Постанова

від 17.03.2021 по справі 500/1884/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/1884/20 пров. № А/857/2720/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Кушнерика М.П.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року про стягнення витрат на правничу допомогу, прийняте суддею Подлісною І.М. в місті Тернополі, в порядку спрощеного провадження, у справі № 500/1884/20 за адміністративним позовом Фермерського господарства Софілон до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Мартинюк Т.Б. подав до суду першої інстанції заяву про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено повністю. Стягнуто на користь Фермерського господарства Софілон понесені витрати за надану професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області

Із таким судовим рішенням не погодилося Головне управління ДПС у Тернопільській області та подало апеляційну скаргу вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує, що оскаржувану ухвалу слід вважати додатковим рішенням суду першої інстанції щодо вирішення витрат на правову допомогу з відповідними наслідками такого оскарження.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір понесених витрат на правову допомогу є надмірним та не співмірним ні зі складністю справи, ні з обсягом наданих адвокатом послуг, ні з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг). Зокрема зазначає, що оскільки справа є типовою та представник позивача неодноразово брав участь у справах такої категорії то є незрозумілим який аналіз рішень відповідача та наявну практику щодо розгляду судами справ здійснював адвокат протягом 5 год. на суму 2000 грн. З цих же підстав вважає надмірними витрати понесені на підготовку та подання адміністративного позову - 5000 грн та 10 год. роботи. Також зазначає, що нічим не підтверджені виконання робіт по опрацюванню та аналізу відзиву на позов вартістю 500 грн та 1 год. роботи, оскільки представником позивача, зокрема, навіть не подано відповідь на відзив. Вважає занадто надмірними також витрати позивача за участь представника у судових засіданнях - 2000 грн та 1 год.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з таких підстав.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року позов задоволено повністю. Рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову в такій реєстрації №1334748/42337782 від 21.11.2019 та №1396601/42337782 від 23.12.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних №2 від 29.10.2019 та № 4 від 02.12.2019 - визнано протиправним та скасовано. Зобов`язано Державну Податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних подані Фермерським господарством Софілон податкові накладні №2 від 29.10.2019 та № 4 від 02.12.2019.

10 липня 2020 року між Фермерським господарством Софілон та Адвокатським бюро Тараса Мартинюка укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 10.07.2020, розмір гонорару 10000 грн.

Відповідно до звіту про роботу адвоката АБ Тараса Мартинюка від 14 грудня 2020 року за договором про надання правничої допомоги від 10.07.2020 та акту прийому-передачі послуг згідно Додатку №1 від 10.07.2020 до Договору про надання правової допомоги від 10 липня 2020 року від 14 грудня 2020 року, адвокат ОСОБА_1 надав правову допомогу, на загальну суму 10000 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У силу вимог частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що про здійснення відшкодування витрат на правничу допомогу позивачем було заявлено в клопотаннях від 14.08.2020 та від 14.12.2020 із додаванням доказів їх понесення.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як видно з матеріалів справи, між Фермерським господарством Софілон та Адвокатським бюро Тараса Мартинюка був укладений договір про надання правової допомоги від 10.07.2020.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав такі докази: копію договору від 10.07.2020; копію додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 10.07.2020; копію звіту про роботу адвоката АБ Тараса Мартинюка від 14 грудня 2020 року за договором про надання правничої допомоги від 10.07.2020, копію акту прийому-передачі послуг згідно Додатку №1 від 10.07.2020 до Договору про надання правової допомоги від 10 липня 2020 року від 14 грудня 2020 року, копію рахунку на оплату (аванс) №27/07/20 від 27.07.2020 та копію платіжного доручення №177 від 30.07.2020 на суму 5000 грн, копію рахунку на оплату №14/12/20 від 14.12.2020.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, відповідно до звіту про роботу адвоката АБ Тараса Мартинюка від 14 грудня 2020 року за договором про надання правничої допомоги від 10.07.2020 та акту прийому-передачі послуг згідно Додатку №1 від 10.07.2020 до Договору про надання правової допомоги від 10 липня 2020 року від 14 грудня 2020 року, адвокат ОСОБА_1 надав правову допомогу, зміст якої полягає в наступному:

- правовий аналіз рішень ГУ ДПС у Тернопільській області від 21.11.2019 №1334748/42337782, від 23.12.2019 №1396601/42337782 консультація щодо наявності правових підстав оскарження зазначених рішень ГУ ДПС у Тернопільській області та наявної практики щодо розгляду судами справ із схожими фактичними обставинами, витрачений час - 5 год., вартість - 2000 грн;

- підготовка та подача в суд адміністративного позову про скасування рішень ГУ ДПС у Тернопільській області від 21.11.2019 №1334748/42337782, від 23.12.2019 №1396601/42337782 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №2 та №4, витрачений час 10 год., вартість - 5000 грн;

- опрацювання та аналіз відзиву на адміністративний позов, поданого органом ДПС; підготовка усних пояснень на відзив, витрачений час 1 год., вартість - 500 грн;

- участь у судових засіданнях Тернопільського окружного адміністративного суду по справі №500/1884/20, витрачений час 1 год., вартість - 2000 грн;

- підготовка клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, витрачений час 1 год, вартість - 500 грн.

Як встановлено судом, заявником не надано суду доказів, які б засвідчили факт оплати рахунку на оплату №14/12/20 від 14.12.2020 на суму 5000 грн.

Відтак, підтвердженою є лише оплата рахунку на оплату (аванс) №27/07/20 від 27.07.2020 на суму 5000 грн копією платіжного доручення №177 від 30.07.2020

Разом з тим, колегія суддів вважає, що розрахунок правничої допомоги завищений у співвідношенні до обсягу наданих позивачу послуг, оскільки справа є незначної складності, у звіті та акті наданих послуг роз`єднано одну послугу, яка максимально може тривати 3 години, замість заявлених 15 годин, а саме - підготовка позову на окремі дії щодо правового аналізу рішень ГУ ДПС у Тернопільській області та підготовка та подача в суд адміністративного позову.

Крім того, явно завищена тривалість опрацювання та аналіз відзиву на адміністративний позов, зокрема враховуючи й те, що позивачем не подавався жодний документ за результатами цієї послуги.

Також, завищеною є ціна за послугу щодо участі у судових засіданнях, оскільки згідно матеріалів справи відбулося лише одне засідання, яке тривало менше 4 хвилин.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат зазначений позивачем не є пропорційний, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, з відповідачів слід солідарно стянути 3000 гривень витрат на правничу допомогу.

За пунктами 3, 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З врахуванням вищевикладеного, вищезазначені обставини є підставою для скасування рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу та в цій частині прийняття постанови про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу по 3375 гривень.

Керуючись ст. ст. 139, 243, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 500/1884/20 скасувати та прийняти постанову, якою:

Задовольнити частково заяву представника Фермерського господарства Софілон - адвоката Мартинюка Тараса Богдановича.

Стягнути на користь Фермерського господарства Софілон (код ЄДРПОУ 42337782) солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 43142763) та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) понесені витрати на правничу допомогу 3000 (три тисячі) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула