Ухвала

від 17.03.2021 по справі 640/12995/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12995/20

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 березня 2021 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, особа, яка не брала участі у справі та вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не брав участі у розгляді вказаної справи, проте вважає, що оскаржуване рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року безпосередньо впливає на його права та охоронювальні законом інтереси, оскільки заплановане будівництво несе пряму загрозу його життю, так як може статися обвал станції чи підземної гілки метро. Апелянт зазначив, що розміщення багатоповерхового багатофункціонального будинку на АДРЕСА_1 негативно вплине не тільки на мікрорайон. а й на місто в цілому, адже розбалансує показники, збільшить навантаження на існуючі соціальні заклади та заклади охорони здоров`я та інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі, призведе до браку місць паркування автомобілів, спричинить надмірне навантаження на транспортну та інженерну інфраструктуру міста, зменшення зелених зон в місті Києві.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Таким чином, реалізуючи передбачене статтею 55 Основного Закону право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється в його володільця у момент порушення чи оспорення останнього.

Водночас, суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною, відтак, суд повинен встановити, серед іншого, в чому полягає порушення прав особи, яка подає апеляційну скаргу, оскаржуваним судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, передумовою апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, є встановлення обставин, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. При цьому, на відміну від ч. 1 ст. 5 КАС України, яка пов`язує право особи на звернення до адміністративного суду у тому числі із суб`єктивним критерієм, положення ч. 1 ст. 293 КАС України крізь призму юридичної визначеності та сталості судового рішення гарантують особі право на апеляційне оскарження виключно у випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

На переконання суду, рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Водночас, оскаржуваним рішенням визнано протиправною та скасовано відмову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у наданні Громадській організації Товариство сприяння обороні України (ТСО України) містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції на АДРЕСА_1 , визначену листом від 16.03.2020 №293. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.03.2020 №293, яким затверджена відмова у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції на АДРЕСА_1 . Зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати Громадській організації Товариство сприяння обороні України (ТСО України) містобудівні умови та обмеження для проектування реконструкції адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 52/2, під багатофункціональний комплекс із об`єктами громадського призначення (підземний паркінг, офісні та інші комерційні приміщення, апартаменти) з влаштуванням надбудови та прибудови у тому числі за межами фундаментів існуючої будівлі.

Наведені обставини не дають підстави суду апеляційної інстанції вважати, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року вирішено питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки, що давало б право ОСОБА_1 звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки саме наявність порушеного права (свобод, інтересів чи обов`язків) є визначальним фактором при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, що не брала участі у справі.

Апелянтом не наведено, яким чином саме під час винесення оскарженого рішення, суд першої інстанції вирішив питання про його права, свободи, інтереси чи обов`язки.

Крім того, перевіривши апеляційну скаргу, суд встановив, що апелянтом не було долучено документи про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, який повинен бути сплачений, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102 грн.

Оскільки розмір судового збору за подання адміністративного позову до суду складав 2102 грн., апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3153 грн. (2102* 150 %).

У апеляційній скарзі апелянт просив відстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат.

Разом з тим, апелянтом не надано до суду доказів знаходження його у скрутному становищі.

За таких обставин суд не може розглянути клопотання апелянта про відстрочення сплати судових витрат до ухвалення рішення у справі до надання апелянтом доказів знаходження його у скрутному матеріальному становищі.

Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 325 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме десять днів з дня отримання копії даної ухвали. Недоліки можуть бути усунуті шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 3153 грн. або докази знаходження апелянта у скрутному матеріальному становищі; надання доказів порушених прав апелянта оспорюваним рішенням.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Є.В. Чаку