Ухвала

від 09.03.2021 по справі 921/623/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 921/623/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С. В. - головуючий, Губенко Н. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явились,

відповідача - Покотило Ю. В.,

третьої особи-1 - не з`явились,

третьої особи-2 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринфортеця"</a>

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 (головуючий - Бонк Т. Б., судді: Бойко С. М., Якімець Г. Г.) та рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.08.2020 (суддя Гевко В. Л.)

у справі №921/623/19

за позовом Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринфортеця"</a>,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - 1.Тернопільська обласна державна адміністрація, 2.Управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації,

про визнання недійсним правочину та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 . У вересні 2019 року Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (далі - Тернопільсько-Бучацька єпархія УПЦ) звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринфортеця"</a> (далі - ТОВ "Джуринфортеця", Товариство) про:

- визнання недійсним правочину з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошового майнового вкладу до статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст.ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв.м, що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, село Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7, який оформлений у протоколі №2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31 жовтня 2016 року та в акті приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Джуринфортеця" від 28.09.2016;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 (пункт 2 протоколу №2 від 31.10.2016) з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст.ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв.м, що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, село Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7.

1.2. В обґрунтування позовних вимог Тернопільсько-Бучацька єпархія УПЦ посилалась на те, що віна як релігійна організація, згідно із Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації", здійснює господарську діяльність у відповідності до своїх статутних завдань і, відповідно до статутів Української Автокефальної Православної Церкви (далі - УАПЦ) та релігійної організації може виступати засновником підприємств та використовувати майно для виконання мети, цілей та завдань, що передбачені статутами, серед яких не передбачено ті види діяльності, які здійснює ТОВ "Джуринфортеця".

1.3. Позивач вказував, що ТОВ "Джуринфортеця" могло і повинно було діяти розумно при укладенні спірного правочину і враховувати вимоги цивільного законодавства щодо діяльності позивача як релігійної організації, а також вимоги статутних документів позивача, оскільки відповідачу було відомо про те, що цивільна дієздатність релігійної організації врегульована відповідними статутами. Також, позивач звернув увагу суду на те, що у відповідності до протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 в один день було здійснено передачу нерухомого майна позивача до статутного капіталу ТОВ "Джуринфортеця", а також вихід і виключення позивача з учасників товариства, що свідчить про недобросовісну направленість дій обох сторін, які, здійснюючи заснування господарського товариства і вчиняючи правочин з передачі нерухомого майна позивача, фактично не мали на меті здійснювати господарську діяльність з використанням цього майна за участі позивача, тобто такі дії були направлені на відчуження нерухомого майна релігійної організації на користь третьої особи всупереч законодавству та статутам УАПЦ та релігійної організації. Відтак, вчинення вищевказаного протизаконного правочину правлячим архієреєм Тернопільської єпархії УАПЦ Гуком Ростиславом Володимировичем з відома відповідача, призвело до завдання матеріальної шкоди юридичній особі, керівництво якою він здійснював на момент відчуження нерухомого майна, а саме позивачу.

1.4. Щодо рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016, оформлених протоколом №2 від 31.10.2016, про передачу у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошового майнового вкладу до статутного капіталу об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст.ст.), позивач також вважав, що таке суперечить вимогам Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", а також положенням статутів УАПЦ та позивача. Позивач зазначав, що рішення загальних зборів учасників як вищого органу товариства з обмеженою відповідальністю є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

1.5. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 16, 92, 202, 203, 215, 237 Цивільного кодексу України, статтю 12 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на 31.10.2016), статтю 7, частину другу статті 13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Господарський суд Тернопільської області рішенням від 13.08.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020, позов задовольнив; визнав недійсним правочин з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошового майнового вкладу до статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст.ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській області, Заліщицький район, село Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7, який оформлений у протоколі №2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 та в акті приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Джуринфортеця" від 28.09.2016; визнав частково недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 (пункт 2 протоколу №2 від 31.10.2016) з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошового майнового вкладу до статутного капіталу об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст.ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв.м, що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, село Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7.

2.2 Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, посилаючись на статтю 174, частину першу статті 181 Господарського кодексу України, статті 202, 203, 205, 207, 235, 255, 256, 257, 260 267, 655, 656, 657 Цивільного кодексу України, статті 2, 5, 7, 12, 13, 17, 18, 19, 20 Закону України "Про свободу совісті і релігійні організації", виходив з того, що відчуження, передача майна і укладення правочину щодо нього по відчуженню суперечить законодавству в силу правового статусу церкви (неприбуткова релігійна організація), статутних мети, завдань та цілей діяльності церкви та правового порядку, за яким майно використовується і може відчужуватись церквою. Місцевим господарським судом встановлено, що укладений між сторонами правочин, містить усі ознаки, що вказують на приховування сторонами укладення між собою правочину із купівлі-продажу нерухомого майна.

2.3. Щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 (пункт 2 протоколу №2 від 31.10.2016) з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" у власність ТОВ "Джуринфортеця", місцевим господарським судом зазначено, що засновниками відповідача на зборах не було враховано, що представник позивача діяв всупереч меті, завданню і цілям позивача як релігійної організації (церкви) і таким чином, у порушення як закону так і положення Статуту релігійної організації та визначених ними правопорядку використання церквою майна, неправомірно відчужив майно позивача. Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що представник позивача не вправі був відчужувати та передавати майно з метою отримання за це вигоди позивачем у вигляді плати за нього і відповідно не мав права приймати щодо нього як засновник/учасник рішення на зборах товариства.

2.4. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.08.2020 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі №921/623/19, ТОВ "Джуринфортеця" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

3.2. У якості підстави касаційного оскарження ТОВ "Джуринфортеця" вказало пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. ТОВ "Джуринфортеця" зазначило, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення статей 202, 203, 215, 216, 219 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 04.12.2018 у справі №910/21845/16.

3.5. Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про укладення між сторонами правочину, який, назвавши "внесення вкладу до господарського товариства", визнали удаваним, оскільки за цим правочином сторони приховали договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна.

3.6. На думку скаржника, таке обґрунтування судами свого висновку зумовлює визнання абсолютно усіх дій засновників будь-якого господарського товариства, пов`язаних із його створенням та формуванням статутного капіталу, правочином, а не виконанням рішень загальних зборів товариства, що істотно суперечить висновкам Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у зазначених вище постановах.

4. Доводи інших учасників справи

4.1. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. Відповідно до розпоряджень голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 10.08.2001 №362 та від 21.10.2002 №427 Тернопільській єпархії УАПЦ було передано безоплатно у власність комплекс пам`яток архітектури місцевого значення руїн палацу ХVІІ-ХІХ ст.ст. і костьолу 1716 року для влаштування монастиря, а також залишки початку будівництва гідроелектростанції у с. Нирків Заліщицького району Тернопільської області.

5.2. Також, Тернопільсько-Подільську єпархію УАПЦ зобов`язано укласти з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації охоронні договори на користування вказаними будівлями пам`яток архітектури. Виконання ремонтно-реставраційних робіт проводити після погодження відповідної проектної документації та письмового дозволу державного органу охорони культурної спадщини.

5.3. Право власності було зареєстроване Заліщицьким районним БТІ Тернопільської області за Тернопільською єпархією УАПЦ на підставі рішень Виконавчого комітету Нирківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області від 22.01.2002 №3 та від 29.06.2016 №12 з видачею свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна: руїни палацу ХVІІ-ХІХ ст.ст. в цілому (реєстраційний запис №263 у реєстрову книгу №2); руїни костьолу 1716 року в цілому (реєстраційний запис №264 у реєстрову книгу №2); залишки початку будівництва гідроелектростанції в цілому (реєстраційний запис №265 у реєстрову книгу №2).

5.4. На підставі Наказу №175 Міністерства культури України 21.03.2014 відбулась державна реєстрація статуту релігійної організації "Консисторія (Єпархіальне управління) Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви" (далі - Консисторія), код ЄДРПОУ 25347638.

5.5. Відповідно до пункту 1 статуту Консисторії, релігійна організація "Консисторія (Єпархіальне управління) Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви" є неприбутковою християнською православною релігійною організацією, яка як орган єпархіяльного управління (релігійне управління) в установленому законодавством порядку представляє Тернопільську єпархію Української Автокефальної Православної Церкви.

5.6. Пунктом 8 статуту визначено, що як юридична особа Консисторія має відокремлене майно та самостійний баланс, відкриває власні розрахункові, поточні, валютні та інші рахунки у банках України та за її межами, від свого імені самостійно здійснює юридично-правові дії, які не суперечать законодавству України та цьому статуту, користується правами і має обов`язки згідно з чинним законодавством України і цим статутом. Консисторія від свого імені набуває майнові й особисті немайнові права, може бути позивачем і відповідачем у суді, має печатку з власною назвою і символікою, емблему, бланки з власною символікою.

5.7. У пункті 9 статуту релігійної організації встановлено мету її утворення, зокрема Консисторія утворена та діє з метою задоволення релігійних потреб віруючих сповідувати і поширювати християнську православну віру.

5.8. Згідно з пунктом 10 статуту релігійної організації цілями Консисторії, серед іншого, є представлення Єпархії в стосунках з церковною владою УАПЦ, іншими єпархіями УАПЦ, державними органами та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадський об`єднаннями та іншими підприємствами, установами й організаціями.

5.9. Згідно з пунктом 12.8 статуту релігійної організації для забезпечення досягнення мети, виконання визначених цілей та завдань Консисторія має право засновувати як окремі юридичні особи (що діють на підставі власних статутів) видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства.

5.10. Пунктом 15 статуту релігійної організації визначено, що Консисторія діє під загальним керівництвом єпархіяльного (правлячого) архієрея, який за наступництвом влади від Святих Апостолів силою свого уряду має вищу загальну владу в Єпархії, яку здійснює при соборному співдіянні клиру й мирян.

5.11. Згідно із пунктом 20 статуту релігійної організації як керівник Консисторії єпархіяльний (правлячий) архієрей, зокрема, приймає рішення про заснування підприємств, установ, організацій та закладів, передбачених пунктами 12.8 - 12.10 цього Статуту, а також засобів масової інформації; укладає цивільно-правові угоди (договори, контракти) з релігійними організаціями, державними органами, установами, організаціями та іншими юридичними та фізичними особами як в Україні так і за кордоном; здійснює відчуження (продаж, дарування, обмін тощо) майна, яке належить Консисторії на підставі права власності, якщо це не суперечить чинному законодавству з урахуванням Статуту УАПЦ розпоряджається майном Консисторії; приймає рішення та підписує відповідні правові акти (заяви, укази, розпорядження, доручення тощо), необхідні для забезпечення статутної діяльності Консисторії.

5.12. Відповідно до пункту 28 Статуту релігійної організації кошти та майно використовуються для виконання мети, цілей та завдань Консисторії. Кошти або майно Консисторії не підлягають розподілу між засновниками Консисторії та не можуть використовуватися для вигоди засновників або будь-якого окремого представника Консисторії, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи у випадках, передбачених законодавством).

5.13. Відповідно до листа від 19.09.2016 №0927 Архієпископ Тернопільський і Подільський Мстислав ( Гук Р.В. ), єпархіальний (правлячий) архієрей релігійної організації "Тернопільська єпархія" Української Автокефальної Православної Церкви" дав свою згоду на участь релігійної організації "Тернопільська єпархія" Української Автокефальної Православної Церкви" в ТОВ "Джуринфортеця".

5.14. Листом від 19.09.2016 №0928 Архієпископ Тернопільський, керуючий Хмельницькою Єпархією УАПЦ Мстислав (Гук Р.В.), як єпархіяльний (правлячий) архієрей релігійної організації "Тернопільська єпархія" Української Автокефальної Православної Церкви" діючи у відповідності до Статуту релігійної організації (нова редакція) дав згоду на передачу (внесення) до статутного капіталу ТОВ "Джуринфортеця" об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїни палацу ХVІІ-ХІХ ст.ст., реєстраційний номер 98712861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, село Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7, ринковою вартістю 382578,00 грн згідно зі звітом про незалежну оцінку майна, проведену 22 серпня 2016 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП Максимчук В. С.

5.15. 28.09.2016 рішенням загальних зборів засновників, оформленим протоколом №1, було створено ТОВ "Джуринфортеця" з юридичною адресою: 48601, місто Заліщики, вулиця 40 років Перемоги,10 А .

5.16. Засновниками вказаного Товариства виступили ОСОБА_3. та Релігійна організація Тернопільська єпархія Української Автокефальної православної Церкви в особі Архієпископа Тернопільського і Подільського Мстислава (Гука Р. В.), єпархіального (правлячого) архієрея релігійної організації Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви .

5.17. Згідно з протоколом відповідно до порядку денному збори одноголосно За вирішили:

1. Створити ТОВ "Джуринфортеця" з юридичною адресою: 48601, місто Заліщики, вулиця 40 років Перемоги,10 А , Заліщицький район, Тернопільська область.

2. Статутний капітал ТОВ "Джуринфортеця" сформувати для забезпечення діяльності Товариства, шляхом передачі Засновниками Товариству належного їм майна, як внесків до статутного капіталу, та затвердити в сумі 765156,00 грн, який поділений на частки, що розподіляються між Засновниками по 50 відсотків, і відповідно становить 100 відсотків від Статутного капіталу Товариства.

3. Затвердити та підписати Статут ТОВ "Джуринфортеця".

4. Обрати директором ТОВ "Джуринфортеця" ОСОБА_2 .

5. Зареєструвати Статут ТОВ "Джуринфортеця" відповідно до чинного законодавства України.

5.18. 28.09.2016 засновник (учасник) ТОВ "Джуринфортеця" релігійна організація Тернопільська єпархія УАПЦ в особі правлячого архієрея Мстислава передала за актом приймання-передачі у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошовий майновий вклад до Статутного капіталу об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (руїни палацу ХVІІ-ХІХ ст.ст., реєстраційний номер 98712861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, село Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7, ринковою вартістю 382578,00 грн згідно зі звітом про незалежну оцінку майна, проведену 22.08.2016 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Максимчук В. С., для подальшої передачі на баланс товариства.

5.19. 29.09.2016 проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи ТОВ "Джуринфортеця" та зареєстровано статут Товариства.

5.20. Відповідно до пункту 1.1 статуту (в редакції станом на 29.09.2016) власниками та засновниками товариства є ОСОБА_3. та Релігійна організація "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви".

5.21. Пунктами 1.4., 1.5. статуту визначено, що Товариство є самостійним господарюючим суб`єктом, має права юридичної особи, володіє відокремленим майном, від свого імені набуває майнові та особисті немайнові права і несе визначені обов`язки, виступає в суді від свого імені, здійснює виробничу, комерційну, посередницьку та іншу господарську діяльність, що не суперечить чинному законодавству і цьому статуту з метою одержання прибутку. Товариство має самостійний баланс, поточний та інші (в тому числі і валютний) рахунки в установах банків, відповідні штампи та бланки зі своєю назвою. Діяльність Товариства будується на комерційних засадах при повному дотриманні принципу законності.

5.22. Згідно з пунктом 3.1 статуту метою діяльності Товариства є забезпечення охорони та популяризація культурної спадщини, науково-дослідницька діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, видавнича, виставкова діяльність з метою подальшого одержання прибутку товариством, задоволення суспільних потреб в його продукції, роботах, послугах та реалізація на підставі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів учасників.

5.23. Предметом діяльності товариства є: здійснення комплексу науково-обґрунтованих заходів щодо реставрації, консервації, газифікації, а також пристосування та ремонту об`єктів культурної спадщини; надання туристично-екскурсійних послуг; здійснення масових заходів (зустрічі, свята, фестивалі, вечори відпочинку, концерти, вернісажі, презентації тощо); організація мережі автостоянок; виробництво та продаж сувенірної і художньої продукції, виробів народних промислів як в Україні так і за її межами; рекламна діяльність з метою популяризації туристичних можливостей регіону та України; виробництво та реалізація товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного, наукового та іншого призначення; торгівельна, торгівельно-посередницька, торгівельно-закупівельна діяльність; оптова то роздрібна торгівля товарами як власного виробництва так і товарами, придбаними у інших юридичних і фізичних осіб (товарами народного споживання, продуктами харчування, алкогольними напоями, тютюновими виробами, парфумно-косметичними виробами, виробами побутової техніки та побутовими товарами, побутовими та промислово -електричними пристроями, комп`ютерами, програмними продуктами, книгами, нафтою, нафтопродуктами, паливо-мастильними матеріалами, світлими нафтопродуктами, виробами з чорних та кольорових металів, прокатом чорних металів, будматеріалами, хімічною продукцією, промисловим обладнанням, машинами, папером, деревиною та виробами з неї, гербіцидами, пестицидами, міндобривами, продовольчими товарами, лаками, медпрепаратами); організація та забезпечення діяльності оптово-роздрібної мережі магазинів та салонів реалізації різноманітної продукції та послуг; будівництво, ремонтні, реставраційні роботи та виготовлення будівельних матеріалів; - будівництво споруд (будівництво доріг і залізниць, комунікацій та інших споруд); - спеціалізовані будівельні роботи (знесення та підготовчі роботи на будівельному майданчику; електромонтажні, водопровідні та інші будівельно-монтажні роботи; роботи із завершення будівництва; інші спеціалізовані будівельні роботи); розробка проектно-кошторисної документації для об`єктів будівництва, ремонтно-будівельних, монтажних та інших, проведення експертиз проектно-кошторисної документації, авторський нагляд за цими видами діяльності; заготівля зберігання, переробка лісу, виготовлення та реалізація виробів із лісу; виробництво меблів, столярних виробів, паркету та інших виробів, пов`язаних з переробкою деревини та каменю; виробництво, прокат, реалізація кіно, аудіо та відео продукції; виготовлення та розповсюдження друкованої та електричної продукції; комісійна торгівля за попереднім замовленням; організація та проведення виставок-продаж, аукціонів, лотерей; операції з нерухомим майном (купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; операції з нерухомим майном за винагороду тощо); інші види діяльності незаборонені діючим законодавством України (пункт 3.2 статуту).

5.24. Відповідно до пункту 7.1. статуту Товариства розмір статутного капіталу становить 765156,00 грн. Засновники формують статутний капітал протягом одного року від дати державної реєстрації Товариства.

5.25. Згідно з пунктом 7.4. статуту Товариства засновник товариства може вийти з числа Учасників та отримати згідно зі статутом належну частку у майні товариства або у грошовій формі.

5.26. 24.10.2016 державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області Дрозд Світланою Петрівною проведено реєстрацію права власності за ТОВ "Джуринфортеця" на передане нерухоме майно (руїни палацу ХVІІ-ХІХ ст.ст., які розташовані в Тернопільській області, Заліщицькому районі, село Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7) - номер запису про право власності 17150570.

5.27. Підставою для виникнення права власності вказано рішення Тернопільської єпархії УАПЦ від 19.09.2016 №0928, акт приймання-передачі від 28.09.2016, виданий засновниками товариства, та протокол загальних зборів засновників товариства від 28.09.2016 №1.

5.28. 31.10.2016 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Джуринфортеця", рішення за результатами проведення яких оформлені протоколом від 31.10.2016 №2.

5.29. На зборах були присутні ОСОБА_3 (50 % голосів) та Релігійна організація "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" в особі Архиєпископа Тернопільського і Подільського Мстислава (Гук Р. В.), єпархіального архієрея релігійної організації "Тернопільська єпархія УАПЦ" (50 % голосів).

5.30. На порядок денний вказаних загальних зборів було винесено розгляд таких питань: про обрання голови загальних зборів ТОВ "Джуринфортеця"; про передачу у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошовий майновий вклад до статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїни палацу ХVІІ-ХІХ ст.ст., реєстраційний номер 98712861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській області, Заліщицькому районі, село Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7; про вихід із складу учасників ТОВ "Джуринфортеця" - Релігійної організації "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" та виплату її частки в Статутному капіталі Товариства; про затвердження розміру, співвідношення і перерозподілу часток Учасників в статутному капіталі ТОВ "Джуринфортеця"; про затвердження змін та доповнень до статуту, що викладений в новій редакції; про надання повноважень директору ТОВ "Джуринфортеця" ОСОБА_3. щодо передачі у власність (на баланс) ТОВ "Джуринфортеця" нежитлової будівлі - (руїни палацу ХVІІ-ХІХ ст.ст., реєстраційний номер 98712861220), загальною площею 717 кв.м, що розташована в Тернопільській області, Заліщицький район, село Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7), та на виплату Релігійній організації "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" її частки в Статутному капіталі Товариства; про надання повноважень директору ТОВ "Джуринфортеця" ОСОБА_3. на державну реєстрацію змін та доповнень до статуту ТОВ "Джуринфортеця". По усіх питаннях порядку денного присутніми учасниками проголосовано "За" одноголосно.

5.31. Також, 31.10.2016 Релігійна організація Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви та ОСОБА_3 уклали договір про передачу частки учасника у статутному капіталі ТОВ Джуринфортеця , відповідно до пункту 1 якого Релігійна організація Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви зобов`язується передати, а ОСОБА_3 прийняти і оплатити 50 % корпоративних прав ТОВ "Джуринфортеця".

5.32. 01.11.2016 проведено державну реєстрацію нової редакції статуту ТОВ "Джуринфортеця", згідно з пунктом 1.2 якого власником та засновником Товариства є ОСОБА_3

5.33. Рішенням Помісного Об`єднавчого Собору Православної Церкви України від 15.12.2018 утворено Православну Церкву України, затверджено її Статут, обрано Предстоятеля - Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

5.34. 06.01.2019 Патріаршим та Синодальним томосом Православній Церкві України було надано автокефальний статус.

5.35. Перед проведенням Помісного Об`єднавчого Собору Православної Церкви України, 15.12.2018 було також проведено Помісний Собор Української Автокефальної Православної Церкви, яким прийнято рішення припинити діяльність релігійного об`єднання - Української Автокефальної Православної Церкви шляхом об`єднання та приєднання до утворюваної Православної Церкви України, припинити чинність Статуту УАПЦ, припинити діяльність всіх органів церковного управління УАПЦ.

5.36. Таким чином, вся повнота Української Автокефальної Православної Церкви увійшла до складу новоствореної помісної автокефальної церкви - Православної Церкви України.

5.37. У зв`язку з цим, релігійна організація Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви - Консисторія (Єпархіальне Управління) (попередник позивача), змінила підлеглість у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об`єднання - Православної Церкви України, змінила назву юридичної особи на "Управління Тернопільсько - Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)", єпархіальні збори Управління затвердили статут в новій редакції, що був зареєстрований Наказом Міністерства культури України №330 від 19.04.2019.

5.38. Відповідно до пункту 1.1. вказаного статуту Управління є адміністративно-виконавчим органом (управлінням) Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

5.39. Архієпископ Тихон (Петранюк Тарас Іванович) 19.09.2017 (Указ від 22.09.2017) призначений єпархіяльним (правлячим) архієреєм Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви та на даний час є керівником Тернопільсько-Бучацькою єпархією Православної Церкви України.

5.40. Керуючий Тернопільською єпархією Архієпископ Тихон звернувся до Начальника ГУНП в Тернопільській області полковника поліції Богомола О. М. із заявою від 29.03.2018 №21/03-18 про вчинення кримінального правопорушення, у якій зазначено, що під час проведення інвентаризації документації та веб-ресурсів Консисторії було виявлено несанкціоноване вилучення, ймовірно викрадення, невідомими особами з канцелярії Тернопільської єпархії УАПЦ документів, що були складені під час відчуження нерухомого майна єпархії, що розташоване на території Нирківської сільської ради Заліщицького р-ну Тернопільської області, а саме: рішення від 29.06.2016 №12 Виконкому Нирківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про внесені зміни до рішення від 22.01.2002 №3; технічний паспорт на руїни палацу ХVІІ-ХІХ ст.ст. від 01.07.2016, що розташовані на території Нирківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області; лист Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви Блаженнішого Макарія (Малетича) від 28.08.2016 про згоду на участь релігійної організації "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" в ТОВ "Джуринфортеця" в якості засновника даного Товариства з подальшою передачею у власність Товариства як не грошового майнового вкладу до статутного капіталу об`єкта нерухомого майна - руїн палацу ХVІІ-ХІХ ст.ст., що розташовані на території Нирківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області; лист від 19.09.2016 №0927 Архієпископа Тернопільського і Подільського Мстислава (Гука) про згоду на участь релігійної організації "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" в ТОВ "Джуринфортеця" в якості засновника даного Товариства; лист від 19.09.2016 №0928 Архієпископа Тернопільського і Подільського Мстислава (Гука) про згоду на передачу у власність ТОВ "Джуринфортеця", як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об`єкта нерухомого майна - руїн палацу ХVІІ-ХІХ ст.ст., що розташовані на території Нирківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області; протокол від 28.09.2016 №1 загальних зборів засновників ТОВ "Джуринфортеця" про заснування товариства та реєстрацію статуту, підписаний Архієпископом Тернопільським і Подільським Мстиславом (Гуком); акт приймання-передачі майна від 28.09.2016, складений засновником ТОВ "Джуринфортеця" - "Тернопільською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви" та ТОВ "Джуринфортеця" про передачу не грошового майнового вкладу до статутного капіталу - руїн палацу ХVІІ-ХІХ ст.ст. що розташовані на території Нирківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області; протокол від 31.10.2016 №2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" про вихід зі складу учасників ТОВ "Джуринфортеця" релігійної організації "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви", підписаний Архієпископом Тернопільським і Подільським Мстиславом (Гуком).

5.41. Про зміст вищевказаних документів керівник Тернопільської єпархії УАПЦ - архієпископ Тихон вперше дізнався із публікації від 13.07.2017 на сайті за посиланням http:/mefodiy.org.ua. Копії документів розмістила у вказаній публікації голова Фонду пам`яті Блаженнійшого Митрополита Мефодія Шевчук Наталія Михайлівна. Власником документів, а саме Тернопільською єпархією УАПЦ, вказаній особі оприлюднені документи не надавались, як і згода на їх копіювання та розповсюдження.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша та друга статті 300 ГПК України).

6.2. Підставою касаційного оскарження ТОВ "Джуринфортеця" визначило пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та зазначило, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статті 202, 203, 215, 216, 219 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 04.12.2018 у справі №910/21845/16.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

6.4. Отже, відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

6.5. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

6.6. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

6.7. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 по справі №923/682/16.

6.8. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

6.9. Верховний Суд, проаналізувавши судове рішення, правові висновки в якому, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.

6.10. У справі №916/3156/17 ПАТ "Імексбанк" в собі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку звернулося до ТОВ "Авенсіс" з позовом про застосування наслідків недійсності договору про розірвання договору застави майнових прав, повернувши сторони у стан, що існував до укладання цього правочину. Позовні вимоги обґрунтовані встановленням під час перевірки правочинів неплатоспроможного банку вилучення ліквідних предметів застави шляхом укладення додаткових договорів і договорів про розірвання відповідних договорів застави, зокрема спірного договору. Позивач посилається на те, що розірвавши договір застави, банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором відмовився від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості позичальника, внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним в силу пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". В подальшому позивач змінив предмет позову та просив визнати недійсним нікчемний договір про розірвання договору застави майнових прав. Судами відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним нікчемного договору з посиланням на недоведеність позивачем його вимог і ненадання відповідних доказів.

6.11. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 викладено висновок, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону.

6.12. У справі №916/375/17 ТОВ "Економіст-2013" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виробничого кооперативу "Організація орендарів Одесавторресурси", в якій просило визнати недійсним рішення загальних зборів ВК "Організація орендарів Одесавторресурси" від 10.11.2014, оформлене протоколом №1 від 10.11.2004, визнати недійсними підпункти 1.1, 1.2, 3.1, 5.4, пункт 16 "Майно кооперативу" та пункт 17 "Виконання кооперативом зобов`язань, які виникли за господарськими договорами Організації орендарів "Одесавторресурси", пункт 22 "Ліквідація кооперативу та ліквідаційна комісія" статуту товариства, зареєстрованого 07.07.2005. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що він є власником нежитлової будівлі загальною площею 1183 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 5. Судами попередніх інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на те, що позивач не є учасником юридичної особи, рішення загальних зборів і окремі положення статуту якої він просить визнати недійсним, а тому спір не є корпоративним. При цьому судами зазначено, що позивач не довів, яким чином рішення відповідача і його статут порушують права та інтереси позивача, оскільки оспорюване рішення прийняте задовго до створення юридичної особи ТОВ "Економіст-2013", та не зазначено норми закону, яким оскаржувані положення статуту не відповідають. Верховний Суд не знайшов підстав для зміни чи скасування законних і обґрунтованих судових рішень.

6.13. У справі №910/807/17 ОСОБА_5 звернулася з позовною заявою до ТОВ "ІПП-Центр", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсним з моменту реєстрації статуту ТОВ "ІПП-Центр"; визнання недійсними з моменту прийняття рішень загальних зборів учасників ТОВ "ІПП-Центр", визнання недійсним договору від 13.08.2015 про відступлення шляхом дарування частки у статутному капіталі ТОВ "ІПП-Центр", укладеного між учасником товариства ОСОБА_6 та громадянином України ОСОБА_7 ; поновлення ОСОБА_5 у складі учасників ТОВ "ІПП-Центр" з моменту виключення; визнання за ОСОБА_5 права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "ІПП-Центр" у розмірі 50%; зобов`язання Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів та внести запис про поновлення ОСОБА_5 у складі учасників ТОВ "ІПП-Центр" з належною їй часткою у розмірі 50% в статутному капіталі товариства. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення від 19.12.2013 загальних зборів учасників ТОВ "ІПП-Центр", заяв про продаж часток учасниками товариства, договорів купівлі-продажу часток товариства, частки товариства були відчужені учасниками у наступних долях: ОСОБА_8 здійснив продаж частки на користь позивача у розмірі 18%, а за собою залишив 10%; ОСОБА_9 продав частку в розмірі 8,5%, а 20% залишив за собою; ОСОБА_6 продав ОСОБА_5 частку в розмірі 3,5% статутного капіталу, а 20% залишив за собою. Вказані обставини, на думку заявника, вказують на набуття ОСОБА_5 частки у статутному капіталі ТОВ "ІПП-Центр" у розмірі 50%. Позивачем зазначено, що рішення про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників ТОВ "ІПП-Центр" було прийнято з порушенням вимог статуту відповідача-1 та чинного законодавства без належного повідомлення особи та за відсутності підстав для виключення учасника зі складу учасників товариства. Тобто, за твердженнями заявника, ці обставини призвели у подальшому до безпідставного перерозподілу часток у статутному капіталі товариства, що було здійснено на загальних зборах 23.03.2016. Суди попередніх інстанцій, з висновками яких погодився і Верховний Суд, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з того, що ТОВ "ІПП-Центр" не повідомило позивача про проведення 10.02.2016 загальних зборів та їх порядок денний, що свідчить про порушення товариством статті 61 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 11.4 статуту товариства. Крім того, товариством не надано доказів повідомлення позивача про проведення 15.04.2015 та 30.01.2014 загальних зборів учасників ТОВ "ІПП-Центр" та доказів на підтвердження систематичного невиконання позивачем чи неналежного виконання обов`язків учасника товариства чи вчинення дій, які перешкоджали досягненню цілей ТОВ "ІПП-Центр", а тому рішення про виключення позивача зі складу учасників ТОВ "ІПП-Центр" є таким, що суперечить приписам статті 64 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 15.1 статуту товариства. З огляду на що суди також дійшли висновків, що подальший перерозподіл частки позивача між іншими учасниками ТОВ "ІПП-Центр" є незаконним, у зв`язку з чим визнали недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІПП-Центр", які оформлені протоколом від 10.02.2016 №01/2016, а позивач підлягає поновленню у складі учасників ТОВ "ІПП-Центр". Враховуючи, що рішення загальних зборів ТОВ "ІПП-Центр", які оформлені протоколами від 10.02.2016 №01/2016 та від 23.03.2016 №02/2016, на підставі яких було проведено реєстрацію змін до статуту ТОВ "ІПП-Центр", визнано судом недійсними, зміни до статуту, державна реєстрація яких проведена на підставі недійсних рішень вищого органу управління ТОВ "ІПП-Центр", також визнано судами недійсними.

6.14. У справі №910/21845/16 ТОВ "Велес Запоріжжя 2012" звернулося з позовом до ТДВ "Страхова компанія "Мотор-Гарант", Фізичної особи - учасника товариства ОСОБА_10 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання недійсними рішень зборів учасників ТДВ "Страхова компанія "Мотор-Гарант" та зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосувати до порушника - ОСОБА_10 передбачений законом захід впливу у вигляді зобов`язання порушника вжити заходів для усунення допущеного порушення. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення зборів учасників ТДВ "Страхова компанія "Мотор-Гарант" були прийняті невстановленими особами, на зборах, які дійсними учасниками товариства не скликались та не проводились, за відсутності необхідного кворуму, з порушенням процедури скликання та проведення зборів. Спірні рішення були прийняті з порушенням законодавства у сфері регулювання ринку фінансових послуг, зокрема частини п`ятої статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", без отримання письмового погодження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на придбання істотної частки, а також з порушенням переважного права викупу часток іншими учасниками товариства, спірні рішення є фіктивними та недійсними. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача та третьої особи, яка звернулася із самостійними вимогами, виходив з того, що загальні збори учасників ТДВ "Страхова компанія "Мотор-Гарант", на яких були прийняті спірні рішення, відбулися, були проведені за наявності необхідного кворуму, за участю всіх власників товариства, яких було належним чином повідомлено про скликання зборів у спосіб, передбачений статутом. Натомість суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку про те, що зазначені загальні збори учасників ТДВ "Страхова компанія "Мотор-Гарант" не проводились, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити ким було ініційовано їх проведення, наявні в матеріалах справи докази не підтверджують ні факту належного повідомлення учасників товариства про скликання зборів, ні факту участі учасників товариства у зборах. Водночас Верховний Суд дійшов висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки вони здійснені з неповним дослідженням наявних у матеріалах справи доказів та без встановлення усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справи.

6.15. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення ухвалено судами без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 та у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 04.12.2018 у справі №910/21845/16, оскільки предмет і підстави позовів, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, та їх правове регулювання у зазначених справах та у справі №921/495/19 є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.

6.16. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

6.17. Будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі.

6.18. При цьому колегія суддів зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

6.19. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

6.20. У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

6.21. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

6.22. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

6.23. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

6.24. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

6.25. При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

6.26. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справах "Ейрі проти Ірландії", п. 24, Series A № 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява № 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II).

6.27. У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, №212-A, с. 15, п. 31).

6.28. Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/4647/18).

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини першої статті 296 ГПК України).

7.2. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі, колегія суддів, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі №921/623/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринфортеця"</a> на постанову Західного апеляційного господарського суду від 8 грудня 2020 року та рішення Господарського суду Тернопільської області від 13 серпня 2020 року.

8. Судові витрати

8.1. У зв`язку з тим, що касаційне провадження зі справи закривається, судові витрати в цій справі з урахуванням вимог статей 129, 130 ГПК України розподілу не підлягають. Адже за змістом зазначених норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження).

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринфортеця"</a> на постанову Західного апеляційного господарського суду від 8 грудня 2020 року та рішення Господарського суду Тернопільської області від 13 серпня 2020 року у справі № 921/623/19 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді Н. М. Губенко

О. А. Кролевець