Рішення

від 10.03.2021 по справі 280/8180/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року Справа № 280/8180/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представника позивача: Острогляд І.Л., відповідача: Кучеренко Т.Є., представника відповідача: адвоката Першина В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 97 922,88 грн., який складається з:

- орендної плати з фізичних осіб 75 413,72 грн. (номер рахунку UA6289999980334149815000008437, отримувач УК у Михайлівському районі/отг.смт.Михайлівка/18010900, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37830868, МФО 899998);

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 22 509,16 грн. (номер рахунку UA6289999980334149815000008437, отримувач УК у Михайлівському районі/отг.смт.Михайлівка/18010900, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37830868, МФО 899998).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків станом на 11.11.2020 ОСОБА_1 має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 22 509,16 грн. та з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 75 413,72 грн. у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак податковий борг самостійно не сплачений. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 07.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 22.12.2020.

Ухвалою суду від 22.12.2020 відкладено розгляд справи на 18.01.2021.

Ухвалою суду від 18.01.2021 відкладено розгляд справи на 03.02.2021.

Протягом строків, визначених частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судовому засіданні 03.02.2021 судом заслухано вступне слово представника позивача, відповідача та представника відповідача, а також надані ними пояснення.

Так, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, зазначив, що за даними інтегрованої картки платника податків відповідач має податковий борг у зв`язку з несплатою податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік та з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік та 2020 рік, визначеного контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень. Оскільки відповідач не сплачує узгоджені податкові зобов`язання, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу. Просив позов задовольнити.

Відповідач та представник відповідача висловили незгоду із заявленими позовними вимогами, зазначили, що земельна ділянка, за користування якою контролюючим органом нараховано орендну плату за землю, була взята в оренду покійним чоловіком відповідача для розміщення належних йому будівель та споруд виробничої бази. Після смерті чоловіка відповідач переоформлення земельної ділянки на себе не здійснила, неодноразово зверталась до Михайлівської селищної ради щодо припинення договору оренди землі, однак їй було відмовлено. Крім того, звернули увагу суду, що податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік було визначено у 2019 році, тобто з пропуском встановленого податковим законодавством строку, а тому відповідне податкове повідомлення-рішення від 11.09.2019 №91-5507-0803 винесено протиправно. Вважають, що вимоги про стягнення з відповідача податкового зобов`язання за 2017 рік заявлені поза межами строку 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України. Щодо податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік зазначили, що відповідне податкове повідомлення-рішення (№303115-5505-0803) винесено 21.02.2020, тобто до закінчення податкового (звітного періоду), а тому також винесено протиправно. Крім того, звертають увагу, що сума податкового зобов`язання з орендної плати за землю не відповідає умовам договору оренди землі щодо розміру орендної плати. Щодо податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визнають необхідність його сплати, але посилаються на відсутність коштів.

За результатами судового засідання 03.02.2021 судом встановлено необхідність надання додаткових доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зобов`язано представника позивача подати до суду пояснення щодо правових підстав визначення грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік у 2019 році, правових підстав визначення грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік до закінчення податкового (звітного) періоду, а також надати докази безперервності податкового боргу з моменту направлення податкової вимоги. У судовому засіданні оголошено перерву до 10.02.2021.

Призначене на 10.02.2021 судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Семененко М.О. та було перенесено на 24.02.2021.

24.02.2021 представник позивача подав докази на вимогу суду (вх.11008) разом з доказами їх направлення на адресу відповідача.

У судовому засіданні 24.02.2021 розгляд справи відкладено на 10.03.2021.

Ухвалою суду від 05.03.2021 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 09.03.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Василівського районного суду Запорізької області.

Судове засідання 10.03.2021 проведено за участю відповідача та представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.04.2020 №196.

У судове засідання 10.03.2021 представник позивача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав клопотання (вх. №13763 від 10.03.2021), в якому просить розглянути справу без його участі у письмовому провадженні, зазначає, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 10.03.2021 відповідач та представник відповідача підтримали раніше наведені аргументи, просили в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 10.03.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово та пояснення, надані учасниками справи, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Станом на 11.11.2020 за даними інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 22 509,16 грн., який виник у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 27.04.2020 №0009986-5505-0812 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2019 рік в сумі 22 509,16 грн.

Податкове зобов`язання нараховано у зв`язку з тим, що з 27.02.2012 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будівлі і споруди виробничої бази, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 7581840.

Крім того, станом на 11.11.2020 за даними інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 75 413,72 грн., який виник у зв`язку з несплатою податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, а саме:

- податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2019 №91-5507-0803 ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 37 706,86 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2020 №303115-5505-0803 ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 37 706,86 грн.

Земельна ділянка, щодо якої нараховано орендну плату з фізичних осіб, площею 0,6880 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , була надана в оренду Михайлівською селищною радою на підставі Договору оренди землі №265 від 19.03.2010, зареєстрованому в Державному реєстрі земель 29.03.2010 за №041027300066, ОСОБА_2 , чоловікові відповідача. Рішенням Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 09.08.2012 №15 внесено зміни до договору оренди землі реєстраційний №041027300066 від 29.03.2010, замінивши особу орендаря: замість ОСОБА_2 , який помер, замінити на ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем майна, розташованого на цій земельній ділянці, і побажала використовувати її за цільовим призначенням.

Контролюючий орган направляв на адресу відповідача податкову вимогу від 12.02.2016 №9-18 на загальну суму 9 440,17 грн., яка отримана відповідачем особисто 12.02.2016.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов`язання в установлені законодавством строки, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось з даним адміністративним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

У відповідності до пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Підпунктом 266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до пп. а пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

За змістом статей 286-288 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум орендної плати за земельну ділянку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу… Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Пунктом 42.2 ст.42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

За змістом п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З матеріалів справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення з орендної плати з фізичних осіб від 11.09.2019 №91-5507-0803 було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, однак повернулось без вручення з відміткою пошти від 15.11.2019 за закінченням встановленого строку зберігання .

Податкові повідомлення-рішення з орендної плати з фізичних осіб від 21.02.2020 №303115-5505-0803 та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 27.04.2020 №0009986-5505-0812, вручені відповідачу під особистий підпис 11.03.2020 та 23.05.2020 відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких надані до матеріалів справи.

Отже судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік та з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік та 2020 рік, вручені відповідачу належним чином у відповідності до вимог п.42.2, п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України.

Під час судового розгляду представник відповідача підтвердив, що вищенаведені податкові повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку не оскаржувались, а тому суд дійшов висновку, що податкові зобов`язання, визначені такими податковими повідомленнями-рішенням, є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

Стосовно наведених відповідачем та представником відповідача аргументів, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, суд зазначає, що всі ці аргументи стосуються незгоди з податковими повідомленнями-рішеннями, якими відповідачу визначено податкові зобов`язання, щодо порядку їх прийняття, розміру визначеного зобов`язання та підстав його визначення.

Суд зазначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 квітня 2019 року у справі №813/2092/15 (адміністративне провадження №К/9901/25842/18), який враховується судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Відтак, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягають питання чи набула сума податкового зобов`язання, визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи були правові підстави для її стягнення.

Таким чином, у межах розгляду адміністративної справи про стягнення податкового боргу суд не може надавати оцінку податковим повідомленням-рішенням, на підставі яких визначено податкові зобов`язання, що набули статусу податкового боргу.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, наділений правом пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Однак у даній справі відповідач зустрічного позову про оскарження податкових повідомлені-рішень, якими були визначені податкові зобов`язання. що набули статусу податкового боргу, не пред`явив.

Отже, враховуючи викладену правову позицію Верховного Суду, суд відхиляє доводи, наведені відповідачем та представником відповідача в обґрунтування незгоди із заявленими позовними вимогами, та не надає оцінку таким доводам, оскільки аргументі відповідача/представника відповідача перебувають поза межами предмету доказування в даній справі та можуть бути самостійною підставою для оскарження податкових повідомлень-рішень в окремому позовному провадженні.

Також суд вважає безпідставним аргументи відповідача та представника відповідача про те, що вимоги про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік заявлені з порушенням строку 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України, з огляду на таке.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 ст.102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік визначено відповідачу контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.09.2019 №91-5507-0803, тобто в межах строку, визначеного п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України.

Відповідач була зобов`язана сплатити суду суму податкового боргу, визначену податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2019 №91-5507-0803, протягом 60 днів з дня його отримання. Оскільки відповідач не отримала поштове відправлення, яким на її адресу направлялось податкове повідомлення-рішення від 11.09.2019 №91-5507-0803, визначене ним податкове зобов`язання вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу через 60 днів від дня, зазначеного поштовою службою в повідомленні про вручення поштового відправлення із зазначенням причини невручення - 12.11.2019.

ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось з даним позовом до суду 11.11.2020 (дата подання поштового відправлення), тобто в межах строку 1095 днів від дня виникнення податкового боргу, встановленого п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України.

Наведене свідчить про безпідставність аргументів відповідача та представника відповідача в цій частині.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи судом встановлено, що контролюючий орган направляв на адресу відповідача податкову вимогу від 12.02.2016 №9-18 на загальну суму 9 440,17 грн., яка отримана відповідачем особисто 12.02.2016.

Згідно з п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Враховуючи, що податкова вимога направлялась відповідачу у 2016 році, а податковий борг, про стягнення якого заявлено в цій справі, виник у 2019 році, для повного та всебічного з`ясування обставин даної справи суд зобов`язав позивача надати докази безперервності податкового боргу.

Позивач надав до матеріалів справи витяги з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , з яких судом встановлено, що станом на 27.12.2016 за платежем орендна плата з фізичних осіб податковий борг відсутній (а.с.88); станом на 21.08.2017 податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відсутній (а.с.93).

Таким чином, надані позивачем до матеріалів справи письмові докази свідчать про те, що у період з дня виставлення відповідачу податкової вимоги від 12.06.2012 №9-18 на загальну суму 9 440,17 грн. податковий борг ОСОБА_1 переривався, а отже в разі виникнення нового податкового боргу у контролюючого органу виник обов`язок направити нову податкову вимогу.

Позивач не надав до суду доказів виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України (в редакції на момент звернення до суду з даним позовом) передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи, позивач не надав суду доказів безперервності податкового боргу ОСОБА_1 , як і доказів належного виконання ним вимог ст.59 Податкового кодексу України щодо направлення на адресу платника податків податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів за податковим боргом - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 15.03.2021.

Суддя М.О. Семененко