Постанова

від 16.03.2021 по справі 910/6187/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2021 р. Справа№ 910/6187/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Полякова Б.М.

Грека Б.М.

За участю секретаря судового засідання Брунько А.І.

та представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від ТОВ "Бастет Фем": Томаров І.Є - ордер Серія АІ №1070610 від 25.11.2020;

від ТОВ "Пресском": Кухаренко Д.О.- керівник; Анголенко А.В. - ордер Серія КВ №473185 від 19.06.2020;

від ТОВ "Продакшн Мьюзік": Анголенко А.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020

у справі № 910/6187/20 (суддя - Босий В.П.)

за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пресском"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Продакшн Мьюзік"

про стягнення 208 650,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" про стягнення 208 650,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.01.2020 та 18.02.2020 у приміщенні ресторану "Pesto Cafe", який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького, 4А, у якому здійснює власну господарську діяльність відповідач, представниками позивача було встановлено факт використання відповідачем ряду фонограм музичних творів без укладання відповідного договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача, на підставі ст. 240 Угоди про Асоціацію з ЄС та ст. 22 Цивільного кодексу України, паушальної суми в розмірі 50 мінімальних місячних заробітних плат, що на дату написання позовної заяви складає 208 650,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 (повний текст складено 30.10.2020) позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" винагороду у розмірі 208 650,00 грн та судовий збір у розмірі 3 129,75 грн.

Рішення мотивовано тим, що Спілка є єдиною акредитованою організацією колективного управління, діяльність якої стосується, зокрема, надання дозволів у сфері публічного виконання фонограм та зафіксованих в них виконань; в матеріалах справи відсутні докази вилучення правовласниками спірних музичних творів щодо колективного управління ними, тоді як підтверджено факт неправомірного використання відповідачем у власній господарській діяльності спірних музичних творів шляхом здійснення публічного виконання без дозволу правовласника, що є підставою для стягнення з відповідача недоотриманої позивачем суми роялті.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 25.11.2020, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/6187/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи вимоги викладені в апеляційній скарзі, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення господарського суду прийняте при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт стверджує наступне:

- позивач не довів, що має право на звернення до суду з вимогою про стягнення упущеної вигоди;

- права на спірні фонограми та виконання музичних творів вилучені з каталогу позивача, тому останній не має права збирати винагороду за їх публічне виконання;

- відповідач сплачує винагороду за публічне виконання музичних творів правовласнику;

- місцевий господарський суд безпідставно змінив предмет позову із стягнення збитків (упущеної вигоди) на стягнення винагороди.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/6187/20; скаргу призначено до розгляду на 12.01.2021.

11.01.2021 до суду апеляційної інстанції від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" надійшла відповідь на апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач, з посиланням на п. 8 ст. 13 Закону України "Про ефективне колективне управління майновими правами правовласників в сфері авторського права та (або) суміжних прав" вказує, що відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про вилучення певним правовласником майнових суміжних прав на зафіксовані фонограми з управління ГУ УЛАСП як акредитованої організації колективного управління, оскільки до заяви про вилучення мають бути додані докази наявності у заявника статусу правовласника щодо відповідних майнових прав.

Крім того позивач відмічає, що має право на звернення з позовом про відшкодування збитків, оскільки збитки у формі упущеної вигоди були завдані відповідачем саме акредитованій організації колективного управління (позивачу), адже саме акредитованій організації колективного управління відповідач мав сплатити кошти в розмірі базового Тарифу, а акредитована організація від свого імені мала зібрати зазначений дохід від прав на підставі п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ефективне колективне управління майновими правами правовласників в сфері авторського права та (або) суміжних прав".

12.01.2020 до суду апеляційної інстанції від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" надійшли заперечення проти попередньо заявлених відповідачем витрат на професійну правову допомогу адвоката.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 відкладено розгляд справи №910/6187/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 на 26.01.2021.

16.01.2021 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Продакшн Мьюзік" надійшло клопотання про залучення доказів отриманих третьою особою-2 після відкриття апеляційного провадження у справі. Так, третя особа-2 просила суд долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують отримання позивачем заяви ТОВ "Продакшн Мьюзік" про вилучення майнових прав з управління ГУ УЛАСП.

В обґрунтування даного клопотання третя особа-2 відмічає, що суди не направляли поштову кореспонденцію за новою адресою ТОВ "Продакшн Мьюзік": 03110, м. Київ, вул. Соломянська, буд. 21, кв. 40 (не зважаючи на відповідну заяву директора ТОВ "Продакшн Мьюзік" в судовому засіданні 19.10.2020), що позбавило товариство можливості брати участь у розгляді даної справи.

16.01.2021 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" надійшли пояснення щодо клопотання про витребування доказів.

25.01.2021 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Бастет Фем" надійшли пояснення щодо відповіді на апеляційну скаргу від 05.01.2021, згідно яких відповідач, крім іншого, вказує на те, що винагорода правовласників не може бути доходом ГУ УЛАСП, а позов про стягнення винагороди як упущеної вигоди має бути поданий в інтересах правовласника.

25.01.2021 на електронну адресу суду від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" надійшли наступні документи: заперечення проти витребування в Київської міської дирекції АТ Укрпошта додаткових доказів; пояснення щодо клопотання про залучення доказів; заява по справі.

26.01.2021 на електронну адресу суду від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" надійшла заява, згідно якої позивач повідомив про намір заявляти судові витрати після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 оголошено перерву у розгляді справи №910/6187/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 до 09.02.2021.

03.02.2021 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Бастет Фем" надійшли пояснення по справі, згідно яких відповідач вказує на відсутність у позивача прав на звернення до суду з даним позовом та просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/6187/20, відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021, здійсненого у зв`язку із перебуванням суддів Доманської М.Л. та Пантелієнка В.О., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, у справі №910/6187/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів Полякова Б.М., Грека Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/6187/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 відкладено розгляд справи №910/6187/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 на 16.02.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповдіальністю "Продакшн Мьюзік" про долучення доказів; відкладено розгляд справи №910/6187/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 на 16.03.2021.

В судове засідання 16.03.2021 представники позивача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення №09.204-1/21316/2 від 25.02.2021.

Застосовуючи, згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України , статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" , при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , враховуючи, що явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, беручи до уваги, що позивач висловив свої позицію стосовно доводів апеляційної скарги подавши до суду відповідь на апеляційну скаргу, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" за відсутності представників позивача, за наявними матеріалами справи яких достатньо для вирішення справи по суті.

В судовому засіданні 16.03.2021 представники скаржника, третіх осіб та керівник третьої особи-1 просили суд задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Присутні представники сторін до закінчення судових дебатів зробили заяву про надання до суду доказів в підтвердження розміру понесених ними судових витрат.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні 16.03.2021, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд вважає, що вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - ГУ УЛАСП, Спілка) є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912), строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019 (витяг з Реєстру організацій колективного управління від 31.05.2019).

16.01.2020 та 18.02.2020 уповноваженим представником Спілки - Чередніченко Є.І. було здійснено фіксацію комерційного використання ТОВ "Бастет Фем" фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів (обєктів суміжних прав) у публічному закладі ресторан Pesto Cafe , розташованому за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького, 4А. Вказані обставини підтверджуються актами фіксації №17/01/20 від 16.01.2020 та №04/02/20 від 18.02.2020.

Згідно вказаних актів фіксації у приміщенні закладу (ресторан Pesto Cafe ) наявні працюючі прилади/технічні засоби (в тому числі із колонками) для подання звукової хвилі в діапазоні із частотою, які сприймаються людським слухом (тобто публічне виконання). Відеофіксацію даних порушень здійснено за допомогою технічного засобу відеокамери Sony Handycam №DCR 610 2008.

Відповідно до додатків №1, №2 до акту фіксації №17/01/20 від 16.01.2020 та додатків №1, №2 до акту фіксації №04/02/20 від 18.02.2020 позивачем в публічному закладі ресторан Pesto Cafe встановлено факт публічного виконання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у фонограмах музичних творів), що належить до сфери, щодо якої акредитовано позивача як організацію колективного управління.

Так, відповідно до акту фіксації №17/01/20 та додатків до нього, позивачем 16.01.2020 зафіксовано факт публічного виконання 5 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань (Lucky One, виконавець Rupert Pope&Giles Palmer; Old Girl, виконавець Malo; Pretty Little Lies, виконавець Nick Kingsly&Margot Maxine; Switching It Up, виконавець Dina Rae ; Getting Down On Christmas, виконавець Photronique). Відповідно до акту фіксації №04/02/20 та додатків до нього, позивачем 18.02.2020 зафіксовано факт публічного виконання 7 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань (Smoke, виконавець WearetheBigBang; Already Knowin , виконавець Shey Skeedy ; We're On Fire, виконавець Daniel Ryan Murfy, Jared Palomar&Anthony Sanudo; Stay, виконавець Joy Charity Enriquez; It's OK to Get Crazy, виконавець Daniel Farrant , Nick Kingsley&James Alexander Knight; Higher Ground, виконавець Jonatan Murrill&Tom Ford&Lee Richardson&James Cocozza; Purrfect Fit, виконавець Robbie Nevil). Вказані обставини підтверджуються доданими до матеріалів справи позивачем дисками відео-звукозапису від 16.01.2020 та від 18.02.2020.

На підтвердження факту перебування представника позивача у приміщенні відповідача позивачем до матеріалів справи додані, в тому числі копії рахунку на оплату ПАБ Ukrsibbank та фіскальні чеки ресторану Pesto Cafe .

20.01.2020 позивач звертався до відповідача з листом №20/01/20/3, в якому пропонував відповідачу врегулювати питання використання фонограм та зафіксованих у них виконань у закладі відповідача шляхом отримання дозволу від ГУ УЛАСП, підписавши з позивачем договір про використання фонограм та зафіксованих у них виконань. В матеріалах справи відсутні докази щодо укладення сторонами відповідного договору.

ГУ УЛАСП обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх законних прав та інтересів як суб`єкта суміжних прав, порушення яких проявляється у використанні відповідачем фонограм без укладання договору з акредитованою організацією колективного управління у відповідній сфері, внаслідок чого Спілкою недоотримано дохід (роялті). Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для стягнення збитків, оскільки в розумінні статті 240 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони Спілка є потерпілою стороною, а відповідач - порушником.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що позивач не мав права звертатися до суду без доручення правовласників, а також позивачем не доведено факту заподіяння йому збитків на заявлену до стягнення суму. Крім того, відповідач вказує, що ним був укладений ліцензійний договір №01/2020-1-К-ЕМ від 01.01.2020 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Пресском", відповідно до якого відповідач отримав право на використання творів та фонограм, включаючи право на публічне виконання.

Разом з тим відповідач стверджує, що спірні фонограми та виконання музичних творів вилучені з каталогу позивача (згідно заяви ТОВ "Продакшн Мьюзік" про вилучення прав №270619-1 від 27.06.2019), а відтак УЛАСП не має права збирати винагороду за їх публічне виконання.

Відтак, предметом судового розгляду у даній справи є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди) у розмірі 208 650,00 грн, внаслідок використання відповідачем фонограм без укладання договору з позивачем як акредитованою організацією колективного управління у відповідній сфері.

Північний апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, з`ясувавши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ УЛАСП не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов`язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються положеннями Закону України Про авторське право і суміжні права №3792-XII (далі - Закон, Закон №3792-XII ).

Пунктом "б" статті 35 Закону визначено, що об`єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є фонограми, відеограми.

Відповідно до п.п. "а" і "б" ч. 1 ст. 36 Закону суб`єктами суміжних прав є: виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм.

Частиною 1 ст. 37 Закону передбачено, що первинними суб`єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 40 Закону до майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом.

Згідно з п.п. "а" - "в" ч. 1 ст. 42 Закону допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови: 1) відтворення зазначених об`єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень; 2) право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України; 3) за суб`єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.

Одночасно правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні визначені Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав №2415 -VIII (далі - Закон №2415-VIII ).

У статті 1 Закону №2415-VIII міститься визначення понять "колективне управління", "обов`язкове колективне управління", "розширене колективне управління".

Так, за змістом ст. 1 Закону №2415-VIII - колективне управління це діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюється в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом. Обов`язкове колективне управління це - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах. Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №2415-VIII організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об`єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених ст. 12 цього Закону .

В той же час, згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 Закону №2415-VIII , принципами діяльності організацій колективного управління є ефективне управління - організації колективного управління забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №2415-VIII організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції: 1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; 2) укладають договори про партнерство, договори про представництво прав з іншими організаціями колективного управління; 3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; 4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація; 5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація; 6) здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління.

Частинами 8, 9, 11, 12 ст. 13 Закону №2415-VIII передбачено, що правовласники мають право на підставі письмової заяви вимагати вилучення своїх майнових прав з управління організації колективного управління, припинення дій щодо надання дозволів на використання їхніх об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, дій щодо збирання винагороди за використання їхніх об`єктів авторського права і (або) суміжних прав (далі - заява про вилучення). У заяві про вилучення зазначаються майнові права, які вилучаються з управління організації, та перелік об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. У заяві про вилучення правовласники зазначають перелік об`єктів, щодо яких подається заява, та правові підстави набуття майнових прав на ці об`єкти. У разі подання правовласниками до організації колективного управління заяви про вилучення щодо їхніх об`єктів авторського права і (або) суміжних прав організація зобов`язана протягом шести місяців з дня отримання таких заяв виплатити правовласникам, які звернулися із заявою про вилучення, належну їм винагороду, внести відповідні зміни до договорів із користувачами, припинити управління щодо відповідних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав (припинити дії щодо надання дозволів на використання відповідних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, дії щодо збирання винагороди за їх використання, дії щодо звернень до суду за захистом прав правовласників щодо цих об`єктів тощо) та розмістити на своєму веб-сайті інформацію про таке вилучення із списком правовласників, які здійснили вилучення, та переліком об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, щодо яких здійснено вилучення. Організація колективного управління не має права відмовляти правовласникам у вилученні майнових прав з управління, за умови дотримання ними порядку вилучення, передбаченого цією статтею. Правовласники можуть також вилучити свої майнові права з управління організації, що акредитована для здійснення розширеного колективного управління правами. У такому разі на території України управління майновими правами, вилученими з колективного управління, може здійснюватися правовласником.

Отже, системний аналіз зазначених вище норм в сукупності дає підстави дійти висновку, що організація колективного управління може здійснювати управління майновими правами її членів у межах визначених автором (автор визначає конкретні майнові права для управління які вносяться у відповідний каталог), а розширене колективне управління, у свою чергу, надає право організації колективного управління управляти майновими правами членів організації без включення їх у відповідні каталоги (крім випадків вилучення майнових прав автором).

З аналізу викладених вище норм слідує, що Спілка в силу вимог ч. 5 ст. 12 Закону №2415-VIII , як акредитована організація колективного управління, не обмежена у здійсненні повноважень на звернення до суду з позовом від власного імені, однак у разі порушення її прав у правовідносинах у яких вона є стороною.

Водночас, слід відрізняти право на управління майновими правами та право правовласника щодо розпорядження майновими правами. Право на колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав не слід ототожнювати із правами самого суб`єкта суміжних прав, включаючи право на розпорядження ними, яке виникає і здійснюється відповідно до цивільного права та Закону №3792-XII . Набуття організацією колективного управління на підставі положень Закону №2415-VIII прав на здійснення функцій з управління не призводить до виникнення у такої організації майнових суміжних прав на відповідні об`єкти суміжних прав.

Як було зазначено вище, ГУ УЛАСП від свого імені звернулась до суду з позовом про відшкодування збитків, що сталися в результаті порушення зобов`язання в сфері суміжних прав (порушення зобов`язання укласти договір з акредитованою організацією колективного управління).

Слід зауважити, що суди розглядають справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ГПК України випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі №914/1128/16.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України ).

Поряд з цим, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Спілкою заявлено позовні вимоги саме про стягнення збитків, які мотивовано тим, що внаслідок неукладення відповідачем договору з позивачем як акредитованою організацією колективного управління у відповідній сфері останнім недоотримано паушальну суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ГК України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував (вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №921/377/14-г/7).

У свою чергу, відповідно до положень ст. 5 Закону №2415-VIII , основним принципом організацій колективного управління, у тому числі і позивача, є ефективне управління, яке полягає у збиранні, розподілі та виплаті доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб.

Аналіз чинного законодавства, яке регулює діяльність організацій колективного управління (ст. 5 Закону № 2415-VIII та ст. 43 Закону №3792-XII ), свідчить про те, що принцип діяльності позивача полягає, зокрема, в неухильному дотриманні інтересів правовласників - організації колективного управління зобов`язані діяти найкращим чином в інтересах правовласників, ефективно збирати, розподіляти і виплачувати дохід від прав, не покладати на правовласників жодних зобов`язань, які не є об`єктивно необхідними для захисту їхніх прав та інтересів і для ефективного управління їхніми майновими правами.

Отже, в контексті наведеного вище, позивач фактично не є отримувачем доходів, а має повноваження діяти в інтересах всіх правовласників та має лише невиключне право здійснювати на колективній основі збір і розподілення винагороди (роялті) в повному обсязі.

В даному ж випадку, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків у своїх інтересах та на захист своїх прав. Однак, враховуючи, що винагороду повинні отримувати власники виключних майнових прав на об`єкти суміжних прав, збитки, про стягнення яких просить позивач, є доходом саме правовласників, а не організації колективного управління.

Оскільки позивач фактично є збирачем винагороди (роялті) і такі кошти не є доходом позивача, слід дійти висновку, що вказані кошти (винагорода) не є недоотриманим прибутком позивача. При цьому позивач є неприбутковою організацію, яка не має права здійснювати підприємницьку діяльність, його діяльність полягає, зокрема, в укладенні відповідних договорів в інтересах правовласників та у збиранні, розподіленні та виплаті доходів від прав цим правовласникам, тобто Спілка не є отримувачем доходів, а фактично збирачем платежів, які належать іншим особам (правовласникам) (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №904/951/20 від 26.01.2021; постанові Верховного Суду №910/18772/19 від 22.02.2021).

З наведеного слідує, що позов про стягнення збитків (упущеної вигоди) може бути подано лише на захист майнових прав власників об`єктів авторського права та (або) суміжних прав та виключно від імені цих правовласників.

Отже, враховуючи межі та підстави заявлених позовних вимог та обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав (стягнення збитків), є помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки суд не врахував, що: організація колективного управління в межах повноважень наданих їй ст. 12 Закону №2415-VIII звертається до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників; винагорода (роялті) не є доходом позивача та відповідно не може бути недоотриманим прибутком організації, а отже не є збитками понесеними відповідною організацією, у зв`язку з чим безпідставно задовольнив позовні вимоги.

Враховуючи викладене, є обгрунтованими доводи скаржника, що Громадською спілкою "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" не підтверджено право на звернення до суду з даним позовом.

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про передачу суб`єктами суміжних прав в управління позивачу виключних прав на використання саме тих фонограм, в розумінні приписів ч. 4 ст. 5 Закону №2415-VIII , виконання яких зафіксовано в актах фіксації №17/01/20 від 16.01.2020 та №04/02/20 від 18.02.2020.

В той же час, як вірно було відмічено ТОВ "Бастет Фем", місцевий господарський суд безпідставно, в порушення норм процесуального законодавства, змінив предмет позову та стягнув з відповідача винагороду, тоді як позивач просив стягнути з відповідача збитки.

Так як наведене у постанові є достатньою підставою для відмови в позові, Північний апеляційний господарський суд не вважає за необхідне здійснювати правову оцінку інших обставин справи, оскільки це не впливає на результат розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене в постанові, колегія суддів вважає, що Господарський суд міста Києва з достатньою повнотою встановивши обставини справи, надав їм невірну юридичну оцінку, припустившись неправильного застосування норм матеріального права, що в силу п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. А отже, вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/6187/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/6187/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав".

4. Стягнути з Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, група прим. 57, офіс 7, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код - 42502769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" (03141, м. Київ, вул. М. Амосова, буд. 4, ідентифікаційний код - 42930442) 4 694 (чотири тисячі шістсот дев`яносто чотири) грн 63 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/6187/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Cторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.03.2021.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді Б.М. Поляков

Б.М. Грек