Рішення

від 09.03.2021 по справі 922/3442/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3442/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м.Київ до 1.Приватного агропромислового підприємства "Юліан", м.Харків, 2. ОСОБА_1 , м.Харків про стягнення коштів 1 956 304,98 грн. за участю представників:

позивача: Хоміч А.А., адвокат;

відповідача-1: Маркевич В.В., адвокат;

відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ПроКредит Банк", м.Київ звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного Агропромислового підприємства "ЮЛІАН", ОСОБА_1 в якому просить стягнути з Приватного Агропромислового підприємства "ЮЛІАН", як боржника за кредитним договором №1101.45152 від 13.01.2016 та ОСОБА_1 , як поручителя за за догором поруки №340022-ДП2 від 13.01.2016 інфляційні втрати нараховані на прострочену суму заборгованості по сплаті капіталу в розмірі 5 003 929,80 грн. за період з 13.03.2017 по 31.08.2020 в сумі 1 435 073,72 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості по капіталу в розмірі 5 003 929,80 грн. за період з 13.03.2017 по 31.08.2020 в сумі 521 231,26 грн., а всього 1 956 304,98 грн.

На виконання вимог ч.6 ст.176 ГПК України судом було направлено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м.Харкова та Харківської області щодо надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ).

На вищезазначений запит до суду 10.11.2020р. надійшла відповідь (вх.№26179) про те, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою, вказаню позивачем у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду від 12.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.12.2020 о 10:30.

Протокольною ухвалою від 09.12.2020 задоволено клопотання (вх.№5047 від 09.12.2020) відповідача-1 , в якому останній просив відкласти судове засідання для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та подання відзиву до суду. Підготовче засідання відкладено на 23.12.2020 о 12:30.

В ході підготовчого провадження, відповідачем-1 до суду 21.12.2020 було надане клопотання про поновлення строку на подання відзиву (вх.№29837), разом з відзивом на позовну заяву, згідно якого просив суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог та застосувати позовну давність до вимог позивача. Разом із цим, у відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що позивачем невірно визначено суму заборгованості на яку нараховані інфляційні втрати та 3% річних, оскільки в ній не враховано оплачену у добровільному порядку відповідачем-1 суму заборгованості за кредитним договором від 13.01.2016 №1101.45152, обставини сплати якої встановлено постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 року по справі №922/937/17, ухваленою за результатами розгляду заяви ПАП ЮЛІАН про визнання наказу Господарського суду Харківської області від 05.05.2017 №922/937/17 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення грошових коштів.

Позивачем до суду 21.12.2020 надано заяву про зменшення і уточнення позовних вимог (вх.№29823), в якій позивачем вказано, що з урахуванням тих обставин, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі №922/937/17 було встановлено, що Відповідачем 1 на виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року в справі №922/937/17 було сплачено в рахунок погашення основного боргу (капіталу) 31.07.2017 - 509951,22 грн, 28.08.2017 - 250000,00 грн., вказане обумовлює необхідність зменшення позовних вимог. Просить суд стягнути солідарно з Приватного Агропромислового підприємства "ЮЛІАН" та поручителя ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства ПроКредит Банк інфляційні втрати нараховані на прострочену суму заборгованості по сплаті капіталу: в розмірі 5003 929,80 грн. за період з 13.03.2017 по 31.07.2017 в сумі 296 621,32 грн., в розмірі 4 493 978,58 грн. за період з 01.08.2017 по 28.08.2017 в сумі - 4 493,98 грн., в розмірі 4 243 978,58 грн. за період з 29.08.2017 по 31.08.2020 в сумі 916 682,40 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості по капіталу: в розмірі 5 003 929,80 грн. за період з 13.03.2017 по 31.07.2017 в сумі 57 990,75 грн., в розмірі 4 493 978,58 грн. за період з 01.08.2017 по 28.08.2017 в сумі 10 342,31 грн., в розмірі 4 243 978,58 грн. за період з 29.08.2017 по 31.08.2020 в сумі 383 120,80 грн., а всього 1 660 263,60 грн. Також просить стягнути солідарно з відповідачів суму судового збору в розмірі 24 903,96 грн., по 12 451,98 грн. з кожного.

Протокольною ухвалою від 23.12.2020 на підставі п.2 ч.2 ст.46 ГПК України прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення і уточнення позовних вимог; на підставі п.1 ст.119 ГПК України поновлено відповідачу-1 строк для подання відзиву на позов, відзив прийнято до розгляду. На підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 13.01.2021р. об 11:15.

Протокольною ухвалою від 13.01.2021 задоволено клопотання (вх..№110 від 13.01.2021) відповідача-1 про відкладення розгляду справи, підготовче засідання відкладено на 27.01.2021 об 11:30, про що ухвалою суду від 13.01.2021 відповідачів було повідомлено в порядку ст.120-121 ГПК України.

Протокольною ухвалою від 27.01.2021 на підставі п.1 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 09.02.2021 о 12:30, про що ухвалою суду від 27.01.2021 відповідача-2 було повідомлено в порядку ст.120-121 ГПК України.

Протокольною ухвалою від 09.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.03.2021 о 12:00.

Протокольною ухвалою від 03.03.2021 відкладено розгляд справи по суті на 09.03.2021 об 11:00, про що ухвалою суду від 03.03.2021 відповідача-2 було повідомлено в порядку ст.120-121 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 09.03.2021 позовні вимоги, які викладені ним в заяві про зменшення і уточнення позовних вимог підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 09.03.2021 проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Відповідач-2 пояснень щодо суті спору не надав, свого представника у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце даного засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.01.16р. між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк (кредитор, позивач) та Приватним Агропромисловим підприємством ЮЛІАН (позичальник, відповідач-1) укладено кредитний договір №1101.45152, відповідно до п.1.1. якого кредитор на підставі цього договору зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, що передбачені цим договором.

Розмір кредиту, у відповідності до підпунктів 1, 2 пункту 1.2. договору, складає 5140000,00 грн. Строк користування кредитом визначений договором одинадцять місяців, від дати видачі кредиту включно.

У відповідності до підпункту 3 пункту 1.2. договору розмір процентів складає 24% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Підпунктом 4 пункту 1.2. договору передбачено, що цільовим призначенням кредиту є рефінансування кредитів, отриманих на підставі: договору про відкриття кредитної лінії № 1101.44802/РШ 101.951 від 25.11.2014р.; договору про відкриття кредитної лінії № 1101.44886/РШ101.951 від 16.01.2015р.

Відповідно до п. 2.1. договору кредит видається у дату, вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів (раніше і надалі - графік), який є додатком №1 до цього договору за умови сплати комісії за видачу кредиту. Дата підписання графіка та дата видачі кредиту не можуть виходити за межі 10 банківських днів після набуття чинності цим договором.

У відповідності до п.п. 2.2., 2.3. договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені графіком. Дата останнього платежу за графіком може відрізнятися від дати спливу строку користування кредитом, вказаного у п.1.2 цього договору, але не більше ніж на 7 календарних днів. Погашення кредиту та процентів здійснюється виключно у валюті кредиту, а комісій, неустойки та інших платежів - у національній валюті. Курсові коливання та інші обставини не можуть бути підставою для зміни валюти погашення.

Погашення усіх грошових зобов`язань позичальника за цим договором здійснюється шляхом зарахування коштів на визначені кредитором рахунки у встановленій цим договором черговості. Для погашення усіх грошових зобов`язань позичальник уповноважує та безвідклично доручає кредитору здійснювати договірне списання на користь кредитора у порядку, визначеному цим договором.

Пунктом 2.4.договору передбачено, що при порушені встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов`язань позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п`ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості. Починаючи з 31 календарного дня прострочення, вказаний розмір пені збільшується до 1 % за умови подання кредитором відповідного повідомлення позичальнику про таке збільшення. Розмір пені не може бути збільшено, якщо погашено не менш ніж 80 % усього боргу чи щомісячно погашається не менш ніж 30 % від суми заборгованості.

Якщо законодавством встановлено обмеження щодо максимального розміру пені для певних осіб, то в такому випадку пеня нараховується в максимальному розмірі, встановленому законодавством.

Умовами п. 3.2.1 кредитного договору передбачено, що кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов`язань за цим Договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні.

Водночас умовами кредитного договору (п.3.6.) передбачено, що при прострочені погашення грошових зобов`язань за цим договором тривалістю більш ніж 30 (тридцять) календарних днів позичальник зобов`язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред`явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором. При цьому кредитор вправі самостійно та без повідомлення позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.04.2017р. у справі №922/937/17 позовні вимоги банку були задоволені частково. Стягнуто з ПРИВАТНОГО АГРОПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЮЛІАН" на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" заборгованість за кредитним договором, а саме в сумі 5003929,80 грн. - основний борг; проценти в сумі 210026,04 грн.; проценти за неправомірне користування кредитом в сумі 67278,10 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 79218,50 грн. В частині стягнення пені в сумі 50389,71 грн. позовні вимоги залишено без розгляду.

Рішення набрало законної сили.

За умовми договору поруки №340022-ДП2 від 13.01.2016р., укладеного між АТ ПроКредит Банк (позивач, кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач-2, поручитель) останній поручився перед банком за виконання усіх зобов`язань позичальника (відповідача-1) у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 16.06.2017 року в справі №642/1272/17-ц позовні вимоги банку були задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 , як солідарного із відповідачем-1 боржника на користь АТ ПроКредит Банк заборгованість за Кредитним договором №1101.45152 від 13.01.2016р. в розмірі 5331623,65 грн., яка складається з наступного: 5003 929,80 грн. - заборгованість за кредитом; 210026,04 грн. - заборгованість по процентам; 67 278,10 грн. - заборгованість по процентам за неправомірне користування кредитом; 50389,71 грн. - пеня.

Рішення набрало законної сили.

31.08.2020 за результатами примусової реалізації майна ПАП ЮЛІАН приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. було перераховано АТ ПроКредит Банк кошти в розмірі 4 821 223,41 грн. на виконання Рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року в справі №922/937/17.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 року по справі №922/937/17, ухваленою за результатами розгляду заяви ПАП ЮЛІАН про визнання наказу Господарського суду Харківської області від 05.05.2017 №922/937/17 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення грошових коштів встановлено, що Відповідачем-1 на виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року у справі №922/937/17 було сплачено в рахунок погашення основного боргу (капіталу) 31.07.2017 - 509951,22 грн, 28.08.2017 - 250000,00 грн.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку, який був здійснений останнім з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 року по справі №922/937/17 (у зв`язку із зменшенням суми основного боргу (капіталу)) сума невиконаного основного грошового зобов`язання, згідно із рішенням господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року в справі №922/937/17 та рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 16.06.2017 року у справі №642/1272/17-ц складається з інфляційних втрат нарахованих на прострочену суму заборгованості по сплаті капіталу: в розмірі 5003 929,80 грн. за період з 13.03.2017 по 31.07.2017 в сумі 296 621,32 грн., в розмірі 4 493 978,58 грн. за період з 01.08.2017 по 28.08.2017 в сумі - 4 493,98 грн., в розмірі 4 243 978,58 грн. за період з 29.08.2017 по 31.08.2020 в сумі 916 682,40 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості по капіталу: в розмірі 5 003 929,80 грн. за період з 13.03.2017 по 31.07.2017 в сумі 57 990,75 грн., в розмірі 4 493 978,58 грн. за період з 01.08.2017 по 28.08.2017 в сумі 10 342,31 грн., в розмірі 4 243 978,58 грн. за період з 29.08.2017 по 31.08.2020 в сумі 383 120,80 грн. Всього 1 660 263,60 грн.

Враховуючи те, що рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року у справі №922/937/17 та рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 16.06.2017 року у справі №642/1272/17-ц про стягнення заборгованості за Кредитним договором №1101.45152 від 13.01.2016 відповідачами так і не виконано, вказане і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду про солідарне стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору Банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкода.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, ідо звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з приписами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз норм статей 525,526,599,611,625 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором позики, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідачі наявність основного боргу невиконаного грошового зобов`язання згідно судових рішень не спростували, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог солідарного стягнення з відповідачів інфляційних втрат нарахованих на прострочену суму заборгованості по сплаті капіталу: в розмірі 5003 929,80 грн. за період з 13.03.2017 по 31.07.2017 в сумі 296 621,32 грн., в розмірі 4 493 978,58 грн. за період з 01.08.2017 по 28.08.2017 в сумі - 4 493,98 грн., в розмірі 4 243 978,58 грн. за період з 29.08.2017 по 31.08.2020 в сумі 916 682,40 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості по капіталу: в розмірі 5 003 929,80 грн. за період з 13.03.2017 по 31.07.2017 в сумі 57 990,75 грн., в розмірі 4 493 978,58 грн. за період з 01.08.2017 по 28.08.2017 в сумі 10 342,31 грн., в розмірі 4 243 978,58 грн. за період з 29.08.2017 по 31.08.2020 в сумі 383 120,80 грн.

Водночас відповідач-1 просить застосувати позовну давність до вимог позивача.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому, пунктами 4.2., 4.3. постанови №10 від 29.05.2013року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що у зобов`язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов`язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов`язань, що з нього виникають (наприклад, у зв`язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних здійснено за періоди з 13.03.2017 по 31.07.2017, з 01.08.2017 по 28.08.2017, з 29.08.2017 по 31.08.2020, проте як позивачем позов було направлено до суду засобами поштового зв`язку 21.10.2020 року, що вбачається з поштового штемпеля (а.с.37), позовні вимоги про стягнення 3% та інфляційних втрат,які нараховані до 21.10.2017 є такими, що заявлені після спливу трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України. З урахуванням того, що відповідачем-1 заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності до цих вимог, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення інфляційних витрат нарахованих на прострочену суму заборгованості по сплаті капіталу за період з 21.10.2017 по 31.08.2020 у розмірі 755 499,24 грн. та 3% річних від простроченої суми заборгованості по капіталу за період з 21.10.2017 по 31.08.2020 у розмірі 364 865,88 грн.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у цій справі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного Агропромислового підприємства ЮЛІАН (код ЄДРПОУ 23469389; 61177, м.Харків, проспект Слави, буд.1) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ;ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства ПроКредит Банк (код ЄДРПОУ 21677333; 03115, м.Київ, просп. Перемоги, 107-А) інфляційні витрати нараховані на прострочену суму заборгованості по сплаті капіталу за період з 21.10.2017 по 31.08.2020 у розмірі 755 499 грн. 24 коп., 3% річних від простроченої суми заборгованості по капіталу за період з 21.10.2017 по 31.08.2020 у розмірі 364 865 грн. 88 коп. та витрати по сплаті судового збору 16 805 грн. 48 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "15" березня 2021 р.

Суддя С.Ч. Жельне