Постанова

від 11.03.2021 по справі 908/367/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2021 року м. Дніпро Справа № 908/367/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2021 р.

( суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя ),

прийняту за результатами розгляду заяви

товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ"

про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу у справі № 908/367/19

за позовом: акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК",

( м. Київ )

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ",

( Запорізька область, м. Запоріжжя )

про стягнення 44 889 345,77 грн.

та

за зустрічною позовною заявою:

товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ",

( м. Запоріжжя )

до відповідача за зустрічним позовом:

акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК",

( м. Київ )

про визнання нікчемним (недійсним) договору

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою, про визнання наказу у справі № 908/367/19 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів у рахунок вартості майна за Договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. у сумі 17 897 713,15 грн.

В обґрунтування вказаної заяви ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" зазначило наступне. Будь-які кошти за виконавчим провадження з примусового виконання наказу № 908/367/19 від 31.07.2019 р. не стягнуті. Згідно з поясненнями боржника (заявника) на час прийняття господарським судом рішення по справі № 908/367/19, судове рішення було цілком законним, обґрунтованим та відповідало вимогам Договору фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р.. Крім того, заявник вказує, що рішення відповідало і фактичним обставинам, що на той час існували між сторонами, та полягало у наявності діючого договору фінансового лізингу та у прагненні сторін достягти мети цього договору - передати один одному у власність предмет лізингу, нерухоме майно. За твердженнями ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ", на час звернення до суду із заявою, фактичні обставини, що існували на час прийняття рішення та видачі наказу, суттєво змінилися, що на думку заявника призводить до необхідності визнання наказу № 908/367/19 від 31.07.2019 р., таким, що не підлягає частковому виконанню. Так, боржник посилається на те, що обставиною, що є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає частковому виконанню є факт розірвання Договору фінансового лізингу, який відбувся в односторонньому порядку АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за його письмовим повідомленням № Э.Upr. 1/З-139234 від 10.08.2020 р.. Наслідком такого розірвання договору було вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. виконавчого напису № 16013 від 23.09.2020 р. про звернення стягнення на предмет лізингу за Договором фінансового лізингу та складання " 02" та " 03" листопада 2020 року актів приймання-передачі, за яким об`єкти лізингу фактично були передані ( повернуті ) АТ КБ "ПРИВАТБАНК". ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" вказує, що наслідком розірвання договору фінансового лізингу є також і розірвання договору купівлі-продажу, як його складової, та, відповідно, і припинення обов`язку АТ КБ "ПРИВАТБАНК" передати предмет лізингу у майбутньому у власність ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ". Враховуючі те, що обов`язок передати предмет лізингу у майбутньому у власність був припинений, то відповідно припиняється і обов`язок зустрічного виконання договору купівлі-продажу, як складової Договору фінансового лізингу, у вигляді сплати його вартості. ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" в обґрунтування своєї правової позиції також посилається на практику судів вищих інстанції: постанова Верховного суду України № 3-28гс13 від 01.10.2013 р. та постанова Верховного Суду № 911/3483/16 від 26.04.2018 р., в яких зазначено про припинення обов`язку лізінгоодержувача сплачувати у складі лізингових платежів покупної вартості об`єкту лізингу, у разі розірвання договору фінансового лізингу. У зв`язку з викладеним, заявник ( боржник ) вважає, що з моменту розірвання Договору фінансового лізингу у боржника - ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" припинився обов`язок зі сплати всього обсягу лізингових платежів у вигляді сплати вартості предмету лізингу, а отже припинилось і право у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на примусове стягнення з ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" присудженої судом, в рахунок сплати часткової вартості предмету лізингу, суми у розмірі 17 897 713,15 грн. ( наказ Господарського суду Запорізької області № 908/367/19 від 31.07.2019 р. ). Також заявник зазначає, що договір фінлізингу не передбачає можливості трансформації лізингових платежів зі сплати вартості предмету лізингу у інші види платежів за договором, у разі розірвання цього договору, ( наприклад, визначення їх як штрафні санкції за договором ), щоб було б підставою лише для змінити призначення цих платежів. У зв`язку з викладеним, ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" просить суд визнати наказ Господарського суду Запорізької області № 908/367/19 від 31.07.2019 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів у рахунок вартості майна за Договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. у сумі 17 897 713,15 грн.

Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" ( далі АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ) проти задоволення заяви заперечувало, вказуючи на те, що у серпні 2020 р. договір фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. розірвано, а у листопаді 2020 р. об`єкти лізингу повернуті Банку за актами прийому-передачі майна. Як вказує Банк ( Стягувач ), Відповідач при наявності цих обставин, які виникли після набрання законної сили ( 23.07.2019 р. ) рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 р. у справі № 908/367/19 бажає не сплачувати за цим рішенням суду суму у розмірі 17 897 713,15 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна за договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р., яка утворилася станом на 05.12.2018 р.. Однак, п. 6.2.4 договору фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. передбачена наявність подібної ситуації, а саме: "Лізингоодержувач ( Відповідач по справі ) зобов`язується повернути Майно Банку у випадку розірвання Договору, сплативши при цьому Банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим Договором ... в строк не пізніше дати розірвання цього Договору". Таким чином, на думку Стягувача, Відповідач повинен не тільки виконати рішення суду щодо сплати 17 897 713,15 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна за договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р., яка утворилася станом на 05.12.2018 р., але й сплатити Банку ще кошти за строк користування майном. Посилання Відповідача на постанови Верховного Суду від 26.04.2018 р. по справі № 911/3483/16 та від 01.10.2013 р. у справі № 3-28гс13 з цитуванням лише певної їхньої частини, Стягувач вважає помилковим та безпідставним, бо обставини справи № 908/367/19 з вказаними справами є різними, бо за тими справами йде мова про одночасне стягнення лізингових платежів, розірвання договору та стягнення плати за фактичний час користування об`єктом лізингу після розірвання договору, а у цьому випадку ( у справі № 908/367/19 ), борг за лізинговими платежами вже було стягнуто за рішенням суду і пройшло вже після цього майже 2 роки як було розірвано договір фінансового лізингу. Також Стягував вважає, що з набранням законної сили рішення суду зобов`язання Відповідача по сплаті лізингових платежів перетворилися та стали зобов`язанням Відповідача перед Банком не за договором, а за рішенням суду. Крім того, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 р. по справі № 911/3483/16 чітко зазначено, що пункти договору, які погоджені сторонами відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України є обов`язковими до виконання. З урахуванням викладеного АТ КБ "ПРИВАТБАНК" вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ".

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2021 р. у задоволенні заяви ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" в частині зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2019 р. у справі № 908/367/19 та витребування його у приватного виконавця відмовлено. У задоволенні заяви ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" від 23.12.2020 р. № 15, про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 908/367/19 відмовлено.

Судом першої інстанції визнано необґрунтованими та безпідставними доводи ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" викладені у заяві про наявність підстав для визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2019 р. у справі № 908/367/19 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Боржника на користь Стягувача 17 897 713,15 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів у рахунок вартості майна за договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. станом на 05.12.2018 р., оскільки умовами договору фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. передбачено сплату у випадку розірвання договору Лізингоодержувачем Банку заборгованості по лізингових платежах на дату повернення майна Банку, а також те, що майно банку повернуто у листопаді 2020 року, тобто після прийняття господарським судом рішення у справі № 908/367/19, розірвання вказаного вище договору та повернення майна,

Крім того, з огляду на необґрунтованість судом відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" в частині зупинення стягнення за виконавчим документом від 31.07.2019 р. у справі № 908/367/19 та щодо його витребування у приватного виконавця.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2021 р. у справі № 908/367/19, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву у повному обсязі.

Одночасно в апеляційній скарзі Скаржник просив суд про поновлення строку на подання апеляційної скарги. В обгрунтування свого клопотання Скаржник посилався на те, що повний текст оскаржуваної ухвали ним отримано лише 20.01.2021р.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що ухвала господарського суду незаконною та необґрунтованою у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права ( п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України ); невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи ( п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України); порушенням норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Водночас, на думку Скаржника, за Договором лізингу не відбувся рух об`єкту лізингу - перехід права власності на нього, а тому і не виникло події, яка б викликала зміну в структурі активів та зобов`язань, чи власному капіталі жодної із сторін цього договору, а на підставі цього не виникло і дебіторської заборгованості у вигляді сплати грошових коштів за цей об`єкт - лізингового платежу у вигляді суми, яка відшкодовую вартість предмету лізингу.

При цьому Скаржник зазначає, що після прийняття рішення по цій справі та видачі Господарським судом Запорізької області виконавчого документу - наказом № 908/367/19 від 31.07.2019 р. настала обставина, яка відповідно до ст. 328 ГПК України дає підстави для визнання цього виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково. Так, з моменту розірвання Договору фінлізингу ( 26.08.2020 р.) у боржника - ТОВ СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ припинився обов`язок сплачувати АТ КБ ПРИВАТБАНК присуджену до стягнення за рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 р. по справі № 908/367/19 прострочену заборгованість по сплаті лізингових платежів у рахунок вартості майна за Договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. у сумі 17 897 713,15 грн..

Скаржник наголошує на тому, що керуючись ст. 328 ГПК України, виконавчий документ - наказ Господарського суду Запорізької області № 908/367/19 від| 31.07.2019 р. повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів у рахунок вартості майна за Договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. у сумі 17 897 713,15 грн.

Крім того, Скаржник зазначає, що в заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, ТОВ СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ була наведена діюча на цей час судова практика судів вищих інстанції ( постанові Верховного суду України № 3-28гс13 від 01.10.2013 р. та постанові Верховного суду № 911/3483/16 від 26.04.2018 р.) щодо розв`язання питання сплати лізингових платежів в рахунок сплати вартості об`єкту лізингу у разі розірвання договору фінансового лізингу. За вищенаведеними судовими практиками суди вищих інстанції дійшло однозначного висновку, що розірвання договору фінансового лізингу припиняє зобов`язання лізингоотримувача у сплаті одного із видів лізингових платежів, а саме у сплаті вартості об`єкту лізингу, з причини відсутності зустрічного зобов`язання |з передачі йому у власність майбутньому об`єкту лізингу.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Банк не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Банк посилається на те, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 р. у справі № 908/367/19 стягнуто 17 897 713,15 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів у рахунок вартості майна за договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. станом на 05.12.2018 р., що є частиною загальної суми таких платежів. Судом першої інстанції встановлено, що рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 р. у справі № 908/367/19 не виконувалось Відповідачем з 23.07.2019 р..

Позивач зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 924/590/18 досліджував питання щодо наслідків розірвання договору про фінансовий лізинг. В даній справі Верховний Суд скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 р. була так само, як і апеляційна скарга в справі, що наразі розглядається Центральним апеляційним господарським судом, мотивована тим, що наслідком розірвання договору є відсутність обов`язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, тому стягнення відшкодування вартості цього майна, яке залишилося у власності позивача, є безпідставними. В нашому випадку, так само, відповідно до умов підпункту 6.2.4 п. 6.2. договору фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р., Лізингоодержувач зобов`язався повернути майно банку у випадку розірвання договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому Банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувати заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору.

Враховуючи, що умовами договору фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. передбачено сплату у випадку розірвання договору Лізингоодержувачем Банку заборгованості по лізингових платежах на дату повернення майна Банку, а також те, що майно банку повернуто у листопаді 2020 року, тобто після прийняття господарським судом рішення у справі № 908/367/19, розірвання вказаного вище договору та повернення майна, Позивач вважає, що судом цілком вірно визнано необгрунтованими та безпідставними доводи заявника, викладені у заяві про наявність підстав для визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2019 р. у справі № 908/367/19 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з боржника на користь стягувача 17 897 713,15 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів у рахунок вартості майна за договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. станом на 05.12.2018 р..

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 р. поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, розгляд скарги призначено в судове засідання на 11.03.2021 р. о 10:30 год.

Від представника Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - Якушева С.О. на електронну посту суду надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon": ІНФОРМАЦІЯ_1, № тел. НОМЕР_1.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 р. судове засідання у справі № 908/367/19 з Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк", призначене на 11.03.2021 р. на 10:30 год. вирішено провести в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

У судовому засіданні 11.03.2021 р., проведеному в режимі відеоуконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 у справі № 908/367/19 задоволено частково первісний позов АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" про стягнення 44 889 345,77 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу від 02.07.16 № 4С16039ЛИ, а саме присуджено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" 17 897 713,15 грн. - простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів у рахунок вартості майна за договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. станом на 05.12.2018 р., 19 411 317,54 грн. - простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном за договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. станом на 05.12.2018 р., 7 513 889,20 грн. - пені та 671 355,08 грн. судового збору. У задоволені зустрічного позову ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про визнання нікчемним (недійсним) договору - відмовлено.

31.07.2019 р. господарським судом на виконання рішення від 18.06.2019 р. у справі № 908/367/19 видано відповідний наказ про примусове стягнення.

Укладений між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" договір фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. було розірвано Позивачем ( Стягувачем ) в односторонньому порядку 26.08.2020 р., об`єкт лізингу повернуто АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у примусовому порядку у період з 02.11.2020 р. по 03.11.2020 р..

Так, 23.09.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис ( набрав чинності 23.09.2020 р.; строк пред`явлення до виконання протягом 3-х років з дня його вчинення), який зареєстровано у реєстрі за № 16013, про повернення лізингоодерджувачем - ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" на користь лізингодавця - АТ КБ "ПРИВАТБАНК" об`єктів фінансово лізингу (нерухомого майна) вартістю 150 981 809,00 грн., що було передано в користування на підставі договору фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. та Додаткових угод… до вказаного договору, укладених між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" строком по 25.06.2026 р. та підлягає поверненню у зв`язку з розірванням з 26.08.2020 р. договору фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р., а також стягнуто витрати за вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 40 000,00 грн.

У подальшому, приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. № 16013 від 23.09.2020 р., у ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" вилучено та передано АТ КБ "ПРИВАТБАНК" нерухоме майно (предмет фінансового лізингу): за реєстраційним № 886343123212: нежитлові будівлі розташовані за адресою: Запорізька область, Веселівський район, с. Новоуспенівка, вул. Степова, буд. 3, загальна площа 313,6 кв.м., що складається з 1) номер, літера Д, об`єкт нерухомого майна: адміністративна будівля, загальна площа 81,7 кв.м.; 2) номер, літера Е, об`єкт нерухомого майна: склад с піднавісом, загальна площа 78,2 кв.м.; 3) номер, літера Г, об`єкт нерухомого майна: гараж, загальна площа 96 кв.м.; 4) номер, літера В, об`єкт нерухомого майна: склад ГСМ, загальна площа 6,9 кв.м.; 5) номер, літера Б, об`єкт нерухомого майна: будівля операторної, загальна площа 28,7 кв.м.; 6) номер, літера А, об`єкт нерухомого майна: прохідна, загальна площа 22,1 кв.м.; 7) номер, літера Ж, об`єкт нерухомого майна: туалет; 8) номер, літера N, об`єкт нерухомого майна: огорожа; 9) номер, літера е , об`єкт нерухомого майна: асфальтобетонне покриття. Про вказане складено Акт передачі від 02.11.20 ВП № 63434069; за реєстраційним № 886379823203: Нафтобаза розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт Якимівка, вул. Вокзальна, буд. 42, , який складається з: Адміністративна будівля, 2 А, 547,5 кв.м.; Будівля контори, 1 Б, 66,1 кв.м.; Котельня, 1 В, 63,0 кв.м.; Операторська, 1 Г, 19,2 кв.м.; Пожежне депо, 2 Д, 18,2 кв.м.; Склад, 1 Ж, 107,1 кв.м. Про вказане складено Акт передачі від 02.11.20 по ВП № 63434069); за реєстраційним № 886812223230: Комплекс, АЗС, розташований за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новобогданівка, вул. Шевченка, буд. 14/1, який складається з будівель: А-2, Б-1, В-1, Д-1, Е-1, И-1, К-1, Л-1, М-1, Н-1, С-1, Т-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, Ч-1, Ш-1, Щ-1, Є-1, Ю-1, Я-1; теплиці Г-1; будов Д-1, Ж-1; трансформаторної підстанції Р-1; артсвердловини 4; ємностей 5, 6, 8-12, 61; естакади 13; піноутворювача 7; залізничної колії 14; фронтального вузлу зливу 15; маніфольду 16; пожежних водоймищ 17, 18; ємностей 21, 22; каналізаційних відстійників 59, 60. Про вказане складено Акт передачі від 03.11.20 по ВП № 63434069).

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Від Відповідача надійшло клопотання про зупинити провадження у справі з розгляду апеляційної скарги ТОВ СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2021 р. по справі № 908/367/19 до закінчення розгляду Великою палатою Верховного суду справи № 904/5726/19 ( провадження № 12-95гс20 ).

Представник Позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про зупинити провадження у справі, посилаючись на відсутність підстав.

Колегія суддів, порадившись, дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Скаржника про зупинення провадження по справі з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Однак, всупереч зазначеним правовим нормам, Відповідач не навів переконливих обґрунтувань про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Таким чином, у судовому засіданні колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання Скаржника про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою палатою Верховного суду справи № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20).

Крім того, апеляційний господарський суд при розгляді клопотання про зупинення провадження у справі враховує необхідність дотримання розумних строків розгляду справи судом.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 р. у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Представник Скаржника у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник Позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на її безпідставність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.

Ч. 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1). Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч.2).

Частиною 1 ст. 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обовязок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" закріплено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до умов підпункту 6.2.4 п. 6.2. договору фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р., Лізингоодекржувач зобов`язався повернути майно банку у випадку розірвання договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому Банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувати заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору.

За змістом пп. 6.2.11 п.6.2. договору фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р., Лізингоодержувач зобов`язався сплачувати Банку, зокрема, лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості Майна).

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком № 2 ( п. 2.1. договору фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. ).

Згідно з частинами 2 та, 4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 р. у справі № 908/367/19 не виконувалось Відповідачем з 23.07.2019 р. ( набрало законної сили ).

Отже, враховуючи наведене, а також те, що умовами договору фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. передбачено сплату у випадку розірвання договору Лізингоодержувачем Банку заборгованості по лізингових платежах на дату повернення майна Банку, а також те, що майно Банку повернуто у листопаді 2020 року, тобто після прийняття господарським судом рішення у справі № 908/367/19, розірвання вказаного вище договору та повернення майна, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції про визнання необґрунтованими та безпідставними доводів викладених у заяві ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" про наявність підстав для визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2019 р. у справі № 908/367/19 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з боржника на користь стягувача 17 897 713,15 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів у рахунок вартості майна за договором фінансового лізингу № 4С16039ЛИ від 02.07.2016 р. станом на 05.12.2018 р..

З підстав викладених вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволені заяви ТОВ "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" від 23.12.2020 р. № 15 про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу у справі № 908/367/19.

Щодо посилань Скаржника на правову позицію у постанові Верховного суду України № 3-28гс13 від 01.10.2013 р. та постанові Верховного суду № 911/3483/16 від 26.04.2018 р., то така стосується інших встановлених у справах обставин, зокрема, в них мова не йде про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню тому така правова позиція не є релевантною для даного спору.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМ ІННОВАЦІЯ" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2021 р. у справі № 908/367/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 15.03.2021 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус