Ухвала

від 10.03.2021 по справі 367/6693/20

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

367/6693/20

1кп/359/239/2021

У Х В А Л А

10 березня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , представників потерпілого ОСОБА_11 , ОСОБА_12

розглянувши клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене в ЄРДР №12019110000000361 від 16.05.2019р. за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3ст. 15, п.п. 6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Представник цивільного позивача подав клопотання про накладення арешту на грошові кошти у розмірі 991688 доларів США та 1500 Євро, вилучені 09.01.2019 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, адвокат ОСОБА_11 просить накласти арешт на корпоративні права обвинуваченого ОСОБА_8 , а саме: внесок до статутного капіталу ТОВ «СВС» (ідентифікаційний код юридичної особи 31927977) у розмірі 1000000,00 грн.; внесок до статутного капіталу ТОВ «Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями Трайдент» (ідентифікаційний код юридичної особи 36602878) у розмірі 37500,00 грн.; внесок до статутного капіталу ТОВ «МС ОЙЛ КАРД» (ідентифікаційний код юридичної особи 32527593) у розмірі 9250,00 грн.; внесок до статутного капіталу ТОВ «ВВС-СЕРВІС» (ідентифікаційний код юридичної особи 32113269) у розмірі 8250,00 грн.; внесок до статутного капіталу ТОВ «Спільне українсько-канадське підприємство з іноземними інвестиціями Транс Атлантік» (ідентифікаційний код юридичної особи 36602899) у розмірі 37500,00 грн.; внесок до статутного капіталу ТОВ «ТД «Нафта-Комерс» (ідентифікаційний код юридичної особи 38138205) у розмірі 3900,00 грн.; внесок до статутного капіталу Приватного підприємства Фірма «НОР» (ідентифікаційний код юридичної особи 24733546) у розмірі 100,00 грн.

В обґрунтування свого клопотання представник потерпілого послався на те, що в рамках цього кримінального провадження потерпілим заявлено цивільний позов до обвинуваченого про стягнення з нього моральної шкоди у розмірі 26000000,11 грн., а тому однією з підстав для накладення арешту на зазначені грошові кошти є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також можливої конфіскації майна, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який КК України передбачене таке покарання чи спеціальної конфіскації.

Прокурор та представник потерпілого ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили суд його задовольнити. В свою чергу, обвинувачений, захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , заперечили щодо поданого клопотання та просили суд відмовити в його задоволенні через необґрунтованість та безпідставність.

Розглянувши клопотання представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_11 про арешт майна, суд присяжних дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч.1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Також, положеннями ч. 2ст. 170 КПК Українивизначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Отже, закон обмежив цивільного позивача у праві звернення до суду з клопотанням про арешт майна лише одним випадком - забезпечення цивільного позову.

Так, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті (мета-відшкодування шкоди, цивільний позов), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. При цьому, відповідно до ч. 8ст. 170 КПКвартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно із ч. 1, 2ст. 173 КПК Українисуддя, відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Суд присяжнихвважає,що представником потерпілого не доведено необхідність арешту майна і не доведено наявність ризиків, передбачених ст.. 170 КПК України, а тому правові підстави для задоволення клопотання про арешт відсутні.

Керуючись ст.ст. 170-173 Кримінального процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_11 про арешт майна - відмовити.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Судді

Присяжні