Постанова

від 18.05.2010 по справі 36/433

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 р. № 36/433

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Сел іваненко В.П.- головуючий, судд і Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скарг у православної релігійно ї громади Української правос лавної церкви (Хрестовоздвиж енський храм), м. Рахів Закарпа тської області (далі - реліг ійна громада УПЦ)

на ухвалу господарсько го суду міста Києва від 02.12.2009 та

постанову Київського а пеляційного господарського суду від 03.02.2010

зі справи № 36/433

за позовом релігійної г ромади УПЦ

до Закарпатської облас ної державної адміністрації , м. Ужгород (далі - Облдержадм іністрація)

про визнання недійсним розпорядження,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні відповіда ча - релігійна громада гр еко-католицької церкви м. Рах ова, м. Рахів Закарпатської об ласті (далі - релігійна гром ада ГКЦ).

Судове засідання проведен о за участю представників:

позивача - Чорби П.П. , Брані М.Ю.,

відповідача - не з' яв .,

третьої особи - Винни ка Т.М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий гос подарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним розпоряд ження Облдержадміністрації від 15.10.2008 № 653 “Про передачу у спі льне почергове користування культової споруди” (далі - о спорюване розпорядження).

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 02.12.2009 (суддя Т рофименко Т.Ю.), залишеною без змін постановою Київського а пеляційного господарського суду від 03.02.2010 (колегія суддів у складі: Новіков М.М. - гол овуючий, судді Зубець Л.П. і Ш ипко В.В.), провадження в дані й справі припинено на підста ві пункту 1 частини першої ста тті 80 Господарського процесу ального кодексу України (дал і - ГПК України) з посиланням н а те, що відповідний спір не пі длягає вирішенню в господарс ьких судах України.

У касаційній скарзі до Вищо го господарського суду Украї ни релігійна громада УПЦ про сить скасувати ухвалу місцев ого господарського суду від 02.12.2009 та постанову Київського а пеляційного господарського суду від 03.02.2010 (яку скаржник пом илково називає ухвалою) і пер едати справу на новий розгля д до господарського суду міс та Києва. Скаргу мотивовано н еправильним застосуванням п опередніми судовими інстанц іями до спірних правовідноси н положень статті 17 Закону Укр аїни “Про свободу совісті та релігійні організації” (дал і - Закон) і припису пункту 1 ч астини першої статті 80 ГПК Укр аїни.

У відзиві на касаційну скар гу релігійна громада ГКЦ зап еречує проти доводів скаржни ка, зазначаючи про правильні сть застосування попереднім и судовими інстанціями норм матеріального і процесуальн ого права, і просить оскаржув ані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задов олення.

Від Облдержадміністрації відзив на касаційну скаргу н е надходив.

Учасників судового процес у відповідно до статті 1114 ГПК У країни належним чином повідо млено про час і місце розгляд у касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування попередніми су довими інстанціями норм мате ріального і процесуального п рава, Вищий господарський су д України дійшов висновку пр о відсутність підстав для за доволення касаційної скарги .

Судовими інстанціями у спр аві встановлено, що оскаржув аним розпорядженням культов у споруду (Хресто-Воздвиженс ьку церкву) передано у спільн е почергове користування рел ігійних громад УПЦ і ГКЦ.

Відповідно до частини деся тої статті 17 Закону рішення де ржавних органів з питань вол одіння та користування культ овими будівлями і майном мож уть бути оскаржені до суду в п орядку, передбаченому Цивіль ним процесуальним кодексом У країни.

У пункті 3 роз' яснення през идії Вищого арбітражного суд у України від 29.02.1996 № 02-5/109 “Про дея кі питання, що виникають при з астосуванні Закону України “ Про свободу совісті та реліг ійні організації” зазначено , зокрема, що:

- спори релігійних організа цій між собою та з іншими юрид ичними особами підлягають ви рішенню на загальних підстав ах в господарських судах від повідно до їх компетенції, за винятками, передбаченими в з аконодавстві;

- таким винятком є категорії справ про оскарження рішень відповідних державних орган ів з питань володіння та кори стування культовими будівля ми і майном; згідно з статтею 1 7 Закону зазначені справи роз глядаються загальними судам и в порядку, передбаченому Ци вільним процесуальним кодек сом України;

- отже, господарські суди, вс тановивши, що позовна заява м істить вимоги щодо визнання недійсним рішення державних органів про передачу у волод іння й користування культови х будівель і майна (одній релі гійній громаді чи декільком у почергове користування) по винні відмовити в її прийнят ті відповідно до пункту 1 част ини першої статті 62 ГПК Україн и, а якщо провадження у справі порушено - припинити провад ження згідно з пунктом 1 части ни першої статті 80 ГПК України .

Аналогічне за змістом поло ження міститься в абзаці пер шому пункту 22 рекомендацій пр езидії Вищого господарськог о суду України від 26.07.2007 № 04-5/120 “Пр о деякі питання підвідомчост і і підсудності справ господ арським судам”.

Водночас господарські суд и не вправі розглядати справ и в порядку, передбаченому Ци вільним процесуальним кодек сом України. Так, згідно з част иною першою статті 4 ГПК Украї ни господарський суд вирішує господарські спори на підст аві, зокрема, цього Кодексу (тобто за правилами ГПК Укр аїни).

Відповідно до пункту 1 части ни першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сп ір не підлягає вирішенню в го сподарських судах України.

З урахуванням наведеного с уд першої інстанції, з' ясув авши у розгляді матеріалів д аної справи, що предметом оск арження в ній є рішення держа вного органу саме з питання с пільного почергового корист ування культовою спорудою і майном релігійними громадам и, обґрунтовано припинив про вадження у справі на підстав і пункту 1 частини першої стат ті 80 ГПК України.

Доводи касаційної скарги д аного висновку не спростовую ть.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГП К України, Вищий господарськ ий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарськог о суду міста Києва від 02.12.2009 та п останову Київського апеляці йного господарського суду ві д 03.02.2010 зі справи № 36/433 за лишити без змін, а касаційну с каргу православної релігійн ої громади Української право славної церкви (Хрестовоздви женський храм) - без задовол ення.

Згідно з статтями 125, 129 Консти туції України та рішенням Ко нституційного Суду України в ід 11.03.2010 № 8-рп/2010 постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не п ідлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов