Ухвала

від 04.03.2021 по справі 233/7289/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/7289/19

УХВАЛА

04.03.2021 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мартиненко В. С. ,

за участю секретаря судового засідання Штреккер В.О.,

представника заявника Біліменка А.О. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка заяву Приватного акціонерного товариства Український Бекон про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, у цивільній справі за позовами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Український Бекон , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаною заявою звернулося Приватне акціонерне товариство Український Бекон , в якому просило визнати такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи, виданні на підставі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2020 року у цивільній справі за позовами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Український Бекон , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди. В обґрунтування вказаних вимог заявник посилався на те, що він є боржником за вказаними виконавчими документами та виконав рішення суду до відкриття виконавчого провадження, а саме перерахував грошові кошти, присуджені стягувачам за рішенням суду після утримання податків і зборів. Проте стягувачі звернулися до державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, оскільки вважали що рішення суду не було виконано в частині суми утриманих податків та зборів, які мали бути виплачені стягувачам.

В судовому засіданні представник заявника (боржника) підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в заяві.

В судове засідання стягувачі не з`явилися, про час та місце засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.432 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2020 року позовні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Український Бекон , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволені частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Український Бекон на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 200000 гривень 00 копійок. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Український Бекон на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 200000 гривень 00 копійок. Постановою Донецького апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року вказане рішення було залишено без змін.

Вказаним рішенням суду було встановлено, що позивачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Костянтинівка Донецької області помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок травм, отриманих під час здійснення вантажопідйомних операцій з використанням технологічного транспортного засобу YALE MR14, 2004 року випуску, ідент. № НОМЕР_1 , двигун № б/н, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є Приватне акціонерне товариство Український Бекон . Вказана діяльність була визнана судом джерелом підвищеної небезпеки. Встановлюючи наявність душевних страждань позивачів, суд зважав на те, що втрата сина завжди спричиняє душевні страждання у його батьків, а усвідомлення того, що смерть настала під час виконання сином трудових обов`язків, а також з використанням транспортного засобу, що є джерелом підвищеної небезпеки, підсилює такі страждання. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку про необхідність позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити частково та відшкодувати позивачам моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн кожному, стягнувши її з власника джерела підвищеної небезпеки - ПрАТ Український Бекон .

При ухваленні вказаного рішення суд керувався, зокрема, ч. 2 ст. 1168 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. А також частинами 1 - 3 статті 23 ЦК України, згідно з якими особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Крім того, частиною 1, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, в тому числі, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За заявою стягувачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області були видані виконавчі листи.

06 листопада 2020 року боржником ПрАТ Український Бекон стягувачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за їх заявами були перераховані грошові кошти в розмірі 164400,56 грн кожному. Грошові кошти в розмірі 3000 грн - військовий збір; 32599,44 грн - податок на доходи фізичних осіб щодо кожного стягувача були переховані боржником, як податковим агентом, на розрахунковий рахунок UA088999980333119340000005570, отримувач платежу - Костянтинівське УК /Донецьк/, 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37890775, банк отримувача - Казначейство України, код банку отримувача (МФО) 899998. Сума податку була вирахувана на підставі підпункту а підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а саме: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Вказані обставини підтверджуються копіями відповідних заяв, платіжними дорученнями, бухгалтерською довідкою.

Згідно з підпунктом 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування

збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди,

а також шкоди життю та здоров`ю,

а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Зі змісту чинного цивільного законодавства випливає, що шкода, завдана життю фізичної особи, може мати майновий (матеріальний) та немайновий характер.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Оскільки судом встановлено, що спір виник з приводу виконання рішення суду про стягнення моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, суд дійшов висновку про те, що стягнута на підставі рішення суду сума не підлягає оподаткуванню.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 180/683/13-ц, відповідно до якої суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що оскільки виконується рішення суду про стягнення на користь потерпілого відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодження здоров`я, тому стягнута на підставі рішення суду сума не підлягає оподаткуванню, відповідно державний виконавець зобов`язаний виконати судове рішення про стягнення відшкодування у повному розмірі, а саме 30 000,00 грн.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 підпункт "а" підпункту 164.2.14 доповнено словами "а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом". Вказаний закон набрав чинності 23.05.2020.

Посилання заявника про те, що підпункт 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України слід розуміти як те, що з 23.05.2020 була змінена база оподаткування, до якої увійшли суми, що за рішенням суду спрямовуються, в тому числі, на відшкодування моральної шкоди завданої життю та здоров`ю, є помилковим з таких підстав.

Зі змісту підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України вбачається, що з часу набрання чинності Податковим кодексом України дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди завжди включався до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Винятком були суми, що за рішенням суду спрямовувалися на відшкодування: 1) збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) шкоди життю та здоров`ю.

Після внесення змін до Податкового кодексу України на підставі вищевказаного Закону перелік таких винятків був доповнений і до винятків стали відноситися також суми, що раніше включалися до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, але з 23.05.2020 року були виключені, а саме: суми моральної шкоди, які стягуються на підставі рішення суду, в розмірі меншому, ніж чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Водночас не має підстав вважати, що таким доповненням підпункту а підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України на підставі вищевказаного Закону були внесенні зміни щодо визначення сум, які спрямовуються на відшкодування шкоди, завданої життю та здоров`ю, яка може бути як майновою так і немайновою (моральною), адже, в цій частині норми Податкового кодексу України не змінювалися, а застосування сполучника а також є свідченням того, що перелік був доповнений новою нормою, яка не змінює зміст інших складових частин підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Посилання заявника на те, що здійснюючи відрахування податків та зборів з суми, що стягнута на підставі рішення суду для відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи, боржник, як податковий агент, керувався роз`ясненням, опублікованими 04.11.2011 року в офіційному виданні Державної фіскальної служби України Вісник , а також наданими Державною податковою службою України в якості індивідуальної податкової консультації, не спростовує висновків суду з підстав, що наведені вище.

Водночас доцільно буде зазначити, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, який передбачений пп. 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 ПК України, та який підлягає застосуванню в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Посилання заявника на те, що здійснюючи відрахування податків та зборів з суми, що стягнута на підставі рішення суду для відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи, боржник, як податковий агент, керувався судовою практикою при розгляді подібних правовідносин, суд відхиляє за таких підстав.

У постанові Дніпровського апеляційного суду від 17.11.2020 року у справі №180/1252/20 зазначено, що при визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд першої інстанції, з урахуванням відсотку втрати позивачем професійної працездатності, стану здоров`я, глибини та ступеню моральних і фізичних страждань позивача, яких він зазнав та зазнає внаслідок ушкодження здоров`я, що є незворотнім, а також з урахуванням принципів розумності і справедливості належним чином обґрунтував свої висновки щодо стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн., і цей розмір правомірно вважав таким, що відповідає глибині і ступеню моральних страждань позивача, а тому доводи апеляційної скарги в частині наявності правових підстав для зменшення моральної шкоди колегією суддів відхиляється. А також зауважено, що з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розмір моральної шкоди необхідно стягнути з урахуванням утримання з нього обов`язкових податків і зборів.

Водночас у постанові Дніпровського апеляційного суду від 12.11.2020 року у справі №212/5063/20 зазначено, що суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги позивача, керувався нормами статей ст.ст.153, 237-1, КЗпП, України, ст.ст.23,1167 ЦК України, Законом України Про охорону праці й виходив з того, що відповідач є особою, яка повинна нести відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу, оскільки професійне захворювання отримано ним при виконанні трудових обов`язків на підприємстві відповідача. А також зауважено, що в силу приписів пп.4.1.9 п.4.І ст.4. п. 56.21, ст.5б ПК України. ст.3. ч.3 ст.27 Бюджетного кодексу України, з урахуванням того, що зміни до пп. а п.п. 164.2.14.п.164.2 ст.164 ПК України внесено лише 16.01.2020 року та набрали чинності 23.05.2020 року, тобто до 15 липня 2020 року, такі зміни застосовуються з початку наступного планового бюджетного періоду, тобто з 01.01.2021 року.

Проте, зважаючи на наявність висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 180/683/13-ц з приводу однорідних правовідносин, а також, на те, що з 23.05.2020 не було внесено змін до порядку оподаткування сум, що стягаються на підставі рішення суду на відшкодування шкоди, завданої життю та здоров`ю, яка може мати як майновий так і не майновий характер (моральна шкода), а навпаки було доповнено додатковим випадком, коли до бази оподаткування не включаються певні суми, які до внесення відповідних змін підлягали оподаткуванню, а також на те, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (пункт 56.21 статті 56 Податкового кодексу України), суд дійшов висновку про те, що вказані доводи заявника є безпідставними.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що рішення суду у вказаній справі в повному обсязі боржником виконане не було та його виконання має бути поновлено в частині стягнення на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 35599, 44 грн (200000 - 164400,56 = 35599,44) кожному.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність відмовити Приватному акціонерному товариству Український Бекон в задоволенні заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, у цивільній справі за позовами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Український Бекон , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2020 року було зупинено виконання за виконавчими листами, виданими на підставі рішенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26.06.2020 року у цивільній справі за позовами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Український Бекон , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно із ч. 3 ст. 432 ЦПК України до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У зв`язку з завершенням розгляду заяви Приватного акціонерного товариства Український Бекон про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, виконання за виконавчими листами, виданими на підставі рішенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26.06.2020 року у цивільній справі за позовами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Український Бекон , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст.260 - 261, 353, 432, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви Приватного акціонерного товариства Український Бекон про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, у цивільній справі за позовами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Український Бекон , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення повного тексту ухвали - 09 березня 2021 року.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя