Рішення

від 28.05.2021 по справі 921/623/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

28 травня 2021 рокуСправа № 921/623/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши матеріали справи №921/623/19 :

за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю. розглянувши матеріали справи №921/623/19 :

за позовом Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), вул. Руська, буд. 22, м. Тернопіль, 46001

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринфортеця", вул. 40 років Перемоги, буд.10 «А» , м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська обл., 48600

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1.Тернопільська обласна державна адміністрація, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, 2. Управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації, 46001, м.Тернопіль, бульвар Т. Г. Шевченка, 6

про : - визнання недійсним правочину з передачі релігійною організацією «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській обл., Заліщицького р-н., с. Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7, який оформлений у протоколі №2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 та в акті приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Джуринфортеця" від 28 вересня 2016;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 (пункт 2 протоколу №2 від 31.10.2016) з передачі релігійною організацією «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській обл., Заліщицького р-н., с. Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7.

За участі представників:

Позивача: не з`явився;

Відповідача: не з`явився;

Третьої особи 1 : не з`явився;

Третьої особи 2: не з`явився.

1 . Судові процедури.

1.1. Повідомлення учасників про справу.

Учасники справи, за правилами статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду питання про розмір та структуру судових витрат.

1.2. Суть справи.

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/623/19 за позовом Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринфортеця", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1.Тернопільська обласна державна адміністрація, 2. Управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації про : - визнання недійсним правочину з передачі релігійною організацією «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській обл., Заліщицького р-н., с. Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7, який оформлений у протоколі №2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 та в акті приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Джуринфортеця" від 28 вересня 2016;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 (пункт 2 протоколу №2 від 31.10.2016) з передачі релігійною організацією «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській обл., Заліщицького р-н., с. Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7.

04.03.2020 позивач звернувся до суду із заявою (№б/н від 03.03.2020 (вх№1623)) про відшкодування витрат на правничу допомогу, у якій зазначено таке.

З метою отримання правничої допомоги щодо ведення справи у господарському суді Тернопільської області між Позивачем та Адвокатом Пушкар С.В. було укладено договір про надання правової допомоги б/н від 23 вересня 2019 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 5.1. Договору Сторони домовились, що Клієнт (Позивач) сплачує Адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 3000,00 (три тисячі гривень нуль копійок) незалежно від об`єму виконаної роботи.

Згідно п. 5.3. Договору підставою для сплати гонорару є рахунок на оплату послуг виданий Адвокатом.

На виконання умов Договору 20 січня 2020 року та на підставі рахунку б/н від 20 січня 2020 року Позивачем було сплачено Адвокату готівковими коштами гонорар у розмірі 3000,00 грн, що підтверджується відповідною довідкою виданою Адвокатом Пушкар С.В. на підтвердження отримання від Позивача оплати правових послуг згідно Договору.

Крім того, 03 березня 2020 року між Позивачем та Адвокатом Пушкар С.В. було підписано акт приймання-передачі наданих послуг за Договором, в якому зазначено перелік наданих послуг (детальний опис виконаної роботи) Адвокатом.

На підставі зазначеного позивач у вказаній заяві просить суд у разі задоволення позову Позивача включити до судових витрат стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Джуринфортеця (Ідентифікаційний номер 40863186) на користь Позивача - Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (Ідентифікаційний номер 25347638) витрати на правові послуги адвоката - Пушкар Світлани Василівни в розмірі 3000,00 гривень.

13.08.2020 судом ухвалено рішення у даній справі та у судовому засіданні оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення. Позов задоволено. Визнано недійсним правочин з передачі релігійною організацією «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» (код ЄДРПОУ 25347638) у власність ТОВ "Джуринфортеця" (код за ЄДРПОУ 40863186) як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській обл., Заліщицького р-н., с. Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7, який оформлений у протоколі №2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 року та в акті приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Джуринфортеця" від 28 вересня 2016 року.

Визнано частково недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 року, а саме пункт 2 протоколу №2 від 31.10.2016 року з передачі релігійною організацією «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» (код ЄДРПОУ 25347638) у власність ТОВ "Джуринфортеця" (код за ЄДРПОУ 40863186) як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській обл., Заліщицького р-н., с. Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7.

Враховуючи задоволення позову у справі, суд, в порядку статті 129 ГПК України, судові витрати поклав повністю на відповідача у справі.

Ухвалою суду від 21.09.2020 призначено судове засідання по розгляду питання про розмір та структуру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача на 02.10.2020 об 11 год. 00 хв.

Разом з тим, супровідним листом від 23.09.2020 №921/623/19/480/2020 відповідно до статті 254 ГПК України на адресу Західного апеляційного господарського суду було надіслано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринфортеця" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.08.2020 у справі №921/623/19 та справа №921/623/19 у чотирьох томах.

Із врахуванням зазначеного, суд ухвалою від 02.10.2020 відклав розгляд питання про розмір та структуру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача до завершення апеляційного провадження та повернення матеріалів справи № 921/623/19 до Господарського суду Тернопільської області.

13.01.2021 матеріали справи №921/623/19 Західним апеляційним господарським судом повернуто до Господарського суду Тернопільської області.

Враховуючи зазначене, суд ухвалою від 22.01.2021 призначив судове засідання по розгляду питання про розмір та структуру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача, на 09.02.2021 о 10 год. 40 хв., яке відкладалось на 01.03.2021 о 12 год. 20 хв.

Однак, 05.01.2021 ТОВ "Джуринфортеця" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.08.2020 у справі №921/623/19.

У зв`язку із зазначеним Верховним Судом ухвалою від 10.02.2021 витребувано з Господарського суду Тернопільської області матеріали справи №921/623/19.

Супровідним листом від 16.02.2021 №921/623/19/94/2021 справу №921/623/19 для подальшого касаційного провадження надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Суд, з огляду на те, що матеріали справи №921/623/19 відсутні у Господарському суді Тернопільської області та без них розгляд питання про розмір та структуру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача є утрудненим, ухвалою від 01.03.2021 відклав розгляд питання про розмір та структуру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача до завершення касаційного провадження та повернення матеріалів справи №921/623/19 до Господарського суду Тернопільської області.

09.03.2021 Верховним Судом у складі у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. - головуючий, суддів Губенко Н.М., Кролевець О.А. закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Джуринфортеця" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі №921/623/19.

Супровідним листом від 22.03.2021 №24.2-16/921/623/19/151/2021 касаційним господарським судом справу №921/623/19 повернуто до Господарського суду Тернопільської області та 07.05.2021 дана справа за вхідним №3881 надійшла до Господарського суду Тернопільської області.

Відповідно до частин 2,3 статті 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, із врахуванням завершення касаційного провадження та повернення матеріалів справи №921/623/19 до Господарського суду Тернопільської області, суд ухвалою від 20.05.2021 призначив судове засідання для розгляду питання про розмір та структуру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача на 28.05.2021 о 12 год. 00 хв.

У призначене судове засідання 28.05.2021 представники сторін не з`явилися.

28.05.2021 суд ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину додаткового рішення.

2. Висновок суду із зазначенням мотивів, норм права, законодавства, судової практики, якими керувався суд, ухвалюючи додаткове рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу (№б/н від 03.03.2020 (вх№1623)), та надавши оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених судових витрат (судового збору та витрат на професійну правничу допомогу), має за необхідне ухвалити додаткове рішення, з огляду на таке.

У відповідності до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно вимог ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Приписами ст. 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (падалі - ГПК України), учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Із змісту ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 124 ГПК України, разом з першого заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між: сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві Позивачем зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які Позивач очікує понести у наведеній справі, зокрема, в розмірі 11 000, 00 грн.

Відповідно до ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями ч.1 ст.1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

04.03.2020 позивач звернувся до суду із заявою (№б/н від 03.03.2020 (вх№1623)) про відшкодування витрат на правничу допомогу, у якій просить суд у разі задоволення позову Позивача включити до судових витрат стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Джуринфортеця на користь Позивача - Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) витрати на послуги адвоката - Пушкар Світлани Василівни в розмірі 3000,00 гривень.

При цьому, до матеріалів справи долучено Рахунок-фактуру (на оплату гонорару) від 20.02.2020 за надання правової допомоги в сумі 3 000 грн 00 коп.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази, надані позивачем на підтвердження сплати судового збору, а саме квитанція про сплату №0.0.1478552108.2 від 27.09.2019 на суму 1 000 грн 00 коп. та дублікат квитанції №0.0.1496259232.1 від 17.10.2019 на суму 2842 грн 00 коп.

Також, на обґрунтування поданої заяви про долучення доказів здійснення витрат на правову допомогу та вирішення питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу позивачем - Управлінням Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) подано суду належним чином завірені копії: Акту від 02.03.2020 приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №б/н від 23.09.2019 ; рахунка-фактури (на оплату гонорару) №20/01 від 20.02.2020; свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката, видане Пушкар С.В. та Довідки №20/01 від 20.01.2020 про оплату гонорару за надання правової допомоги в сумі 3 000 грн 00 коп.

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 02.03.2020, заявник стверджує, що адвокат Пушкар С.В. із 07.10.2019 по 18.02.2020 надала Клієнту наступні послуги, а саме : складання та подача до Господарського суду Тернопільської області позовної заяви, клопотань, відповіді на відзив та додаткових письмових пояснень, складання клопотання про витребування у СВ ТВ ГУ Національної поліції копій правовстановлюючих документів про оформлення права власності на спірне нерухоме майно; складання на направлення Адвокатського запиту, участь у судових засіданнях. Загальна вартість наданих послуг складає 3 000 грн 00 коп.

У постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі 922/1163/18 викладені такі правові висновки.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат , що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) , а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні із позовом позивачем заявлено позовні вимоги про : - визнання недійсним правочину з передачі релігійною організацією «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській обл., Заліщицького р-н., с. Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7, який оформлений у протоколі №2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 та в акті приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Джуринфортеця" від 28 вересня 2016;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуринфортеця" від 31.10.2016 (пункт 2 протоколу №2 від 31.10.2016) з передачі релігійною організацією «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» у власність ТОВ "Джуринфортеця" як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській обл., Заліщицького р-н., с. Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 7.

При цьому згідно квитанції №0.0.1478552108.2 від 27.09.2019 на суму 1 000 грн 00 коп. та дублікату квитанції №0.0.1496259232.1 від 17.10.2019 на суму 2842 грн 00 коп., позивачем за звернення до суду із позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 3 842 грн 00 коп.

Із врахуванням зазначеного, беручи до уваги, що рішенням суду від 13.08.2020 задоволено позов та судові витрати покладено на відповідача, відтак у відповідності до частини 4 статті 129 ГПК України, до стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринфортеця" в користь позивача - Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) підлягають судові витрати, а саме : 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на правову допомогу.

Враховуючи зазначене вище, керуючись статтями 129, 232, 234, 235, 244, з 253 по 259 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Ухвалити у справі №921/623/19 додаткове рішення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринфортеця", вул. 40 років Перемоги, буд.10 «А» на користь Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на правову допомогу.

Позивач: Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), вул. Руська, буд. 22, м. Тернопіль, 46001 (код ЄДРПОУ 25347638) ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Джуринфортеця", вул. 40 років Перемоги, буд.10 «А» , м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська обл., 48600 (код за ЄДРПОУ 40863186).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Тернопільська обласна державна адміністрація, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, (код ЄДРПОУ 00022622).

2) Управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації, 46001, м.Тернопіль, бульвар Т. Г. Шевченка, 6, (код ЄДРПОУ 40395884).

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. Копію додаткового рішення надіслати учасникам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Додаткове рішення набирає законної сили з моменту його підписання суддею та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями з 253 по 259 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 01.06.2021 .

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко