Постанова

від 16.03.2021 по справі 340/2801/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2021 року м. Дніпросправа № 340/2801/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року (суддя Черниш О.А.) у справі №340/2801/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Астра Тріал до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Астра Тріал звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000219/2 від 16.06.2020 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що за контрактом №AS 20-04/01 від 01.04.2020 року позивач придбав у Польщі вживаний транспортний засіб марки Opel модель Astra, 2016 року за ціною 4080 євро. У червні 2020 року позивач ввіз вказаний транспортний засіб на митну територію України та заявив його до Поліської митниці Держмитслужби для митного оформлення в режимі імпорту по митній декларації №UA204120/2020/044662 від 15.06.2020 року, вказавши його митну вартість за основним методом. Однак відповідачем 16.06.2020 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000219/2, яким митну вартість належного позивачу транспортного засобу скориговано на підставі статті 64 Митного кодексу України та визначено її за резервним методом на рівні 5400 євро. Позивач зазначав, що надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року позов задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. З цих підстав, суд першої інстанції вказав на те, що митний орган безпідставно визначив митну вартість за іншим

методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просила скасувати рішення суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару, Митниця не мала достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю заявленою позивачем. У зв`язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Митниці було послідовно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не врахував наявність розбіжностей в документах, наданих на підтвердження митної вартості, а також те, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Вказуючи на те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, відповідач, з посиланням на обставини, які встановлені під час митного контролю та яким, на його думку, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, зазначає про правомірність оскарженого у межах цієї справи рішення митного органу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між продавцем LLС "Spektrum" (м.Люблін, Польща) та покупцем ТОВ "Астра Тріал" укладено контракт №AS 20-04/01 від 01.04.2020 року про купівлю - продаж товарів. Загальна ціна контракту склала 1000000 євро. (а.с. 25, 32 - 34)

Згідно з рахунком Faktura eksportowa №FЕ/6/06/2020/LUB від 05.06.2020 року вартість придбаного позивачем на підставі вказаного контракту товару - транспортного засобу марки Opel моделі Аstra Sports Tourer, 2016 року, склала 4080 євро. (а.с. 25)

Для митного оформлення вказаного автомобіля в режимі імпорту до митного посту "Луцьк" Поліської митниці Держмитслужби позивачем 15.06.2020 року подано митну декларацію №UA204120/2020/044662, у якій декларантом визначено митну вартість товару (код УКТ ЗЕД 8703329010) за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у розмірі 4080 Євро. (а.с. 78)

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, тому ним було направлено повідомлення щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь 16.06.2020 року декларант надіслав до митного органу лист, в якому не погодився із наявністю ризиків заявлених до митного оформлення неправдивих відомостей щодо придбання транспортного засобу. Зазначив, що усі надані до митного оформлення документи отримані ним від експортера, митну декларацію країни відправлення було складено та заповнено продавцем, тому відомості, що в ній містяться, були вказані відповідно до умов контракту. Вказав, що ціна товару ґрунтується на основі внутрішньої калькуляції собівартості товарів, сформованої виробником з врахуванням його споживчої властивості (корисності), зношення, року виготовлення, загального стану, справності з дотриманням усіх законодавчих норм та рекомендацій, а надання будь-якої іншої інформації від продавця є неможливим, адже становить комерційну таємницю компанії, тому не підлягає розголошенню. Разом із листом декларант додатково надав ЕХ продавця та документ, що свідчить про дефект двигуна. (а.с. 36 - 37).

Поліська митниця Держмитслужби 16.06.2020 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000219/2, яким митну вартість придбаного позивачем автомобіля скориговано на рівні 5400 Євро, із застосуванням резервного методу. (а.с. 19 - 20).

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товару №UA204120/2020/000219/2 від 16.06.2020 року, що підставою для виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом, стало те, що подані декларантом до митного оформлення товару документи містили розбіжності та неточності, зокрема в інвойсі №FЕ/6/06/2020/LUB від 05.06.2020 року вказані відомості про походження товару, які суперечать гр.34 ЕМД; вчинений в гр.31 ЕМД запис "авто з пошкодженим двигуном" не підтверджений документально. Листом від 16.06.2020 року №16/06 надані пояснення декларанта разом із документом про підтвердження пошкодження двигуна, який не містить реквізитів, які б дали можливість його ідентифікувати; умови поставки в гр.20 ЕМД (DАР Ягодин) не зазначені в товаросупровідних документах; наданий документ, що підтверджує вивезення автомобіля, не відповідає заявленим умовам поставки, оскільки містить інформацію про вивезення транспортного засобу з країни експорту на умовах EXW Lublin, які мають включати також транспортні перевезення. В експортній декларації країни відправлення №20РL301010Е0446687 від 05.06.2020 вказана вартість 18680 польських злотих, що не відповідає заявленій у митній декларації. Декларантом не надано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 3, 4 статті 53 МК України. Зазначено, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів (каталог Schwacke NET 090016/33282961від 16.06.2020 року). Заявлена декларантом митна вартість могла бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість, якого визначається; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; митну декларацію країни відправлення. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість імпортованого товару визначено на основі каталогу Schwacke NET 090016/33282961 від 16.06.2020 року на рівні 5400 євро.

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про коригування митної вартості є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, вірно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ст..49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження органу доходів і зборів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, орган доходів і зборів зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд першої інстанції правильно виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у Відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, що відображені у рішенні про коригуванні митної вартості та з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості автомобіля, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача.

Так, з рішення про коригування митної вартості вбачається, що розбіжності та неточності поданих до митного оформлення документів відповідачем пов`язує з таким:

1. в інвойсі № FE/6/06/2020/LUB від 05 червня 2020 року вказані відомості про походження товару суперечать заявленим у графі 34 митної декларації.

З приводу такої позиції митного органу слід зазначити те, що в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі країною відправлення є Польська Республіка, тобто країна Європейського Союзу. В графі 34 вантажно-митної декларації вказано країну походження EU, тобто абревіатура EUROPEAN UNION.

З огляду на зазначене, митний орган безпідставно вказує на подання документів, які містять певні розбіжності чи неточності в частині країни походження товару.

2. вчинений у графі 31 митної декларації №UA204120/2020/044662 запис авто з пошкодженими двигуном не підтверджений документально. Листом від 16 червня 2020 року №16/06 надані пояснення щодо витребуваних документів. Надано документ про підтвердження пошкодження двигуна. Однак він не може бути підтвердженням даного факту, оскільки не містить реквізитів, які б дали можливість його ідентифікувати.

З приводу такої позиції митного органу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що на підтвердження інформації, зазначеній у гр..31 митної декларації, позивачем надано докази про підтвердження пошкодження двигуна (лист від 16.06.2020р. з додатками), але такі докази митним органом не прийнято до уваги та не прийнято до уваги інформацію про стан транспортного засобу, яка зазначена декларантом. При цьому, слід звернути увагу на те, що Митниця не є експертом з питань технічного стану транспортного засобу, а тому лише актом про проведення огляду транспортного засобу не може бути спростована інформація, яка зазначена у митній декларації щодо пошкодження двигуна автомобіля. При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами позивача про те, що сам факт переміщення транспортного засобу своїм ходом до зони митного контролю не може свідчити про справність двигуна та відсутності будь-яких його поломок.

3. умови постановки в гр..20 ЕМД (DAP Ягодин) незазначені в товаросупровідних документах. Наданий документ, що підтверджує вивезення автомобіля не відповідає заявленим умовам поставки. Він містить інформацію про вивезення транспортного засобу з країни експорту на умовах EXW Lublin, які мають включати також транспортні перевезення.

З приводу аргументів митного органу щодо ненадання документів про транспортні витрати, слід зазначити те, що згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту поставка товару здійснюється на умовах DAP, аналогічна інформація зазначена і в графі 20 ЕМД (DAP Ягодин).

Умови поставки DAP Інкотермс 2010 - розшифується Delivered At Point named point of destination перекладається Поставка в пункті , вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення.

Згідно умов поставки DAP Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсової або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Враховуючи умови поставки товару, що була визначена сторонами зовнішньоекономічного договору, ціна, визначена в рахунках-фактурах (інвойсах), включає в себе усі необхідні платежі, у зв`язку з чим у декларанта не існувало обов`язку надавати будь-які інші докази щодо підтвердження вартості страхування чи транспортування імпортованого транспортного засобу.

4. В експертній декларації країни відправлення від 05.06.2020 вказана вартість 18680 польських злотих, що не відповідає зазначеній у митній декларації.

З приводу такої позиції митного органу слід зазначити те, що в оскаржуваному рішенні не зазначено у чому полягає розбіжність у ціні товару, яка вказана в експертній декларації країни відправлення від 05.06.2020 (18680 польських злотих) та в ЕМД, яку подано позивачем (5400 євро). Наявність такої розбіжності не наведено і в апеляційній скарзі, та не обґрунтовано представником відповідача у судовому засіданні.

Отже, дослідивши обставини, що відображені у рішенні про коригуванні митної вартості та з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості автомобіля, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Крім цього, слід зазначити те, що в апеляційній скарзі відповідач наводить і інші обставини, які не зазначені в оскаржуваному рішенні, але за позицією відповідача свідчать про обґрунтованість та правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості.

Так, відповідач вказує на те, що до митного оформлення декларантом надано платіжне доручення у графі 70 Призначення платежу зазначено, що оплата здійснюється за інший автомобіль та на підставі іншого рахунку.

З приводу таких аргументів відповідача слід зазначити те, що такі обставини під час митного оформлення не досліджувалися, таких підстав для коригування митної вартості не визначено і в оскаржуваному рішенні, а отже у декларанта не виникало обов`язку щодо доведення належності поданого платіжного доручення до митного оформлення. В той же час, оскільки такі обставини виникли вже під час розгляду справи, позивачем надано суду докази щодо належності вказаного платіжного доручення саме до митного оформлення Opel моделі Аstra Sports Tourer, 2016 року. Так згідно листа від ПуАТ КБ АКОРДБАНК від 18 лютого 2021 року зазначено, що ТОВ АСТВА ТРІАЛ 12 червня 2020 року здійснило оплату згідно зовнішньоекономічного контракту № AS 20- 04/01 від 01 квітня 2020 року за транспортний засіб OPEL ASTRA, VIN - НОМЕР_1 , згідно рахунку-проформи від 06 квітня 2020 року №FPF/2/04/2020/LUB в сумі 4080 евро, підтвердженням цього є платіжне доручення № 8 від 12 червня 2020 року. Оплата відбувалась в адресу польської компанії SPECTRUM Sp. ZOO. А при проведенні оплати працівниками банківської установи було неправильно вказано у призначенні платежу (графа №70 платіжного доручення №8 від 12 червня 2020 року) транспортний засіб, за який відбулася оплата, та помилково вказано транспортний засіб - MERCEDES BENZ. У листі вказано, що вірним вважати призначення платежу ADVANCE PAYMENT FOR OPEL ASTRA, VIN - НОМЕР_1 , CONTRACT AS 20-04/01 від 01 квітня 2020, faklura pro forma №FPF/2/04/2020/LUB .

Таким чином, встановлені судом обставини, які існували на час митного оформлення так і на час розгляду справи, не дозволяють стверджувати про те, що у спірному випадку рішення відповідача про коригування митної вартості відповідала Митному кодексу України, в частині визначених підстав для самостійного визначення митним органом митної вартості товару.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №340/2801/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, які визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступна та резолютивна частини проголошені 16.03.2021р.

Повне судове рішення складено 17.03.2021р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк