Ухвала

від 09.03.2021 по справі 904/4400/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

09.03.2021 м.Дніпро

Справа № 904/4400/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020 (прийняту суддею Мартинюком С.В.) у справі № 904/4400/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосфера Сервіс"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

12.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Біосфера Сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2020 відкрито провадження у справі №904/4400/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосфера Сервіс" (49127, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд., 2 вежа А5-7, прим. 6, ідентифікаційний код 39218616) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Виробнича, буд. 1, ідентифікаційний код 38120952), введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 17.02.2021, призначено розпорядником майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Виробнича, буд. 1, ідентифікаційний код 38120952) арбітражного керуючого Кузнєцову Оксану Анатоліївну.

31.08.2020 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет Господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА".

07.09.2020 до господарського суду надійшла заява розпорядника майна ТОВ "ІМПА" арбітражного керуючого Кузнєцової О.А. про дострокове припинення повноважень розпорядника майна.

21.09.2020 до господарського суду від арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича надійшла заява про згоду на участь у справі про банкрутство, разом з якою подано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №194 від 28.02.2013; договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого №046-0000451/01ВАК від 06.02.2020; копію платіжного доручення №2 від 06.04.2020 про сплату страхового платежу згідно Договору цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого №046-0000451/01ВАК від 06.02.2020; лист Міністерства юстиції України від 21.03.2016 № 95-33/305 щодо присвоєння рівня кваліфікації; свідоцтво про підвищення кваліфікації від 13.04.2014 №300; свідоцтво про підвищення кваліфікації від 20.02.2016 №15/124АК; свідоцтво про підвищення кваліфікації від 13.10.2017 №17/230АК; свідоцтво про підвищення кваліфікації від 17.05.2019 № 19/380 АК; свідоцтво про проходження підготовки у справах про банкрутство від 29.01.2016 №10.

Ухвалою господарського суду від 22.09.2020 достроково припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" арбітражного керуючого Кузнєцової Оксани Анатоліївни. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2020 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "БіосфераСервіс" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" в розмірі 21 020,00 грн судового збору (1 черга), 34 728 000, 00 грн основної заборгованості (4 черга).

19.11.2020 на зборах кредиторів ТОВ "ІМПА" від 19.11.2020 та на засіданні комітету кредиторів прийняті рішення про визнання ТОВ "ІМПА" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Штельманчука М.С., про що складено протокол №1 зборів кредиторів.

04.12.2020 розпорядник майна ТОВ "ІМПА" звернувся до господарського суду із клопотанням про визнання ТОВ "ІМПА" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА"; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПА" - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 07.12.2021; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" призначено арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що відсутні підстави для визнання ТОВ "ІМПА" банкрутом, а постанова суду не містить всіх допустимих доказів, тому неможливо встановити реальний стан боржника та його платоспроможність.

Апелянт зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з`ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Висновки щодо неплатоспроможність боржника, господарський суд робить лише на підставі звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції належним чином не було проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з`ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, оскільки визнаючи боржника банкрутом, суд у будь-якому випадку має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.

За доводами скаржника, забезпечення проведення перевірки для достовірного і повного визначення сум податків, що підлягали сплаті ТОВ "ІМПА" до державного бюджету за період його діяльності та відповідно погашення донарахованих сум податків та зборів в межах справи про банкрутство №904/4400/20 на користь бюджету є економічними інтересами Держави, які полягають у отриманні належних сум платежів і відповідно виконання дохідної частини державного бюджету, визначеної Бюджетним кодексом України та забезпечення безумовного дотримання припису ст. 67 Конституції України.

Контролюючому органу потрібно здійснити всі необхідні заходи, спрямовані ца недопущення передчасної ліквідації суб`єктів господарювання, що задіяні у протиправних схемах мінімізації податкових зобов`язань (проведення позапланових перевірок, формування та заявлення кредиторських вимог, розшук та опитування посадових осіб підприємств-боржників, залучення органів прокуратури та інші).

На думку скаржника, забезпечення проведення позапланової перевірки ТОВ "ІМПА" є економічними інтересами Держави, які полягають у забезпеченні дотримання законності та виконання приписів податкового законодавства України всіма без виключення платниками податків.

Апелянт вказує, що у зв`язку з отриманням інформації про внесення до ЄДР запису про порушення провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "ІМПА" ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано наказ від 26.11.2020 №3173-п про проведення документальної позапланової перевірки з 26.11.2020, тривалістю 5 робочих днів.

Так, було здійснено виїзд на податкову адресу підприємства і встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб та складено акт про Неможливість проведення перевірки від 26.11.2020 №139/04-36-07-19/38120952.

Крім того, Штельманчуку М.С. було направлено лист, яким повідомлено про необхідність надання документів для проведення перевірки.

Станом на день подання апеляційної скарги будь-якої відповіді не надходило, документи не надавалися.

За доводами скаржника, у зв`язку із вищезазначеним, контролюючий орган позбавлений права провести повно та об`єктивно документальну перевірку, у зв`язку із тим, що не було надано всі необхідні первинні документи для проведення перевірки.

Апелянт стверджує, що дані дії (бездіяльність) посадових осіб можуть свідчити лише про умовність здійснення процедури задля ухилення від сплати податків і зборів та проведення податкової перевірки.

Також скаржник зазначає, що згідно податкової декларації на прибуток за 2019 рік ТОВ "ІМПА" отримано дохід 41 236 621, 00 грн. Крім того, факт ведення діяльності встановлено та підтверджено фактично до липня 2020 року, згідно самостійно поданих декларацій з по ПДВ.

На переконання скаржника, боржником за договором №06/12/2019 про надання поворотної фінансової допомоги, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біосфера" отримано більше 30 000 000,00 грн, проте ні розпорядником майна, ні ініціюючим кредитором не ставиться питання про долю зазначених коштів, формально підтверджується факт отримання та перерахування.

Однак, у разі відсутності даної суми коштів у боржника, мало б бути чи то дебіторська заборгованість чи то запаси (продукція), згідно актів інвентаризації запаси, кошти, дебіторська заборгованість та будь-які інші активи відсутні.

Зазначене підтверджується ухвалою ГСДО про порушення провадження у справі №904/4400/20 від 31.08.2020.

При цьому, ні боржник, ні ініціюючий кредитор не знають точної суми заборгованості, оскільки у справі про банкрутство фігурує 3 різні суми у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство 34 908 000,00 грн (т.1 а.с. 5), у реєстрі кредиторів 34 728 000,00 грн (т.1 а.с. 186) та у акті інвентаризації 34 929 020,00 грн (т.1 а.с. 198).

Крім того, скаржник зазначає, що ініціюючий кредитор ТОВ, "Біосфера сервіс" також перебуває у процедурі банкрутства (справа №904/4895/20) та взагалі не зазначає про наявність дебіторської заборгованості, яка обліковується за ТОВ "ІМПА", що по суті взагалі ставить під сумнів наявність такої заборгованості.

Також скаржником було подано додаткові пояснення, в яких скаржник пояснив щодо прав на апеляційне оскарження наступне.

Законодавець передбачив податкову перевірку та зобов`язав суд звертати увагу в кожній ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство з обов`язковим долученням матеріалів за результатами проведення перевірки. Вимоги суду є обов`язковими до виконання учасниками справи.

В силу повноважень наданих контролюючому органу, який діє від імені та в інтересах держави та Українського народу, може здійснити перевірку, як дотримання податкового законодавства, так і встановити відповідність реального фінансового стану, який видано боржником до суду.

Так наявність у контролюючого органу права на оскарження, в особі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, встановлюється правовим зв`язком між сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв, про що зазначають і самі суди при вирішенні питання про право на оскарження рішень у справі про банкрутство.

Апелянт вказує, що лише шляхом проведення перевірки та документів боржника податковий орган може надати реальну оцінку щодо наявності передумов банкрутства. Дослідивши реальний фінансовий стан підприємства боржника, рух його активів, факт безповоротного вибуття таких та їх приховування задля ухилення від сплати податків і зборів в дохід держави шляхом ліквідації через процедуру банкрутства.

На думку скаржника, вирішуючи питання про правовий статус податкового органу, слід враховувати всі правові зв`язки контролюючого органу з боржником, оскільки формалізація контролюючого органу, як учасника справи, лише після заявлення та визнання кредиторських вимог не виправдовує існування контролюючого органу та мети його створення.

Арбітражний керуючий Штельманчук М.С., згідно відзиву просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою закрити. В обґрунтування зазначає, що у апелянта у даній конкретній справі відсутнє право подавати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову, оскільки апелянт не набув статусу кредитора/сторони по даній справі, а також не набув та не довів статусу іншого учасника по даній справі, а оскаржувана постанова жодним чином не порушує законних прав та інтересів скаржника та не обмежує його права та обов`язки. При цьому, після прийняття оскаржуваної постанови, скаржник жодним чином не позбавлений права здійснити заходи щодо проведення позапланової перевірки боржника.

Крім того, арбітражним керуючим зазначено про те, що податковим органом листом було повідомлено про відсутність податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів перед бюджетом (лист ГУ ДПС України у Дніпропетровській області вих. 5604/04-36-57-26 від 30.12.2020).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.01.2021 (колегією у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020 у справі № 904/4400/20.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 367/21 від 09.03.2021 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Кузнецова В.О., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 904/4400/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2021 для розгляду справи № 904/4400/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 прийнято апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020 у справі № 904/4400/20 до свого провадження вищеозначеною колегією суддів.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.

З`ясовуючи процесуальний статус особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Отже, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. При цьому обов`язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки. У свою чергу суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 09.06.2020 у справі № 908/2805/19.

У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи, що наведений перелік не є вичерпним, в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки.

Як вже зазначалося вище, кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біосфера Сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства. 31.08.2020 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, зокрема, відкрито провадження у справі №904/4400/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосфера Сервіс" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" та 31.08.2020 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА".

Приписами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

У справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.

Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, згідно з якими, лише після вчинення всіх передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (стаття 23) чи Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частина шоста статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України) (п. 56.16 постанови). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також в постанові від 07.10.2020 у справі № 904/5635/19.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не визнавалося господарським судом кредитором у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА".

Апеляційний суд звертає увагу, що особи, які подали заяви з грошовими вимогами до боржника, набувають статусу учасника справи - конкурсного кредитора з моменту визнання їх грошових вимог у судовому порядку, що формалізується відповідним судовим рішенням господарського суду (ухвалою). Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

Як вже було зазначено вище, 09.11.2020 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "БіосфераСервіс" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" в розмірі 21 020,00 грн судового збору (1 черга), 34 728 000, 00 грн основної заборгованості (4 черга).

За таких обставин, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не набуло статусу кредитора у справі та не є учасником даної справи про банкрутство.

Таким чином, оскільки, як було зазначено вище, провадження у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" було відкрито в порядку загальних норм статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, то контролюючий орган не наділений безумовним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство, а має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного Кодексом України з процедур банкрутства, та довести факт порушення учасниками провадження у справі його прав.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі не наведено обставин щодо наявності права на оскарження постанови, зокрема продовження процедур адміністрування податків і зборів як це передбачено п. 10.14 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом №1588 від 09.12.2011 року.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не було доведено того факту, що прийнятим судовим актом - постановою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА" банкрутом було вирішено питання про права та обов`язки вказаного державного органу.

Таким чином, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не набуло процесуального права заперечувати судові рішення у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА", у тому числі і право на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом в порядку статті 254 ГПК України як особа, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 09.06.2020 у справі № 908/2805/19.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження має бути закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційний суд зауважує, що перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.

У постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/2431/17, від 14.05.2019 у справі № 905/1675/18, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 17.08.2020 у справі № 904/4398/19 вже неодноразово була висловлена правова позиція стосовно того, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом.

Також апеляційний суд дійшов висновку, що наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки не спростовують висновків суду щодо відсутності у контролюючого органу права на апеляційне оскарження постанови про визнання банкрутом боржника у даній справі.

Керуючись статтями 232, 234, 235, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020 у справі № 904/4400/20 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 15.03.2021.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко