УХВАЛА
25 травня 2021 року
м. Київ
справа № 910/6187/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021
про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/6187/20
за позовом громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем"
про стягнення 208 650 грн.,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Пресском";
товариство з обмеженою відповідальністю "Продакшн Мьюзік",
ВСТАНОВИВ:
26.04.2021 товариство з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" (далі - ТОВ "Бастет Фем", скаржник, відповідач, заявник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 (повний текст додаткової постанови виготовлено 01.04.2021) у справі № 910/6187/20 в частині вимоги заяви скаржника щодо стягнення з громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - Спілка) судових витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021.
17.05.2021 ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відкладено вирішення питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Бастет Фем" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 910/6187/20 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу № 905/1623/20.
Повний текст постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20 оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.05.2021.
Відповідно до частини третьої статті 230 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
З огляду на те, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 ухвалено постанову в справі № 905/1623/20, якою: касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишено без задоволення; постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 та додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 15.10.2020 у справі № 905/1623/20 залишено без змін, - наявні підстави для продовження розгляду касаційної скарги ТОВ "Бастет Фем" для вирішення питання стосовно відкриття касаційного провадження у справі № 910/6187/20.
Так судом касаційної інстанції встановлено, що Спілка звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 208 650 грн. паушальної суми за використання відповідачем ряду фонограм музичних творів без укладання відповідного договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2020 позовні вимоги Спілки задоволено.
За результатом апеляційного перегляду, постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021, рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2020 скасовано, у позові відмовлено.
22.03.2021 ТОВ "Бастет Фем" звернулося до апеляційної інстанції із заявою про стягнення зі Спілки на користь відповідача 142 475,24 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної та касаційної інстанції.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 вказану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково у сумі 20 000 грн.
Скаржник, не погоджуючись із додатковою постановою апеляційного господарського суд, просить її скасувати у відмовленій частині; прийняти нове рішення про задоволення вимог заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі. Обґрунтовує вимоги касаційної скарги протиправним зменшенням на власний розсуд судом апеляційної інстанції вимог заявника стосовно стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу. При цьому вказує, що попередньою судовою інстанцією неправильно оцінено: співмірність витрат з часом, витраченим адвокатами на надання правничої допомоги; доводи відповідача щодо обсягу понесених витрат зі співмірністю й складністю справи та виконаних адвокатом робіт.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено й у частині першій статті 17 ГПК України, за яким учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у зазначеній справі подано у 2020 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" унормовано прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 у розмірі 2 102 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору є вимоги про стягнення 208 650 грн. паушальної суми за використання ряду фонограм музичних творів без укладання відповідного договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Отже, ціна позову у справі № 910/6187/20 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними нормами ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.
В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі скаржник не обґрунтовує жодними чином.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Однак вказана касаційна скарга не містить жодних належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. А доводи касаційної скарги зводяться до заперечення встановлених судом попередньої інстанції обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі немає.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 про неприйнятність у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. При цьому в аспекті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також взято до уваги наявність або відсутність питання справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак ЄСПЛ не визнав факту висвітлення заявницею належним чином обставин порушення процесуальних гарантій, наданих пунктом 1 статті 6 Конвенції, в контексті обов`язку справедливого провадження в судах першої та другої інстанцій.
Поряд із цим у силу положень статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями повторно встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Бастет Фем" на додаткову постанову у справі № 910/6187/20, оскільки вона подана на судовий акт, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи, що встановлено відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021, не розглядається.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Бастет Фем" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 зі справи № 910/6187/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2021 |
Оприлюднено | 26.05.2021 |
Номер документу | 97134566 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бенедисюк I.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні