Рішення

від 12.03.2021 по справі 910/19567/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2021Справа № 910/19567/20

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергорішення" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, буд. 10, прим. 4; ідентифікаційний код 21540309)

про стягнення 335 647, 66 грн

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергорішення", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 239 252, 01 грн та штраф в розмірі 96 395, 65 грн за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 80-4/2505-17 від 05.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів направлення (опис вкладення та фіскальний чек) копії позовної заяви № 01/44645 від 07.12.2020.

24.12.2020 та 28.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на усунення недоліків, до якої додано докази направлення копії позовної заяви № 01/44645 від 07.12.2020 на адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

26.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд поновити процесуальний строк на його подання, відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі неможливості відмовити - зменшити розмір штрафних санкцій до найнижчої межі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо поновлення процесуального строку на подання відзиву, який на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.09.2017 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергорішення" (підрядник) укладено договір № 80-4/2505-17, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується протягом 2017 року на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів, виконати роботи, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи у відповідності з додатком № 1 до цього договору. Підрядник повинен виконати будівельні роботи, а змовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та передати іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.1 договору найменуванням робіт є: виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ "Донбаська", заміна ШР-750 приєднання "Запорізька-750" РОДЦ-110000/750 УІ. Донецька обл., Артемівський р-н, Інв. № 8261.

Згідно п. 2.3 договору ціна договору станом на дату укладення договору становить разом з ПДВ 17 440 034, 29 грн.

Додатковою угодою № 1 від 20.09.2017 сторонами внесено зміни до п. 2.3. договору та встановлено ціну договору разом з ПДВ 16 640 034,29 грн.

Додатковою угодою № 10 від 28.12.2019 сторонами внесено зміни до п. 2.3. договору та встановлено ціну договору разом з ПДВ 15 813 404,98 грн.

Відповідно до п. 4.1.1 договору строк виконання робіт складається з терміну виконання робіт та терміну поставки обладнання необхідного для виконання комплексу робіт, згідно з додатком 1 до цього договору.

Згідно розділу І додатку 1 до договору строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ "Донбаська" встановлено протягом 2017 року, але не пізніше 20.12.2017.

Додатковою угодою № 2 від 18.12.2017 сторонами внесено зміни до розділу І додатку № 1 до договору та встановлено строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ "Донбаська" протягом 2017-2018 років, але не пізніше 31.03.2018.

Суд вказує, що з огляду на підписані між сторонам додаткові угоди № 3 від 26.03.2018, № 4 від 31.08.2018, № 6 від 14.12.2018, № 8 від 26.06.2019, № 9 від 22.08.2019, № 10 від 28.12.2019, № 11 від 31.01.2020 сторонами вносилися зміни до розділу І додатку № 1 до договору та встановлено остаточний строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ "Донбаська" протягом 2017-2020 років, але не пізніше 29.02.2020.

Також внесено зміни до п. 9.1 договору та встановлено строк дії договору до 31.03.2020.

Згідно п. 4.1.2 договору місце виконання робіт: 84570, Донецька область, Артемівський район, с. Весела Долина.

Відповідно до п. 6.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Пунктом 6.8.1 договору передбачено, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання підрядником зобов`язань, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% ціни прострочених зобов`язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної ціни.

Відповідно до п. 9.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, і діє до 30.11.2018, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

Як вбачається із доводів позивача, станом на 16.11.2020 договір виконано в повному обсязі, що підтверджується документами передбаченими п. 3.2.3. договору та погодженими обома сторонами.

Водночас позивач вказує, що зобов`язання на суму 1 377 080, 84 грн виконано відповідачем з простроченням з огляду на що позивачем здійснено нарахування пені та штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 80-4/2505-17 від 05.09.2017 суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Згідно з п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторонами на виконання умов договору було складено та підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. №КБ-3) на загальну суму 1 377 080, 84 грн , а саме за березень 2020 на суму 136 813, 30 грн, за квітень 2020 на суму 93 578, 47 грн, за вересень 2020 на суму 846 767, 45 грн, за жовтень 2020 на суму 299 921, 62 грн.

Згідно з п. 5.3.2 договору підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам цього договору та у встановлені договором строки.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відтак, з огляду на викладене вище, враховуючи те, що додатковою угодою № 11 від 31.01.2020 до договору № 80-4/2505-17 від 05.09.2017 сторонами вносилися зміни до розділу І додатку № 1 до договору, яким встановлено, що строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ "Донбаська" протягом 2017-2020 років, але не пізніше 29.02.2020 та враховуючи виконані з прострочення відповідачем роботи згідно вказаних вище довідок, суд дійшов висновку, що відповідачем виконано зобов`язання за договором підряду з простроченням, що в свою чергу є порушенням його умов.

Пунктом 6.8.1 договору передбачено, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання підрядником зобов`язань, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% ціни прострочених зобов`язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної ціни.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені є сталою та зокрема викладена в постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 25/187 та від 07.11.2011 у справі № 5002-2/5109-2010."

Таким чином, здійснивши перерахунок пені за вказаними позивачем періодами, судом встановлено, що розміри сум щодо нарахування позивачем пені перевищуються розміри подвійної облікової ставки Національного банку України, а відтак вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 2 332, 55 грн (на суму 136 813, 30 грн за період з 01.03.2020 по 30.03.2020), 3 068, 15 грн (на суму 93 578, 47 грн за період з 01.03.2020 по 29.04.2020), 66 445, 80 грн (на суму 846 767, 45 грн за період з 01.03.2020 по 01.09.2020), 29 238, 26 грн ( на суму 299 921, 62 грн за період з 01.03.2020 по 29.10.2020), що в загальному складає 101 084, 76 грн.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 96 395, 65 грн, то суд вказує, що такі нарахування не суперечать умовам договору, є правомірними та обґрунтованими та відповідно підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергорішення" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, буд. 10, прим. 4; ідентифікаційний код 21540309) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) пеню - 101 084 (сто одна тисяча вісімдесят чотири) грн 76 коп, штраф - 96 395 (дев`яносто шість тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 65 коп та судовий збір в розмірі 2 962 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 20 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 12.03.2021

Суддя Д.О. Баранов