Постанова

від 15.03.2021 по справі 360/3476/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року справа №360/3476/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 р. у справі № 360/3476/20 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І., повний текст складено 22.10.2020р. в м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області щодо призупинення нарахування компенсації за житлово-комунальні послуги учаснику бойових дій ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року; зобов`язати Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області поновити нарахування компенсації за житлово-комунальні послуги учаснику бойових дій ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн. (а.с. 1-4).

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 29 січня 2015 року позивач зареєстрований в Управлінні соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає і по сьогоднішній день. За весь цей час оплата пільг за комунальні послуги проводилися вчасно. 07 вересня 2020 року на адресу позивача від відповідача надійшов лист від 28 серпня 2020 року за № 3179 про те, що в ході проведення перевірки бази внутрішньо переміщених осіб встановлено, що місцем реєстрації позивача є: АДРЕСА_2 , а тому нарахування пільг було призупинено з 01 грудня 2019 року з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 23 січня 2003 року № 117. Рішення про зупинення пільг учаснику бойових дій відповідачем надіслано не було. Представник позивача вважає протиправними дії відповідача щодо припинення позивачу нарахування компенсації за житлово-комунальні послуги, як учаснику бойових дій та просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області щодо припинення надання пільг на житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , учаснику бойових дій ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області поновити надання пільг на житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , учаснику бойових дій ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року. Відмовлено у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. (а.с. 61-66).

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, вважає рішення не відповідає нормам права та фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно п.7 Положення №117 у разі зміни місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган, пільговик або його законний представник повинен повідомити його про це письмово. У разі зміни місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці пільговик знімається з обліку в уповноваженому органі за попереднім місцем проживання та стає на облік за новим місцем проживання. Наголошує, що позивач змінив місце реєстрації поза межами адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує Управління, та не повідомив про це орган соціального захисту населення, що є порушенням вимог пунктів 2, 7, 8 Положення. Крім того зазначає, що пільги окремим категоріям населення надаються на житлово-комунальні послуги, що фактично споживаються, отже якщо пільговик змінив фактичне місце проживання, пільги надаються за новим місцем проживання, на житлово-комунальні послуги, що реально споживаються особою, яка має право на певні пільги зі сплати вартості таких послуг (а.с. 71-78).

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, до суду не з`явилися, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 7).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.07.1996р. позивач є учасником бойових дій (а.с. 9).

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 05.10.2020р. №3631, позивач з 01 січня 2003 року перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник бойових дій відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (а.с. 47).

Відповідно до персональної облікової картки від 18 січня 2008 року та копії паспорту серії НОМЕР_2 позивач був отримувачем пільг за зареєстрованим місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 з 01.01.2003 року (а.с. 34, 38).

З 27 жовтня 2012 року зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 (а.с. 7).

Згідно з довідкою від 29 січня 2015 року № 0915007449 ОСОБА_1 є особою яка має статус внутрішньо переміщеною особи. Також зазначено, що позивач постійно проживав у АДРЕСА_3 (а.с. 8).

26 грудня 2019 року начальником відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення на ім`я начальника Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області складено службову записку, у якій зазначено, що у листопаді 2019 року під час особистої розмови з позивачем з`ясовано, що позивач з 2012 року знятий з реєстрації у Кремінському районі, проте ним не повідомлено відповідача про цей факт. Також з`ясовано, що з 29 січня 2015 року позивач є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Спеціалістом відділу здійснено перевірку в базі внутрішньо переміщених осіб та підтверджено з`ясовану інформацію. У зв`язку з неповідомленням позивачем про зміну місця проживання спеціалісти не зробили відповідні запити до іншого органу соціального захисту населення за місцем реєстрації даного громадянина, а отже, на даний час у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджували б невикористання пільг особою за зареєстрованим місцем проживання з 2012 року. Також у службовій записці запропоновано припинити надання пільг на житлово-комунальні послуги позивачу з грудня 2019 року (а.с. 42-43).

Листом від 17 грудня 2019 року № 5000 відповідач повідомив позивача, що для вирішення питання по наданню пільг на житлово-комунальні послуги останньому необхідно з`явитися до Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області та мати при собі довідку про склад сім`ї, ксерокопії паспорту, ідентифікаційного номеру, посвідчення, яке дає право на пільги (а.с. 39).

20 серпня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою, якою просив надіслати письмове рішення щодо припинення нарахування і оплати компенсації за житлово-комунальні послуги (а.с. 44).

Листом від 28 серпня 2020 року № 3179 відповідач на заяву позивача повідомив, що в ході проведення перевірки встановлено, що за даними бази внутрішньо переміщених осіб місцем реєстрації позивача є: АДРЕСА_2 . У зв`язку з викладеним, нарахування пільг з 01 грудня 2019 року призупинено, про що позивача повідомлено листом від 17 грудня 2019 року №5000 (а.с. 45).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги:

75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю);

75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання;

75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Відповідно до п.3 Положення № 117 доручено Міністерству соціальної політики забезпечити включення до Реєстру інформації про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, зокрема відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно п.1 Положення № 117 реєстр - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України.

За приписами п.2 Положення № 117 до Реєстру включається така інформація: загальні відомості про пільговика (прізвище, ім`я та по батькові, число, місяць, рік народження, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; адреса зареєстрованого місця проживання (або за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до п.4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848; адреса фактичного місця проживання; склад сім`ї; характеристика житла; реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він реально користується.

Пунктом 3 Положення № 117 встановлено, що Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у п.2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Пунктом 4 цього Положення передбачено, що уповноважені органи з дотриманням вимог Закону України "Про інформацію" мають право: отримувати від пільговика документи, що підтверджують їх право на пільгу, проводити перевірку достовірності поданих документів, отримувати відомості від пільговиків, використовувати під час наповнення Реєстру інформацією з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги, надавати інформацію, яка міститься в Реєстрі, підприємствам та організаціям, що надають послуги, на запити та в межах їх компетенції.

За змістом зазначеного Положення № 117 особа, яка віднесена до кола осіб, які мають право на пільги, що підтверджується належним документом, повинна бути внесена до вказаного Реєстру за відсутності будь-яких застережень і відповідний орган, до якого така особа звернулась, має вжити заходів щодо включення цієї особи до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Згідно п.7 Положення № 117 у разі зміни місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган, пільговик або його законний представник повинен повідомити його про це письмово. У разі зміни місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці пільговик знімається з обліку в уповноваженому органі за попереднім місцем проживання та стає на облік за новим місцем проживання. Уповноважені органи за попереднім місцем проживання пільговика закривають його персональну облікову картку та видають пільговику довідку про зняття з обліку, а за новим місцем проживання відкривають нову облікову картку з дати реєстрації пільговика.

Відповідно до положень зазначеного нормативно-правового акту особа, яка бажає користуватися пільгами, встановленими законодавством має подати уповноваженому органу довідку про склад сім`ї, копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім`ї на пільги (з пред`явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, пред`являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.

Відтак, вказане свідчить про те, що позивач має право на пільги або за адресою зареєстрованого місця проживання, або за адресою фактичного місця проживання.

Тобто, органи соціального захисту населення ведуть облік пільговиків та вносять до Реєстру відповідні уточнення, шляхом формування на кожну особу персональної картки платника податків, лише за зареєстрованим місцем проживання або за адресою фактичного місця проживання.

Статтею 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, з 27 жовтня 2012 року позивач змінив реєстрацію свого місця проживання на адресу: АДРЕСА_3 , проте відповідача про зміну реєстрації місця проживання не повідомив.

Доказів попередження позивачем Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про зміну адресів реєстрації без зміни фактичного місця проживання суду не надано.

Підтвердженням фактичного місця проживання є довідка Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 29 січня 2015 року № 0915007449 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території

України або району проведення антитерористичної операції (а.с. 8). Відповідно до зазначеної довідки позивач постійно проживав в АДРЕСА_3 , де відповідно даних паспорту був зареєстрований з 27.10.2012 року.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що позивач наразі перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник бойових дій, проте, з 01 грудня 2019 року відповідач припинив надання пільг позивачу у зв`язку зі зміною місця реєстрації. Доказів того, що позивач отримував пільги як учасник бойових дій за новим місцем реєстрації, відповідачем не надано.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач отримував пільги на житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , як учасник бойових дій з 01.01.2003 року до 01.12.2019 року. Як зазначалося вище, тільки зміна місця фактичного проживання є підставою для зняття пільговика з обліку в уповноваженому органі та відмови у наданні дозволу на отримання пільги, а не зміна місця його реєстрації проживання, однак з наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується та обставина, що, змінивши місце реєстрації, ОСОБА_1 фактично не змінив місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки 29.01.2015 року позивач отримав довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, відповідно до якої позивач постійно проживав в АДРЕСА_3 .

Тобто, позивач 27.10.2012 року, змінив місце реєстрації поза межами адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує відповідач, та не повідомив про це орган соціального захисту населення, що є порушенням вимог п.п.2, 7, 8 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги відтак, відповідач мав всі законні підстави для призупинення надання пільг позивачу.

Будь-які дані щодо звернення позивача до Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації з моменту отримання довідки як внутрішньо переміщеної особи матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо призупинення нарахування компенсації за житлово-комунальні послуги учаснику бойових дій ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року та зобов`язання поновити нарахування компенсації за житлово-комунальні послуги учаснику бойових дій ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року, є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 р. у справі № 360/3476/20 - скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Повний текст постанови складений 15 березня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць