Ухвала

від 11.03.2021 по справі 813/4276/14

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 813/4276/14 пров. № ЗВ/857/4/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 813/4276/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

17.06.2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділу Держземагенства у м.Львові ГУ Держземагенства України у Львівській області, у якому просив визнати, що відділ Держземагенства у м. Львові Головного управління Держземагенства України у Львівській області порушив його конституційні права на отримання достовірної та повної інформації, які гарантовані статтями 32 і 40 Конституції України.

Крім цього просив зобов`язати відповідача, на підставі баз земельно-кадастрових даних відповідача, зокрема й Поземельної книги, надати йому вичерпну письмову відповідь з наступною інформацією:

- вказати за період з 1996 року по 2014 рік (окремо за кожен рік) для земельних ділянок, що знаходяться по АДРЕСА_1 : а) площі всіх земельних ділянок, які там були обліковані; б) категорії земель цих ділянок (їх цільове призначення); в) власників/користувачів цих ділянок; г) форму власності земельних ділянок; д) кадастрові номери земельних ділянок (з моменту їх присвоєння); е) обмеження на земельні ділянки;

- вказати всі зміни, які були внесені в Поземельну книгу або в базу земельно-кадастрових даних відділу Держземагенства в місті Львові по земельних ділянках, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , протягом 1996 - 2014 років по причині: а) зміни власників/користувачів; б) зміни цільового призначення земельних ділянок; в) зміни форми власності земельних ділянок; г) уточнення розмірів земельних ділянок тощо, із зазначенням підстав та документів, на основі яких відбувалися такі записи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із цією постановою, її оскаржив ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції та просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року в адміністративній справі № 813/4276/14 скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відділу Держземагенства у м. Львові Головного управління Держземагенства України у Львівській області щодо ненадання відповідей у повному обсязі на запити ОСОБА_1 Про надання інформації від 26.03.2014 та 09.04.2014. Зобов`язано відділ Держземагенства у м.Львові Головного управління Держземагенства України у Львівській області надати ОСОБА_1 вичерпну письмову відповідь на його запити від 26.03.2014 та 09.04.2014 з наступною інформацією:

- на підставі баз земельно-кадастрових даних Держземагентства та Поземельної книги вказати для кожного виду земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 2003 року по 2014 рік (окремо за кожен рік) інформацію, яка подавалась до державної податкової служби для нарахування нею земельного податку із зазначенням: а) власника/користувача земельної ділянки; б) площі ділянки; в) нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації; г) ставки податку на земельну ділянку;

- вказати, які зміни були внесені в Поземельну книгу або в базу даних відділу Держземагентства в місті Львові протягом 2003 - 2014 років з причини зміни власників/користувачів, зміни цільового призначення (форми власності) земельних ділянок тощо, із зазначенням підстав та документів, на підставі яких відбувалися нові записи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року - без змін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року за заявою ОСОБА_1 проведено заміну боржника з виконання виконавчого листа від 26 липня 2017 року № 813/4276/14 - відділ Держземагентства у м. Львові Головного управління Держземагентства України у Львівській області на його правонаступника - відділ Держгеокадастру у м. Львові Львівської області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року № 1340/3741/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 року визнано протиправними дії Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області щодо надіслання ОСОБА_1 в частині надіслання повідомлення від 01.08.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Зобовязано Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області вирішити питання про відкриття виконавчого провадження, щодо якого звернувся ОСОБА_1 із заявою від 30.07.2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого листа за № 813/4276/14, виданого 26.07.2017 року Львівським окружним адміністративним судом. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року поновлено строк предявлення виконавчого листа №813/4276/14 від 26.07.2017 до виконання та встановлено, що такий слід обчислювати від дати набрання вказаною ухвалою законної сили.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року у справі № 813/4276/14 встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області є правонаступником Відділу Держгеокадастру у м. Львові та, відповідно, замінено боржника з виконання виконавчого листа від 26.07.2017 року № 813/4276/14 Відділ Держгеокадастру у м.Львові Львівської області на правонаступника Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

16 січня 2021 року надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 813/4276/14, шляхом зобовязання ГУ Держгеокадастру у Львівській області подати звіт про виконання вказаної постанови.

Також заявник просив зобовязати ГУ Держгеокадастру у Львівській області представити суду для дослідження у судовому засіданні з розгляду звіту про виконання ним постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 813/4276/14 оригінали поземельних книг, а також інші документи, створені цим органом (його підрозділами), на підставі яких позивачу буде надана інформація або буде відмовлено в наданні такої.

В судовому засіданні позивач вказану заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення підтримав та просив її задовольнити.

ГУ Держгеокадастру у Львівській області явки представника в судове засідання не забезпечило, хоча було повідомлено про дату судового засідання на офіційну електронну адресу відповідно до пункту 1 частини 3 статті 124 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 382 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи заяви наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що заява підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, відповідно до ч. 1,2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

У справі Soering vs UK (judgement of 7 July 1989) Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі « Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1, 2 статті 55, частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови, а саме - невиконання рішення суду.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини, колегія суддів вважає за необхідне скористатися своїм правом щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, що об`єктивно сприятиме захисту прав позивача та призведе до встановлення дійсних причин невиконання судового рішення із застосуванням відповідних правових наслідків.

З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, колегія суддів вважає заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року в адміністративній справі № 813/4276/14 підставною та обґрунтованою, а відтак остання підлягає до часткового задоволення.

При цьому, належить зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області подати звіт про виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року в адміністративній справі № 813/4276/14 у місячний строк з дати постановлення даної ухвали.

В частині заяви позивача про зобовязання ГУ Держгеокадастру у Львівській області представити суду для дослідження у судовому засіданні з розгляду звіту про виконання ним постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 813/4276/14 оригінали поземельних книг, а також інші документи, створені цим органом (його підрозділами), на підставі яких позивачу буде надана інформація або буде відмовлено в наданні такої слід відмовити у звязку з її безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 243, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області подати до Восьмого апеляційного адмінстративного суду в місячний строк, з дня прийняття вказаної ухвали, звіт про виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 813/4276/14.

В решті заяви відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 12.03.2021