Ухвала

від 15.03.2021 по справі 160/9289/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/9289/19

адміністративне провадження № К/9901/6386/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №160/9289/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акцент КР до Головного управління Державної податкової служби у Дніпровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Акцент КР звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №160/9289/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області 22 лютого 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Акцент КР задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №160/9289/19 було залишено без руху на підставі частини другої статті 298 КАС України (у зв`язку з несплатою судового збору) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

У встановлений судом строк скаржником подано клопотання, в якому він просить відстрочити сплату судового збору до закінчення перегляду справи в апеляційному порядку. В обґрунтування клопотання зазначено, що станом на 10 січня 2020 року постійний кошторис на 2020 рік та фінансування по Головного правління Державної податкової служби у Дніпропетровській області відсутні.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволено частково, а строк на усунення недоліків апеляційної скарги продовжено на десять днів з моменту отримання копії ухвали.

У встановлений судом строк від скаржника надійшло клопотання, в якому він просить відстрочити сплату судового збору до закінчення перегляду справи в апеляційному порядку. В обґрунтування клопотання зазначено, що станом на лютий 2020 року відсутні кошти на сплату судового збору, на підтвердження чого надано виписку по рахункам за 14 лютого 2020 року та вимогу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Також зазначає, що в разі відмови у задоволенні зазначеного клопотання, апелянт буде позбавлений, гарантованого Конституцією та іншими законами України, права на оскарження рішення до суду вищої інстанції, що стане порушенням принципу рівності сторін.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи відмовлено та повернуто апеляційну скаргу заявнику.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області вдруге 11 грудня 2020 року звернулось з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частин другої та третьої статті 298 КАС України (у зв`язку з пропуском процесуального строку та несплатою судового збору) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

Крім того, в апеляційній скарзі містилось клопотання про заміну сторони первісного відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року клопотання податкового органу про здійснення процесуального правонаступництва задоволено, а первісного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області замінено його правонаступником - Головним управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

21 січня 2021 року до суду надійшло клопотання скаржника, в якому він просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення розгляду справи №160/9289/19 в суді апеляційної інстанції.

Станом на 21 січня 2021 року скаржник не звертався з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №160/9289/19.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 22 грудня 2020 року надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що оскільки скаржник у встановлений строк заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подав, отже слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі №160/9289/19 за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження закасаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №160/9289/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акцент КР до Головного управління Державної податкової служби у Дніпровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова