Рішення

від 15.03.2021 по справі 640/15515/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року м. Київ № 640/15515/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомДержавної авіаційної служби України до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" простягнення заборгованості 3 110 747,51 грн.

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна авіаційна служба України із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" про стягнення заборгованості у розмірі 3 110 747,51 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2020 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку підготовчого засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

02.03.2020 суд на підставі вимог ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що , Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанії "Буковина" є юридичною особою, яка провадить господарську діяльність з перевезення пасажирів та вантажу авіаційним транспортом. Враховуючи викладене, відповідач у період з березня 2019 року по травень 2019 року надав послуги з перевезення пасажирів та багажу позивачем на підставі звітів щодо діяльності Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" згідно з ліцензією на провадження господарської діяльності з надання послуг із перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом відповідачу виставлено до сплати рахунки - фактури за період з березня 2019 року по травень 2019 року. Розрахунок було здійснено відповідно до ставок, визначених Постановою №1101 від 21.11.2018.

Також, у додаткових поясненнях до позовної заяви, позивач зазначив, що вказані збори не податком, а відносяться до загальнодержавних податків і зборів, які передбачені Повітряним кодексом України і належать до неподаткових джерел надходження до державного бюджету.

У свою чергу, відповідач правом на подання відзиву не скористався , а відтак суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Приватна акціонерна компанія "Авіакомпанія "Буковина" є юридичною особою, основним видом господарської діяльності якого є пасажирський авіаційний транспорт.

На підставі наявних у матеріалах справи звітів про пасажирів, які відлітають з аеропорту України, та про вантаж, що відправляється чи прибуває до аеропорту України Державною авіаційною службою України було виставлено відповідачу для сплати рахунки-фактури за перевезення пасажирів та багажу у період з березня 2019 року по травень 2019 року на загальну суму 3 110 474, 51 грн., а саме:

за березень 2019 року - рахунок - фактура від 22.04.2019 №219 на суму 790 097, 51 грн.

за квітень 2019 року - рахунок - фактура від 21.05.2019 №280 на суму 892 575, 41 грн.

за травень 2019 року - рахунок - фактура від 21.06.2019 №341 на суму 1 428 074, 59 грн.

Листами від 01.03.2019 №4/108-19 від 08.04.2019 №1.15-2478-19, від 08.05.2019 №1.15-3146-19 Державна авіаційна служба України повідомляла Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанії "Буковина" про наявність у останнього простроченої заборгованості зі сплати державних зборів до державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

Зважаючи, що відповідачем не було у добровільному порядку сплачено суму заборгованості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах регулюється Повітряним кодексом України (далі - ПК України).

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах регулюється Повітряним кодексом України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 12 Повітряного кодексу України для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Повітряного кодексу України надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є державні збори із суб`єктів авіаційної діяльності за надання прав на експлуатацію повітряних ліній.

Такими надходженнями є державні збори із суб`єктів авіаційної діяльності:

1) за сертифікацію, реєстрацію, перереєстрацію об`єктів та суб`єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності;

2) за надання прав на експлуатацію повітряних ліній;

3) за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України;

4) за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України;

5) за вчинення офіційних дій, пов`язаних з наглядом у сфері цивільної авіації, у тому числі під час виконання польотів в інших державах за договорами фрахту/лізингу, які розраховуються залежно від кількості та маси повітряних суден, строків тимчасового базування за кордоном та регіонів виконання польотів;

6) з авіаційної безпеки;

7) з інших передбачених законом надходжень.

Приписами ч. 7 ст. 12 Повітряного кодексу України та пп. 19 п. 4 Положення № 520 передбачено, що Державіаслужба забезпечує надходження та використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

При цьому згідно з частиною дев`ятою статті 12 Повітряного кодексу України перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із матеріалів справи, рахунки-фактури з сумами зборів розраховані та формувались Міністрів України від 16.06.1998 № 889 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2019 року № 1101.

Так, вказаною постановою викладено в новій редакції постанову Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 № 819 "Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях".

Так, згідно п. 3 Положення Державні збори, які справляються Державіаслужбою із суб`єктів авіаційної діяльності (далі - державні збори) в установленому цим Положенням порядку, зараховуються до Фонду.

Пунктом 8 Положення визначено, що розрахунок державних зборів здійснює Державіаслужба. За результатами розрахунку державних зборів суб`єкту авіаційної діяльності оформляється відповідний рахунок-фактура на сплату державного збору.

Платником рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, є авіаперевізник, який виконував повітряні перевезення.

Розрахунок державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, проводиться щомісяця на підставі інформації про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України. (п. 11 Положення)

Державні збори згідно з рахунком-фактурою на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, сплачуються протягом 30 днів з дати його оформлення.

Державні збори, не сплачені протягом 30 днів з дати оформлення рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, вважаються простроченою заборгованістю перед Фондом.

Додатком до Положення установлено розмір державного збору за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, а саме:

- у разі здійснення повітряних перевезень у межах України (з одного пасажира) - 0,5 долара США;

- у разі здійснення міжнародних повітряних перевезень з України (з одного пасажира) - 2 долари США.

Також вказаним додатком установлено державні збори за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, а саме:

- у разі здійснення повітряних перевезень у межах України (за 1 тонну) - 2,5 долара США;

- у разі здійснення міжнародних повітряних перевезень з/до України (за 1 тонну) - 10 доларів США.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Повітряного кодексу України збори, які визначені пунктами 1 та 2 частини п`ятої статті 12 цього Кодексу, справляються до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюють справляння відповідних зборів відповідно до пункту 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. (Закон № 759-IX від 13.07.2020 набрав чинності 07.08.2020)

Відповідно до частини першої статті 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти.

За частинами другою, третьою статті 9 Бюджетного кодексу України податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори.

Неподатковими надходженнями визнаються: 1) доходи від власності та підприємницької діяльності; 2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності; 2-1) власні надходження бюджетних установ; 3) інші неподаткові надходження.

Аналіз наведених норм законодавства у їх системному зв`язку дав підстави для висновку, що державний збір, який суб`єкт авіаційної діяльності повинен сплачувати до Державного спеціалізованого фонду, є цільовими, по суті відплатними платежем до Державного бюджету України. За своїм призначенням, підставами сплати і характером цих підстав, а також порядком визначення розміру цього платежу він належить до категорії неподаткових.

Зокрема, в контексті обставин цієї справи треба зауважити, що державні збори за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, є одними із видів (джерел) надходження коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (пункти 3, 4 частини п`ятої статті 12 Повітряного кодексу України).

Наведене правове регулювання спірних відносин дає підстави вважати, що державні збори на стягнення заборгованості зі сплати яких подано цей позов, не є податком.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постановах від 19.02.2020 у справі №826/16485/16 (касаційне провадження К/9901/43048/18); від 18.3.2020 у справі №826/15268/17 (касаційне провадження №К/9901/2868/19); від 24.04. 2020 у справі №826/7916/17.

Вказане підтверджується також тим, що надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 "Про бюджетну класифікацію" за кодом 24061500 віднесено до розділу 20000000 "Неподаткові надходження".

Частиною 2 статті 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належать, зокрема, 20 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (пункт 43).

Положеннями статті 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11 цього Закону), з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17, 17-1, 17-2 та 43-1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.

Отже, аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що державний збір, який надходить до фонду, формує загальнодержавні витрати на авіаційну діяльність, здійснення яких проводиться відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України і є обов`язковим неподатковим платежем для всіх суб`єктів авіаційної діяльності платежем за надання певних видів державних послуг, який перераховується до Державного бюджету України та є його складовою частиною.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанії "Буковина" як ліцензований авіаперевізник, надавав послуги з авіаперевезення пасажирів та багажу, а отже, утримував з пасажирів і власників багажу збір за перевезення за ставками, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 №819 в ред. постанови №1101 від 21.11.2018.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що авіаперевізник зобов`язаний перерахувати наявну та підтверджену в нього заборгованість.

Разом з тим, суд звертає увагу, що питання щодо механізму справляння в Україні відповідних державних зборів розглядалося у 2019 році на 40-ій Сесії Асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації (м. Монреаль, Канада), на якій було відзначено, що українська модель справляння державних зборів із суб`єктів авіаційної діяльності відповідає політиці цієї організації та не суперечить Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року.

Відповідно до положень статті 15 Конвенції про цивільну авіацію, чинної в Україні кожен аеропорт у Договірній державі, відкритий для громадського користування її національними повітряними суднами, відкритий також, з урахуванням положень Статті 68, на однакових умовах для повітряних суден усіх інших Договірних держав. Інформація про всі аеропортові збори публікується і повідомляється Міжнародній організації цивільної авіації, при цьому за заявою зацікавленої Договірної держави збори, що стягуються за користування аеропортами та іншими засобами, підлягають розгляду Радою, яка представляє по них доповідь і дає рекомендації для розгляду зацікавленою державою або державами. Жодна Договірна держава не стягує будь-які мита, податки або інші збори лише за право транзиту через її територію або вліт на її територію, або вильоту з її території будь-якого повітряного судна Договірної держави або присутніх на ньому осіб, або майна.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37536026) задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина"(04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 7, код ЄДРПОУ 22838502) на користь Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37536026) заборгованість зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 3 110 474, 51 ( три мільйони сто десять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 51 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур