Постанова

від 17.03.2021 по справі 486/658/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.03.21

22-ц/812/349/21

Єдиний номер справи 486/658/19

Провадження 22-ц812/349/21 Головуючий по 1 інстанції Далматова Г.А.

Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2021р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,

секретар судового засідання - Цуркан І.І.,

за участі: представника позивача Мельничука В.О., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 листопада 2020р.

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Южноукраїнська міська рада Миколаївської області, про визначення порядку володіння і користування земельною ділянкою,

встановила:

У квітні 2019р. ФОП ОСОБА_3 пред`явив позов ОСОБА_1 про визначення порядку володіння і користування земельною ділянкою.

Позивач зазначав, що 08 листопада 2016р. придбав нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 75,9 м 2 за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці площею 0,0202 га.

12 січня 2017р. він уклав з Южноукраїнською міської радою та ОСОБА_1 додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 18 лютого 2016р., за умовами якої він став співорендарем вказаної земельної ділянки, призначеної для комерційного використання.

Маючи намір здійснити реконструкцію магазину, він звернувся до органів місцевого самоврядування із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови, проте йому було відмовлено через відсутність згоди співорендаря ОСОБА_1 . Шляхом перемовин, а також зверненням за вирішенням земельного спору до міського голови сторони згоди не досягли.

06 грудня 2017р. містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реконструкція магазину з добудовами під магазин непродовольчих товарів , розроблені за його замовленням були затверджені, але 16 лютого 2018р. призупинені до усунення порушень у вигляді отримання погодження співвласника.

Посилаючись на те, що у добровільному порядку досягти згоди неможливо, позивач просив визначити порядок володіння і користування земельною ділянкою відповідно до графічного зображення, яке міститься у додатку №19 до позовної заяви .

У серпні 2019р. ОСОБА_1 пред`явила зустрічний позов до ФОП ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначала, що за договором купівлі-продажу від 11 березня 2013р. придбала у власність нежилу будівлю магазин за адресою: АДРЕСА_2 , яка розташована на земельній ділянці площею 0,0262 га.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 лютого 2016р. № 28376028 проведено державну реєстрацію виникнення права оренди земельної ділянки між суб`єктами: орендар територіальна громада Южноукраїнської міської ради, орендарі ОСОБА_4 та ОСОБА_1

ФОП ОСОБА_3 придбав нежиле приміщення за договором купівлі-продажу від 08 листопада 2016р., укладеним з ОСОБА_5 .

Нежиле приміщення, що належить ФОП ОСОБА_3 , розташовано під магазином, що належить їй, має окремий вхід, але останній бажає здійснити реконструкцію свого приміщення та добудувати додатковий вхід проти чого вона заперечує. У зв`язку з чим просила задовольнити її вимоги згідно доданого графічного плану.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 листопада 2020р. у задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, просив рішення суду скасувати, в частині вимог за первісний позовом та ухвалити нове рішення про їх задоволення.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, в оскаржуваній частині, з наступних підстав.

Рішення суду в частині вимог зустрічного позову не є предметом перевірки на його законність і обґрунтованість в апеляційному порядку на підставі ч.1 ст.367 ЦПК.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні первісного позову, суд виходив з того, що висновок судово-технічної експертизи відповідно до якого були розроблені варіанти порядку користування земельною ділянкою є неналежним та недопустимим доказом, а від проведення повторної чи додаткової експертизи позивач відмовився.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

За правилами ст.377 ЦК, ст.120 ЗК, ст.7 Закону Про оренду землі , якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Право на визначення порядку володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у спільному користуванні передбачено ст.ст.364,395 ЦК, ст.ст.88,95 ЗК, ст.ст.25,27 Закону Про оренду землі .

Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2013р. власники нежилих будівель магазинів за адресою: АДРЕСА_3 відповідно ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулись із заявами до міського голови м. Южноукраїнська про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі під розміщення вказаних магазинів орієнтованими загальними площами по 0,0131 га.

25 квітня 2013р. рішеннями №918, №919 Южноукраїнської міської ради надано згоду ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для надання в довгострокову оренду під розміщення магазинів по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 орієнтованими загальними площами по 0,0131 га із земель житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

За договором від 03.11.2013р. інженером-землевпорядником ОСОБА_6 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, яка надається ФОП ОСОБА_5 (1/2 частка земельної ділянки площею 0,0101 га), ОСОБА_1 (Ѕ частка земельної ділянки площею 0,0101 га).

25 грудня 2014р. рішенням №1437 Южноукраїнської міської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, яка надається в довгострокову оренду ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під розміщення нежитлових будівель магазинів по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 за рахунок земель комунальної власності.

18 лютого 2016р. між орендодавцем Южноукраїнською міською радою і орендарями ФОП ОСОБА_7 , ОСОБА_1 укладено договір оренди, за умовами якого останні отримали вказану земельну ділянку загальною площею 0,0202 га в користування на 10 років з орендною платою 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Згідно плану земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору оренди (п.п. а п.42), земельна ділянка надається ФОП ОСОБА_5 (1/2 частка земельної ділянки площею 0,0101 га), ОСОБА_1 (Ѕ частка земельної ділянки площею 0,0101 га).

Даний договір оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 лютого 2016р.

08 листопада 2016р. ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_5 нежитлову будівлю магазин по АДРЕСА_4 , загальною площею 75,9 м 2 .

12 січня 2017р. між Южноукраїнською міською радою і ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди від 18 лютого 2016р., за умовами якої співорендар ФОП ОСОБА_7 замінений на нового - ФОП ОСОБА_3 .

Наведені факти свідчать про те, що спір між співорендарями ФОП ОСОБА_3 і ОСОБА_1 щодо порядку користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під розміщення нежитлових будівель магазинів по АДРЕСА_3 , виходячи з волевиявлення ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою, рішення органу місцевого самоврядування про її затвердження, а також умов договору оренди, з наступними змінами і доповненнями, слід вирішувати виходячи із рівності їх часток у праві оренди.

В матеріалах справи, наявний висновок №19-1054/1055 від 27 березня 2020р. судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, який запропоновано п`ять варіантів встановлення порядку користування спірною земельною ділянко, три з яких розроблено за принципом рівності часток сторін у праві оренди.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про неможливість вирішення спору з використанням вказаної експертизи є помилковим.

Проаналізувавши запропоновані експертом варіанта слід дійти до висновку, що варіанти №3 (розроблений за побажання позивача) і №4 (розроблений за побажанням відповідача) є найменш прийнятними, тому що не відповідають принципу рівності часток сторін у праві оренди. До того ж останній варіант унеможливлює для позивача улаштування евакуаційного виходу з приміщення магазину, що суперечить протипожежним нормам і правилам.

Перший і другий варіанти експертизи (розроблені за побажанням позивача) теж підлягають відхиленню, оскільки в першому випадку повністю позбавляють відповідача земельної ділянки позаду магазину, а в другому така площа земельної ділянки складає лише 6 м 2 , що є недостатнім для повноцінного користування об`єктом комерційного призначення.

Варіант №5 розроблений за ініціативою самого експерта, влаштовує позивача, не порушує прав жодної із сторін, оскільки є більш збалансованим з точки зору розподілу площ в особисте користування як з фасадної сторони магазинів, так і з тильної, дає змогу кожному орендарю користуватись розташованими на земельній ділянці магазинами за цільовим призначенням, не суперечить санітарним та протипожежним правилам, а тому його і слід взяти за основу при вирішенні цього земельного спору.

За таких обстави рішення суду першої інстанції в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК, в частині вимог первісного позову, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про його часткове задоволення.

З огляду на те що позов задоволено частково, а спір вирішено в інтересах обох сторін і за компромісним варіантом поділу земельної ділянки, то судові витрати по справі, а саме сплачений позивачем судовий збір, понесені сторонами витрати на проведення експертизи (позивач сплатив 4521,10 грн., відповідач - 5274,70 грн.) підлягають розподілу на підставі ст.141 ЦПК у рівних частках.

Керуючись ст.ст.367,374-376,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 листопада 2020р. в частині вимог первісного позову скасувати і ухвалити нове рішення про його задоволення.

Визначити порядок володіння і користування земельною ділянкою, кадастровий номер 4810800000:11:001:0004, загальною площею 0,0202 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під розміщення нежитлових будівель магазинів по АДРЕСА_3 за п`ятим варіантом судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №19-1054/1055 від 27 березня 2020р.

У володіння і користування фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 виділити земельну ділянку площею 101м 2 , в тому числі: в особисте користування - 53м 2 , в загальне користування (під будівлею) - 48м 2 , а у володіння і користування ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 101м 2 , в тому числі: в особисте користування - 53м 2 , в загальне користування (під будівлею) - 48м 2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 2024,45 грн. судових витрат у зв`язку з розглядом справи в судах першої і апеляційної інстанцій.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст складено 17 березня 2021р.

Головуючий: Судді: