Постанова

від 17.03.2021 по справі 640/24206/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24206/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Гран до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12 листопада 2019 року №КВ1768/1520/АВ/ТД/ФС-649,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Гран (далі - позивач, ПП Гран ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Київській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 12 листопада 2019 року №КВ1768/1520/АВ/ТД/ФС-649 про накладення штрафу у розмірі 250 380,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваною постановою ГУ Держпраці у Київській області про накладення штрафу №КВ1768/1520/АВ/ТД/ФС-649 від 12.11.2019 року штраф накладено безпідставно, оскільки відповідач дійшов хибних висновків про використання позивачем праці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства України. Як зазначає позивач, між ним та вказаними особами укладені договори про надання послуг, які відповідають вимогам до договорів, визначеним ЦК УКраїни, у зв`язку з чим підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю відсутні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову ГУ Держпраці у Київській області про накладення штрафу КВ1768/1520/АВ/ТД/ФС-649 від 12.11.2019 року на ПП "Гран".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Головне управління Держпраці у Київській області звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 30 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим не вірно застосовано норми матеріального та процесуального права під час ухвалення рішення.

Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що в ході інспекційного відвідування опитано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які зазначили, що трудові відносини з ними позивачем не оформлено, вони ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку та підпорядковуються ним. Зазначені пояснення отримано з метою фіксації факту виконання конкретними фізичними особами трудових функцій під час здійснення заходів контролю та використані як доказ в суді першої інстанції.

Апелянт не погоджується з тим, що укладені договори про надання послуг із зазначеними особами не свідчать про постійний характер праці, звертає увагу на пункт 3.3 Договорів, у яких зазначається, що виконавець повинен суворо виконувати всі вказівки замовника або його довіреної особи з приводу надання послуг, що вказує на прямий контроль над процесом надання послуг виконавцями і не є характерною ознакою цивільно-правових відносин.

Також апелянт зазначає, що 21.11.2019 року отримав повідомлення від ТОВ Гран , у якому зазначено, що з 01.11.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 офіційно прийняті на роботу відповідно до наказів по підприємству, з оплатою праці відповідно до штатного розпису, про що подані відповідні повідомлення до контролюючого органу.

Відповідач зазначає, що штрафні санкції накладено на позивача згідно Порядку №509, затвердженого Кабінетом Міністрів України, процедуру розгляду справи було дотримано, тому винесена постанова від 12 листопада2019 року є законною та обґрунтованою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ Держпраці у Київській області, встановлено учасникам процесу строк, протягом якого можливо подати відзив на апеляційну скаргу. Іншою ухвалою суду від 09 лютого 2021 року призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження з 10 березня 2021 року.

Від ПП Гран надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначається, що судом першої інстанції обґрунтовано викладено позицію щодо протиправності постанови відповідача від 12 листопада 2019 року, у зв`язку з відсутністю доказів наявності неоформлених взаємовідносин позивача з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , стверджує, що єдиним доказом відповідача є отримані від осіб письмові пояснення, які на думку відповідача підтверджують факт виконання трудових обов`язків без оформлення трудового договору. Проте, позивач зазначає, що в актах опитування не зазначено місце проведення опитування, адрес опитуваних осіб, пояснення ОСОБА_1 взагалі не підписані нею, не зафіксовано чи опитувані особи в момент відвідування виконували які-небудь функції, притаманні трудовим. Позивач наполягає, що укладені з фізичними особами Договори щодо надання послуг відповідають приписам ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції, головним управлінням Держпраці у Київській області з 21 жовтня 2019 року до 01 листопада 2019 року проведено інспекційне відвідування ПП Гран за місцем господарської діяльності: Київська область, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 14/2 (магазин).

За результатами інспекційного відвідування інспектором праці складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної) особи, яка використовує найману працю № KB 1768/1520/АВ від 31 жовтня 2019 року та винесено припис про усунення виявлених порушень №КВ1768/1520/АВ/П від 31.10.2019 року.

Приписом позивача зобов`язано усунути порушення, викладені у акті № KB 1768/1520/АВ від 31 жовтня 2019 року до 30.11.2019 року.

На підставі вищезазначеного акту першим заступником начальника ГУ Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №KB 1768/1520/АВ/ТД/ФС-649 від 12.11.2019 року, якою, у зв`язку з порушенням вимог частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП України, на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України, на ПП Гран накладено штраф у розмірі 250 380,00 грн. за порушення вимог частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП України щодо допущення до роботи 2 (двох) працівників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин (трудових договорів).

Не погодившись із висновками відповідача та винесеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи аргументи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів виходить з того, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний контроль та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзац другий частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України передбачає, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частина перша статті 21 Кодексу законів про працю України встановлює, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 статті 24 Кодексу законів про працю України визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі по тексту - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акту про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Таким чином, накладення штрафу на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України може мати місце зокрема за умови фактичного допуску підприємцем працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою територіального органу Держпраці акті та доведений належними доказами.

Стосовно виявлених в ході інспекційного відвідування порушень, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, підставою для винесення оскаржуваної постанови стало виявлення обставин допущення до роботи 2 (двох) працівників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин (трудових договорів), яких було опитано на місці із зскладенням Актів опитування.

Разом з тим, матеріали справи містять копії цивільно-правових угод, відповідно до яких позивачем доручено виконавцям виконати конкретний обсяг робіт за договорами про надання послуг.

Так, між ПП Гран та ОСОБА_1 20 вересня 2019 року укладено цивільно-правовий договір на виконання робіт, надання послуг. Згідно з п.1.1. цього договору Виконавець - ОСОБА_1 зобов`язується виконувати роботи, а саме: миття стелажів для алкогольних напоїв та холодильних вітрин (Бердичів, Чернігівське, Три Ведмеді, Ласунка, Біла Бяроза, Клімасан Самсунг) шаф для викладки тютюнових виробів, дезінфекція вітрин, викладка товарів у вищевказані холодильні вітрини, стелажі та шафи, протирання тари, перевірка відповідності термінів придатності товарів, інші роботи пов`язані з процесом реалізації продукції, миття кондиціонерів, стелі, полів, світильників, миття та дезінфекція вбиральні (надалі іменується послуги ), а Замовник - ПП Гран зобов`язується прийняти та оплатити виконанні Виконавцем роботи (послуги). Предметом даного договору є результат праці. На Виконавця не поширюється внутрішній трудовий розпорядок. Пунктом 2.1. договору передбачено, що Виконавець зобов`язується на свій ризик забезпечувати виконання робіт вказаних в п.1.1. на виробничих площах Замовника, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в приміщенні Магазину-Бару Тютюн-Напої .

Розділом 5 договору встановлено розмір винагороди, форма, строк і порядок її оплати, а також сплату відповідних податків. Приймання - передача наданих Виконавцем Замовнику робіт, згідно з п.8.1. договору, здійснюється за актом приймання-передачі. Відповідно до п.10.2. договору його строк дії встановлено з 20 вересня 2019 р. по 08 листопада 2019 р.

За результатами виконання цивільно-правового договору на виконання робіт, надання послуг від 20 вересня 2019 року між ПП Гран та ОСОБА_1 08 листопада 2019 року підписано Акт прийому наданих послуг та оплачено їх відповідно до видаткового касового ордеру від 08.11.2019 року.

Також між ПП Гран та ОСОБА_2 16 жовтня 2019 року укладено цивільно-правовий договір на виконання робіт, надання послуг. Згідно з п.1.1. цього договору Виконавець - ОСОБА_2 зобов`язується виконувати роботи, а саме: послуги з маркування товарів, миття стелажів та холодильних вітрин (Славутич, Перша Приватна Броварня, Оболонь, Кока-Кола, Моршинська. Б.Ведмідь), дезінфекція вітрин, викладка товарів на стелажах та в холодильні вітрини, протирання тари, перевірка відповідності термінів придатності товарів, інші роботи пов`язані з процесом реалізації продукції, миття вікон (надалі іменується послуги ), а Замовник - ПП Гран зобов`язується прийняти та оплатити виконанні Виконавцем роботи (послуги). Визначено, що на Виконавця не поширюється внутрішній трудовий розпорядок. Пунктом 2.1. договору передбачено, що Виконавець зобов`язується виконувати роботу на свій ризик, забезпечувати виконання робіт, вказаних в п.1.1., на виробничих площах Замовника, які знаходяться за адресою: м.Вишневе, вулиця Святоюріївська-Першотравнева 14/2 в приміщенні Магазину-Бару Тютюн-Напої . Розділом 5 договору встановлено розмір винагороди, форма, строк і порядок її оплати, а також сплату відповідних податків.

Приймання - передача наданих Виконавцем Замовнику робіт, згідно з п.8.1. договору, здійснюється за актом приймання-передачі. Відповідно до п.10.2. договору його строк дії встановлено з 16 жовтня 2019 р. по 29 жовтня 2019 р.

За результатами виконання цивільно-правового договору на виконання робіт, надання послуг між ПП Гран та ОСОБА_2 29 жовтня 2019 року підписано Акт прийому наданих послуг та оплачено їх відповідно до видаткового касового ордеру від 01.11.2019 року.

Отже, за умовами наведених договорів Предметом є зобов`язання Виконавців виконати Замовнику роботи (надати вищевказані послуги), при цьому Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності витратами, зумовленими народженням та похованням. Також Договорами встановлено обов`язок Замовника своєчасно прийняти і оплатити виконану Виконавцем роботу, передбачено розмір і порядок здійснення оплати послуг виконавця, визначається термін дії договорів.

Водночас, при проведенні інспекційного відвідування інспектор праці, дослідивши такі договори та акти виконаних робіт, дійшов висновку, що такі документи відповідають ознакам трудового договору.

З таким висновком колегія суддів не погоджується та зазначає, що укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, а інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі №806/2064/18, у постанові від 26.05.2020 року у справі № 160/5315/19.

За таких обставин судова колегія вважає помилковими висновки відповідача стосовно того, що фізичні особи за цивільно-правовими договорами по суті виконували трудові функції, оскільки наведені вище цивільно-правові договори не містять тих умов, які повинні міститися у трудовому договорі, а також відзначити, що відповідачем не спростовано волевиявлення сторін на укладення вищевказаних цивільно-правових угод та надання певного виду послуг саме в процесі реалізації своїх прав в цивільно-правових відносинах на підставі цивільно-правових угод, а укладання в подальшому з цими особами трудових договорів не свідчить про нікчемність або удаваність укладених цивільно-правових договорів.

Доказів зворотного судовій колегії упродовж розгляду апеляційної скарги не надано.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова ГУ Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 12.11.2019 року №КВ1768/1520/АВ/ТД/ФС-649 є протиправною та підлягає скасуванню, є правильним.

Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі апелянтом не наведено інших аргументів, ніж у відзиві на позовну заяву, а наявні доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки при розгляді справи останнім вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко