Рішення

від 15.03.2021 по справі 420/12890/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12890/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Луганської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39500819, адреса місцезнаходження: 92701, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Лангемака, 76), Східної митниці Держмитслужби (вул. Лангемака, 76, м. Старобільськ, Луганська обл., 92704, код ЄДРПОУ 43336287) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Луганської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39500819, адреса місцезнаходження: 92701, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Лангемака, 76), Східної митниці Держмитслужби (вул. Лангемака, 76, м. Старобільськ, Луганська обл., 92704, код ЄДРПОУ 43336287), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.01.2021 року, просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо затримки негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Луганської митниці ДФС з 02.11.2018 р.

стягнути зі Східної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді у розмірі 101045,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 25.03.2019 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/6311/18 (було визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України №2128-о Про припинення держаної служби від 02 11.2018 р. про припинення державної служби ОСОБА_1 : вирішено поновити позивача на посаді заступника начальника Луганської митниці ДФС з 02.11.2018 р.; стягнути з Луганської митниці ДФС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 39 681,73 грн. без урахування обов`язкових відрахувань. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 9 000,00 грн. допущено до негайного виконання, в інших частинах Рішення набрало законної сили 07.08.2019 року.

20 березня 2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 р. по справі №420/6311/18 Державна фіскальна служба України видала наказ №237-о Про виконання рішення суду , згідно якого позивача було поновлено на посаді заступника начальника Луганської митниці ДФС з 02.11.2018 р.

Позивач вважає протиправною затримку Державної фіскальної служби України у негайному виконанні рішення суду в частині поновлення на посаді.

Державна фіскальна служба України повинна була видати наказ про поновлення ОСОБА_1. на посаді заступника начальника Луганської митниці ДФС з 02.11.2018 р. відразу після оголошення рішення суду, а саме 26.03.2019 р.

Не видання Державною фіскальною службою України такого наказу з 26.03.2019 р. по 19.03.2020 (наказ виданий 20.03.2020 р.) є затримкою виконання рішення суду і за затримку виконання рішення суду Державною фіскальною службою України (загальна кількість робочих днів складає 247 днів), Луганська митниця ДФС має сплатити на користь позивача 101 045,23 грн.

Ухвалою судді від 30.11.2020 року відкрито провадження по справі та повідомлено сторін, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 16.12.2020 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника Східної митниці Держмитслужби про заміну відповідача правонаступником оскільки відсутні підстави для заміни відповідача Луганську митницю ДФС на Східну митницю Держмитслужби з огляду на той факт що Луганська митниця ДФС не припинена.

21.12.2020 року до суду надійшов відзив в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

У випадку відмови добровільного виконання судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, таке рішення підлягає примусовому виконанню, відтак передбачається, що особа яка заінтересована у такому виконанні зобов`язана вчинити дії, передбачені як Кодексом адміністративного судочинства України так і Законом України Про виконавче провадження .

Для правильного вирішення питання щодо затримки власника або уповноваженого ним органу виконання рішення суду про поновлення на роботі, відповідно до ст. 236 КЗпП України обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо відмови власника або уповноваженого органу виконати рішення добровільно, видачі виконавчого листа на виконання такого рішення у випадку відмови виконати рішення добровільно та пред`явлення такого листа до примусового виконання.

Як вбачається з адміністративного позову та доданих матеріалів, ОСОБА_1 взагалі не звертався до Державної виконавчої служби України із заявою про примусове виконання виконавчого листа про його поновлення на посаді заступника начальника Луганської митниці ДФС. Більш того, Луганською митницею ДФС приймались заходи, направлені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді в Луганській митниці ДФС.

Обов`язок власника або уповноваженого ним органу виплатити праї івникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. Якщо ж це сталося не з вини власника або уповноваженого ним органу, а з вині самого працівника, середній заробіток за час затримки поновленні на роботі не повинен йому виплачуватися.

Оскільки, невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду 25.03.2019 року в частині поновлення Позивача на посаді, відбулось з причин, що не залежали від Відповідача у справі, підстави для задоволення позовних вимог Позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі - відсутні.

Ухвалою суду від 13.01.2021 року було задовольно частково клопотання представника Східної митниці Держмитслужби про заміну відповідача правонаступником. Залучено до участі по справі в якості другого відповідача Східну митницю Держмитслужби, оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Луганська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39500819) припинена, про що свідчить запис від 22.12.2020 року за №1003771120028000953, а позивачем до суду не було надано згоду на заміну неналежного відповідача Луганської митниці ДФС на Східну митницю Держмитслужби, а також роз`яснено сторонам, що у відповідності до ч. 6 ст. 48 КАС України після залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

28.01.2020 року від позивача надійшла уточнена позовна заява в якій позивач уточнив зміст прохальної частини позовної заяви.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

02.11.2018 року наказом Державної фіскальної служби України № 2128-о припинено державну службу ОСОБА_1 , заступнику начальника Луганської митниці ДФС, у зв`язку з нез`явленням його на службі більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності, відповідно до частини другої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року по справі № 420/6311/18, яке набрало законної сили 07.08.2019 року, визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 02 листопада 2018 року № 2128-о "Про припинення державної служби", поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Луганської митниці ДФС з 02 листопада 2018 року, стягнуто з Луганської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 39681,73 грн. (тридцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят одну гривню 73 копійок) без урахування обов`язкових відрахувань та допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Луганської митниці ДФС з 02 листопада 2018 року та в частині стягнення з Луганської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 9000,00 грн. без урахування обов`язкових відрахувань.

20 березня 2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 р. по справі №420/6311/18 Державна фіскальна служба України видала наказ №237-о Про виконання рішення суду , згідно якого позивача було поновлено на посаді заступника начальника Луганської митниці ДФС з 02.11.2018 р.

Позивач вважає протиправною затримку Державної фіскальної служби України у негайному виконанні рішення суду в частині поновлення на посаді у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 КЗпП України обумовлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Отже, нормами КЗпП України передбачені випадки стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зокрема у разі поновлення на роботі вирішується питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП України), а у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника вирішується питання оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника (стаття 236 КЗпП України).

З матеріалів справи судом встановлено, що Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року по справі № 420/6311/18 виконано 20.03.2020 року оскільки наказом від 20.03.2020 року №237-о Про виконання рішення суду позивача було поновлено на посаді заступника начальника Луганської митниці ДФС з 02.11.2018 р.

Оскільки рішення суду було допущено до негайного виконання в частині поновлення позивача на посаді суд вважає що Державною фіскальною службою України було допущено протиправну бездіяльність щодо затримки негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Луганської митниці ДФС з 02.11.2018 р.

При цьому відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що він не мав можливості виконати Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року по справі № 420/6311/18 своєчасно.

Суд зазначає, що відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно з якою виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки рішення суду про поновлення позивача на роботі відповідачем своєчасно не виконано, то відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України він має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Статтею 27 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з п.5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року №21-395а13.

При цьому рішенням суду від 25.03.2019 року по справі № 420/6311/18 встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача складає 409,09 грн., і стягнуто з відповідача на користь позивача заробітну плату по 25.03.2019.

Відповідно до розрахунку норм тривалості робочого часу на 2019 рік (Лист Міністерства соціальної політики України від 08.08.2018 р. №78/0/206- 18), кількість робочих днів у березні - 20 (з 26.03.2019 по 31.03.2019 -4 робочих дні), у квітні - 21, у травні - 21, у червні - 18, у липні - 23, у серпні - 21, у вересні - 21, у жовтні - 22, у листопаді - 21, у грудні - 21.

Відповідно до розрахунку норм тривалості робочого часу на 2020 рік (Лист Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 р. №1133/0/206-19), кількість робочих днів у січні - 21, у лютому - 20, у березні - 21 (по 19.03.2020 - 13 робочих днів).

Таким чином загальний строк затримки виконання рішення складає 247 днів.

З огляду на зазначене, оскільки правонаступником Луганської митниці ДФС є Східна митниця Держмитслужби, суд дійшов висновку, що з Східної митниці Держмитслужби сляд стягнути на користь позивача заробітну плату за період з 26.03.2019 року по 19.03.2020 року у сумі 101045,23 (247*409,09) грн..

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до задоволення.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Луганської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39500819, адреса місцезнаходження: 92701, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Лангемака, 76), Східної митниці Держмитслужби (вул. Лангемака, 76, м. Старобільськ, Луганська обл., 92704, код ЄДРПОУ 43336287) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо затримки негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Луганської митниці ДФС з 02.11.2018 р.

Стягнути зі Східної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді у розмірі 101045 (сто одна тисяча сорок п`ять) грн. та 23 коп., з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення зі Східної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9000 грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.