Ухвала

від 10.03.2021 по справі 489/3025/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

10.03.2021

Справа № 489/3025/19

Провадження №2-з/489/30/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

10 березня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі: судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши матеріали заяви представниці заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Єрмолівська сільська рада про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків нікчемності заповіту

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа № 489/3025/19 (провадження № 2/489/81/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Єрмолівська сільська рада про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків нікчемності заповіту.

05 березня 2021 року від представниці заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельні ділянки: площею 7,58 га, кадастровий номер 1) 4820680800:04:000:0156, 2) 4820680800:03:000:0165, що розташовані в межах Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площею 7,58 га, кадастровий номер 1) 4820680800:04:000:0157, 2) 4820680800:03:000:0164, що розташовані в межах Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

За змістом частини 3 статті 150 цього Кодексу , заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями частини 1 статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, в тому числі, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, тощо.

Частина 8 статті 153 ЦПК України передбачає, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову.

Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зобов`язує суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, тільки пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Тобто, вирішуючи дане питання суд повинен враховувати інтереси всіх учасників процесу, в тому числі позивача і відповідача.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення позивача, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Слід також зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить встановити, що заповіт, вчинений від імені ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області 22 листопада 2005 року та зареєстрований у журналі (реєстрі) вчинення нотаріальних дій Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області за № 210 - є нікчемним (недійсним в силу закону); застосувати наслідки нікчемності вищевказаного заповіту та визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом видані 27.05.2011 державним нотаріусом Першої миколаївської державної нотаріальної контори на земельні ділянки, що розташовані в межах Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області , наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровими номерами: 1) 4820680800:04:000:0156, 2) 4820680800:03:000:0165; 3) 4820680800:04:000:0157, 4) 4820680800:03:000:0164.

27 травня 2011 року державним нотаріусом Першої миколаївської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на: земельну ділянку площею 7,58 га, яка розташована в межах території Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, яка належала на праві власності ОСОБА_4 земельну ділянку площею 7,58 га, яка розташована в межах території Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, яка належала на праві власності ОСОБА_4 .

Європейський суд з прав людини нагадує, що стаття 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, визначених у Конвенції, у якій би формі вони не забезпечувались у національному правовому полі.

Сфера зобов`язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції коливається в залежності від природи скарги заявника; проте засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (Кудла проти Польщі, N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI). Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності (див., крім іншого, Міфсуд проти Франції [GC], N 57220/00, ECHR 2002-VIII) (Рішення від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України , заява N 11901/02 Страсбург).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі (Дорани проти Ірландії) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Судом встановлено наявність спору щодо визнання заповіту, вчиненого від імені ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_3 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області 22 листопада 2005 року та зареєстрованого у журналі (реєстрі) вчинення нотаріальних дій Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області за № 210 нікчемним та визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом видані 27.05.2011 державним нотаріусом Першої миколаївської державної нотаріальної контори на земельні ділянки, що розташовані в межах Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області , наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровими номерами: 1) 4820680800:04:000:0156, 2) 4820680800:03:000:0165; 3) 4820680800:04:000:0157, 4) 4820680800:03:000:0164.

З огляду на предмет і підстави позову, суд вважає, самостійним, обґрунтованим та достатнім способом забезпечення позову, арешт спірного майна, який автоматично несе в собі заборону вчиняти будь-які дії щодо його відчуження, реєстрації, тощо.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, враховуючи наявність спору між сторонами саме з приводу права власності на зазначене нерухоме та рухоме майно,виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 149-153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представниці заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Єрмолівська сільська рада про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків нікчемності заповіту - задовольнити.

Накласти арешт на:

- земельну ділянку площею 7,58 га, кадастровий номер 1) 4820680800:04:000:0156, 2) 4820680800:03:000:0165, що розташована в межах Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку площею 7,58 га, кадастровий номер 1) 4820680800:04:000:0157, 2) 4820680800:03:000:0164, що розташована в межах Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Копію ухвали направити сторонам у справі для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено 10 березня 2021 року.