Ухвала

від 16.03.2021 по справі 755/22219/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/22219/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участі секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,

розглянувши в місті Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФРЕГАТ про визнання виконавчого документа в частині таким, що не підлягає виконанню по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФРЕГАТ про захист порушених авторських прав, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині судових витрат в сумі 20 863,60 грн. посилаючись на те, що 29.01.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 , та заборонено ТОВ ФРЕГАТ використовувати без письмового дозволу ОСОБА_1 фотографічні твори: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнуто з ТОВ ФРЕГАТ на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 5 000 грн., суму компенсації в розмірі 2 387 720 грн. замість відшкодування збитків або стягнення доходу та судові витрати по справі у сумі 20 863,60 грн.; зобов`язано ТОВ ФРЕГАТ протягом одного місяця, з дня набрання рішенням суду по цій справі законної сили, за власний рахунок, опублікувати в газеті Урядовий кур`єр дані про допущені ним порушення майнових та немайнових авторських прав ОСОБА_1 , а саме, вступну та резолютивну частину судового рішення, ухваленого у даній справі. В інших частинах позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2018 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29.01.2018 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.11.2020 року постанову Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2018 року скасовано, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29.01.2018 року в частині стягнення з Товариства суми компенсації в розмірі 2 387 720,00 грн. замість відшкодування збитків або стягнення доходу змінено шляхом стягнення суми компенсації в розмірі 100 000,00грн. замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Рішення першої інстанції в частині заборони використовувати фотографічні твори, стягнення моральної шкоди, зобов`язання опублікувати рішення суду залишено в силі. Стягнуто і витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 9 347,60 грн.

12.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся о Товариства з приводу добровільного виконання рішення суду, та надав виконавчий лист № 755/22219/14-ц, виданий 12.01.2021 року Дніпровським районним судом м. Києва, де вказано стягнення з Товариства судових витрат в сумі 20 863,60 грн., які не відповідають резолютивній частині постанови Верховного Суду від 11.11.2020 року.

До суду сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи сповіщалися згідно норм процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В суді встановлено, що 29.01.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено рішення по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФРЕГАТ про захист порушених авторських прав, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, заборонено ТОВ ФРЕГАТ використовувати без письмового дозволу ОСОБА_1 фотографічні твори: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнуто з ТОВ ФРЕГАТ на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 5 000 грн., суму компенсації в розмірі 2 387 720 грн. замість відшкодування збитків або стягнення доходу, та судові витрати по справі у сумі 20 863,60 грн.; зобов`язано ТОВ ФРЕГАТ протягом одного місяця, з дня набрання рішенням суду по цій справі законної сили, за власний рахунок, опублікувати в газеті Урядовий кур`єр дані про допущені ним порушення майнових та немайнових авторських прав ОСОБА_1 , а саме, вступну та резолютивну частину судового рішення, ухваленого у даній справі. В інших частинах позовних вимог відмовити.

З рішення суду убачається, що позивачем було сплачено судовий збір, оплачено висновки експертизи, дослідження, на загальну суму 20 863,60 грн., і саме ці кошти стягнуто з Товариства на користь ОСОБА_1

06.06.2018 року Апеляційний суд м. Києва розглянув апеляційну скаргу ТОВ ФРЕГАТ задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29.01.2018 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

11.11.2020 року Верховний Суд розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , та ухвалив постанову, якою касаційну скаргу задовольнив частково, постанову Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2018 року скасував, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29.01.2018 року в частині стягнення з Товариства суми компенсації в розмірі 2 387 720,00 грн. замість відшкодування збитків або стягнення доходу змінив шляхом стягнення з Товариства суми компенсації в розмірі 100 000,00 грн. замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Рішення першої інстанції в частині заборони Товариству використовувати фотографічні твори без дозволу ОСОБА_1 , стягнення моральної шкоди та зобов`язання опублікувати в газеті дані про допущені порушення, залишено без змін. Стягнуто з Товариства і витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 9 347,60 грн.

По даній справі заявник послався на те, що Верховний Суд не залишив рішення суду першої інстанції в силі щодо вирішення питання судових витрат в розмірі 20 863,60 грн., а тому дані кошти помилково вказано у виконавчому листі.

Відповідно до статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частини 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

По даній справі Дніпровський районний суд м. Києва при постановленні рішення вирішив питання судових витрат, стягнувши з ТОВ ФРЕГАТ на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, які складались із сплаченого судового збору та сплачених експертиз та дослідження в загальному розмірі 20 863,60 грн. На висновки експертиз послався і Верховний Суд в постанові від 11.11.2020 року.

Суд не погоджується з доводами заявника, оскільки питання щодо вирішення судових витрат визначено Цивільним процесуальним кодексом України. Верховий Суд, ухвалюючи судове рішення, скасував постанову Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2018 року, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29.01.2018 року змінив лише в частині стягнення коштів в розмірі 2 387 720,00 грн. Дане свідчить про те, що питання про судові витрати є покладеним на відповідача згідно рішення суду першої інстанції, яке не скасоване касаційною інстанцією в цій частині.

Враховуючи викладені обставини та вимоги законодавства, суд дійшов обґрунтованого висновку, що правові підстави для задоволення заяви відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 353, 354, 432 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФРЕГАТ про визнання виконавчого документа в частині таким, що не підлягає виконанню по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФРЕГАТ про захист порушених авторських прав, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: