Ухвала

від 10.03.2021 по справі 922/3490/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10 березня 2021 року м. ХарківСправа № 922/3490/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши заяву представника позивача Мовчан М.В. про поновлення строку на

подання відповіді на відзив по справі

за позовом Харківської міської ради (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хантер-Печеніги" (м. Харків) про стягнення 444083,55 грн, за участю представників:

позивача - Мовчан М.В.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) надала Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хантер-Печеніги" (відповідач), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хантер-Печеніги" (майдан Павлівський, 2, м. Харків, 61003, Ідентифікаційний код: 36226158) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (IBAN) - UA958999980314080611000020002, МФО: 899998, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК м. Харкова) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2095 га по проїзду Стадіонному, 11 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:07:005:0078) з 01.05.2020 по 30.09.2020 у сумі 444083,55 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 6661,25 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

18.11.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву разом із доказами його відправки позивачу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2020 залишено без руху позовну заяву Харківської міської ради на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишено без розгляду позов Харківської міської ради (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хантер-Печеніги" (м. Харків) про стягнення 444083,55 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі №922/3490/20 скасовано, справу направлено до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

02.02.2021 матеріали справи №922/3490/20 надійшли на адресу суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2021 призначено підготовче засідання на 22.02.2021 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.02.2021 сторін повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 10.03.2021 о 14:00 год.

01.03.2021 позивач надав відповідь на відзив, в якій просить: 1) з урахуванням мотивувальної частини даної відповіді на відзив визнати поважними причини пропуску строку встановленого судом на подання відповіді на відзив у справі №922/3490/20 та поновити його; 2) прийняти до розгляду відповідь на відзив Харківської міської ради у справі №922/3490/20.

В обґрунтування пропуску строку на подачу відповіді на відзив посилається на те, що через порядок організації виконання документів в структурних підрозділах виконавчих органів міської ради та процедуру реєстрації документів, встановлені Інструкцією з діловодства в Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженою рішенням Харківської міської ради від 18.12.2018 №940, відзив ТОВ "Хантер-Печеніги", який надійшов до Харківської міської ради 19.11.2020, безпосередній виконавець отримав лише 25.11.2020.

Суд, розглянувши заяву представника позивача Мовчан М.В. про поновлення строку на подання відповіді на відзив, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2020 про відкриття провадження у справі було встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання Господарському суду Харківської області відповіді на відзив, яка повинна відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.

Ухвала суду від 03.11.2020 надіслана відповідачу 03.11.2020 за вих.№028848/1 та отримана ним 06.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

18.11.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву разом із доказами його відправки позивачу.

Матеріали справи свідчать, що відзив на позовну заяву був надісланий на адресу позивача цінним листом з описом вкладення 18.11.2020 (трек-номер 6102253774931).

Харківська міська рада отримала відзив на позовну заяву 19.11.2020, що підтверджується штрихкодом Харківської міської ради вх.№22363/0/3-20 від 19.11.2020, розміщеному на першій сторінці відзиву на позовну заяву, доданого позивачем до до заяви про поновлення строку, та відомостями відстеження поштового відправлення за трек-номером 6102253774931 на сайті АТ "Укрпошта", а також не заперечується позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву.

Відтак, враховуючи встановлений ухвалою суду п`ятиденний строк, кінцевою датою для подання відповіді на відзив відповідача є 24.11.2020.

Проте, позивач не надав суду відповідь на відзив відповідача у встановлений судом строк або клопотання про продовження встановленого судом строку на подання відповіді на відзив на позов з письмовим поясненням поважних причин неможливості її подання у зазначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За приписами ч. 1 - 4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

З наведених вище норм вбачається, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений, а така процесуальна дія як поновлення процесуального строку стосується встановлених законом строків.

Відтак, оскільки строк на подання відповіді на відзив у цій справі був встановлений судом в ухвалі Господарського суду Харківської області від 03.11.2020 про відкриття провадження, а не законом, то відповідно поновлений бути не може.

Разом з тим, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити чи продовжити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення чи продовження, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Посилання позивача на те, що через порядок організації виконання документів в структурних підрозділах виконавчих органів міської ради та процедуру реєстрації документів, встановлені Інструкцією з діловодства в Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженою рішенням Харківської міської ради від 18.12.2018 №940, відзив ТОВ "Хантер-Печеніги", який надійшов до Харківської міської ради 19.11.2020, безпосередній виконавець отримав лише 25.11.2020, як на поважні причини пропуску строку, встановленого судом для подання відповіді на відзив на позовну заяву, суд вважає безпідставними та не визнає їх поважними.

Посилання позивача на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.11.2020, якою позовну заяву Харківської міської ради було залишено без руху, а також на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2020, якою позов Харківської міської ради залишено без розгляду, як на поважні причини пропуску строку, встановленого судом для подання відповіді на відзив, суд вважає безпідставними, оскільки кінцевою датою для подання відповіді на відзив відповідача є 24.11.2020 і ухвала Господарського суду Харківської області від 23.11.2020 про залишення без руху позовної заяви Харківської міської ради не зупиняє встановлені судом строки для подання, зокрема, відповіді позивачем на відзив відповідача, а ухвала про залишення позову Харківської міської ради без розгляду була постановлена Господарським судом Харківської області тільки 08.12.2020.

До того ж, представник позивача був присутнім в підготовчому засіданні 23.11.2020, а також був присутнім 27.01.2021 на судовому засіданні в апеляційній інстанції, натомість відповідь на відзив на позовну заяву було надано до Господарського суду Харківської області тільки 01.03.2021.

Позивач не позбавлений був права та можливості зробити це раніше, з огляду на те, що був обізнаний про встановлений судом строк для подання відповіді на відзив.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено поважності причин, які б об`єктивно перешкоджали йому подати відповідь на відзив у встановлений судом строк.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.

Подана до суду 01.03.2021 відповідь на відзив підписана не позивачем особисто, в особі його керівного органу, а представником Харківської міської ради (на засадах самопредставництва) Мовчан М.В.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016), для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Законом України №390-IX від 18.12.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", який набрав чинності 29.12.2019, внесено зміни, у тому числі, до частин третьої і четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення в такій редакції:

"3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника".

Отже, прийнятий Закон визначає поняття "самопредставництва юридичної особи" шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, а для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а і за іншими уповноваженими особами.

Працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду:

- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

- оригінал або копія трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та

- окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.

Разом з тим, положеннями частини 4 статті 56 ГПК України розмежовано такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво".

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Чинне законодавство не містить визначення поняття самопредставництва та не визначає обсяг повноважень самопредставника.

За загальним правилом, самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) та обсяг повноважень.

Виходячи з того, що положення про самопредставництво містяться тільки у процесуальному законодавстві (ГПК, ЦПК, КАСУ), то можливо дійти висновку, що самопредставник має бути наділений лише процесуальними правами та обов`язками учасника справи, визначеними статтею 42 ГПК України.

Поняття "самопредставництва" не наділяє самопредставника правом на підписання відповіді на відзив відповідача від імені особи, з якою він перебуває у трудових відносинах.

Наділення правом на підписання відповіді на відзив відноситься до інституту представництва, а відтак має бути оформлено відповідно до вимог цих положень.

Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в ухвалі від 12.02.2020 у справі №160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).

В ухвалі від 07.02.2020 у справі №17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також

- докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).

В ухвалі від 16.06.2020 у справі №922/2246/20 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) прийшов до висновку про відсутність у матеріалах справи документів, які підтверджують повноваження представника у порядку самопредставництва, а також, що Положення про Юридичний департамент Харківської міської ради в редакції рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.02.2020 №2006/20, не містить доказів самопредставництва.

В якості доказів наявності повноважень Мовчан М.В., що підписав відповідь на відзив від імені Харківської міської ради на засадах самопредставництва, надані копії посвідчення №1796, рішення Харківської міської ради 1 сесії 8 скликання №7/20 від 09.12.2020 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання" з Положенням про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, що є додатком 127 до зазначеного рішення (надалі - Положення), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, пунктом 4.1.36 вказаного Положення передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення працівниками Департаменту, зокрема, самопредставництва (у тому числі за резолюцією міського голови) Харківської міської ради, її виконавчого комітету, Департаменту, Управління земельних відносин Департаменту, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і Служби містобудівного кадастру міста Харкова Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, інших виконавчих органів Харківської міської ради у місцевих, апеляційних судах та у Верховному Суді у цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справах.

Працівники Департаменту в порядку самопредставництва або на підставі довіреностей представляють у судах інтереси, зокрема, Харківської міської ради з питань:

- стягнення матеріальних збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України;

- стягнення коштів (плати за землю в розмірі орендної плати або земельного податку), які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті їх безпідставного збереження землекористувачами внаслідок використання земельних ділянок комунальної форми власності;

- стягнення безпідставно збережених коштів (у розмірі орендної плати) за використання земель комунальної форми власності;

- визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, знесення об`єктів нерухомого майна, речові права на які не зареєстровано в установленому законодавством порядку, припинення права власності та права постійного землекористування, розірвання договорів оренди землі на земельні ділянки, які використовуються з порушенням земельного законодавства; стягнення заборгованості з орендної плати за землю;

- оскарження дій, бездіяльності, постанов, повідомлень, протоколів, актів огляду та тимчасового затримання транспортних засобів Інспекції з паркування Департаменту;

- скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна;

- визнання недійсними та скасування правочинів;

- визнання укладеними договорів оренди землі, додаткових угод до них; з інших питань відповідно до покладених на Департамент функцій та завдань.

Пунктом 4.2.6 Положення встановлено, що Департамент має право: складати, підписувати та подавати позовні заяви, скарги, відзиви, відповіді на відзиви, заперечення, клопотання, заяви про визнання позову, відмови від позову, закриття провадження, збільшення або зменшення позовних вимог, укладати мирові угоди, складати інші заяви із процесуальних питань з усіма правами, що передбачені законодавством, учасникам справи до місцевих, апеляційних судів та до Верховного Суду від імені та з метою захисту прав та законних інтересів Харківської міської ради, її виконавчого комітету, Департаменту, Управління земельних відносин Департаменту, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і Служби містобудівного кадастру міста Харкова Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради.

Відповідно до п. 6.1 Положення Департамент очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади розпорядженням міського голови.

Згідно з п. 6.3.2 вказаного Положення директор Департаменту забезпечує виконання покладених на Департамент завдань, несе персональну відповідальність за їх виконання.

Пунктом 6.3.17 цього ж Положення директор Департаменту діє без довіреності від імені Департаменту, представляє його інтереси у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями, юридичними та фізичними особами.

Натомість, надані в якості доказів наявності повноважень Мовчана М.В., що підписав відповідь на відзив від імені Харківської міської ради на засадах самопредставництва, копії посвідчення №1796 та Положення про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, затверджене рішенням Харківської міської ради 1 сесії 8 скликання №7/20 від 09.12.2020, не можуть вважатися належними та допустимими доказами наявності у Мовчана М.В. повноважень на підписання від його імені відповіді на відзив на засадах самопредставництва, оскільки в них відсутній обсяг повноважень, наданих працівнику Департаменту Мовчану М.В., зокрема, наявності у нього права на підписання вказаної відповіді від імені Харківської міської ради.

З доданих до позовної заяви та відповіді на відзив матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 не є "Департаментом", який згідно з п. 4.2.6 Положення наділений правом на складання, підписання та подачу позовних заяв, скарг, відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяви про визнання позову, відмови від позову, закриття провадження, збільшення або зменшення позовних вимог, укладання мирової угоди, складання інших заяв із процесуальних питань, і навіть не є директором Департаменту, на якого згідно з п. 6.3.2 Положення покладено виконання завдань Департаменту.

Крім того, вищезазначене посвідчення головного спеціаліста - юрисконсульта відділу правового забезпечення діяльності інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності управління правового забезпечення Департаменту територіального контролю та земельних відносин Мовчана М.В. №1796 підписане секретарем міської ради Тереховим І.О., щодо якого в доданому до позову витягу з ЄДР або з будь-якого іншого документу не вбачається повноважень визначати осіб, які мають право здійснювати самопредставництво органу місцевого самоврядування, тому вказане посвідчення не може бути належним доказом підтвердження повноважень Мовчана М.В. у судах у порядку самопредставництва з правом підпису процесуальних документів від імені Харківської міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частина 3 статті 56 ГПК України містить вичерпний перелік нормативних актів, в яких може бути уповноважено іншу особу на самопредставництво юридичної особи і розширеному тлумаченню не підлягає. Цей перелік не містить посилань на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як на нормативний акт, яким можливо підтвердити повноваження вищевказаної особи на самопредставництво юридичної особи.

Відтак додана до відповіді на відзив копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не може вважатися належним та допустимим доказом наявності у Мовчана М.В. повноважень на самопредставництво органу місцевого самоврядування.

Також з доданих до позовної заяви та відповіді на відзив матеріалів не вбачається жодного іншого документа, що підтверджує повноваження самопредставника Мовчана М.В., який підписав зазначену відповідь, на підписання відповіді від імені Харківської міської ради на засадах самопредставництва, а відтак неможливо встановити обсяг повноважень, наданих Мовчану М.В., зокрема, на підписання відповіді на відзив від імені Харківської міської ради на засадах самопредставництва.

До того ж, до поданої позовної заяви та відповіді на відзив не додано документу, який би свідчив про покладення на Мовчана М.В. повноважень директора Департаменту.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідь на відзив підписана представником, який має на це право.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника позивача Мовчан М.В. про поновлення строку на подання відповіді на відзив.

Керуючись ст. 13, 74, 113, 118, 119, п. 10 ст. 182, ст. 232 - 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Мовчан М.В. про поновлення строку на подання відповіді на відзив відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255 - 257 ГПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 15.03.2021.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.