Ухвала

від 06.04.2021 по справі 916/2224/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2224/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Цісельський О.В.,

за участю секретаря судового засідання Борисової Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: адвокат Василін В.В. - ордер,

від відповідача а первісним позовом: адвокат Бороган В.В. - ордер,

розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 (вх.№2-347/21 від 17.03.2021р.) про розстрочення виконання рішення суду, подану по справі № 916/2224/20

за первісним позовом: Приватного підприємства Житлово-Управляюча Компанія-3 (вул. Марсельська, № 48, оф. 9, м. Одеса, 65123, код ЄДРПОУ 41944150)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 (вул. Марсельська, № 46, корп. 1, м. Одеса, 65123, код ЄДРПОУ 39220693)

про стягнення 431 531,08 грн.,

та за зустрічним позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 (вул. Марсельська, № 46, корп. 1, м. Одеса, 65123, код ЄДРПОУ 39220693)

до відповідача: Приватного підприємства Житлово-Управляюча Компанія-3 (вул. Марсельська, № 48, оф. 9, м. Одеса, 65123, код ЄДРПОУ 41944150)

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.12.2020р. первісний позов - задоволено частково; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 на користь Приватного підприємства Житлово-Управляюча Компанія-3 заборгованість в сумі 380 000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 37 231 грн. 69 коп., 3% річних в розмірі 6634 грн. 43 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 320 грн. 91 коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 6437 грн. 81 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 грн. 00 коп.; в решті первісних позовних вимог - відмовлено; у зустрічному позові - відмовлено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 року апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 по справі №916/2224/20 залишено без змін.

17.03.2021 року до Господарського суду Одеської області від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 надійшла заява (вх. № 2-347/21 від 17.03.2021р.) про розстрочку виконання судового рішення у справі, згідно якої відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду у даній справі за наступним графіком: до 31.03.2021 року - 36 927,07 грн.; до 30.04.2021 року - 36 927,07 грн.; до 31.05.2021 року - 36 927,07 грн.; до 30.06.2021 року - 36 927,07 грн.; до 31.07.2021 року - 36 927,07 грн.; до 31.08.2021 року - 36 927,07 грн.; до 30.09.2021 року - 36 927,07 грн.; до 31.10.2021 року - 36 927,07 грн.; до 30.11.2021 року - 36 927,07 грн.; до 31.12.2021 року - 36 927,07 грн.; до 31.01.2022 року - 36 927,07 грн.; до 28.02.2022 року - 36 927,07 грн..

В обґрунтування заяви ОСББ Остров-2 вказує, що кошторисами на 2020 та на 2021 роки не було передбачено збір внесків на виконання судових рішень, а розмір внесків, які були затвердженні на 2020-2021 роки не дає ОСББ можливості виконати рішення суду по справі №916/2224/20, оскільки дані внески направлені виключно на утримання будинку та прибудинкової території та оплату заробітної плати працівникам ОСББ Остров-2 .

Між тим, як стверджує відповідач за первісним позовом, 22.01.2021 року були скликані позачергові загальні збори ОСББ Остров-2 , які оформлені протоколом №6.

Згідно рішення загальних зборів ОСББ Остров-2 від 22.01.2021 року, співвласниками затверджено розмір та строки погашення цільового внеску для погашення заборгованості ОСББ Остров-2 по справі №916/2224/20.

Так, відповідач зазначає, що ОСББ Остров-2 робить все можливе для погашення заборгованості перед ПП ЖУК-3 , у зв`язку із чим повідомляє, що має намір повністю та добровільно погасити борг шляхом перерахування сум на банківський рахунок ПП ЖУК-3 , але на даний час на банківському рахунку ОСББ Остроов-2 не достатньо грошових коштів, та відсутнє майно для виконання судового рішення, що підтверджується банківськими виписками по рахунку.

Листом Господарського суду Одеської області від 18.03.2021р. заявник був повідомлений про те, що, у зв`язку з перебуванням матеріалів справи №916/2224/20 в Південно-західному апеляційному господарському суді, його заява буде розглянута після повернення справи №916/2224/20 до Господарського суду Одеської області.

24.03.2021 року справа № 916/2224/20 повернута Південно-західним апеляційним господарським судом до Господарського суду Одеської області.

25.03.2021р. на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020р. видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2021 року заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 (вх.№2-347/21 від 17.03.2021р.) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020р. у справі №916/2224/20 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на "06" квітня 2021 р. о 10:40 год.

05.04.2021 року від ПП ЖУК-3 за первісним позовом до суду надійшли заперечення (вх. №9205/21) на заяву про розстрочку виконання судового рішення в яких позивач, зокрема, вказав, що відповідач мав повернути грошові кошти у строк, передбачений договором про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 15.10.2019р., а саме до 01.01.2020р., тому, на переконання позивача, відповідач мав завчасно передбачити збір внесків на повернення вказаної поворотної фінансової допомоги у кошторисах ОСББ Остров-2 на 2020-2021 роки.

Крім того, позивач зауважив, що з моменту винесення рішення по справі відповідачем не вживалось будь-яких дій для погашення заборгованості перед ПП ЖУК-3 добровільно.

Додатково позивач заперечив щодо строку надання розстрочки, оскільки наведений відповідачем графік платежів виходить за межі присічного строку, встановленого ч. 5 ст. 331 ГПК України, а перший платіж, який за графіком мав бути здійснений до 31.03.2021р., наразі відповідачем не сплачено.

Враховуючи зазначене, позивач вважає заяву ОСББ Остров-2 про розстрочення виконання рішення необґрунтованою та просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

В судове засідання 06.04.2021р. представники сторін з`явились, надали пояснення по суті заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 про розстрочення виконання рішення суду, за змістом яких представник позивача проти такої заяви заперечував, а представник відповідача її підтримав та просив задовольнити.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України , заява № 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Приписами ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року N 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон України Про виконавче провадження ) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).

Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм розстрочення виконання рішення за наявності певних умов.

Так, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Розстрочення це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Так, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов`язано з об`єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Звертаючись до господарського суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення у цій справі відповідач посилається на те, що: наразі фінансовий стан відповідача є досить скрутним; кошторисами на 2020-2021 роки не було передбачено збір внесків на виконання судового рішення, а затверджені на 2020-2021 року внески направлені виключно на утримання будинку та прибудинкової території та оплату заробітної плати; відповідач зазначає, що залишок коштів на рахунках відповідача є незначним, а будь-якого майна, на яке можливо звернути стягнення, відповідач не має; відповідач наголосив, що не зважаючи на тяжкий фінансовий стан ним вживаються всі можливі дії щодо погашення заборгованості перед позивачем, натомість розстрочення виконання рішення надасть можливість поступово та реально виконати рішення суду за рахунок щомісячних платежів.

Отже, як вже зазначалось судом, при вирішенні питання щодо розстрочення виконання рішення важливим є досягнення балансу інтересів обох сторін, який передбачає з одного боку недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а з іншого - недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001р. № 2866-III (з наступними змінами та доповненнями) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною 4 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення поданої ОСББ Остров-2 заяви господарським судом враховано, що відповідач є непідприємницьким товариством та основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, а, отже, ОСББ Остров-2 не має на меті отримання прибутку, фактично виконання будь-яких грошових зобов`язань відповідач здійснює за рахунок грошових коштів співвласників багатоквартирного будинку, фінансовий стан відповідача об`єктивно унеможливлює погашення всієї суми заборгованості, яка існує на цей час, в один платіж, враховуючи залишок коштів на рахунку відповідача. Наведене, з урахуванням відсутності на рахунку відповідача достатньої суми для виконання судового рішення, а, також відсутність майна, на яке можна звернути стягнення, дозволяє суду дійти висновку про доведеність відповідачем складного фінансового стану ОСББ Остров-2 .

Однак, судом враховано, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу частини заборгованості у розмірі 36927,07 грн. у строк, визначений відповідачем у графіку виконання рішення, до 30.03.2021р. (або принаймні до судового засідання 06.04.2021р.) на підтвердження дійсності своїх намірів погашати заборгованість перед ПП ЖУК-3 .

Між цим суд вважає, що розстрочення виконання рішення для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а є лише намаганням відповідача через існування певних обставин забезпечити повне виконання рішення суду, шляхом погашення заборгованості перед позивачем в спосіб, який є найбільш реальним та можливим для відповідача, з огляду на його фінансовий стан та джерело надходження коштів.

Враховуючи вищевикладене, майновий і фінансовий стан та баланс інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення та наявність правових підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021р. у справі № 916/2224/20, за яким загальна сума боргу, враховуючи судові витрати, складає 443 124,84 грн. на 6 місяців щомісячними рівними платежами.

Отже, враховуючи зазначене, а також наявність у відповідача наміру виконати рішення суду за рахунок цільового внеску для погашення заборгованості, суд дійшов висновку про доцільність розстрочення виконання рішення суду у цій справі в частині несплаченої суми в розмірі 443 124,84 грн. рівними частинами до 30.09.2021р. При визначенні суми розстрочення та строків надання розстрочки суд враховує визначені ст.331 ГПК України обмеження, згідно яких розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України - дата проголошення).

Суд вважає, що розстрочення виконання рішення у вищевказаний спосіб не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора реально отримати грошові кошти.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 76, 86, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Остров-2 (вх.№2-347/21 від 17.03.2021р.) про розстрочення виконання рішення суду, подану по справі №916/2224/20 - задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08 грудня 2020 року по справі №916/2224/20 на шість місяців та затвердити наступний графік виконання судового рішення:

- до 30.04.2021 року - 73854,14 грн.;

- до 31.05.2021 року - 73854,14 грн.;

- до 30.06.2021 року - 73854,14 грн.;

- до 31.07.2021 року - 73854,14 грн.;

- до 31.08.2021 року - 73854,14 грн.;

- до 30.09.2021 року - 73854,14 грн.

Ухвала Господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 12.04.2021р.

Суддя О.В. Цісельський