Ухвала
від 02.03.2021 по справі 910/1739/20
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/1739/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - Юрченка О. А. (адвоката),

відповідача - не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-Класика"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 (колегія суддів: Тищенко О. В. - головуючий, Дикунська С. Я., Станік С. Р.) і рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 (суддя Гулевець О. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-Класика"

до Приватного акціонерного товариства "Південенергомонтаж"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київської міської ради,

про визнання права на поділ земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МТМ-Класика" (далі - ТОВ "МТМ-Класика") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Південенергомонтаж" (далі - ПрАТ "Південенергомонтаж") про визнання за позивачем права на поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0031 (далі - спірна земельна ділянка) без нотаріально посвідченої згоди відповідача, згідно з планом поділу цієї земельної ділянки на вул. Промисловій, 4 у Голосіївському районі м. Києва від 30.01.2020 № 01/20- 00004-т.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав про бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні ТОВ "МТМ-Класика" нотаріально посвідченої згоди на поділ спірної земельної ділянки, що, на думку позивача, призводить до порушення права ТОВ "МТМ-Класика" на користування частиною цієї земельної ділянки, на якій розміщені належні позивачу об`єкти нерухомості.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 у справі № 910/1739/20, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "МТМ-Класика" до ПрАТ "Південенергомонтаж".

2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що обраний позивачем спосіб захисту - визнання права на поділ земельної ділянки без нотаріально посвідченої згоди відповідача є неналежним, оскільки не може забезпечити реального та ефективного виконання судового рішення з тих підстав, що виконання рішення не призведе до фактичного та належного поділу спірної земельної ділянки та не забезпечить правомірного користування позивачем частиною цієї земельної ділянки, на якій розміщені належні на праві власності позивачу об`єкти нерухомості. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що в силу приписів чинного законодавства позивач наділений правом на поділ земельної ділянки з моменту набуття у власність нерухомого майна. Також, за висновком судів, позивачем не доведено того, що ненадання нотаріально посвідченої згоди відповідачем, порушує права позивача на поділ спірної земельної ділянки та право на користування частиною цієї земельної ділянки, на якій розміщені належні на праві власності позивачу об`єкти нерухомості.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 і рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/1739/20, до Верховного Суду звернулося ТОВ "МТМ-Класика" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "МТМ-Класика" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "МТМ-Класика", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 та постанові Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 921/99/18. Крім того, на думку скаржника, на сьогодні відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України у спорах між юридичними особами, при переході до набувача частини нерухомого майна, права на оренду частини земельної ділянки, за відсутності нотаріальної згоди на поділ земельної ділянки попереднього землекористувача.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 29.11.2005 між Закритим акціонерним товариством "Південенергомонтаж", правонаступником якого є ПрАТ "Південенергомонтаж" (продавець) та ТОВ "МТМ-Класика" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу виробничого приміщення (нежилих будівель) (далі - Договір), за умовами якого відповідач передає у власність позивачу виробниче приміщення загальною площею 298,80 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4, та складається з нежилої будівлі під літерою "Ю" площею 267,90 кв. м і нежилої будівлі під літерою "Щ" площею 30,90 кв. м, а позивач приймає виробниче приміщення і зобов`язується сплатити за нього грошову суму на умовах, визначених Договором (пункт 1 Договору).

4.2. Право власності на придбане виробниче приміщення у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього Договору (пункт 5 Договору). Відповідно до пункту 9 Договору, продавець сприяє покупцю в оформленні документів на право користування земельною ділянкою, на якій розташоване виробниче приміщення та яка необхідна для його обслуговування.

4.3. Господарськими судами констатовано, що відповідно до Акта передачі-приймання від 29.11.2005, відповідач передав, а позивач прийняв у власність виробниче приміщення загальною площею 298,80 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4, та складається з нежилої будівлі під літерою "Ю" площею 267,90 кв. м і нежилої будівлі під літерою "Щ" площею 30,90 кв. м

4.4. Згідно з Витягом з Державного реєстру правочинів № 1798860, Договір купівлі-продажу було зареєстровано 29.11.2005 в Державному реєстрі правочинів. Відповідно до Реєстраційного посвідчення № 025284 від 23.01.2006, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, за позивачем зареєстровано право власності на нежилі будівлі площею 298,80 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4.

4.5. Позивач зазначав, що в 2014 році ТОВ "МТМ-Класика" здійснило реконструкцію придбаних нежилих будівель, що підтверджується Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, яка була зареєстрована Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 14.03.2014 за № ІУ143140730056, і в результаті загальна площа нежилих будівель збільшилась до 599,7 кв. м, а також змінилась назва об`єкта нерухомого майна з нежилої будівлі під літерою "Ю" та нежилої будівлі під літерою "Щ" на будівлю літ. Ю,Ю'.

4.6. Зміст свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.05.2014 індексний номер: 21644911 свідчить, що власником об`єкта нерухомого майна: будівля літ. Ю, Ю', загальна площа 599,7 кв. м є ТОВ "МТМ-Класика", що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 21645956 від 15.05.2014.

4.7. Отже, за доводами позивача станом на момент звернення із позовом в цій справі, право власності на об`єкт нерухомого майна: будівля літ. Ю, Ю', загальна площа 599,7 кв. м належить ТОВ "МТМ-Класика".

4.8. Поряд із цим, господарськими судами установлено, що відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 20.11.2019, нерухоме майно: будівля літ. Ю, Ю', загальна площа 599,7 кв. м, за адресою м. Київ, вул. Промислова, 4, знаходиться на земельній ділянці площею 1,9929 га з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0031, яка перебуває в користуванні відповідача на праві оренди. Зміст реєстру земельних ділянок чергового плану свідчить, що земельна ділянка з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0031 належить відповідачу на праві оренди на 49 років до 14.09.2047.

4.9. За поясненнями позивача, після оформлення права власності на нежилі будівлі, погодження з відповідачем меж земельної ділянки, позивачем було встановлено паркан, який розділив земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0031 на дві ділянки, одну з яких використовує позивач, а іншу земельну ділянку використовує відповідач.

4.10. Крім того, суди установили, що 29.11.2005 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 29-11/2005, за умовами якого у строк з дати укладення договору до моменту передачі позивачу в оренду земельної ділянки площею 0,1795 га від її власника, тобто Київської міської ради, та внесення відповідних змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 11.09.1998, відповідач в порядку, передбаченому частиною 2 статті 377 Цивільного кодексу України, передає позивачу у користування земельну ділянку площею 0,1795 га, на якій розташоване виробниче приміщення та яка (земельна ділянка) необхідна для його (виробничого приміщення) обслуговування, за плату, яка розраховується в порядку частини 3 статті 774 Цивільного кодексу України (пункт 1.2 Договору № 29-11/2005).

4.11. 03.12.2012 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 03-12/2012, відповідно до якого у строк з дати укладення договору до моменту передачі позивачу в оренду земельної ділянки площею 0,1795 га від її власника, тобто Київської міської ради, та внесення відповідних змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 11.09.1998, відповідач зобов`язаний надавати позивачу вільний доступ до належного позивачу на праві власності виробничого приміщення (його частин та/або будівель, що входять до складу виробничого приміщення), яке розташоване на земельній ділянці площею 0,1795 га на вул. Промисловій, 4, для цілей його експлуатації, обслуговування і ведення позивачем господарської діяльності, за плату, яка розраховується в порядку частини 3 статті 774 Цивільного кодексу України (пункт 1.2 Договору № 29-11/2005).

4.12. Позивач наголошував, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про надання нотаріально засвідченої згоди на поділ земельної ділянки, зокрема, листом за № 16-09/2019 від 16.09.2019, в якому просив відповідача надати у місячний термін нотаріально посвідчену згоду на поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0031 та нотаріально посвідчену згоду на припинення права користування частиною земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0086.

4.13. Таким чином, як установили господарські суди, нерухоме майно: будівля літ. Ю, Ю', загальна площа 599,7 кв. м, за адресою м. Київ, вул. Промислова, 4 знаходиться на земельній ділянці площею 1,9929 га з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0031, яка перебуває в користуванні відповідача на праві оренди землі на 49 років, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 20.11.2019 та Витягом з бази даних Державного земельного кадастру щодо інформації Реєстру земельних ділянок Чергового плану.

4.14. У подальшому 14.01.2020 між ТОВ "МТМ-Класика", як замовником, та ТОВ "Міська Бізнес Група", як виконавцем, укладено Договір № 01/20-004-т (далі - Договір № 01/20-004-т) на виконання топографо-геодезичних робіт, відповідно до змісту якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з виконання комплексу робіт по складанню документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:115:0031 на вул. Промисловій, 4 у Дарницькому районі міста Києва.

4.15. Судами зазначено, що на виконання умов Договору № 01/20-004-т замовник підготував план поділу земельної ділянки на вул. Промисловій, 4 у Дарницькому районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:90:115:0031, відповідно до якого частина земельної ділянки позивача складає 0,1850 га.

4.16. Також судами установлено, що в матеріалах справи наявна заява позивача від 25.09.2019 до Київської міської ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0031 на вул. Промисловій, 4. Однак Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради листом № 0570202/1-19508 від 18.10.2019 повідомив позивача, що для отримання в користування земельної ділянки необхідно надати нотаріально посвідчену згоду землекористувача - відповідача на поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0031, обґрунтування необхідності поділу земельної ділянки та експлуатацію будівель та споруд всіх об`єктів нерухомого майна та майнові документи, що посвідчують право власності на них.

4.17. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач направляв відповідачу лист від 16.09.2019 № 16-09/2019 щодо надання згоди на поділ земельної ділянки за адресою: вул. Промислова, 4 з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0031, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією поштової квитанції від 16.09.2019, копією накладної № 0105470358013 від 16.09.2019 та описом вкладення в цінний лист. Проте, матеріали справи не містять відповіді відповідача на зазначений лист позивача і таких доказів надано не було.

4.18. Викладені обставини стали підставою для звернення ТОВ "МТМ-Класика" до Господарського суду міста Києва із позовом до ПрАТ "Південенергомонтаж" про визнання за позивачем права на поділ спірної земельної ділянки без нотаріально посвідченої згоди відповідача, згідно з планом поділу цієї земельної ділянки на вул. Промисловій, 4 у Голосіївському районі м. Києва від 30.01.2020 № 01/20- 00004-т.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "МТМ-Класика" необхідно закрити з огляду на таке.

5.2. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.3. Касаційну скаргу із посиланням на положення частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 та постанові Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 921/99/18.

5.4. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.5. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

5.6. Крім того, згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.7. Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано при ухваленні оскаржуваних судових рішень у цій справі, установив, що висновки щодо застосування норм права у справах, на які посилається ТОВ "МТМ-Класика", та у цій справі зроблені з урахуванням різних установлених фактичних обставин справи та різних предметів позовів, що свідчить про неподібність правовідносин у зазначених справах.

5.8. Верховний Суд установив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 викладено висновки, на які посилається скаржник, про те, що "щодо застосування і трактування норм права у правовідносинах стосовно: 1) переходу права на земельну ділянку у зв`язку з набуттям іншими особами права власності на частину будівель військового майна в контексті положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України; 2) визначення розміру таких земельних ділянок; 3) процедури автоматичного переходу права користування земельною ділянкою до власника об`єкта нерухомості, розташованої на ній, чи необхідності отримання відмови Кабінету Міністрів України від указаних земель з метою реалізації такого права; 4) процедури розпорядження земельними ділянками, які мають правовий режим земель оборони, у разі встановлення обставин неправомірного набуття іншими особами такої земельної ділянки; 5) визначення особи, на користь якої повинна витребовуватися спірна земельна ділянка, - Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків. Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами ЗК України, які є спеціальними відносно до цивільно-правових норм, які є загальними. Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства. Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення. Наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил. Таким чином, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній. Набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, які належали до військового майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу правочину з придбання військового майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель".

Крім того, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 921/99/18.

5.9. Верховний Суд не може взяти до уваги посилання скаржника про те, що господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не враховано зазначені висновки, оскільки предметом позову у справі № 910/18560/16 було визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 01.11.2012 № 394/8678 "Про передачу ТОВ "Будтехнології" земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з вбудованими і прибудованими соціально-побутовими приміщеннями та паркінгом на вул. Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,5940 га на вул. Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:364:0014), укладеного Київською міською радою та ТОВ "Будтехнології", зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник С. Г. в реєстрі за № 201 від 22.07.2013 та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 25.07.2013 за № МЗК-1-00012; визнання відсутнім у ТОВ "Будтехнології" права користування земельною ділянкою площею 1,5940 га на вул. Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:364:0014).

Водночас, позовні вимоги у справі № 910/18560/16 були обґрунтовані доводами про те, що Київська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення № 394/8678, вийшла за межі наданих їй повноважень та передала в оренду ТОВ "Будтехнології" земельну ділянку, яка відноситься до земель оборони та є державною власністю без зміни її цільового призначення, а також за відсутності відмови землекористувача - Київського квартирно-експлуатаційного управління від права користування спірною земельною ділянкою. При цьому, під час розгляду справи господарськими судами було установлено, що спірна земельна ділянка до моменту передачі її в оренду ТОВ "Будтехнології" належала до земель оборони, і докази відмови від права користування, як і передачі її в добровільному порядку до земель комунальної власності, відповідачі не надали.

5.10. У справі № 921/99/18 предметом позову були вимоги про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 15,1500 га, розташованою в Тернопільській області, Чортківському районі, с Скородинці, кадастровий номер 6125587400:01:001:1044; визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування зазначеною земельною ділянкою, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030965400004. При цьому у справі № 921/99/18 господарськими судами було установлено, що відповідач користується спірною земельною ділянкою на праві постійного землекористування на підставі Державного акта.

5.11. Відмінність предметів позовів, установлених фактичних обставин справ, відмінність підстав позову та змісту позовних вимог у цій справі та справах № 910/18560/16, № 921/99/18, на які посилається скаржник, свідчить про неподібність правовідносин.

5.12. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.13. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а їх застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.14. Крім того, звертаючись із касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "МТМ-Класика" зауважувало про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України у спорах між юридичними особами, при переході до набувача частини нерухомого майна, права на оренду частини земельної ділянки, за відсутності нотаріальної згоди на поділ земельної ділянки попереднього землекористувача.

5.15. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

За змістом вказана норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання про необхідність застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

5.16. Верховний Суд зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях посилалися на зазначені норми права, цитували положення статті 377 Цивільного кодексу України та частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України (у редакціях, станом на момент укладення Договору купівлі-продажу), проте суди не мотивували свої рішення цими нормами права та не застосовували їх, оскільки дійшли висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, з огляду на те, що не може забезпечити реального та ефективного виконання судового рішення.

5.17. Зазначені обставини свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку у цій справі щодо питання застосування положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України у спорах між юридичними особами, при переході до набувача частини нерухомого майна, права на оренду частини земельної ділянки, за відсутності нотаріальної згоди на поділ земельної ділянки попереднього землекористувача.

5.18. За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

5.19. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.20. Ураховуючи викладене, Верховний Суд закриває касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "МТМ-Класика" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/1739/20, оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ-Класика" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/1739/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення02.03.2021
Оприлюднено18.03.2021
Номер документу95573533
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/1739/20

Ухвала від 02.03.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 10.02.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Постанова від 19.11.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 30.10.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 21.09.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Рішення від 29.07.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 03.07.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 23.06.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 23.06.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 26.05.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні