Постанова

від 11.03.2021 по справі 908/1958/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2021 року м.Дніпро Справа № 908/1958/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Орєшкіної Е.В., Дарміна М.О.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Яценко Д.В., ордер серії АР №1038938 від 11.03.2021 р., адвокат;

від відповідача: Дарчук Д.В., ордер серії АЕ №1058042 від 10.03.2021 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра»

на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 (повний текст складений 03.12.2020, суддя Горохов І.С.) у справі № 908/1958/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» , 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64Д, оф. 6

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» , 72150, Запорізька область, Приморський район, с. Новопавлівка, вул. Петра Григоренка, буд. 68

про стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» звернувся до Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» із позовом про стягнення коштів в розмірі 1 690 500,00 грн. за договором на поставку гороху майбутнього врожаю № 29-04/2020-13 від 29.04.2020, з яких: сума попередньої оплати товару у розмірі 1 380 000,00 грн, неустойка в розмірі 172 500,00 грн, штраф у розмірі 138 000,00 грн.

24.09.2020 позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 1 934 300,00 грн за договором на поставку гороху майбутнього врожаю № 29-04/2020-13 від 29.04.2020, з яких: сума попередньої оплати товару у розмірі 1 380 000,00 грн, неустойка в розмірі 416 300,00 грн, штраф у розмірі 138 000,00 грн.

12.10.2020 позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 1 958 500,00 грн за договором на поставку гороху майбутнього врожаю № 29-04/2020-13 від 29.04.2020, з яких: сума попередньої оплати товару у розмірі 1 380 000,00 грн, неустойка в розмірі 440 500,00 грн, штраф у розмірі 138 000,00 грн.

28.10.2020 позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути на свою користь суму попередньої оплати в розмірі 1 380 000,00 грн, суму неустойки в розмірі 394 700,00 грн, штраф в розмірі 138 000,00 грн, всього на загальну суму 1 912 700,00 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 у справі № 908/1958/20 позов задоволено у повному обсязі.

Суд стягнув з Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» суму попередньої оплати товару в розмірі 1 380 000,00 грн., штраф у розмірі 138 000,00 грн., неустойку у розмірі 394 700, 00 грн.

Суд стягнув з Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» (72150, Запорізька область, Приморський район, с. Новопавлівка, вул. Петра Григоренка, буд. 68; ідентифікаційний код юридичної особи 24519286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64Д, оф. 6; ідентифікаційний код юридичної особи 41256525) судовий збір у розмірі 28 690, 50 грн (двадцять вісім тисяч шістсот дев`яносто гривень 00 коп.), витрати на правничу допомогу в розмірі 27 600,00 грн (двадцять сім тисяч шістсот гривень 00 коп.).

Постановлено ухвалу про повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору в розмірі 687, 00 грн.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Деметра» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 року по справі № 908/1958/20 та відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» .

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, рішення суду першої інстанції винесено із порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

Зокрема, апелянт не погоджується із тим, що суд першої інстанції зарахував сплачені відповідачем під час розгляду справи суми на повернення попередньої оплати в рахунок погашення неустойки, оскільки у призначенні платежу було зазначено про повернення попередньої оплати.

Апелянт вважає, що суд безпідставно не визнав умови договору щодо розміру штрафних санкцій несправедливими; що суд не врахував неможливість виконання відповідачем договору від 29.04.2020 року № 29-04/2020-13 через обставини непереборної сили, які вплинули на врожайність гороху і його було зібрано набагато менше, ніж очікувалось.

Крім того, апелянт посилається на те, що суд мав право зменшити розмір штрафних санкцій, які є надмірно великі.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від від 23.11.2020 р. по справі № 908/1958/20, та відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» до Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 у справі № 908/1958/20, призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.03.2021 року на 09:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» , надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» (покупець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Деметра» (продавець) укладено договір на поставку гороху майбутнього врожаю № 29-04/2020-13.

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах цього договору продавець у визначений сторонами строк передає покупцю у власність горох врожаю 2020 року, вирощений та зібраний на земельній ділянці/ділянках сільськогосподарського призначення продавця загальною посівною площею 128 га (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Період поставки: товар поставляється в термін з 01 липня 2020 року до 06 липня 2020 року. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акту приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов цього договору або видаткової накладної (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 1.5. договору, кількість товару: на момент укладення договору сторони визначили початкову (базову) кількість товару у розмірі 250 тонн.

Згідно з п. 1.7. договору загальна вартість товару: сторони визначили базову загальну вартість товару за договором у розмірі 1 380 000,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Пунктом 3.1. договору сторони обумовили, що покупець до 07.05.2020 включно зобов`язується перерахувати попередню оплату за товар, передбаченої у п. 1.7. договору, у розмірі 1 380 000,00 грн.

Остаточний розрахунок вартості товару здійснюється з урахуванням загальної вартості поставленого товару, визначеної у п. 1.7. договору (п. 3.2. договору).

Платіжними дорученнями № 933 від 30.04.2020 на суму 1 380 000,00 грн позивачем перераховано відповідачеві оплату за товар за договором № 29-04/2020-13. У графі «призначення платежу» було допущено технічну помилку щодо дати укладення договору, а саме зазначено невірно 30.04.2020 замість правильної дати 29.04.2020, однак номер договору, сторони і сума повністю збігаються.

Відповідач свої обов`язки за договором не виконав, врожай гороху, в розмірі 250 тон, не поставив.

Звертаючись до Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» із позовом про стягнення суми попередньої оплати товару у розмірі 1 380 000,00 грн, неустойки в розмірі 394 700,00 грн., штрафу у розмірі 138 000,00 грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» посилався на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання щодо своєчасної поставки товару на підставі договору на поставку гороху майбутнього врожаю № 29-04/2020-13 від 29.04.2020, а тому підлягає поверненню попередня оплата та нараховані на суму своєчасно не повернутої попередньої оплати неустойка та штраф.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав умови договору щодо поставки товару, а тому повинен повернути суму попередньої оплати 1 380 000,00 грн., неустойку в сумі 394 700,00 грн. з урахуванням здійснених відповідачем оплат, штрафу у розмірі 138 000,00 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повинен був поставити товар в термін з 01 липня 2020 року до 06 липня 2020 року.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач платіжним дорученням № 933 від 30.04.2020 перерахував на користь відповідача суму попередньої оплати у розмірі 1 380 000 грн. за договором № 29-04/2020-13.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, товар в обумовлений договором строк не поставив, попередню оплату не повернув.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України закріплено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а тому вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, відповідач платіжним дорученням від 14.09.2020 року № 443 сплатив 115 000 грн., платіжним дорученням від 21.09.2020 року за № 450 сплатив 100 000 грн. та 19.10.2020 року сплатив 170 000 грн. , усього 385 000 грн., а тому провадження у справі в цій частині підлягало закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору у відповідності до ст. 231 ГПК України.

При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що ці суми підлягають зарахуванню в порядку черговості в рахунок погашення неустойки у відповідності до ст. 534 ЦК України, оскільки умовами договору на поставку гороху майбутнього врожаю від 29.04.2020 № 29-04/2020-13 не передбачено черговості погашення вимог за грошовими зобов`язаннями, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, за правилами ст. 534 ЦК України, застосованої позивачем і судом першої інстанції під час зарахування отриманих від відповідача грошових коштів, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: - у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; - у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; - у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Між тим, колегія суддів зазначає, що позивачем не враховано, а судом залишено поза увагою ту обставину, що можливість застосування ст. 534 ЦК України безпосередньо залежить від змісту реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення, яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов`язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів з чітким призначення платежу щодо погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена ст. 534 ЦК України застосовуватися не може.

Розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до ст. 534 ЦК України у випадку, коли стягнення заборгованості здійснюється в порядку виконавчого провадження, або платіж буде отриманий без реквізиту "Призначення платежу" чи як загальна підстава - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості.

Відповідний порядок встановлено в п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004 № 22, та п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з якими отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.

Оскільки наявні серед матеріалів справи банківські виписки свідчать, що в якості призначення здійснених платежів відповідачем зазначено: "повернення оплати за непоставлений горох за договором № 29-04/2020-13 ( а.с. 97, 104,122), при цьому Договором не передбачено можливості самостійного розподілу коштів з чітким призначенням їх сплати, в даному випадку розподіл коштів не може здійснюватися із застосуванням ст. 534 ЦК України.

З огляду на вищезазначене, суд повинен був закрити провадження на суму повернутої попередньої оплати у розмірі 385 000 грн., та стягнути на користь позивача залишок попередньої оплати у розмірі 995 000 грн., а не здійснювати зарахування сплаченої суми в рахунок штрафних санкцій.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 394 700,00 грн та штраф у розмірі 138 000,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В той же час відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Пунктом 5.4. договору сторони обумовили, що у разі виконання покупцем п. 3.1. договору та невиконання продавцем пунктів 1.1.-1.5. цього договору, з продавця стягується договірна неустойка у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 відсотків вартості недопоставленого товару.

Перевіривши розрахунок штрафу у розмірі 138 000 грн., колегія суддів вважає його правильним, а заявлений позивачем розмір пені у сумі 394 700,00 грн. знаходиться у межах заявленого позивачем періоду з урахуванням здійсненого колегією суду перерахунку розміру основного боргу.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за договором повинен був повернути попередню оплату за непоставлений товар у розмірі 1 380 000 грн., з яких неповернутою залишилась 995 000 грн., а нараховані штрафні санкції за невиконання умов договору складають 532 700 грн., що складає майже 50% суми попередньої оплати, що на думку колегії суддів порушує принцип розумності та справедливості, та є надмірно великим тягарем для відповідача, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, результати якого залежать у тому числі від агрометеорологічних умов, та є сезонним видом діяльності.

З огляду на відсутність доказів понесення позивачем збитків, колегія суддів вважає, що нараховані позивачем штрафні санкції є надмірно великі , а тому підлягають зменшенню та стягненню на користь позивача у розмірі 100 000 грн.

Щодо витрат на правову допомогу, які суд першої інстанції стягнув у розмірі 27 600 грн., колегія суддів враховує наступне.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» та Адвокатським об`єднанням «Гладкий, Яценко та Партнери» укладений договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 13.

Відповідно до п. 1.1. договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (далі - правова допомога) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, у господарських справах за позовами Клієнта до Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» про стягнення суми попередньої оплати товару, а також неустойки та штрафу.

Відповідно до п. 4.1 договору, розмір гонорару становить 600 гривень за 1 годину наданої правової допомоги, якщо інше не передбачено умовами підписаної сторонами додаткової угоди до цього договору або якщо конкретна послуга не передбачена такою додатковою угодою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем надано Акт № 000096 здачі-прийняття наданих послуг від 30.10.2020, рахунок № 000096 від 30.10.2020, платіжне доручення № 951 від 06.11.2020 щодо сплати 27 650,00 грн.

Адвокатське об`єднання видало ордер на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» адвокатом Шумейком Іваном Павловичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002116 від 09.04.2019).

Згідно з Актом № 000096 здачі-прийняття наданих послуг від 30.10.2020 заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27 600,00 грн складається з: вивчення та правовий аналіз наданих клієнтом документів, надання консультації щодо способу захисту порушених прав - 3 години вартістю 1800 грн.; складання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» до Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» про стягнення суми попередньої оплати товару, а також неустойки та штрафу, в тому числі здійснення обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються- 8 годин вартістю 4800 грн.; виготовлення та засвідчення копій документів, складання опису, надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу, подання позовної заяви з додатками до суду- 2 години вартістю 1200 грн.; вивчення та правовий аналіз доводів відзиву відповідача на позовну заяву, узгодження з Клієнтом правової позиції позивача відносно відхилення доводів, які містяться у відзиві - 2 години вартістю 1200 грн.; складання та надсилання відповіді на відзив - 7 годин вартістю 2400 грн.; складання та подання 24.09.2020 заяви про збільшення розміру позовних вимог, в тому числі здійснення нового обґрунтованого розрахунку сум, що підлягають стягненню- 4 години вартістю 2400 грн.; складання та подання 12.10.2020 заяви про збільшення розміру позовних вимог, в тому числі здійснення нового обґрунтованого розрахунку сум, що підлягають стягненню - 4 години вартістю 2400 грн.; складання та подання 28.10.2020 заяви про зменшення розміру позовних вимог, в тому числі здійснення нового обґрунтованого розрахунку сум, що підлягають стягненню - 4 години вартістю 2400 грн.; підготовка до участі та участь в підготовчому засіданні 26.08.2020 - 4 години вартістю 2400 грн.; підготовка до участі та участь в підготовчому засіданні 12.10.2020 - 4 години вартістю 2400 грн.; підготовка до участі та участь в підготовчому засіданні 29.10.2020- 4 години вартістю 2400 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналізуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, складність справи, ціну позову та інші обставини, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що зазначені витрати не є співмірними та справделивими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є повернення суми попередньої оплати у розмірі 1 380 000 грн. та нарахованих за невиконання зобов`язання штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, які не вимагають значних зусиль для розрахунку цих сум.

Зазначені в акті виконаних робіт 12 годин часу для складання 3 заяв про збільшення та зменшення позовних вимог, на думку колегії суддів не потребували такої кількості часу, оскільки розрахунок сум змінювавя лише на суми здійснених відповідачем часткових оплат.

Крім того, основний розрахунок був зроблений позивачем під час складання позовної заяви, яка майже повністю відтворювалась у подальших заявах про зміну позовних вимог і на складання якої було витрачено 8 годин.

З акту виконаних послуг вбачається, що адвокатом витрачено 12 годин часу на підготовку та участь у підготовчих судових засіданнях 26.08.20,12.10.20 та 29.10.2020 року.

З протоколів підготовчих судових засідань від зазначених дат вбачається, що 26.08.20 року судове засідання почалось о 10.46, а закінчилось о 10.50, 12.10.20 судове засідання почалось о 10.14, а закінчилось о 10.18, а 29.10.20 судове засідання почалось о 10.08, закінчилось о 10.10, тобто, загалом тривалість трьох підготовчих засіданнь склала близько 15 хвилин, в той час як у акті зазначено участь у підготовчих засіданнях протягом 12 годин.

При цьому, позивачем ані у договорі, ані у акті наданих послуг не конкретизовано, у чому полягає підготовка адвоката до участі у підготовчих засіданнях, з огляду на включення до вартості наданих послуг часу на складання позовної заяви, відповіді на відзив, аналіз судової практики, формування правової позиції.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є завищеним, необгрунтованим, не відповідає складності справи та обсягу наданих послуг, чому не була надана відповідна оцінка судом першої інстанції, а тому підлягає зменшенню до 10 000 грн.

Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, нез`ясував обставини, які підлягали встановленню, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 у справі №908/1958/20 - скасувати, ухваливши нове рішення.

Закрити провадження щодо стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» 385 000 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» (72150, Запорізька область, Приморський район, с. Новопавлівка, вул. Петра Григоренка, буд. 68; ідентифікаційний код юридичної особи 24519286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64Д, оф. 6; ідентифікаційний код юридичної особи 41256525) суму попередньої оплати товару в розмірі 995 000грн., штрафні санкції у розмірі 100 000грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 10000грн., судовий збір у розмірі 16 425,00грн. за подання позовної заяви, судовий збір у розмірі 24637,50грн. за розгляд апеляційної скарги.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 327 ГПК України видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.03.2021року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя Е.В.Орєшкіна

Суддя М.О.Дармін

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі №908/1958/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Поінт» , Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» .