростовані залученими до матеріалів справи доказами.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази припинення права постійного користування позивача щодо частини земельної ділянки площею 0,95 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та/або докази надання згоди МОУ на вилучення земельної ділянки, суд дійшов висновку, що Переяслав-Хмельницька РДА незаконно розпорядилась земельною ділянкою, яка є державною власністю та за цільовим призначенням відноситься до земель оборони.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 30.08.2007 №613 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Мальва-2007» є обґрунтованою та такою, яку належить задовольнити.

Розглянувши вимогу про визнання недійсним договору оренди землі від 30.08.2007 та додаткової угоди від 30.04.2009 до договору оренди землі, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно до вимог частин 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Проте, як вже зазначалося судом, матеріали справи не містять доказів добровільної відмови Міністерства оборони України або Кабінету Міністрів України від права користування земельною ділянкою, яка належить державі та перебуває у постійному користуванні Київського КЕУ як правонаступника Київської квартирно-експлуатаційної частини району, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 025630, при цьому, суд дійшов висновку про визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 30.08.2007 №613 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Мальва-2007».

Відтак договір оренди землі від 30.08.2007 та додаткова угода до договору оренди землі, укладені між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП «Мальва-2007» належить визнати недійсними недійсними з моменту їх вчинення, оскільки такі укладені на підставі незаконного розпорядження за рахунок земель оборони без припинення права постійного користування позивача у встановлений законом спосіб.

Аргументи відповідача 2 про те, що оскаржуваний договір вже був предметом розгляду у справах господарського суду Київської області №5011-51/2991-2012-9/036-12 та Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду №2-а-60/2008 суд відхиляє, оскільки у вказаних справах позивач участі не брав, а належність орендованої земельної ділянки до земель оборони та накладення земельної ділянки на землі, надані у постійне користування відповідно до Державного акту серії Б № 025630 від 13.03.1979 року судами не досліджувалось.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 та перенести відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 до архівного шару Національної кадастрової системи України, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

У відповідності до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно ст. 1 Закону України Про державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 6 Закону України Про державний земельний кадастр).

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 9 Закону України Про державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (ч. 10 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051 (надалі Порядок) відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно п. 60 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Суд звертає увагу учасників справи на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2019 у справі №906/603/18.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Отже, існують певні обмеження щодо проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки.

Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, за умовами пункту 115-2 якого визначено, що у разі коли до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність, або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою згідно з пунктами 107 - 111 і 113 цього Порядку.

Відтак, та обставина, що земельна ділянка кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 сформована в межах земельної ділянки, наданої у постійне користування позивача за чинним Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, і державний кадастровий реєстратор в межах своїх повноважень не вчинив належних дій з перевірки та встановлення таких даних, державна реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,9490 га за кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 є недійсною та підлягає скасуванню, що додатково до викладеного є окремою та самостійною підставою для задоволення позовної вимоги про скасування у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,9490 га за кадастровим номером 3223387200:06:027:0157.

З огляду на викладене вище та враховуючи те, що позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі та перенести відомості щодо земельної ділянки до архівного шару Національної кадастрової системи України є похідними від вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 613 від 30.08.2007 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди приватному підприємству "Мальва-2007", визнання недійсними договору оренди землі від 30.08.2007 та додаткової угоди від 30.04.2009 до договору оренди землі від 30.08.2007, які суд визнав обгрунтованими, суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки та про зобовязання ГУ Держгеокадастру у Київській області вчинити дії є законними та такими, які належить задовольнити.

Представник ПП «Мальва-2007» письмово заявив про застосування у справі наслідків пропуску позовної давності, посилаючись, серед іншого на те, що позивач знав або міг дізнатись про передачу спірної земельної ділянки в оренду відповідачу 2 з моменту оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.03.2008 у справі № 2-а- 60/2008, постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 5011-51/2991-2012-9/036-12, оскільки, за твердженням відповідача 2, у вказаних справах досліджувалась правомірність укладення Договору оренди землі 30.08.2007 та додаткової угоди до нього.

Представник ПП «Мальва-2007», посилаючись на пункти 1.1.-1.3. Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483, за змістом яких, зокрема передбачено, що облік земель повинен бути своєчасним, повним, достовірним і точним; облік земель в органах квартирно-експлуатаційної служби ведеться, серед іншого з метою своєчасного забезпечення відповідних посадових осіб, відповідних рад, в адміністративних межах яких знаходиться землекористувач, даними про наявність, рух і якісний стан земель, контролю за збереженістю, законністю, доцільністю і ефективністю використання земель, зазначає, що позивач був зобов`язаний здійснювати своєчасний, повний та достовірний контроль за обліком, цільовим використанням та збереженістю земель, які використовують Збройні Сили України. Адже у разі виконання позивачем наведених норм, останній з інформації Державного земельного кадастру та Державного реєстру земель міг би своєчасно виявити факт свого порушеного права користування спірною земельною ділянкою.

Наведені вище доводи, на твердження відповідача 2, безумовно свідчать про те, що у разі постійного моніторингу та обліку позивачем земель, останній своєчасно міг довідатись про порушення свої прав.

Відповідач спростовує посилання позивача на те, що він міг дізнатися про порушення своїх прав з моменту реєстрації Підприємством земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, тобто не раніше 02.11.2016, оскільки до моменту реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі така була зареєстрована у Державному реєстрі земель (Книзі записів реєстрації), про що свідчать відповідні відмітки про реєстрацію та лист Держгеокадастру № 10-10-0.223-16776/2-18 від 02.11.2018.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно ст. 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому у випадку пред`явлення позову особою, право якої порушене відлік позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, на офіційному веб-сайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про: межі адміністративно-територіальних одиниць; кадастрові номери земельних ділянок; межі земельних ділянок; цільове призначення земельних ділянок; розподіл земель між власниками, користувачами (форма власності, вид речового права); суб`єкта права власності на земельну ділянку; суб`єкта речового права на земельну ділянку; державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельної ділянки, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельною ділянкою; дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

Оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру здійснюється автоматизовано з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

Суд встановив, що державна реєстрація земельної ділянки із кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 здійснена 02.11.2016.

Відтак, у зв`язку із реєстрацією земельної ділянки 02.11.2016, та враховуючи, що відомості про її реєстрацію у Державному земельному кадастрі (та, відповідно, її відображення у Публічній кадастровій карті) з`явились 02.11.2016, то саме з цієї дати позивач міг довідатись про наявність зареєстрованого права оренди відповідачем 2 на підставі оспорюваного договору оренди та відповідно про порушення свого права.

Таким чином перебіг строку позовної давності у цій справі починається з 03.11.2016. Позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права у жовтні 2019, тобто в межах трирічного строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Судом відхиляються доводи відповідача 2 стосовно можливості КЕУ дізнатись про порушення його права шляхом ознайомлення з судовими рішеннями за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 2-а-60/2008 та у справі № 5011-51/2991-2012-9/036-12, оскільки ані КЕУ, ані МОУ не були учасниками вказаних судових справ та не мали встановленого законом обов`язку відслідковувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень на предмет наявності чи відсутності судових спорів щодо тієї чи іншої земельної ділянки, яка обліковується за КЕУ.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд задовольняє позов Київського квартирно-експлуатаційного управління повністю, ухвалює рішення про 1) визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від 30.08.2007 №613 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Мальва-2007»; 2) визнання недійсним Договору оренди землі від 30.08.2007, укладеного між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП «Мальва-2007», який зареєстрований у Переслав-Хмельницькому відділі №19 Київської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 30.08.2007; 3) визнання недійсною Додаткової угоди від 30.04.2009 до Договору оренди землі від 30.08.2007, укладеного між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП «Мальва-2007», яка посвідчена приватним нотаріусом Мусієнко М.М. за реєстровим №638 (номер правочину 3427654); 4) скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 3223387200:06:027:0157; 5) зобов`язання головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0157 та перенести відомості щодо земельної ділянки до архівного шару Національної кадастрової системи України.

Позивач також просить покласти на відповідачів судові витрати, які складаються із 9605,00 грн. судового збору (платіжне доручення від 20.09.2019 №753) та 20920,32 грн. з оплати за проведення судової експертизи (платіжне доручення від 17.09.2020 №569).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак у зв`язку із задоволенням позову, суд покладає відшкодування позивачу судового збору на відповідачів залежно від змісту позовних вимог до кожного з них наступним чином:

на Переяслав-Хмельницьку РДА в сумі 3842,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн.) за немайнову вимогу про скасування розпорядження; по 50% розміру прожиткового мінімуму (по 960,50 грн.) за немайнові вимоги про визнання недійсним договору та додаткової угоди;

на ПП «Мальва-2007» в сумі 1921,00 грн. (по 50% розміру прожиткового мінімуму (по 960,50 грн.) за немайнові вимоги про визнання недійсним договору та додаткової угоди);

на ГУ Держгеокадастру у Київській області в сумі 3842,00 грн. (по 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн.) за немайнові вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання вчинити дії).

Відшкодування витрат позивача на проведення у справі судової експертизи в сумі 20920,32 грн. суд покладає на відповідачів в рівних частинах (по 6973,44 грн.).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Київського квартирно-експлуатаційного управління задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (код 24219983) від 30.08.2007 №613 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Мальва-2007».

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області (код 24219983) та приватним підприємством «Мальва-2007» (код 35095379), який зареєстрований у Переслав-Хмельницькому відділі №19 Київської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 30.08.2007.

4. Визнати недійсною додаткову угоду від 30.04.2009 до договору оренди землі від 30.08.2007, укладену між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області (код 24219983) та приватним підприємством «Мальва-2007» (код 35095379), посвідчену приватним нотаріусом Мусієнко М.М. за реєстровим номером 638 (номер правочину 3427654).

5. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157.

6. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області (код 39817550) скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 та перенести відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0157 до архівного шару Національної кадастрової системи України.

7. Стягнути з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (08100, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 53, ідентифікаційний код 24219983)

на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 30, ідентифікаційний код 22991617)

10815,44 грн. (десять тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень нуль копійок) судових витрат.

8. Стягнути з приватного підприємства «Мальва-2007» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, ідентифікаційний код 35095379)

на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 30, ідентифікаційний код 22991617)

8894,44 грн. (вісім тисяч вісімсот дев`яносто чотири гривні сорок чотири копійки) судових витрат.

9. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, ідентифікаційний код 39817550)

на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 30, ідентифікаційний код 22991617)

10815,44 грн. (десять тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень нуль копійок) судових витрат.

Накази видати після набрання рішенням законної сили

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 12.03.2021.

Суддя О.В. Конюх