Постанова

від 12.03.2021 по справі 7/7

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2021 р. Справа № 7/7

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представника:

ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" - Дубинки Ю.С., свідоцтво №1392 від 22 листопада 2013 року, ордер серія ПТ № 221299 від 22 лютого 2021 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Бової Людмили Павлівни (вх. №188 П/1) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 19 листопада 2020 року у справі № 7/7 (суддя Іванко Л.А., м.Полтава),

за заявою фізичної особи - підприємця Бової Людмили Павлівни, АДРЕСА_1

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

10 вересня 2020 року представник ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" (кредитор 2) звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою, в якій, з посиланням на норми статті 328 Господарського процесуального кодексу України просить привести у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження" ухвалу суду від 05 лютого 2015 року у справі № 7/7.

23 вересня 2020 року від представника ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" до суду надійшло доповнення до заяви (вх.№ 10508).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19 листопада 2020 року у справі №7/7 заяву ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" (вх.9828 від 10 вересня 2020 року) з врахуванням доповнення (вх.№ 10508 від 23 вересня 2020 року) задоволено; виправлено описку, допущену в п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Полтавської області від 05 лютого 2015 року по справі № 7/7, виклавши його в наступній редакції:

"2.Затвердити мирову угоду від 28.01.2015 року, укладену у справі № 7/7 про банкрутство фізичної особи-підприємця Бови Л.П. між кредиторами в особі голови комітету кредиторів АТ"Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника Управління проблемних кредитів Харківської обласної дирекції Марченко Олесі Павлівни, яка діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. 4 грудня 2014 року та зареєстрованої в реєстрі за номером 4569, на підставі ч. 5 ст. 35 Закону № 2343 та рішення комітету кредиторів б/н від 29.01.2015 року та боржником - фізичною особою-підприємцем Бовою Людмилою Павлівною ( АДРЕСА_2 , ідент. код НОМЕР_1 ), в особі ліквідатора Боровика Р. Л., який діє на підставі ухвали господарського суду Полтавської області від 23.07.2013 р. у справі № 7/7 про наступне:"

3.Виправити описку, допущену в п.п. 3.2.4 резолютивної частини ухвали господарського суду Полтавської області від 05.02.2015 року по справі № 7/7, вказавши ідентифікаційний код та місцезнаходження кредитора2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД"(39622, Україна, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Героїв України, будинок 11,А, код ЄДРПОУ 13943298).

4.Виправити описку, допущену судом в резолютивній частині ухвали господарського суду Полтавської області від 05.02.2015 року по справі № 7/7, доповнивши її п.п. 5,6 наступного змісту:

"5.Ухвала набирає законної сили 05.02.2015 року.

"6.Ухвала може бути пред`явлена Кредитором 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прогрес, ЛТД", код ЄДРПОУ 13943298 до виконання - до 10.05.2019 року."

Фізична особа - підприємець Бова Людмила Павлівна з відповідною ухвалою суду не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" (вх.9828 від 10 вересня 2020 року) з врахуванням доповнення (вх.№ 10508 від 23 вересня 2020 року).

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що укладена в рамках даної справи про банкрутство мирова угода в порядку статтей 35-37, статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не є виконавчим документом, оскільки діючим на момент її укладення законодавством не передбачалась можливість її примусового виконання.

Детально рух у справі №7/7 на стадії апеляційного перегляду справи відображено в ухвалах суду.

23 лютого 2021 року від ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.2401), в якому останнє просить суд апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Бової Людмили Павлівни залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 19 листопада 2020 року у справі № 7/7 без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03 березня 2021 року у справі №7/7 Розгляд справи відкласти на 12 березня 2021 року об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132 .

У судове засідання, яке відбулось 12 березня 2021 року, з`явився представник ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД".

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 05 лютого 2015 року Господарським судом Полтавської області, керуючись статтями 35-37, статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", винесено ухвалу, якою затверджено мирову угоду від 28 січня 2015 року, укладену у справі № 7/7 про банкрутство фізичної особи-підприємця Бови Л.П. між кредиторами в особі голови комітету кредиторів АТ"Райффайзен Банк Аваль" та боржником - фізичною особою-підприємцем Бовою Людмилою Павлівною ( АДРЕСА_2 ), в особі ліквідатора Боровика Р. Л.; Провадження у справі припинено.

10 вересня 2020 року представник ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" (кредитор 2) звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою, в якій, з посиланням на норми статті 328 Господарського процесуального кодексу України просить привести у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження" ухвалу суду від 05 лютого 2015 року у справі № 7/7.

23 вересня 2020 року від представника ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" до суду надійшло доповнення до заяви (вх.№ 10508).

В обґрунтуванні поданої заяви та доповнення до неї кредитор зазначив, що 27 березня 2018 року головним державним виконавцем Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Горбульовим A.B. винесено повідомлення за №13515 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав порушення п.3, ч.1, статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (1999 року), який діяв на момент винесення судом ухвали про затвердження мирової угоди (у виконавчому документі зазначаються, окрім іншого, повне найменування для юридичних осіб або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові) - для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місцепроживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб).

Стверджуючи, що виконавчий документ не містить код ЄДРПОУ та інформацію про місцезнаходження стягувача; в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1999 року), виконавчий документ не скріплено гербовою печаткою, кредитор просить суд вказати в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 05 лютого 2015 року у справі №7/7:

-ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) стягувача (Кредитора-2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прогрес, ЛТД"), а саме: код ЄДРПОУ 13943298;

-інформацію про місцезнаходження стягувача (Кредитора-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прогрес, ЛТД"), а саме: 39622, Україна, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Героїв України, будинок 11-А;

-інформацію щодо місцезнаходження та ідентифікаційний код Боржника (ФОП Бови Людмили Павлівни), а саме: ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження Боржника: АДРЕСА_2 ;

-дату набрання законної (юридичної) сили даного процесуального документу та строк пред`явлення ухвали суду як виконавчого документу до виконання для кредитора -2.

Визначити про необхідність скріплення ухвали господарського суду печаткою.

Суд першої інстанції, розглянувши відповідну заяву дійшов висновку, що внесення до ухвали Господарського суду Полтавської області від 05 лютого 2015 року по справі № 7/7 виправлень, з метою приведення її у відповідність до вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", не зачіпатиме суті прийнятого процесуального документу, а тому є цілком правомірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим задовольнив відповідну заяву, посилаючись на положення статті 243, ч. 3 статті 327, ч. 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України.

Втім колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Полтавської області № 7/7 від 25 березня 2010 року фізичну особу -підприємця Бову Людмилу Павлівну визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

05 лютого 2015 року Господарським судом Полтавської області, керуючись статтями 35-37, статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", винесено ухвалу, якою затверджено мирову угоду від 28 січня 2015 року, укладену у справі № 7/7 про банкрутство фізичної особи-підприємця Бови Л.П. між кредиторами в особі голови комітету кредиторів АТ"Райффайзен Банк Аваль" та боржником - фізичною особою-підприємцем Бовою Людмилою Павлівною ( АДРЕСА_2 ), в особі ліквідатора Боровика Р. Л.; Провадження у справі припинено.

Відповідна ухвала Господарського суду Полтавської області винесена в межах справи про банкрутство згідно з приписами чинного на той момент Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19 січня 2013 року; далі - Закон № 2343-XII).

За приписами статті 35 Закону № 2343-XII під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

З наведеної норми вбачається, що мирова угода у процедурі банкрутства є правочином, який змінює строки виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами, які виникли з раніше укладених ними правочинів або інших підстав. Унаслідок укладення мирової угоди у процедурі банкрутства виникнення нових або додаткових зобов`язань не відбувається, проте змінюється строк виконання зобов`язань за раніше укладеними правочинами між боржником та його кредиторами або їх розмір.

19 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закон № 4212-VI), яким Закон № 2343-XII викладено в новій редакції.

У пункті 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2343-XII (у редакції Закону № 4212-VI) визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом.

Ураховуючи, що провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Бови Людмили Павлівни було відкрито 25 березня 2010 року, застосуванню до правовідносин за участю цього боржника підлягають положення Закону № 2343-XII.

Оскільки в силу норм Закону № 2343-XII мирова угода у справі про банкрутство є самостійною судовою процедурою щодо боржника у справі про його банкрутство, то умови, порядок укладання та виконання такої мирової угоди, а також наслідки її невиконання були врегульовані нормами Закону № 2343-XII, які є спеціальними.

Відповідно до частин першої - третьої статті 37 Закону № 2343-XII мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

Наслідки невиконання боржником мирової угоди визначені статтею 39 Закону № 2343-XII. Так, частинами першою, другою статті 39 цього Закону встановлено, що за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України. Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 39 Закону № 2343-XII мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.

Крім того, згідно із частиною восьмою статті 39 Закону № 2343-XII у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Відтак, спеціальними нормами Закону № 2343-XII, які регламентують взаємини кредиторів та боржника у справі про банкрутство останнього, було передбачено право кредитора захистити свої права у випадку невиконання боржником мирової угоди як шляхом її розірвання за рішенням суду, так і шляхом пред`явлення своїх вимог до боржника.

З наведених норм права вбачається, що, на відміну від ухвали суду про затвердження мирової угоди у позовному провадженні, ухвала про затвердження мирової угоди у процедурі банкрутства не є виконавчим документом та не підлягає примусовому виконанню виконавчою службою. Невиконання боржником своїх договірних зобов`язань у строки, зазначені у мировій угоді, затвердженій у процедурі банкрутства, може мати наслідком звернення кредитора до суду з вимогами до боржника про стягнення заборгованості в розмірі, передбаченому мировою угодою, в позовному або наказному провадженні, встановленому процесуальним законодавством.

Аналогічний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного суду у постанові від 19 січня 2021 року у справі №916/661/20, провадження №12-55гс20.

З приводу посилань ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" на пункт 5.1 мирової угоди, яким передбачено, що остання має силу виконавчого документу та може бути пред`явлена до примусового виконання до органів виконавчої служби в порядку визначеному чинним законодавством, колегія суддів зазначає таке.

В рамках укладеної мирової угоди від 28 січня 2015 року дійсно міститься така узгодженість сторін, яка є чинною.

Втім, з огляду на вищевстановлені висновки суду апеляційної інстанції, відповідний пункт мирової угоди не може бути застосований в силу положень чинного на момент її укладення законодавства, про що встановлено висновком Великої Палати Верховного суду у постанові від 19 січня 2021 року у справі №916/661/20, провадження 12-55гс20.

Виходячи з того, що укладена в рамках даної справи мирова угода не є виконавчим документом та не підлягає примусовому виконанню виконавчою службою, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для приведення її змісту до належної форми виконавчого документу згідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, не повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, та неправильно застосував норми процесуального права. У зв`язку з цим наявні правові підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Господарського суду Полтавської області від 19 листопада 2020 року у справі № 7/7, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 05 лютого 2015 року у справі № 7/7.

В силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, підлягають відшкодуванню з особи, дії якої зумовили прийняття оскаржуваної ухвали - ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД".

Керуючись статтями 129, 269, п.2, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Бової Людмили Павлівни ( АДРЕСА_2 ) задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 19 листопада 2020 року у справі № 7/7 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" (39622, Україна, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Героїв України, будинок 11-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13943298) (вх.9828 від 10 вересня 2020 року) з врахуванням доповнення (вх.№ 10508 від 23 вересня 2020 року) про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 05 лютого 2015 року у справі № 7/7.

Стягнути з ТОВ "Фірма "Прогрес, ЛТД" (39622, Україна, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Героїв України, будинок 11-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13943298) на користь фізичної особи - підприємця Бової Людмили Павлівни ( АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2102, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 15 березня 2021 року.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян