Постанова

від 11.03.2021 по справі 916/2224/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2224/20

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Богатиря К.В.

суддів : Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників учасників процесу:

Від ОСББ Остров-2 - адвокат Бороган В.В., ордер ОД № 638817, дата видачі: 11.01.21; паспорт № 000381419 від 09.03.17;

Від Приватного підприємства Житлово-Управляюча Компанія-3 - адвокат Василін В.В., ордер ОД № 473722, дата видачі: 22.02.21; посвідчення № 2159 від 28.02.12;

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 (суддя суду першої інстанції Цісельський О.В., дата і місце постановлення рішення: 08.12.2020 (повний текст складено - 18.12.2020), м. Одеса, просп. Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області)

по справі № 916/2224/20

за первісним позовом: Приватного підприємства Житлово-Управляюча Компанія-3

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2

про стягнення 431 531,08 грн.,

та за зустрічним позовом : Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2

до відповідача: Приватного підприємства Житлово-Управляюча Компанія-3

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство Житлово-Управляюча Компанія-3 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 , в якій просило суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 431 531,08 грн., а саме: 380 000,00 грн. - заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги; 37 231,69 грн. - пеня за договором; 6 652,60 грн. - 3% річних за договором № 2 від 15.10.2019р. та 7 646,79 грн. - інфляційне збільшення.

27.08.2020 року Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 подано до Господарського суду Одеської області зустрічний позов до Приватного підприємства Житлово-управляюча компанія - 3 про визнання договору недійсним.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 первісний позов - задоволено частково; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 (вул. Марсельська, № 46, корп. 1, м. Одеса, 65123, код ЄДРПОУ 39220693) на користь Приватного підприємства Житлово-Управляюча Компанія-3 (вул. Марсельська, № 48, оф. 9, м. Одеса, 65123, код ЄДРПОУ 41944150) заборгованість в сумі 380 000 (триста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 37 231 (тридцять сім тисяч двісті тридцять одна) грн. 69 коп., 3% річних в розмірі 6634 (шість тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 43 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 320 (п`ять тисяч триста двадцять) грн. 91 коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 6437 (шість тисяч чотириста тридцять сім) грн. 81 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.; в решті первісних позовних вимог - відмовлено; у зустрічному позові - відмовлено повністю.

Суд першої інстанції вказав, що укладаючи договір про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 15.10.2019 з ПП ЖУК-3 голова правління ОСББ Остров-2 Мельник І.І. перевищив свої повноваження, однак вчинення конклюдентних дій сторін щодо виконання правочину свідчить про схвалення позивачем за зустрічним позовом спірного договору № 2 від 15.10.2019, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання вказаного договору недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Суд першої інстанції також зазначив, що відповідач за первісним позовом в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення грошових коштів у строк та в розмірі, визначеному умовами зазначеного договору, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 380 000,00 грн., тому первісний позов у даній частині підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги первісного позову в частині стягнення 3 відсотків річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем було допущено помилки у розрахунку.

Суд першої інстанції не приймав до уваги посилання ОСББ Остров-2 на договір № 230 та на інші договори, додані до зустрічної позовної заяви, оскільки правовідносини ОСББ з іншими юридичними особами не були предметом розгляду даної справи та жодним чином не стосуються правовідносин між ОСББ Осторов-2 та ПП ЖУК-3 .

Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що з врахуванням клопотання ОСББ Остров-2 про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги та складністю спору, сума витрат на професійну правничу допомогу, які підтягають стягненню з ОСББ Остров-2 на користь ПП ЖУК-3 становить 7500,00 грн.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі №916/2224/20.

Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку тому факту, що з боку ОСББ ОСТРОВ-2 оскаржуваний договір про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 15.10.2019 р. було підписано головою правління Мельником І.І., який на думку апелянта не мав необхідного обсягу повноважень на його підписання за відсутності відповідного рішення загальних зборів ОСББ ОСТРОВ-2 , посилаючись на норми Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та положення Статуту ОСББ ОСТРОВ-2 .

Апелянт також вказує, що на його думку спірний договір не є фінансовою допомогою і ОСББ не отримало фінансової допомоги, а фактично отримало повернення коштів, які раніше були сплачені співвласниками/споживачами за комунальні послуги.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі №916/2224/20 скасувати та винести нове рішення, яким визнати договір про надання поворотної фінансової допомоги №2 від 15.10.2019, укладеного між Приватним підприємством ЖУК-3 , код ЄДРПОУ 41944150 та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 , код ЄДРПОУ 39220693, недійсним. У задоволені первісного позову - відмовити.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2224/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2021.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 916/2224/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2020 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі №916/2224/20 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/2224/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

22.01.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 916/2224/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 поновлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі № 916/2224/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі № 916/2224/20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 27.02.2021. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи; призначено справу № 916/2224/20 до розгляду на 11 березня 2021 о 14:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; зупинена дія рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі № 916/2224/20; запропоновано Приватному підприємству Житлово-Управляюча Компанія-3 подати свої міркування або заперечення щодо клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 про витребування доказів.

09.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства Житлово-Управляюча Компанія-3 надійшов відзив на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі № 916/2224/20.

Позивач за первісним позовом вказав, що навіть у разі перевищення повноважень керівником ОСББ ОСТРОВ-2 при укладанні договору про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 15.10.2019, цей договір створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки для ОСББ ОСТРОВ-2 з моменту вчинення цього правочину, в порядку ст. 241 ЦК України, внаслідок подальшого схвалення цього правочину.

Позивач за первісним позовом просить у задоволенні апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСТРОВ-2 відмовити у повному обсязі, а рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі № 916/2224/20 залишити без змін.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 60 від 10.03.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бєляновського В.В. з 23.02.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/2224/20.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 справу № 916/2224/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя - Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 прийнято апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі №916/2224/20 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

11.03.2021 у судовому засіданні прийняли участь представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 - адвокат Бороган В.В. та Приватного підприємства Житлово-Управляюча Компанія-3 - адвокат Василін В.В.

Оскільки представники обох сторін з`явилися у судове засідання, то на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі №916/2224/20 по суті, адже у даному випадку ніщо не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Разом з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 надійшло клопотання про витребування доказів, а саме зобов`язання ТОВ Фінансова компанія ГЕРЦ надати суду відомості перерахування коштів власників квартир/нежитлових приміщень, які розташовані у будинку за адресом: вул. Марсельська 46 корп. 1, м. Одеса, по сплаті за житлово-комунальні послуги, на рахунки ПП ЖУК-3 , код ЄДРПОУ 41944150, за період з серпня 2019 року по лютий 2020 року, а саме: зазначити загальну суму перерахованих коштів власників квартир/нежитлових приміщень, які розташовані у будинку за адресом: вул. Марсельська 46 корп. 1, м. Одеса, на рахунки ПП ЖУК- 3 , код ЄДРПОУ 41944150: підстава перерахування коштів власників квартир/нежитлових приміщень, які розташовані у будинку за адресом: вул. Марсельська 46 корп. 1. м. Одеса, на рахунки ГІП ЖУК-3 , код ЄДРПОУ 41944150; надати договір та/або інший документ між ТОВ ФК ГЕРЦ код ЄДРПОУ 39763909, та ПП ЖУК-3 , код ЄДРПОУ 41944150, щодо приймання ТОВ ФК ГЕРЦ коштів власників квартир/нежитлових приміщень, які розташовані у будинку за адресом: вул. Марсельська 46 корп. 1, м. Одеса, по сплаті за житлово-комунальні послуги, з подальшим перерахуванням цих коштів на рахунки ПП ЖУК-3 , код ЄДРПОУ 41944150 за період з серпня 2019 року по лютий 2020 року.

Колегія суддів розглянула дане клопотання у судовому засіданні та відмовила у його задоволенні протокольною ухвалою з огляду на наступне.

Апелянт вказує на необхідність витребування вказаних відомостей на підтвердження його доводів про те, що спірний договір не є фінансовою допомогою і ОСББ не отримало фінансової допомоги, а фактично отримало повернення коштів, які раніше були сплачені співвласниками/споживачами за комунальні послуги.

На думку колегії суддів таке клопотання засноване виключно на особистих припущеннях апелянта, які не підтверджені матеріалами даної справи. Апелянтом не доведено яким чином він ототожнює кошти, видані на умовах договору про поворотну фінансову допомогу із коштами, сплаченими зовсім іншими особами в якості вартості за спожиті комунальні послуги (наявні різні правовідносини між зовсім різними учасниками).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У даному випадку, колегія суддів вважає, що витребувані відповідачем за первісним позовом докази жодним чином не стосуються предмету спору, адже дані докази можуть підтвердити чи спростувати факт перерахування коштів власників квартир/нежитлових приміщень (це різні фізичні та юридичні особи, які розташовані у будинку за адресом: вул. Марсельська 46 корп. 1, м. Одеса), по сплаті за житлово-комунальні послуги, на рахунки ПП ЖУК або ПП ЖУК-3 , однак ці відомості жодним чином не спростовують правовідносини за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 15.10.2019, який був укладений між Приватним підприємством Житлово-управляюча компанія - 3 та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 (між двома юридичними особами).

Аналогічне клопотання вже подавалося відповідачем на розгляд суду першої інстанції, у задоволенні якого господарським судом було відмовлено з таких же підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

30.04.2014 установчими зборами власників квартир та нежилих приміщень будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Марсельська, № 46, корп.1, що оформлені протоколом № 1 від 30.04.2014 затверджено Статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 (ОСББ Остров-2). Крім того зі складу Правління було обрано Голову правління ОСББ Остров-2 - Мельника Ігоря Івановича .

15.10.2019 між Приватним підприємством Житлово-управляюча компанія - 3 (сторона-1), в особі директора Баранова Станіслава Васильовича, що діє на підставі статуту та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 (сторона-2), в особі голови правління Мельника Ігоря Івановича, що діє на підставі статуту, було укладено договір № 2 про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.1.1 в порядку та на умовах, визначених даним договором, сторона-1 передає в користування стороні-2 грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги на загальну суму 380 000,00 грн. без ПДВ (надалі - грошові кошти), а сторона-2 зобов`язується повернути стороні-1 таку ж суму грошових коштів в передбачені договором строки.

Відповідно до п. 2.1. договору, передача та повернення грошових коштів між Сторонами за цим Договором здійснюється у безготівковій формі.

Відповідно до п. 2.3. договору, грошові кошти надаються стороні-2 в користування всією сумою або частинами на розсуд сторони-1, протягом строку дії даного Договору.

Відповідно до п. 2.4. Договору, повернення стороною-2 грошових коштів стороні-1 здійснюється частинами або повною сумою не пізніше 01.01.2020. Сторона-1 має право направити письмову вимогу стороні-2 щодо повернення грошових коштів.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного повернення стороною-2 грошових коштів стороні-1, сторона 2 зобов`язується сплатити за вимогою сторони-1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несвоєчасно повернутих грошових коштів за кожен день прострочення.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

На виконання умов Договору № 2 від 15.10.20219 ПП ЖУК-3 було здійснено грошові перекази ОСББ Остров-2 на суму 380 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

- Платіжне доручення № 136 від 18.10.2019, яким ПП ЖУК-3 здійснило грошовий переказ ОСББ Остров-2 на суму 100 000,00 грн. із призначенням платежу Зворотна фіндопомога згідно договору №2 від 15.10.2019 без ПДВ .

- Платіжне доручення № 138 від 31.10.2019, яким ПП ЖУК-3 здійснило грошовий переказ ОСББ Остров-2 на суму 100 000,00 грн. із призначенням платежу Зворотна фіндопомога згідно договору №2 від 15.10.2019 без ПДВ .

- Платіжне доручення № 140 від 01.11.2019, яким ПП ЖУК-3 здійснило грошовий переказ ОСББ Остров-2 на суму 100 000,00 грн. із призначенням платежу Зворотна фіндопомога згідно договору №2 від 15.10.2019 без ПДВ .

- Платіжне доручення № 142 від 07.11.2019, яким ПП ЖУК-3 здійснило грошовий переказ ОСББ Остров-2 на суму 80 000,00 грн. із призначенням платежу Зворотна фіндопомога згідно договору №2 від 15.10.2019 без ПДВ .

В матеріалах справи також наявний акт звірки взаєморозрахунків між ПП ЖУК-3 та ОСББ Остров-2 за договором фінансової допомоги № 2 від 15.10.2019, яким підтверджено заборгованість відповідача на суму 380 000,00 грн. станом на 31.12.2019. З боку відповідача даний акт підписано головою правління Мельником І.І. та скріплений печаткою ОСББ.

ПП Житлово-Управляюча Компанія-3 надало до суду першої інстанції вимогу про погашення заборгованості № 6/07 від 07.07.2020 щодо сплати заборгованості по договору про надання фінансової допомоги, яку за твердженням позивача за первісним позовом було направлено на адресу ОСББ Остров-2 .

У даній вимозі ПП ЖУК-3 вимагало у ОСББ Остров-2 у семиденний строк з дня отримання даної вимоги погасити наявну по договору №2 від 15.10.2019 заборгованість в розмірі 380 000,00 грн. та зазначило, що у разі непогашення суми боргу у встановлений вимогою строк підприємство буде вимушене звернутись до суду про стягнення заборгованості з урахуванням неустойки та суми судових витрат.

Проте позивач за первісним позов не надав жодних доказів направлення на адресу відповідача даної вимоги.

Щодо зустрічних позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 про визнання Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 15.10.2019 недійсним, колегія суддів зазначає наступне.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст. 215 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, обов`язковими умовами визнання договору недійсним є наявність у позивача певного суб`єктивного права (охоронюваного інтересу) - об`єкту судового захисту, порушення у зв`язку з укладенням відповідного договору таких прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, та належність обраного способу судового захисту. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов`язки. Обов`язки відповідача за зустрічним позовом виразились у наданні безпроцентної строкової поворотної фінансової допомоги, а обов`язки позивача за зустрічним позовом полягають у її поверненні у визначений договором строк.

Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами істотних умов щодо його предмету, строку та ціни.

Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст.ст. 638, 639, 1046 ЦК України та ст.ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони, відбулася.

Згідно преамбули спірного договору, договір укладено ОСББ Остров-2 в особі голови правління Мельника І.І., що діє на підставі Статуту.

З наведеного вбачається, що повноваження особи на вчинення правочину від імені юридичної особи підтверджується установчими документами цієї юридичної особи, зокрема, статутом.

Статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься : підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням ; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Статтею 12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно ч. 1 ст. 10 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею . Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Згідно з положеннями ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та п. 4.6. розділу ІІІ Статуту ОСББ Остров-2 , укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням належить до компетенції правління ОСББ Остров-2 .

Пунктом 16 р. ІІІ Типового Статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 27.08.03 №141 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2003 р. за № 1155/8476) визначено, що правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління: веде засідання правління, якщо правління не доручило ведення засідання іншому члену правління; забезпечує виконання рішень загальних зборів та рішень правління; діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління ; розпоряджається коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису та рішень правління, має право першого підпису фінансових документів об`єднання; наймає на роботу в об`єднання працівників та звільняє їх, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення; видає обов`язкові для працівників об`єднання накази у сфері трудових правовідносин, відкриває і закриває рахунки об`єднання в банківських установах та інших фінансових установах, підписує банківські та інші фінансові документи; відповідно до рішень правління здійснює інші дії, спрямовані на досягнення мети та завдань об`єднання.

Відповідно до п. 4.7. Статуту ОСББ Остров-2 , правління об`єднання зі свого складу обирає строком на 5 років голову правління і його заступника.

Станом на час укладення ОСББ Остров-2 договору від 15.10.2019 № 2 з ПП ЖУК-3 , загальними зборами співвласників ОСББ Остров-2 не було переобрано Мельника І.І. як голову правління (первісно обраний головою правління 30.04.2014, що свідчить про те, що 5-ти річний термін перебування його на посаді фактично закінчився 30.04.2019). Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 від 22.02.2020, четвертим питанням було вирішено припинити у повному складі повноваження правління ОСББ, голови правління ОСББ та обрати новий склад правління, голови правління ОСББ та ревізійної комісії ОСББ.

Згідно наведених вище вимог законодавства та положень Статуту ОСББ Остров-2 прийняття рішень щодо укладання договорів та вчинення інших правочинів, ані ж тих, що зазначені в ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , п. 4.6 Статуту, належить до виключної компетенції загальних зборів ОСББ Остров-2 . До таких інших правочинів слід віднести й укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги, який не можна віднести до категорії договорів про виконання робіт та надання послуг.

Однак рішення загальних зборів ОСББ про укладення Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 15.10.2019 в матеріалах справи відсутнє, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладаючи договір про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 15.10.2019 з ПП ЖУК-3 голова правління ОСББ Остров-2 Мельник І.І. перевищив свої повноваження.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним судом України в постанові від 06.04.2016 року №3-84гс16, законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки утвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

Також, у постановах Верховного суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-38гс14 і від 19 серпня 2014 року у справі № 3-59гс14 висловлено позицію про те, що за змістом статті 241 ЦК схвалення правочину не залежить від прийняття юридичного рішення про таке схвалення, підтвердженням схвалення правочину можуть бути дії з його виконання, вчинені особою, в інтересах якої його укладено; схвалення може також відбутися у формі мовчазної згоди чи у вигляді певних поведінкових актів (конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Договір позики є двостороннім правочином, права та обов`язки за ним виникають як у позикодавця, так і у позичальника, а відтак необхідно оцінити дії обох сторін, які вчинялись на виконання такого правочину.

Згідно роз`яснень, наведених в абз. 6 п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов`язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

У п. 3.4 вказаної Постанови роз`яснено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Таким чином, відповідно до наведених роз`яснень, схвалений юридичною особою правочин не можна визнати недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами вчинялись дії, направлені на схвалення правочину, оскільки спірний договір виконувався протягом тривалого часу, зокрема, на виконання умов цього договору, відповідач за зустрічним позовом перерахував позивачу за зустрічним позовом фінансову допомогу в загальні сумі 380 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 136 від 18.10.2019 на суму 100 000,00 грн.; №138 від 31.10.2019 на суму 100 000,00 грн.; №140 від 01.11.2019 на суму 100 000,00 грн. та №142 від 07.11.2019 на суму 80 000,00 грн. Позивач за зустрічним позовом прийняв вказані кошти в якості поворотної фінансової допомоги, оскільки будь-які заперечення з питань отримання коштів або докази їх повернення іншій стороні як помилково отриманих, у матеріалах справи відсутні. Таким чином позивач за зустрічним позовом не заперечує та не ставить під сумнів отримання вказаних грошових коштів від відповідача ПП ЖУК-3 .

З матеріалів справи не вбачається, що позивачем здійснювалось повернення фінансової допомоги за оспорюваним договором на загальну суму 380 000,00 грн. достроково або у встановлений договором строк.

Згідно з актом звірки розрахунків за період 2019 року, станом на 31.12.2019 заборгованість ОСББ Остров-2 на користь ПП ЖУК-3 складає 380 000,00 грн.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вчинення конклюдентних дій сторін щодо виконання правочину свідчить про схвалення позивачем за зустрічним позовом спірного договору № 2 від 15.10.2019, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання вказаного договору недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, приписами даної правової норми встановлено, що договір є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, в силу приписів діючого законодавства правомірність правочину презюмується і обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача за зустрічним позовом. Доводи ОСББ Осторов-2 щодо невідповідності договору поворотної фінансової допомоги № 2 від 15.10.2019 вимогам ст. 203 ЦК України не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Таким чином посилання апелянта на недійсність Договору поворотної фінансової допомоги у зв`язку з тим, що голова правління ОСББ Остров-2 Мельник І.І. перевищив свої повноваження, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки ОСББ Остров-2 у подальшому своїми конклюдентними діями схвалив спірний договір.

Посилання ОСББ Остров-2 на договір № 230 та на інші договори, додані до зустрічної позовної заяви, колегія не приймає до уваги, оскільки правовідносини ОСББ з іншими юридичними особами не є предметом розгляду даної справи та жодним чином не стосуються правовідносин між ОСББ Осторов-2 та ПП ЖУК-3 .

Щодо вимог ПП ЖУК-3 за первісним позовом колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним за умови досягнення згоди щодо усіх його істотних умов, з обов`язковим погодженням предмету, ціни та строку його дії. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (ГК України), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно положень ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Пунктом 14.1.257 ст. 14 ПК України визначено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Як було встановлено вище, між ПП ЖУК-3 та ОСББ Остров-2 виникли правовідносини позики на підставі договору № 2 про надання поворотної фінансової допомоги від 15.10.2019.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за первісним позовом на рахунок відповідача згідно вищевказаних платіжних доручень перераховані грошові кошти у сумі 380 000,00 грн.

У матеріалах справи також наявний Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019.

Колегія суддів зазначає, що акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами, свідчить про визнання боржником такого боргу.

Таким чином, судом встановлено, що в акті звірки розрахунків за період 2019 року відображена наявність заборгованості в розмірі 380 000,00 грн. станом на 31.12.2019р., вказана заборгованість підтверджена позивачем належними доказами, зокрема платіжними дорученнями, акт звірки підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою ОСББ Остров-2 .

Отже, станом на 31.12.2019 сторони, підписавши акт звірки розрахунків, підтвердили існуючу заборгованість в розмірі 380 000,00 грн.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи умови договору, зокрема положення п. 2.4. щодо терміну користування позикою (не пізніше 01.01.2020), положення статті 1049 Цивільного кодексу України, строк повернення поворотної фінансової допомоги, наданої позивачем відповідачу, надання якої підтверджується зазначеними вище платіжними дорученням, є таким, що настав.

Стаття 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, колегією суддів встановлено, що відповідач за первісним позовом в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення грошових коштів у строк (до 01.01.2020) та в розмірі визначеному умовами зазначеного договору, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 380 000,00 грн., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано до суду доказів повернення фінансової допомоги у розмірі 380 000,00 грн.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що первісний позов в частині стягнення основного боргу у сумі 380 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог ПП ЖУК-3 про стягнення з відповідача пені в розмірі 37231,69 грн., 3% річних в сумі 6652,60 грн. та 7646,79 грн. інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частина 1 ст.612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У даному випадку, умовами п. 3.3. Договору передбачена штрафна санкція у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасне повернення грошових коштів.

Через невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з повернення грошових коштів у строк та в розмірі, визначеному умовами зазначеного договору №2 від 15.10.2019, позивач нарахував до стягнення з відповідача 37231,69 грн. пені за період з 01.01.2020 по 30.06.2020 на підставі п. 3.3. зазначеного договору.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, колегія суддів встановила, що його зроблено відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, та арифметично вірно, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна вимога ПП ЖУК-3 про стягнення з відповідача пені в сумі 37231,69 грн. обрахована правомірно та в межах максимального розміру за заявлений період і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, викладені позивачем у позовній заяві та судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні, колегія суддів погоджується з висновком господарського про хибність розрахунків, виконаних позивачем.

Так, за розрахунком суду першої інстанції, розмір 3% річних на суму 380 000,00 грн. за період з 01.01.2020 по 31.07.2020 становить 6634,43 грн.

З врахуванням того, що позивачем заявлена до стягнення сума 3% річних більша, ніж та, що встановлена судом першої інстанції, задоволенню підлягає сума 3% річних, розрахована судом у розмірі 6634,43 грн.

Перевіривши розрахунок позивача та суду першої інстанції інфляційних втрат за період з 01.01.2020 поп 31.07.2020 колегією суддів встановлено, що позивачем за первісним позовом розрахунки здійснені не належним чином, оскільки позивачем не враховано індекс інфляції за липень 2020 року.

Сукупний індекс інфляції за період з січня по липень 2020 року складає 101,4 %. Таким чином сума боргу з інфляцією становить 380 000,00 х 101,4 % = 385320,91 грн., таким чином інфляційне збільшення, що підлягає стягненню з відповідача, становить 5320,91 грн.

З врахуванням того, що позивачем заявлена до стягнення більша сума інфляційних втрат, ніж та, що встановлена судом, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат, розрахована судом першої інстанції у розмірі 5320,91 грн.

Щодо розподілу витрат на правову допомогу адвоката за клопотанням позивача за первісною позовною заявою, колегія суддів зазначає наступне.

В позовній заяві ПП ЖУК-3 просило стягнути з ОСББ Остров-2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

20.08.2020 представником ПП ЖУК-3 до суду першої інстанції подано клопотання про приєднання документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу адвоката, а саме: копію договору про надання правової допомоги №21/07/20-1 від 21.07.2020, укладеного між ПП ЖУК-3 та адвокатом Василіним В.В., детальний опис робіт, виконаних адвокатом при наданні правничої допомоги у межах справи, копію акту про обсяг виконаних робіт від 20.08.2019, підписаний ПП ЖУК-3 та адвокатом Василіним В.В.

Додатково, представником ПП ЖУК-3 надано клопотання про приєднання документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом зустрічної позовної заяви, зокрема надано копію додаткової угоди № 1 від 14.09.2020 до договору № 21/07/20-1 від 21.07.2020, згідно якої ПП ЖУК-3 сплачує адвокату винагороду у розмірі 5000,00 грн., детальний опис робіт, виконаних адвокатом у зв`язку з розглядом зустрічної позовної заяви та копію акту про обсяг виконаних робіт № 2 від 16.10.2020 до договору № 21/07/20-1 від 21.07.2020.

Актами, підписаними між ПП ЖУК-3 та адвокатом Василіним В.В. по договору про надання правової допомоги №21/07/20-1 від 21.07.2020 перелічені та узгоджені надані адвокатом послуги.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5-8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є не співмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 756/2114/17).

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, колегія суддів враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Однак слід враховувати, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з відповідача, суд має враховувати саме співмірність даної суми зі складністю та обставинами справи, а не керуватися виключно лише розміром гонорару, що був сплачений адвокату.

Детально розглянувши складові суми в 15 000,00 грн. вартості наданої адвокатом правової допомоги (згідно з актами про обсяг виконаних робіт № 1 від 20.08.2019р. та № 2 від 16.10.2020р.), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до даних актів адвокатом були виконанні наступні роботи:

- Складання договору про надання правової допомоги

- Опрацювання наявних у Клієнта документів, які стосуються та можуть бути використані в якості доказів при підготовці позовної заяви відповідно до Договору;

- Моніторинг діючого законодавства;

- Складання тексту позовної заяви та опрацювання додатків до позовної заяви, їх посвідчення, підготовка екземплярів позовної заяви з додатками для учасників справи;

- Формування квитанції для сплати судового збору, з використанням даних, розміщених на офіційному сайті Господарського суду Одеської області та сплата судового збору через банківську установу;

- Направлення поштою копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача;

- Оформлення ордеру для здійснення представництва інтересів клієнта у Господарському суді Одеської області;

- Подання позовної заяви з додатками до канцелярії Господарського суду Одеської області;

- Підготовка до участі у судових засіданнях по справі;

- Явка до суду у судових засіданнях та участь у судових засіданнях;

- Ознайомлення з текстом зустрічної позовної заяви та додатками до неї;

- Опрацювання наявних у Клієнта документів, які стосуються та можуть бути використані в якості доказів при підготовці відзиву на зустрічну позовну заяву;

- Складання тексту відзиву на зустріну позовну заяву, визначення та опрацювання додатків до відзиву на позовну заяву, їх посвідчення;

- Направлення поштою копії відзиву на зустрічну позовну заяву з додатками на адресу позивача за зустрічним позовом;

- Ознайомлення з клопотанням позивача за зустрічним позовом про призначення експертизи;

- Складання та подання заперечень на клопотання про призначення експертизи;

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу є не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Враховуючи клопотання ОСББ Остров-2 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, час необхідний адвокату для опрацювання наявних у клієнта документів, які стосуються та можуть бути використані в якості доказів, моніторингу діючого законодавства, складання тексту позовної заяви, відзиву на зустрічну позовну заяву та участь у судових засіданнях, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення клопотання ПП ЖУК-3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає, що стягненню з ОСББ Остров-2 на користь ПП ЖУК-3 підлягають витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції на суму 7 500,00 грн.

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржене рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі №916/2224/20 залишити без змін.

Витрати на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.03.2021.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

І.Г. Філінюк