Ухвала

від 19.07.2021 по справі 904/4400/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/4400/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду

від 09.03.2021

у справі № 904/4400/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біосфера Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПА"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

05.05.2021 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 05.05.2021 №4356/04-36-20-07 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 904/4400/20, підтвердженням чого накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі № 904/4400/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.05.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2021 підстави наведені у клопотанні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 904/4400/20 - визнано неповажними та встановлено, що скаржник звернувся 05.05.2021 , тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, тоді як останнім днем строку встановлено для оскарження ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 904/4400/20 - 05.04.2021 . Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 904/4400/20 залишено без руху. Повідомлено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про право у термін до 15 червня 2021 року звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4400/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоус В.В., суддя - Ткаченко Н.Г. суддя - Погребняк В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.07.2021.

14.06.2021 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 904/4400/20.

В якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження скаржником знову зазначено, що оскаржувана ним ухвали суду апеляційної інстанції від 09.03.2021 не була надіслана судом на його адресу, однак доказів в підтвердження вказаних доводів суду не надано, та зазначає, що тільки після звернення до суду з заявою про видачу ухвали від 09.03.2021 року, скаржнику 26.04.2021 було повідомлено про можливість отримання копії оскаржуваної ухвали. В якості доказів додає копію заяви про видачу копію ухвали Центрального апеляційного господарського суду з вхідним штампом Центрального апеляційного господарського суду датованим 05.04.2021 .

Розглянувши доводи вищевказаної заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів визнає інші підстави наведені скаржником у клопотанні неповажними та відмовляє у відкритті касаційного провадження, оскільки, як вже зазначалось судом касаційної інстанції про можливість дізнатись про стан розгляду поданої самим скаржником - Головним управління ДПС у Дніпропетровській області апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду залежала виключно від власного волевиявлення скаржника, який повинен був в розумні інтервали часу вживати всі необхідні заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження. У вищевказаному клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено жодних інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, які судом могло б бути розцінено як поважні підстави для поновлення строку. Отже, заявником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження.

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), ст.ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При чому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Враховуючи зазначене, можливість дізнатись про стан відомого скаржнику судового провадження залежала виключно від власного волевиявлення скаржника, який повинен був в розумні інтервали часу вживати всіх необхідних заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції подана за апеляційною скаргою саме Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , а отже, скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із прийнятою Центральним апеляційним господарським судом постановою від 09.03.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень та раніше звернутись до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021, в межах строків, визначених ст. 288 ГПК України, а звернувся тільки 05.05.2021.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

П. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року).

У вищевказаній заяві від 14.06.2021 про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено жодних інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, які судом могло б бути розцінено як поважні підстави для поновлення строку. Отже, заявником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження.

Суд касаційної інстанції зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України", зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Згідно пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Оскільки, наведені в якості інших, підстави для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 904/4400/20 не підлягає задоволенню, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі № 904/4400/20 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 слід відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 234, 235, частиною 3 статті 292, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/4400/20 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді В.Я. Погребняк

Н. Г. Ткаченко