Постанова

від 02.03.2021 по справі 911/2182/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2021 р. Справа№ 911/2182/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 02.03.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс"

на рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 (повний тест складено 06.11.2020)

у справі №911/2182/19 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця"

про розірвання договору оренди №2011 від 18.09.2017, звільнення та повернення орендованого приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" про:

- розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2011 від 18.09.2017, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промосервіс";

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" звільнити та повернути передане в оренду згідно договору №2011 від 18.09.2017 майно - майданчик площею 1975,0 кв.м. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області та балансоутримувачу Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця".

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на користування відповідачем державним майном не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, яка встановлена умовами договору від 18.09.2017 за №2011.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.10.2020 позов задоволено повністю:

- розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2011 від 18.09.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промосервіс";

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" звільнити та повернути передане в оренду згідно договору №2011 від 18.09.2017 майно - майданчик площею 1975,0 кв.м. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області та балансоутримувачу Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця";

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" на користь Прокуратури Київської області 13951, 33 грн судового збору, сплаченого за подання до суду позовної заяви.

Судове рішення мотивовано доведеністю прокурором та позивачем обставин використання відповідачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням, всупереч умов спірного договору.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення з формальних підстав, а також на думку відповідача висновки місцевого господарського суду ґрунтуються на припущеннях та є такими, що не відповідають обставин справи.

Зокрема відповідач стверджує, що ним не були порушені істотні умови договору, оскільки його поведінка у спірних правовідносинах була добросовісною, що підтверджується відсутністю скарг щодо оплати орендної плати, наявності будь - яких доказів, які б свідчили про завдання шкоди майну чи збитків позивачу або балансоутримувачу внаслідок використання відповідачем об`єкту оренди.

Короткий зміст відзиву позивача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Короткий зміст письмових пояснень прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів

У письмових поясненнях прокурор не погоджуючись з доводами, викладеними у апеляційній скарзі, зазначає, що під час проведення позивачем контрольного обстеження об`єкту оренди встановлено факт використання державного нерухомого майна не за цільовим призначенням, а саме частина території майданчика використовується під розміщення садового центру, магазину торгівлі та автозаправної газової станції, до яких повинна застосовуватись інша ставка розрахунку орендної плати.

З огляду на порушення відповідачем умов договору в частині використання державного нерухомого майна не за цільовим призначенням, прокурор вважає, що договір оренди повинен бути розірваний у судовому порядку, а нерухоме майно (майданчик площею 1975,0 кв.м) повинно бути повернуто позивачу шляхом підписання акту приймання-передачі.

Узагальнений виклад позицій третьої особи

Третя особа не скористалась правом подати письмові заперечення на апеляційну скаргу, хоча була належним чином повідомлена про розгляд апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 у справі №911/2182/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.02.2021.

03.02.2021 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці.

Після виходу судді Разіної Т.І. з відпустки, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 призначено справу до розгляду на 02.03.2021.

В судове засідання, яке відбулося 02.03.2021 з`явилися прокурор та представники позивача, відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причину відсутності суду апеляційної інстанції не повідомив, оскільки явка представника третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

18.09.2017 між позивачем (за договором - орендодавець) та відповідачем (за договором - орендар) укладено договір оренди індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2011 від 18.09.2017 (далі - договір) за яким, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - майданчик площею 1975,0 кв.м (далі - майно), що розміщений за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна (Леніна), 63 та перебуває на балансі ДП "Науково-дослідний, виробничій агрокомбінат "Пуща-Водиця" (далі - балансоутримувач, третя особа), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.06.2017 року і становить за незалежною оцінкою 802022,00 грн без врахування ПДВ(п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2., 1.3. договору майно передається в оренду з метою розміщення стоянок для автомобілів. Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передачі, підписання якого сторонами є узгодженням комплектності, стану та призначення майна, відсутності потреби проведення поточного та інших видів ремонтів. Орендар підписавши акт приймання-передачі, підтверджує отримання вичерпної інформації про особливі властивості та недоліки майна, які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.

Цей договір відповідно до п. 10.1., 10.3., 10.4. укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 18.09.2017 до 17.08.2020 включно. Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємною згоди сторін. У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

Зокрема, відповідно до п. 10.6. та п. 10.12. договору його чинність припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором регулюються чинним законодавством України.

Відповідно до акту приймання-передачі орендованого майна від 18.09.2017 (додаток №2 до договору) позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - майданчик площею 1975,0 кв.м (далі - майно), що розміщений за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна (Леніна), 63 та перебуває на балансі ДП "Науково-дослідний, виробничій агрокомбінат "Пуща-Водиця".

Підставою виникнення даного спору стало встановлення позивачем факту використання відповідачем орендованого державного майна не за цільовим призначенням, що в свою чергу є порушенням відповідачем умов п. 1.2. договору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.10.2020 позов задоволено повністю:

- розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2011 від 18.09.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промосервіс";

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" звільнити та повернути передане в оренду згідно договору №2011 від 18.09.2017 майно - майданчик площею 1975,0 кв.м. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області та балансоутримувачу Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця";

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" на користь Прокуратури Київської області 13951, 33 грн судового збору, сплаченого за подання до суду позовної заяви.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

З долученого до матеріалів справи звіту від 18.10.2018 про проведення періодичного комплексного контролю з оглядом об`єкту оренди (згідно з планом - графіком щодо використання державного майна, переданого в оренду, виконання умов договорів оренди державного майна, укладених Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - Звіт) вбачається, що за результатами періодичного комплексного контролю з огляду об`єкта оренди зроблено висновок про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" порушило п. 1 та п.п. 1.2 договору від 18.09.2017 №2011, а саме використовує частину орендованого державного нерухомого майна (загальна площа по Договору - 1975,0 кв.м) не за цільовим призначенням:

- частина території майданчика використовується для розміщення автостоянок (при розрахунку орендної плати - 12%) за цільовим призначенням;

- частина території майданчика, який орендовано під стоянку автомобілів використовується для розміщення садового центру, магазину торгівлі саджанцями дерев та кущів (торгівельні об`єкти з продажу непродовольчих товарів до яких, згідно чинного законодавства необхідно застосовувати - 18% орендну ставку при розрахунку орендної плати за використання державного майна) не за цільовим призначенням;

- частина території майданчика, який орендовано під стоянку автомобілів використовується для розміщення автозаправної газової станції (торгівельний об`єкт з продажу непродовольчих товарів до якого, згідно чинного законодавства необхідно застосовувати - 15% орендну ставку при розрахунку орендної плати за використання державного майна) не за цільовим призначенням.

При цьому перевірка належності використання державного майна за цільовим призначенням здійснювалась позивачем відповідно до Плану-графіку проведення у 2018 році періодичного комплексного контролю з оглядом щодо використання державного майна, переданого в оренду, виконання умов договорів оренди державного майна, укладених Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (додаток до Наказу №757 від 15.08.2018, наявний в матеріалах справи).

У зв`язку з встановленими позивачем порушеннями, останнім направлено на адресу відповідача та балансоутримувача (третьої особи) претензію №50-08-5324 від 24.10.2018 в якій, зокрема, відповідачу висунуті вимоги негайно усунути виявлені порушення. Також зазначено, що у разі якщо не усунення порушень Регіональним відділенням будуть здійснені заходи щодо припинення Договору оренди. З рекомендованого повідомлення №0303913795124 від 31.10.2018 вбачається, що вказану претензію відповідач отримав 03.11.2018, проте відповіді на останню не надав, про причини не повідомив.

Крім того, позивачем додано до матеріалів справи звіт проведення періодичного комплексного контрою щодо використання державного майна від 08.11.2019, стосовно об`єкта оренди за договором №2011 від 18.09.2017 з якого вбачається, що станом на 08.11.2018 працівниками позивача виявлені порушення у користуванні відповідачем об`єктом оренди, а саме, крім порушень встановлених звітом від 18.10.2018 (частина майданчика використовується для: розміщення садового центру, мазанину торгівлі саджанцями; розміщення автозаправної газової станції) виявлено, що частина території майданчика, яка орендована під стоянку автомобілів використовується (як платформа) для продажу тротуарної плитки.

Водночас відповідачем не спростовано вказаних доказів та не надано відповідних пояснень, з цих підстав суду апеляційної інстанції.

Виходячи з викладеного, враховуючи невиконання відповідачем обов`язку щодо використання об`єкта оренди з метою розміщення стоянок для автомобілів, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2011 від 18.09.2017, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промосервіс".

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (п. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна")

Враховуючи задоволення вимоги щодо розірвання договору оренди, вимога про зобов`язання відповідача звільнити та повернути об`єкт оренди також підлягає задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що він є добросовісним орендарем, виконує умови договору, сплачує орендну плату, колегія суддів вважає за необхідним зазначити, що вказані посилання відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та правильність вирішення ним справи, оскільки при істотному порушенні умов договору оренди державного нерухомого майна (використання об`єкта оренди всупереч меті договору), для дострокового його розірвання за рішенням суду достатньо встановлення самого факт такого істотного порушення. Аналогічний правовий висновок сформований Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №905/1352/19.

Інші доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки теж не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 у справі №911/2182/19 - без змін.

Матеріали справи №911/2182/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.03.2021.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

К.В. Тарасенко