Постанова

від 11.03.2021 по справі 654/1707/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м.Херсон

Номер справи: 654/1707/20

Номер провадження: 22-ц/819/470/21

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я., суддів:Воронцової Л.П., Полікарпової О.М., за участю секретаряЛитвиненка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну за апеляційною скаргою відділу освіти, культури, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області у складі Сіянко В.М. від 16 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, культури, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа - Чулаківська сільська об`єднана територіальна громада, про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року позивачка звернулась до суду із вказаним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 11.08.2017 року її поновлено на роботі та стягнуто з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 17.03.2017 року по день поновлення на роботі, а також моральну шкоду та судові витрати. Рішенням Апеляційного суду Херсонської області вказане судове рішення скасовано та в позові було відмовлено, в зв`язку з чим з 28.11.2017 року її знову звільнено з посади.

Не погодившись із рішенням апеляційного суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яку постановою Верховного Суду від 27.01.2020 року задоволено, рішення суду апеляційної інстанції скасовано та залишено в силі рішення суду першої інстанції, на підставі чого 05.03.2020 року ОСОБА_1 повторно поновлено на роботі та виплачено їй відповідно до рішення суду від 11.08.2017 року 16 617 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позивачка зазначила, що чинним рішенням суду не охоплено період вимушеного прогулу після повторного її звільнення з 28.11.2017 року по 05.03.2020 року, в зв`язку з чим враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу за вказаний період згідно довідки про розмір заробітної плати у розмірі 183 549 грн, а також просить стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, - задоволено частково.

Стягнуто з відділу освіти, культури, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28 листопада 2017 року по день поновлення на роботі 05 березня 2020 року у розмірі 183 549 грн, моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн та судові витрати в сумі 300,00 грн, а всього 213 849 (двісті тринадцять тисяч вісімсот сорок дев`ять) гривень.

У задоволенні решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відділ освіти, культури, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати як незаконне та необґрунтоване .

Просить суд взяти до уваги, що відділ освіти, культури, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області є неналежним відповідачем, позивачка працює не у відділі освіти, а в учбовому закладі, належному Чулаківській сільській об`єднаній територіальній громаді. Також звертає увагу на те, що суд першої інстанції стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу на підставі довідки, складеної всупереч вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, яким передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Натомість надана суду довідка про доходи ОСОБА_1 , в якій зазначено розмір доходів ОСОБА_1 , який би вона отримувала, якби продовжувала працювати. Тобто довідка видана на підставі припущень та містить заробітну плату іншої особи, яка продовжувала працювати на посаді позивачки. Вперше після звільнення 17.03.2017 року ОСОБА_1 поновлена на роботі 15.08.2017 року та працювала до 28.11.2017 року, коли була повторно звільнена не на підставі розпорядчого акту, а на підставі рішення Апеляційного суду Херсонської області від 27.11.2017 року, вини відділу у повторному звільненні немає. Окрім того, моральна шкода вже стягнута на користь ОСОБА_1 у справі № 654/941/17.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

В ході апеляційного розгляду відділ освіти, культури, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області подав заяву про розгляд справи у їх відсутності. Апеляційну скаргу підтримав, наполягає на її задоволенні.

ОСОБА_1 та адвокат Міхалкова Л.В., яка діє в її інтересах, апеляційну скаргу не визнали, просять її залишити без задоволення та пояснили, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, засноване на вимогах закону щодо відшкодування заробітку за час вимушеного прогулу. Моральна шкода відшкодована з урахуванням тривалості вимушеного прогулу, душевних страждань.

Представник Чулаківської сільської об`єднаної територіальної громади - Мусієнко О.О. апеляційну скаргу не визнав, просить її залишити без задоволення.

В ході апеляційного розгляду адвокат Міхалкова Л.В. заявила клопотання про витребування довідки про середній заробіток ОСОБА_1 , оформленої відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Чулаківська сільська об`єднана територіальна громада в особі Чулаківської сільської ради надала апеляційному суду довідку про середній заробіток ОСОБА_1 за останні два місяці перед повторним звільненням. Довідка долучена до матеріалів справи з метою перевірки доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності до роз`яснень, викладених п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що наказом відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області № 51-ОС від 07 червня 2016 року, в зв`язку з виробничою необхідністю, ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки завідувача ДНЗ Ластівка з 07 червня 2016 року.

Наказом відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області № 49-ОС від 17 березня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади виконуючої обов`язки завідуючої ДНЗ Ластівка , згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України з 17 березня 2017 року.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 серпня 2017 року в справі № 654/941/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано звільнення ОСОБА_1 незаконним та поновлено її на займаній до звільнення посаді - виконуючої обов`язки завідуючої Пам`ятненським ДНЗ Ластівка Садівської сільської ради. Стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 17 березня 2017 року по день поновлення на роботі у розмірі 16 617 грн, компенсацію моральної шкоди в розмірі 7 000 грн та судові витрати в сумі 3 000 грн, а всього 26 617 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати в межах одного місяця, стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області на користь держави судовий збір в сумі 640 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1 15 серпня 2017 року відділом освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області поновлена на роботі та приступила до обов`язків виконуючої обов`язки завідуючої Пам`ятненським ДНЗ Ластівка Садівської сільської ради.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 28 листопада 2017 року у справі № 654/941/17 апеляційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області задоволено. Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На підставі рішення Апеляційного суду Херсонської області від 28.11.2017 року відділом освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_1 звільнено з роботи відповідно до пункту 2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 88).

Постановою Верховного Суду від 27.01.2020 року (справа № 654/941/17) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Апеляційного суду Херсонської області від 28 листопада 2017 року скасовано, рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 серпня 2017 року залишено в силі. З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення апеляційного суду Херсонської області від 28 листопада 2017 року втрачає законну силу. Стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_1 1280 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору (а.с. 6-11).

На виконання постанови Верховного Суду від 27.01.2020 року наказом № 04-К від 05.03.2020 року ОСОБА_1 повторно поновлено на роботі (а.с. 87).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що наказами відділу освіти, культури, молоді та спорту Луб`яна І.В. за результатами апеляційного розгляду справи № 654/941/17 повторно звільнена та на підставі постанови Верховного Суду, якою встановлена незаконність дій відділу освіти по звільненню ОСОБА_1 , поновлена на роботі 05.03.2020 року (а.с. 87, 88).

З огляду на викладене, враховуючи встановлені Верховним Судом обставини незаконності звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про існування підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період, не охоплений чинним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 серпня 2017 року, ухваленим у справі № 654/941/17, проте не погоджується із розрахунком розміру середнього заробітку, виходячи з наступного.

При ухваленні оскарженого рішення, суд першої інстанції врахував довідки про доходи, видані Садівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області за грудень 2017 року в сумі 7084,15 грн, за 2018 рік в сумі 72 976,32 грн, за 2019 рік в сумі 88 940,02 грн, за січень-лютий 2020 року в сумі 14 548,82, тобто за період її вимушеного прогулу у розмірі заробітної плати, яку б вона отримала, працювавши на займаній посаді (а.с. 72-76).

Проте, з таким висновком суду першої інстанцій погодитись не можна

Відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 ( 100-95-п ). Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП ( 322-08 ) оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул і за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника.

Згідно абз. 3 п. 2, п. 3, п. 5, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, у випадках збереження середньої заробітної плати, що не пов`язано з відпустками, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

При цьому усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Отже, враховуючи, що середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), суд першої інстанції в порушення вимог закону стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 листопада 2017 року по день поновлення на роботі 05 березня 2020 року згідно довідок про доходи, які б позивачка отримала працюючи на вказаній посаді у розмірі 183 549 грн.

Відповідно до наданої суду апеляційної інстанції Чулаківською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Чулаківської сільської довідки про середній заробіток ОСОБА_1 за останні два місяці перед повторним звільненням, у жовтні 2017 року остання відпрацювала 16 робочих днів та в листопаді 2017 року - 12 робочих днів, отримавши сукупно за відпрацьований час заробітну плату в сумі 6290,47 грн (а.с. 162-163).

Таким чином, з урахуванням середньоденного заробітку позивачки, визначеного на підставі даних про заробітну плату ОСОБА_1 протягом двох місяців до повторного звільнення (224,66 грн) за період вимушеного прогулу після повторного звільнення по 05 березня 2020 року включно (дата поновлення на роботі), на користь позивачки підлягає до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 127 382,22 грн (середньоденний заробіток 224,66 грн Х 567 робочих днів).

Висновки суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 грн, колегія суддів вважає обґрунтованими з урахуванням тривалості (більше двох років) та характеру правопорушення, втрати нормальних життєвих зв`язків, необхідності додаткових зусиль для організації свого життя, глибини душевних страждань. При визначенні розміру відшкодування враховано вимоги розумності і справедливості.

Доводи апеляційної скарги про те, що відділ освіти, культури, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області є неналежним відповідачем, - колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки не підлягає доказуванню встановлений судами в справі № 654/941/17 факт незаконності звільнення позивачки саме відповідачем та належність відповідача щодо покладеного на нього обов`язку поновлення на роботі позивачки та виплати їй середнього заробітну за час вимушеного прогулу.

Посилання скаржника на те, що стягнення моральної шкоди в даній справі є порушенням ст. 61 Конституції України щодо подвійної відповідальності, оскільки судовим рішенням у справі № 654/941/17 вже було стягнуто моральну шкоду у зв`язку з незаконним звільненням ОСОБА_1 , - є безпідставними з огляду на те, що у справі № 654/941/17 позивачці відшкодовано моральну шкоду за незаконне звільнення та вимушений прогул за період 17 березня 2017 по день поновлення на роботі, а в даній справі стягується середній заробіток за інший період вимушеного прогулу впродовж до остаточного поновлення на роботі на підставі постанови Верховного Суду та в даній справі вирішено питання про стягнення моральної шкоди за завдані моральні страждання у цей період вимушеного прогулу.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутого з відділу освіти, культури, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - зміні шляхом зменшення суми стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28 листопада 2017 року по день поновлення на роботі 05 березня 2020 року з 183 549 гривень до 127 382,22 гривень, який визначено без утримання податків та інших обов`язкових платежів, а всього з 213 849 гривень до 157 682,22 гривень.

В решті це ж рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374 , 376 , 382 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу відділу освіти, культури, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, - задовольнити частково.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 грудня 2020 року в частині розміру стягнутого з відділу освіти, культури, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - змінити, зменшивши суму стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28 листопада 2017 року по день поновлення на роботі 05 березня 2020 року з 183 549 гривень до 127 382 (сто двадцять сім тисяч триста вісімдесят дві) гривні 22 копійки, який визначено без утримання податків та інших обов`язкових платежів, а всього з 213 849 гривень до 157 682 (сто п`ятдесят сім тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 22 копійки.

В решті це ж рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.

Дата складення повного судового рішення 16 березня 2021 року.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

О.М.Полікарпова